Жителі Авдіївки на Донеччині намагаються пережити суворі зимові місяці та російські ракетні обстріли, оскільки побоювання щодо нового наступу Москви зростають. Джерело: AFP

Майже через чотири місяці після звільнення жителі зруйнованого міста Лиману Донецької області продовжують жити під землею без опалення та електрики, доки поруч з лінії фронту лунають звуки російської артилерії. Джерело: EPA-EFE

Українські військові в Соледарі та Бахмуті проливають кров російських військ у запеклих боях, доки Росія заявляє про свою перемогу. Фотокореспондент Радіо Свобода Сергій Нужненко та фотокореспондент Reuters Олександр Ратушняк зняли ці кадри широкомасштабної російсько-української війни 14–15 січня. Російські найманці з ПВК «Вагнер» заявили 10 січня, що захопили Соледар, хоча запеклі бої продовжуються всередині та навколо українського соледобувного міста. Хоча Соледар є дуже невеликою військовою цінністю, його захоплення буде найзначнішим досягненням Москви на полі бою за останні місяці. «Все повністю зруйновано. Життя майже не лишилося. Чого Росія там домагається?» — питав минулого тижня президент України Володимир Зеленський. Обидві сторони не розкривають інформацію про втрати під час того, що багато аналітиків називають одними з найнапруженіших і найкривавіших бойових дій за всю війну. Поки аналітики продовжують обговорювати питання про стратегічне значення запеклих боїв за Соледар та Бахмут, Росія продовжує вкладати значні кошти у спроби захопити східноукраїнські міста, які, можливо, мають символічне значення для Кремля. Захоплення Росією Соледара дозволило б російським військам наблизитися до більшого міста Бахмута, яке знаходиться приблизно за 15 км на південний захід. Кремлю так і не вдалося здобути цей приз. Відома як «Бахмутська м'ясорубка», битва за місто, в якому раніше мешкало 70 тисяч жителів, триває вже кілька місяців, залишаючи за собою апокаліптичні сцени смерті та руйнувань. У коментарях, переданих 15 січня, президент Росії Володимир Путін заявив про перемогу в Соледарі, заявивши: «Є позитивна динаміка [у бойових діях]. Все розвивається за планом». Київ спростував цю заяву, заявивши, що тяжкі бої продовжуються.

Президент України Володимир Зеленський побував із робочою поїздкою в Донецькій області, де зустрівся з українськими військовими, які обороняють місто Бахмут. Глава держави відвідав передові позиції однієї з механізованих бригад, особовий склад якої протистоїть ворогу на підступах до міста. Президент заслухав доповідь командира про оперативну обстановку, матеріально-технічне забезпечення та пропозиції щодо подальших дій. Перебуваючи в районі ведення бойових дій, Володимир Зеленський подякував українським воїнам за мужність, стійкість та міцність, які вони демонструють відбиваючи атаки ворога. Президент України вручив військовослужбовцям державні нагороди. Їх отримали воїни механізованих, мотопіхотних, гірсько-штурмових, танкових, артилерійських та аеромобільних підрозділів. Глава держави та всі присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять героїв, які назавжди залишилися на полі бою.

Костянтин Ліберов, фотограф: «Нещодавно в мережі ми почули таку фразу: Бахмут – це пункт незламності. Все інше – пункти обігріву. З міста роблять другий Маріуполь. На це боляче дивитись, адже ми своїми очами бачили занепад міста. Ще в липні, хоча вже було чути гуркіт гармат, в центрі працювали фонтани. Бахмут тримався і тримається до останнього.Прильот просто на наших очах. Миттєво здіймається полум’я, вибігають люди. Їх двоє залишилось в будівлі, живуть у підвалі з собакою. Чоловік тут же повертається просто у полум‘я: він має дістати газові балони, щоб не відбулося вибуху. За десять хвилин полум‘я охоплює вже цілий поверх. Жінка каже, це вже шостий прильот у під‘їзд за тиждень. Намагаємось викликати ДСНС. Кажемо: «ви ж розумієте, що вони скоріш за все не приїдуть? Місто криють просто зараз. Це дуже небезпечно»Однак за хвилину у подвір‘я заїжджає червона машина. Жінка не стримує емоцій та плаче: «Мої ви рідні! Дякую!»Людей у подвір‘ї все більше: допомагають військові, поліція, всі намагаються якомога швидше затушити полум‘я. І все це під гуркіт не на секунду не припиняючогося обстрілу.Бахмут незламний. Але як же боляче дивитись, як на твоїх очах згорає чиєсь життя. І ти нічим не можеш допомогти».

У День Збройних Сил України Президент Володимир Зеленський відвідав з робочою поїздкою Донецьку та Харківську області і зустрівся з українськими військовими,  які мужньо й самовіддано захищають суверенітет і територіальну цілісність України та вручив їм державні нагороди. На Харківщині Зеленський відвідав медичний заклад, де лікують поранених військовослужбовців, де зустрівся з військовими медиками, привітав їх із Днем ЗСУ та вручив нагороди. Після того Президент відвідав поранених захисників України, поспілкувався з ними та вручив державні нагороди. «Велика честь бути сьогодні з вами. Дякую вам за героїзм, із яким ви захищаєте нашу державу, її незалежність і територіальну цілісність, свободу й життя наших людей. Бажаю вам якнайшвидшого одужання», – зазначив Президент.

Українські військові активно застосовують 155-міліметрові гаубиці М777, які українській армії передали країни Заходу в рамках оборонної допомоги. Саме завдяки цим гарматам ЗСУ успішно продовжують протистояти активним спробам атаки з боку російської армії. Як воює українська артилерія в ексклюзивному фоторепортажі Радіо Свобода. Автор: Сергій Нужненко

Танкісти 30 окремої механізованої бригади ім. князя Костянтина Острозького вдень і вночі нищать ворога, який не полишає намірів захопити український Донбас. Але добряче отримує "по зубах". Прес-служба бригади: "Під Бахмутом, де зараз точаться пекельні бої, багато соняшникових полів залишилися неприбраними. Танкісти 30 ОМБр споглядають цю красу – і з нестримною силою нищать окупантів. За Україну! За рідну землю! І за наші соняхи!".

Костянтин Ліберов, фотограф: «Останні дні ми провели в шпиталі міста Бахмут. Заїжджали туди кожного дня, на 1-2 години. Ці дві години на день зробили з нами одну жорстоку річ. Ми не відчуваємо в собі сил радіти. Україна звільнила Херсон! Ми так цього чекали. Але замість щастя, перед очима весь той біль, який ми бачили у фронтовому шпиталі. Один день поранених привозили кожні півгодини. Лікарі працюють без зупинки, майже не маючи перерви на сон, їжу чи елементарно сигарету.Це все так неправильно. Боже, це так неправильно! У двір шпиталю заїжджає машина. На вигляд трохи відрізняється від звичайно медеваку. Відкриваються двері. Тіло, накрите тряпкою. Йому вже не потрібна поміч лікарів. Носилки зносять у кут подвір‘я, кладуть поруч з іншими тілами, які привезли раніше. Ще годину тому він був живий. Можливо, дзвонив своїй коханій. Можливо, в нього є діти. Напевно, є ті, хто його любить і кому скоро доведеться дізнатись, що їх світ зруйновано. Боже, цього ніколи не мало трапитись. Чому ми, чому з нами? Але це відбувається сьогодні. Герої вмирають. Героям боляче. Герої страждають за наше сьогодні і за наше завтра. Це і є справжня ціна кожного міліметра нашої вільної землі. Ми завжди будемо про це пам‘ятати».

Російські війська протягом восьми місяців війни не залишають надії захопити Бахмут. Хоча більшість бойових дій минулого місяця розгорталися в Херсонській та Харківській областях, загострення битви навколо Бахмута демонструє бажання путіна досягти видимих здобутків після тижнів явних невдач в Україні. Взяття Бахмута розірве лінії постачання України та відкриє шлях для наступу російських військ у напрямку Краматорська та Слов’янська, ключових українських опорних пунктів у Донецькій області. Сепаратисти контролюють частину Донецької та сусідньої Луганської областей з 2014 року.Росія понад п'ять місяців ракетами та артилерієй обстрілювала Бахмут. Наземний штурм активизувався після того, як її війська змусили українців відійти з Луганська в липні. Зараз лінія зіткнення проходить на околиці міста. Повідомляється, що найманці з ПВК Вагнера очолюють атаку. Тривалий рух Росії до Бахмута викриває «божевілля» Москви, заявив президент України Володимир Зеленський у нічному зверненні до нації цього тижня. «День за днем, місяцями, вони зганяють туди людей на смерть, зосереджуючи там максимальну потужність артилерійських ударів», – сказав Зеленський. За даними місцевої влади, в результаті обстрілу в період із середи по четвер загинули щонайменше три людини. Ще четверо людей загинули в Донецькій області між четвергом і п’ятницею під час мпроби російського наступу на Бахмут і Авдіївку, яка приблизно за 90 кілометрів на південь; це місто також залишається під контролем України.«Мирні жителі, які залишаються в регіоні, живуть у постійному страху, без опалення та електрики», – голова ОВА Павло Кириленко. – Їхній ворог не тільки російські гармати, а й холод». «Росія зазнає поразок за всіма напрямками. ... Їм потрібна оптика якоїсь наступальної перемоги, щоб заспокоїти критиків вдома та показати російській громадськості, що ця війна все ще планується», – сказав Семюель Рамані, науковий співробітник Королівського інституту об’єднаних служб (аналітичний центр з питань оборони та безпеки, що базується в Лондоні). Група Вагнера відіграла помітну роль у війні, а правозахисні організації звинуватили її найманців у скоєнні звірств. Їх розміщення навколо Бахмута відображає стратегічне значення міста для Москви. Однак, за словами Рамані, незрозуміло, чи досягли найманці відчутних здобутків. «Ми бачимо ситуацію, коли «Група Вагнера» досить ефективна в створенні терору серед місцевих жителів, але набагато менш ефективна в фактичному захопленні та утриманні території», – сказав він. За його словами, у найкращому випадку вони набирають 1 кілометр на тиждень у напрямку Бахмута. Перебуваючи в місті цього тижня, журналісти Associated Press бачили згорілі автомобілі, зруйновані будівлі та людей, які намагалися вижити серед какофонії постійних обстрілів. Місяць у Бахмуті немає світла та води, а жителі хвилюються за опалення своїх домівок через зниження температури. «Ми сподівалися, що ця (війна) закінчиться або що у нас будуть умови, які дозволяють нам жити. Але з минулого місяця умови жахливі», – розповів житель Леонід Тарасов. Лише кілька магазинів відкрито. Люди використовують дрова для приготування їжі на вулицях і черпають воду з колодязів. Населення Бахмута до війни становило близько 73 тисяч осіб, але, за словами Павла Кириленка, приблизно 90% залишили місто. Дехто з тих, хто залишився, останніми днями попросив їх евакуювати з районів, куди зараз надто небезпечно для волонтерів чи військових через бойові дії, розповів волонтер місцевої групи допомоги «Восток-SOS» Роман Жиленков. Інші відчувають себе в пастці. «Люди, які виїхали, переїхали, щоб залишитися до своїх дітей або братів і сестер. Їм було куди піти», – розповіла Ілона Єргілєєва, змішуючи суп на відкритому вогні біля дороги. – Але нам нема куди йти. Ось чому ми тут». Фото: Єфрем Лукацький