Трамп у пастці Ормузької протоки: чому відступ США може стати гіршим за поразку у В’єтнамі

Про це йдеться у статті Fortune.

Поки Трамп намагається знайти шлях для виходу з війни з Іраном, ситуація навколо Ормузької протоки дедалі більше перетворюється на складний вузол, у якому для нього фактично немає вигідних рішень.

31 березня Трамп заявив, що розраховує залишити Іран протягом двох-трьох тижнів — це пролунало невдовзі після його різкої критики союзників із закликом «забирати свою нафту самостійно!».

Блокування Ормузької протоки — негативні наслідки

Збереження нинішньої ситуації, коли США та Ізраїль продовжують завдавати ударів по іранських цілях, а Тегеран запроваджує багатомільйонні збори за прохід окремих суден через протоку, також становить серйозні ризики — зокрема може спричинити глобальну економічну кризу.

«Якщо це триватиме ще два місяці, ми опинимося у глобальній рецесії. Тут немає альтернативи», — заявив ветеран нафтового ринку та керуючий директор інвестиційної компанії PPHB Джим Віклунд, додавши, що США стоять на порозі кредитної кризи та стрімкого зростання інфляції.

Навіть у разі часткового відновлення судноплавства ефект буде нетривалим. Хоча ціни на нафту й газ можуть дещо знизитися через збільшення обсягів перевезень, вони все одно залишатимуться значно вищими, ніж до початку війни у лютому, особливо якщо Іран продовжить стягувати плату у 2 млн дол. за кожне судно.

«Світ не погодиться на довгострокову оплату проходу. Навіть якщо протока відкриється завтра, ризикова премія залишиться високою», — сказав Віклунд.

На його думку, у США є лише два варіанти: або вводити наземні війська — так звані «чоботи на землі» — для встановлення контролю над стратегічно важливою протокою, через яку проходить близько 20% світових постачань нафти, скрапленого газу та нафтохімії, або погоджуватися на перемир’я, яке, ймовірно, не буде довготривалим. «Трамп має щось зробити, і зробити це швидко», — зазначив ветеран нафтового ринку.

США можуть залишити Ормузьку протоку — чим це обернеться

Колишній енергетичний радник Білого дому за президентства Джорджа Буша-молодшого та засновник Rapidan Energy Group Боб Макнеллі оцінює можливий відхід США без військового контролю над протокою ще критичніше.

«Це було б катастрофічним ударом по зовнішньополітичних інтересах США, який, на мою думку, перевершив би навіть нашу поразку у В’єтнамі. Важко знайти історичний прецедент або аналог такої поразки», — сказав Макнеллі.

Вплив війни в Ірані на ситуацію з пальним

Понад місяць після початку затяжного конфлікту з Іраном ціни на пальне в США помітно зросли: 31 березня середня вартість галона бензину перевищила 4 дол. — вперше від 2022 року. У таких штатах, як Каліфорнія, Орегон і Гаваї, ціни піднялися вище 5 дол.

У світі ситуація ще складніша. В Азії поглиблюється дефіцит постачання енергоносіїв, а в Європі вже спостерігаються окремі випадки нестачі пального. Очікується, що у квітні це може призвести до різкого скорочення попиту.

30 березня Трамп пригрозив «повністю знищити» енергетичну та водну інфраструктуру Ірану, якщо Ормузька протока залишатиметься закритою — що може трактуватися як воєнний злочин. Уже наступного дня він розкритикував союзників за недостатню підтримку.

«Вам доведеться почати вчитися захищати себе самостійно — США більше не будуть поруч, щоб допомагати вам, так само як і ви не були поруч із нами. Іран, по суті, вже знищений. Найважча частина зроблена. Ідіть і заберіть свою нафту самі!» — написав президент США у соцмережі.

«Ми йдемо, бо немає причин для нас це робити. Ми підемо дуже скоро», — сказав Трамп журналістам у Білому домі.

Експерти прогнозують нестійке перемир’я в Ормузькій протоці

На цьому тлі роль посередників у переговорах дедалі активніше перебирають на себе Пакистан і Китай. 31 березня вони представили п’ятиетапну ініціативу мирного врегулювання, яка передбачає, зокрема, заклик «якнайшвидше відновити нормальне судноплавство через протоку».

Головний економіст Rystad Energy Клаудіо Галімберті вважає, що найближчими тижнями найімовірнішим варіантом розвитку подій стане нестійке перемир’я. Наразі через протоку проходить лише близько 5% звичного обсягу судноплавства, що не може довго тривати.

«Це буде дуже нестабільне перемир’я», — сказав Галімберті.

Якщо в межах перемир’я вдасться відновити лише половину або менше трафіку, світ зіткнеться з «дуже інфляційним сценарієм», за якого ціни на нафту, ймовірно, залишаться на рівні понад 100 дол. за барель. Навіть у разі майже повного відкриття протоки, але зі збереженням плати за прохід, ціни знизяться, проте все одно залишатимуться значно вищими, ніж до війни.

Саме тому, на думку Макнеллі та Віклунда, реалістичнішим видається сценарій із залученням американських наземних сил для доведення військової кампанії до завершення. Вони вважають, що Трамп наразі радше демонструє політичну позицію, ніж ухвалює остаточні рішення.

«Я думаю, що найбільш імовірно — це посилення комбінованих операцій: повітряних, морських і наземних, щоб послабити здатність Ірану загрожувати судноплавству в Ормузькій протоці», — сказав Макнеллі.

Новий конфлікт в Ормузькій протоці — лише питання часу

За оцінкою Макнеллі, альтернативні варіанти розвитку подій можуть мати ще серйозніші наслідки.

«Арабські країни Перської затоки та Ізраїль не погодяться на довгострокове домінування Ірану в Ормузькій протоці. Це означатиме, що новий конфлікт — лише питання часу. І це конфлікт, у який США, ймовірно, знову будуть втягнуті. Я не думаю, що можливий стабільний сценарій, за якого ми просто підемо і скажемо: „Домовляйтеся з Іраном самі. Тепер вони збирають плату. Успіхів“, — зазначив він.

Крім того, такі дії матимуть значні геополітичні наслідки. На думку Макнеллі, це фактично означатиме відмову від «додатку Рейгана» до доктрини Картера. Доктрина Картера, сформульована 1980 року, передбачала військове втручання США для захисту своїх інтересів на Близькому Сході від зовнішніх загроз після вторгнення СРСР до Афганістану. 1981 року «додаток Рейгана» розширив ці принципи, додавши гарантії підтримки внутрішньої стабільності в регіоні, зокрема в Саудівській Аравії.

«Ми фактично скасуємо „додаток Рейгана“ до доктрини Картера, а згодом, можливо, і саму доктрину. Я думаю, що зрештою Китай або Росія захочуть втрутитися», — сказав колишній енергетичний радник Білого дому.

Нагадаємо, за даними The Wall Street Journal, Трамп готовий завершити війну з Іраном, не чекаючи повного розблокування Ормузької протоки. США переглянули стратегію, щоб уникнути затяжного конфлікту, який виходить за межі початкового плану короткої операції. Тепер пріоритетом є послаблення флоту й ракетного потенціалу Тегерана з подальшим згортанням боїв. Вашингтон сподівається на дипломатичний тиск або допомогу союзників (ЄС та країн Затоки) у відновленні судноплавства.

Трамп заявив, що США вдалося досягти головної мети — запобігти появі ядерної зброї в Ірану, а зміна режиму не була першочерговим завданням. За його словами, у Тегерані з’явилися нові «розсудливі» лідери, з якими можливе порозуміння. Президент висловив оптимізм щодо швидкого укладення угоди та прогнозує завершення конфлікту протягом двох-трьох тижнів або навіть швидше, оскільки іранська сторона сама зацікавлена в домовленостях.