Бізнес
Ринки та компанії
Електронний iБолить: коли українців почнуть лікувати по телефону
До 2030 року витрати на охорону здоров'я у країнах ЄС зростуть із нинішніх 9% до 14%, за даними Світового банку. Головні причини фінансової кризи медицини, що насувається, — збільшення хронічних захворювань і старіння населення. Цифрові технології вже трансформували й скоротили витрати багатьох галузей. Схоже, на черзі охорона здоров'я.
Попри всі досягнення медицини XX-XXІ сторіч, прискорений ритм життя і хронічні стреси призводять до погіршення здоров'я населення. Світові системи охорони здоров'я переживають внутрішню кризу: витрати на їхню підтримку зростають, а загальний рівень здоров'я нації знижується. Головні причини насування кризи медицини — збільшення хронічних захворювань і старіння населення, про що свідчать дані Economist Intelligence Unit.
Цифрові технології вже трансформували та скоротили витрати багатьох галузей. Схоже, на черзі охорона здоров'я.
Віртуальні лікарні
Держави і страхові компанії вкладають величезні суми в розвиток електронної медицини, оскільки бачать у цьому напрямі величезний потенціал. Торік світові інвестиції в сектор e-health сягнули майже $100 млрд, а вже до 2015-го вони збільшаться до $160 млрд за зростання у 12–16% на рік, дані BCC Research.
Дуже динамічно розвивається сектор телемедицини. Аналітики BCC Research прогнозують, що в найближчі п'ять років ринок збільшиться в обсягах у 2,5 разу — з $11,6 млрд в 2011 році до $27,3 млрд в 2016-му.
В Україні працює телемедична мережа, до якої входять близько 30 лікувальних установ різного рівня
Суть телемедицини полягає в такому: спеціальні портативні електронні пристрої (пульсометр, глюкометр тощо) діагностують стан пацієнта, всі отримані дані за допомогою мереж відправляються до доктора, який через інтернет спостерігає хворого, коментує аналізи й дає рекомендації лікування, виписує ліки. Ключовим пристроєм-посередником виступає звичайний смартфон, на який завантажується спеціалізований медичний застосунок з Android-маркету. Як засіб передачі даних можуть використовуватися навіть безкоштовні мережі Wi-Fi, та сам канал передачі даних має бути надійно захищеним.
Багато ІТ-компаній побачили в телемедицині перспективний ринок, на якому можна вигідно продати свої рішення. Наприклад, IBM, Cisco, HP, Ericsson розробляють ПЗ для зв'язку пацієнта й лікаря, а мобільні оператори розгортають мережі передачі даних разом із наданням спеціалізованих сервісів у галузі телемедицини.
Мамографія — в автобусі
Телемедицина ідеально підходить для країн із віддаленими місцевостями і високим рівнем медицини, ІТ й комунікацій. Йдеться про надання медичної допомоги людям похилого віку в селах, розташованих на значній відстані від шпиталів.
Активно розвивається цей сегмент у скандинавських країнах, які відповідають зазначеним вище критеріям, — Данії, Фінляндії, Норвегії та Швеції. Поза Європою — в Австралії та Латинській Америці.
В Австралії, у сільській місцевості штату Тасманія, Ericsson запустив програму мобільної мамографічної діагностики. Мамографи було встановлено в спеціальних автобусах, що курсують по всьому штату. Проект реалізований австралійським оператором Telstra на основі мереж HSPA/WCDMA, що дозволяють передавати великі зображення (30–50 МБ) прямо до профільних медичних центрів. Цифрове зображення ідентифікується з конкретною історією хвороби і за допомогою мобільної мережі Telstra's Next G передається до центру обробки, де зберігається в електронному вигляді. Це обладнання полегшило життя жінкам, яким раніше потрібно було їхати на обстеження за багато кілометрів, а потім чекати на результати кілька тижнів.
Українська телемедицина
За даними компанії Ericsson, в Україні понад 1,6 млн хворих на хронічну обструктивну хворобу легень, серцево-судинні захворювання та діабет. Із цього числа близько 5–10% можуть скористатися послугами дистанційної медицини, що становить 80–160 тис. осіб.
У березні 2012-го у Верховній Раді було зареєстровано законопроект про телемедицину. Документ загалом розписував запровадження у країні системи електронної охорони здоров'я без будь-якої конкретики, у травні 2012-го проект відкликали.
Початкова вартість проекту телемедичної мережі становитиме близько 9 млн грн
В Україні працює телемедична мережа, до якої входять близько 30 лікувальних установ різного рівня. Її будівництво ініціювала компанія «МТС Україна» в рамках соціального проекту «Мобільна медицина». Але це радше не комерційний, а соціальний проект, що фінансується бізнесом. Основні витрати — будівництво окремої провідної оптоволоконної мережі, що передає дані захищеними каналами, а також обладнання спеціалізованих телемедичних кабінетів.
«Щоб забезпечити доступність телемедичних послуг у невеликих містах і селах, куди дуже дорого та складно тягти оптоволокно, ми розробляємо новий телекомунікаційний проект — мережа, що працюватиме на основі дротових і бездротових технологій, а також хмарних рішень», — розповіла Контрактам фахівець із зовнішніх комунікацій МТС Україна Наталія Кукуріка.
За оцінкою Державного клінічного науково-практичного центру телемедицини МОЗ, початкова вартість проекту телемедичної мережі для 27 областей України становитиме близько 9 млн грн. Йдеться поки що лише про будівництво єдиної мережі медустанов, а не про забезпечення пацієнтів необхідним обладнанням для дистанційних консультацій із лікарями.
Паралельно з державною телемедичною мережею цілком може існувати мережа для приватних клінік. Наприклад, компанія Ericsson, яка надає рішення в галузі телемедицини, теоретично готова надавати його й для України, наприклад використовуючи оптоволоконну мережу свого партнера — оператора «Київстар». В Ericsson заявили, що фінансування публічних проектів здійснюється не лише на державному рівні — іноді гроші надходять від Світового банку, ЄБРР, Європейської комісії тощо.
Найімовірніший найближчий розвиток сегмента — консультації лікарів-приватників по Skype. Але увірвавшись у життя українців хоча б у такому усіченому вигляді, телемедицина цілком скоро може стати реальністю для багатьох.
Закордонний досвід
Приклади реалізації проектів e-health
В Хорватії понад 1 тис. островів, саме через важкодоступність медичних послуг виникла необхідність у дистанційному консультуванні. Держава разом зі страховими компаніями активно субсидіювала розгортання сервісу. До весни 2008 року було завершено повномасштабне розгортання системи. Всі дільничні терапевти (2300 осіб) отримали доступ до системи разом із найбільшими учасниками проекту — Хорватським інститутом медичного страхування і Хорватським національним інститутом охорони здоров'я. На сьогодні країна має власне управління телемедицини з річним бюджетом в 7,8 млн кун ($1,56 млн), володіє мережею центрів телемедицини, однак сфера надаваних послуг доволі скромна, зазначають місцеві ЗМІ.
Чехія. У 2005 році ця країна майже цілком перейшла на електронну систему медичних карток пацієнтів і записів лікарів — IZIP. До електронної карти вноситься вся необхідна інформація про пацієнта, включно з історією хвороби, результатами стоматологічного лікування, лабораторними тестами, рентгенівськими знімками, УЗД-діагностикою, цифровими зображеннями, звітами про госпіталізацію та історією вакцинації.
Медичні працівники мають доступ до електронних записів пацієнтів. Пацієнти мають доступ до даних. Вони можуть отримувати консультації зі сторони, та вносити зміни до інформації мають право лише фахівці охорони здоров'я. Дані захищені паролем та PIN-кодом.
Серед країн ЄС Данія має найвищий рівень задоволеності населенням системою охорони здоров'я. Реалізація e-health почалася 1996 року з розробки електронних історій хвороби. Тоді ж почалася розробка єдиних стандартів і термінології електронного реєстру. Данське Міністерство охорони здоров'я відповідає за загальну політику й координацію електронної охорони здоров'я. Водночас організація Sundhed.dk відповідає за централізований доступ до даних мережі охорони здоров'я, до якої мають доступ 98% лікарів швидкої допомоги і 100% лікарів лікарень і фармацевтів.
У 2005 році було запущено національний медпортал, що став єдиною точкою доступу до послуг охорони здоров'я для громадян і медичних працівників. Використовуючи цифровий підпис, датчани можуть увійти в особистий електронний кабінет, щоб запланувати час візиту до лікаря, замовити ліки, подивитися список препаратів і взаємодіяти з органами охорони здоров'я.
США. На відміну від Європи, до 2009 року в США не було жодного національного плану в галузі електронної охорони здоров'я. Згодом було прийнято закон HITECH (Інформаційні технології в економіці та охороні здоров'я), що закликав лікарів і лікарні перейти на електронний облік за рахунок інвестування $20 млрд в інфраструктуру технологій охорони здоров'я.
У рамках проведення реформи місцеві лікарі мають право отримати допомогу від держави в розмірі $44–63,75 тис., а лікарні — кілька мільйонів доларів, якщо доведуть, що активно використовуватимуть нові технології. З 2015 року планується запровадити фінансові санкції для практикуючих лікарів, які не перейшли на електронну систему медичних записів. Державні інвестиції у схемі стимулювання HITECH протягом 15 років забезпечать економію лікарням у розмірі $371 млрд, а економія від переходу на електронні записи сягне $142 млрд.