Електронний iБолить: коли українців почнуть лікувати по телефону

Попри всі досягнення медицини XX-XXІ сторіч, прискорений ритм життя і хронічні стреси призводять до погіршення здоров'я населення. Світові системи охорони здоров'я переживають внутрішню кризу: витрати на їхню підтримку зростають, а загальний рівень здоров'я нації знижується. Головні причини насування кризи медицини — збільшення хронічних захворювань і старіння населення, про що свідчать дані Economist Intelligence Unit.

Цифрові технології вже трансформували та скоротили витрати багатьох галузей. Схоже, на черзі охорона здоров'я.

Віртуальні лікарні

Держави і страхові компанії вкладають величезні суми в розвиток електронної медицини, оскільки бачать у цьому напрямі величезний потенціал. Торік світові інвестиції в сектор e-health сягнули майже $100 млрд, а вже до 2015-го вони збільшаться до $160 млрд за зростання у 12–16% на рік, дані BCC Research.

Дуже динамічно розвивається сектор телемедицини. Аналітики BCC Research прогнозують, що в найближчі п'ять років ринок збільшиться в обсягах у 2,5 разу — з $11,6 млрд в 2011 році до $27,3 млрд в 2016-му.

Суть телемедицини полягає в такому: спеціальні портативні електронні пристрої (пульсометр, глюкометр тощо) діагностують стан пацієнта, всі отримані дані за допомогою мереж відправляються до доктора, який через інтернет спостерігає хворого, коментує аналізи й дає рекомендації лікування, виписує ліки. Ключовим пристроєм-посередником виступає звичайний смартфон, на який завантажується спеціалізований медичний застосунок з Android-маркету. Як засіб передачі даних можуть використовуватися навіть безкоштовні мережі Wi-Fi, та сам канал передачі даних має бути надійно захищеним.

Багато ІТ-компаній побачили в телемедицині перспективний ринок, на якому можна вигідно продати свої рішення. Наприклад, IBM, Cisco, HP, Ericsson розробляють ПЗ для зв'язку пацієнта й лікаря, а мобільні оператори розгортають мережі передачі даних разом із наданням спеціалізованих сервісів у галузі телемедицини.

Мамографія — в автобусі

Телемедицина ідеально підходить для країн із віддаленими місцевостями і високим рівнем медицини, ІТ й комунікацій. Йдеться про надання медичної допомоги людям похилого віку в селах, розташованих на значній відстані від шпиталів.

Активно розвивається цей сегмент у скандинавських країнах, які відповідають зазначеним вище критеріям, — Данії, Фінляндії, Норвегії та Швеції. Поза Європою — в Австралії та Латинській Америці.

В Австралії, у сільській місцевості штату Тасманія, Ericsson запустив програму мобільної мамографічної діагностики. Мамографи було встановлено в спеціальних автобусах, що курсують по всьому штату. Проект реалізований австралійським оператором Telstra на основі мереж HSPA/WCDMA, що дозволяють передавати великі зображення (30–50 МБ) прямо до профільних медичних центрів. Цифрове зображення ідентифікується з конкретною історією хвороби і за допомогою мобільної мережі Telstra's Next G передається до центру обробки, де зберігається в електронному вигляді. Це обладнання полегшило життя жінкам, яким раніше потрібно було їхати на обстеження за багато кілометрів, а потім чекати на результати кілька тижнів.

Українська телемедицина

За даними компанії Ericsson, в Україні понад 1,6 млн хворих на хронічну обструктивну хворобу легень, серцево-судинні захворювання та діабет. Із цього числа близько 5–10% можуть скористатися послугами дистанційної медицини, що становить 80–160 тис. осіб.

У березні 2012-го у Верховній Раді було зареєстровано законопроект про телемедицину. Документ загалом розписував запровадження у країні системи електронної охорони здоров'я без будь-якої конкретики, у травні 2012-го проект відкликали.

В Україні працює телемедична мережа, до якої входять близько 30 лікувальних установ різного рівня. Її будівництво ініціювала компанія «МТС Україна» в рамках соціального проекту «Мобільна медицина». Але це радше не комерційний, а соціальний проект, що фінансується бізнесом. Основні витрати — будівництво окремої провідної оптоволоконної мережі, що передає дані захищеними каналами, а також обладнання спеціалізованих телемедичних кабінетів.

«Щоб забезпечити доступність телемедичних послуг у невеликих містах і селах, куди дуже дорого та складно тягти оптоволокно, ми розробляємо новий телекомунікаційний проект — мережа, що працюватиме на основі дротових і бездротових технологій, а також хмарних рішень», — розповіла Контрактам фахівець із зовнішніх комунікацій МТС Україна Наталія Кукуріка.

За оцінкою Державного клінічного науково-практичного центру телемедицини МОЗ, початкова вартість проекту телемедичної мережі для 27 областей України становитиме близько 9 млн грн. Йдеться поки що лише про будівництво єдиної мережі медустанов, а не про забезпечення пацієнтів необхідним обладнанням для дистанційних консультацій із лікарями.

Паралельно з державною телемедичною мережею цілком може існувати мережа для приватних клінік. Наприклад, компанія Ericsson, яка надає рішення в галузі телемедицини, теоретично готова надавати його й для України, наприклад використовуючи оптоволоконну мережу свого партнера — оператора «Київстар». В Ericsson заявили, що фінансування публічних проектів здійснюється не лише на державному рівні — іноді гроші надходять від Світового банку, ЄБРР, Європейської комісії тощо.

Найімовірніший найближчий розвиток сегмента — консультації лікарів-приватників по Skype. Але увірвавшись у життя українців хоча б у такому усіченому вигляді, телемедицина цілком скоро може стати реальністю для багатьох.