Неврахований фактор: чому динаміка розвитку ринку факторингу ніяк не виправдає очікувань

«Справді, багато хто очікував стрімкого зростання ринку в 2012 році, але прогнози справдилися лише частково, вірніше лише для деяких банків, — зазначає Світлана Чайкіна, начальник управління факторингу ПУМБ. — Наприклад, обсяг портфеля факторингу нашого банку за минулий рік збільшився більш ніж удесятеро, а ринок у цілому зріс незначно, темпи зростання знизилися, окремі гравці продемонстрували зниження обсягів».

Станом на початок 2012 року в Нацкомфінпослуг було зареєстровано 110 фінансових компаній, які мають право надавати послуги факторингу, однак 90% ринку припадає на першу десятку. Одразу слід зазначити, що коректна офіційна статистика обсягів класичних факторингових операцій у країні відсутня, оскільки Нацбанк не виділяє цей вид кредитування в окрему групу, а Нацкомфінпослуг враховує лише угоди небанківських фінустанов, причому включає до їх числа продаж проблемної заборгованості, що не стосується реального фінансування. Самі учасники ринку оцінюють обсяг заборгованості за класичним факторинговим фінансуванням за минулий рік на рівні 0,6–1,2 млрд грн. Тобто бурхливого зростання ринку факторингу в 2012 році не сталося.

Росіяни не прийшли

«На це є кілька причин, — зазначає Катерина Горбач, начальник управління клієнтської політики банку «Контракт». — Це й низькі темпи розвитку середнього й малого бізнесу як основного споживача факторингу, і низька активність гравців, які, на думку експертів, мали «зробити погоду» на українському ринку факторингу». Зокрема, очікуваного виходу на український ринок провідного російського фактора — компанії «ВТБ Факторинг», дочки «ВТБ Банку» — не сталося. Як розповіли Контрактам в українській дочці, банк пропонує нашим підприємцям продукти, не пов’язані з беззаставним кредитуванням. Стримує розвиток ринку й вища вартість ресурсу порівняно зі звичними для клієнтів кредитними продуктами.

При цьому, навіть орієнтуючись на наявні сьогодні на ринку пропозиції, видно, що торік фактори радше розвивали вже наявних клієнтів, ніж активно нарощували обсяг за рахунок нових. «Якщо такі наміри й були, то зовні вони ніяк не проявилися», — зазначає Катерина Горбач.

Справді, кількість активних факторів як серед банків, так і серед небанківських фінустанов зараз доволі мала й навряд чи сягає десятка в обох сегментах. Крім того, доводиться констатувати, що багато дебіторів (особливо — великі торговельні мережі), як і раніше, не хочуть погоджуватися на поступку дебіторської заборгованості факторам.

Систематизувалися, але не впали

І все ж таки торік на ринку факторингу сталися деякі зміни — у структурі тарифів. Ще рік тому навіть порівняти вартість послуги в різних компаніях було проблематично. Одні фактори називали окремо номінальну ставку, окремо комісію за управління дебіторським боргом, окремо комісію за обслуговування, а інші опускали один або два з цих трьох параметрів, тоді як треті рахували єдину ефективну ставку, а четверті називали ставки не в річних, а в щомісячних відсотках. Тепер же помітно деяке прагнення до єдиної системи: майже цілком зникла комісія за адміністрування дебіторських зобов’язань у всіх учасників ринку — її включають до реальної ставки.

Попри очікування, ставки не знизилися. При цьому такого розкиду вартості фінансування, як за факторингом, немає за жодним іншим продуктом, хоча більшість гравців пропонують ефективні ставки в межах 30% річних. Максимальний обсяг фінансування за факторингом може сягати 90% від суми поставки, частіше — 70-80%.

Натомість «верхня планка» тривалості договорів факторингу (раніше вона становила рік або дев’ять місяців) зникла. Якщо у 2011 році граничні строки надання фінансування для даного постачальника називалися чітко: 60 днів, 100 днів, 120 днів, то зараз вони винятково індивідуальні й потребують для уточнення надання повноцінної документальної заявки. Щоправда, довгі строки традиційно доступні лише найбільшим і найсоліднішим постачальникам і дебіторам. Водночас на ринку з’явилося нове обмеження — за мінімальним строком факторингу: в деяких компаніях фінансування не можна отримати менш ніж на тиждень.

Боротьба за фактор

Фахівці кажуть, що якщо розглядати перспективи банківського й незалежного факторингу, то перший має велику перевагу: банки можуть пропонувати клієнтові гібридні продукти беззаставного фінансування, що поєднують у собі факторинг і, наприклад, овердрафт із підвищеним лімітом. Водночас, якщо раніше банківський факторинг відрізнявся від «незалежного» лише сегментом клієнтів (великий і середній бізнес), то зараз банки вже змагаються за сегмент малого бізнесу, що призводить до виходу з ринку багатьох факторингових компаній або їх перепрофілювання. При цьому банкіри зазначають, що послуги небанківських операторів дорожчі, але визнають, що «небанки» гнучкіші й оперативніші у прийнятті рішень. Але так чи інакше, головна конкурентна боротьба усе ще ведеться між банками, оскільки вони мають у своєму розпорядженні основ¬ні кредитні ресурси.

Одночасно факторингові операції стають привабливішими порівняно із традиційними кредитними продуктами: фактори активно впроваджують нові види факторингу, розвивають нові цільові сегменти, пропонують якісніший сервіс клієнтам.

Фахівці припускають, що цього року на ринку можуть з’явитися нові гравці, які почнуть розвивати нові галузі. Ще недавно металургія, енергетика, автомобільний бізнес вважалися нефакторабельним бізнесом, а сьогодні ця галузь уже не є новинкою для багатьох факторів. Але в цілому передумов для серйозного зростання ринку факторингу в Україні вкрай мало.

«Якщо ми говоримо про швидке зростання обсягів, про якийсь ривок, то, я думаю, цього не станеться, — вважає Анастасія Горбач. — По-перше, навіть якщо в Україну прийдуть сильні гравці (російські, західні), «ривка» не вийде, оскільки доволі багато часу знадобиться на процедури й методологію, узгодження правил гри з материнськими структурами, що дасть українським факторам додатковий лаг у часі. По-друге, як показує наш досвід, при напрацюванні справді якісного портфеля вкрай складно зробити ривок. Тут важливе ретельне опрацювання проектів і напрацювання власного досвіду, власної статистики для якісного управління ризиками».

Безумовно, фінансуючи великі ФПГ, можна швидко наростити портфель, але навряд чи в цьому разі можна говорити про класичний факторинг.