Нам так не жити: біля Познані будівництво об’їзної траси зупинили через слимаків

Відому журналістку варшавська поліція затримала за те, що та їхала на велосипеді у стані алкогольного сп’яніння – випила одне пиво. А будівництво відрізка об’їзної траси навколо Познані вартістю в 107 млн злотих зупинили через скарги екологів – мовляв, це місце облюбували собі слимаки. Ех, нам так не жити.

Буквально вчора Польщу сколихнув скандал: відому теле- і радіожурналістку, колишню керівницю однієї з найпопулярніших польських радіостанцій TOK FM Єву Ванат у місті затримала поліція за керування велосипедом у нетверезому стані – рівень алкоголю в її крові перевищував норму на 0,1 проміле. Шок. Я вже мовчу про те, що одна з найуспішніших медіа-менеджерів Польщі їздить на велосипеді, а не, як це заведено серед її українських колег, на джипі з затемненими вікнами.

До недавнього часу у Варшаві можна було стати свідком дивної картини: людина несе свій велосипед на плечі. Спочатку я думав, що велосипед зламався чи власник загубив ключ від колодки, але масовість подібних ситуацій змусила мене звернутися за тлумаченням до польських друзів. Виявилося, що якщо ти випив більше, ніж дозволено (1 проміле, приблизно 0,5-літрова пляшка пива), то поліція трактує тебе як людину в стані алкогольного сп’яніння, а значить керувати транспортними засобами тобі заборонено. Не тільки їздити, а й «керувати», тобто штовхати свій велосипед поруч себе. Кілька місяців тому законодавство лібералізовано – тепер заборонено тільки їздити, тож носіїв велосипедів ви вже не побачите. До речі, покарання за керування велосипедом у стані сп’яніння (залежно від рівня алкоголю в крові і небезпеки, яку ви створювали для інших учасників руху) – коливається від високого штрафу і аж до року позбавлення волі.

Андрій
Любка

український поет, перекладач і есеїст.

Автор збірок поезій «Вісім місяців шизофренії» (2007) та «ТЕРОРИЗМ» (2008). Лауреат літературних премій «Дебют» (2007) та «Київські лаври» (2011). Учасник багатьох українських та європейських літературних акцій та фестивалів.

Або от ще одна історія. На початку цього року екологічна служба заблокувала будівництво об’їзної траси навколо міста Познань, яке знаходиться на Заході Польщі. Залишалося добудувати 5-тикілометровий відрізок (вартістю 107 млн злотих, або майже $40 млн), коли зелені активісти забили на сполох: саме цю ділянку облюбував для себе рідкісний вид слимаків (Vertigo moulinsiana), який в Польщі охороняється законом. Будівництво зупинили і понад три місяці радилися що ж робити. У підсумку вирішили перенести шар землі зі слимаками (глибиною в один метр і площею в понад пів-гектара) в інше місце. Екологи порадилися і знову запротестували, після чого вирішено переносити слимаків вручну у спеціально створених «земляних ванночках». Цей процес досить повільний, тож будівельники запізняться зі здачею дороги в експлуатацію майже на рік.

Я вирішив розповісти ці дві історії тільки для того, щоб продемонструвати ту прірву у розвитку, яка між Заходом і Україною поглиблюється з кожним днем. Поки ми всерйоз дискутуємо про Митний Союз, 9 травня і антифашистських виродків – життя навіть в країнах колишнього соцтабору змінюється в кардинальний спосіб.

Можна скільки завгодно кепкувати зі слимаків і їх ролі в розвитку Польщі, з велосипедів, які носять на плечах, щоб не порушити законів, але такі жарти тільки підкреслюють нашу цивілізаційну відсталість. Бо в час, коли у Швейцарії чи Польщі заборонено розкладати багаття в лісах – у Києві люди влаштовують собі пікніки в парках у центрі міста. Розпалюють вогнища, смажать шашлики, п’ють, залишають після себе купу битого скла і сміття. Чи вдасться нам колись подолати цю прірву, яку «антифашистська» влада поглиблює щоденно? Прикро, але здається, що ні.