НОВИНИ ДНЯ: У Британії визнали, що не могли б воювати з Росією понад два місяці  Смачні батуринські коржики за 110-літнім рецептом: такими ласували гетьмани  Ще буде короткочасне похолодання: синоптикиня розповіла, якої погоди чекати в Україні  Франція найближчим часом зможе передати Україні майже 80 установок Caesar  Як Україна може досягти ядерного паритету з РФ: нардеп назвав три шляхи  28 березня в Україні стане ще тепліше, у кількох областях - дощі   Оточення Путіна не вірить у його теорію про зв'язок України і теракту під Москвою, - Bloombergвсі новини дня
Колонки
Андрiй Любка
30.06.2013 10133

Обережно, двері відчиняються: хорватський шанс для української євроінтеграції

1 липня 2013 Хорватія стане членом Європейського Союзу. Це означає, що ЄС продовжує розширюватися. Чи охопить це розширення Україну?

Уже цього тижня чергова слов’янська держава стане членом елітарного клубу – Європейського Союзу. Шлях Хорватії був довгим і тернистим, існувало кілька перешкод для вступу й інтеграції. По-перше, війна після розпаду Югославії, складна ситуація з правами національних меншин, економічна відсталість і відсутність реформ у дев’яностих роках. Зрештою, до смерті першого президента Хорватії Туджмана назвати країну цілком демократичною було важко, тож де-факто його націоналістичний авторитарний режим вкупі з війною відклав у часі євроінтеграційні амбіції аж до початку двотисячних років.

Власне, якби не перераховані вище фактори, то Хорватія мала б увійти до ЄС ще під час грандіозного розширення 2004 року, коли туди серед інших вступила Словенія. Як бачимо, відсутність війни (після розпаду Югославії збройний конфлікт у Словенії тривав неповні два тижні) та єдність політичних еліт допомогли західній сусідці Хорватії вирватися вперед на дев’ять років. Існує й кілька факторів, які прискорювали європейську інтеграцію хорватів: по-перше, це католицька країна, частина західної цивілізації, ментально близька європейцям, демократична держава без серйозних проблем; по-друге, це невелика країна (чотири з половиню мільйони громадян), яка суттєво не змінює демографічної картини ЄС; по-третє, це досить заможна країна з ринковою економікою і величезними прибутками туристичної галузі; по-четверте, геостратегічно Хорватія вигідна Європейському Союзові для контролю над середземноморським регіоном.

liubka

Андрій
Любка

український поет, перекладач і есеїст.

Автор збірок поезій «Вісім місяців шизофренії» (2007) та «ТЕРОРИЗМ» (2008).  Лауреат літературних премій «Дебют» (2007) та «Київські лаври» (2011). Учасник багатьох українських та європейських літературних акцій та фестивалів.  Окремі твори перекладені угорською, чеською, португальською, німецькою, англійською, російською та польською мовами.

Офіційними кандидатами на вступ до ЄС є ще декілька країн, на Балканах це Чорногорія, Македонія і Сербія. Останній днями з Брюсселя надійшов конкретний сигнал – скоро розпочнуться переговори про членство. Найбільші шанси вступити у ЄС має Чорногорія (все готово до доручення – і законодавча база, реформи, і, що не менш важливо – є добра воля провідних європейських держав), за нею йде Македонія (яка через бідність і проблеми з Грецією щодо назви держави трохи відстає від Чорногорії) і Сербія. Можна припустити, що всі три перераховані вище країни вступлять у ЄС одночасно. Можливо, до них приєднається Косово, яке, зрештою, Європейський Союз і створив. З колишніх югославських республік тільки Боснія І Герцеговина має проблеми навіть із набуттям статусу кандидата, але це пов’язано з війною 1992-1995 та національними проблемами у цій гібридній державі.

Як би там не було, факт вступу Хорватії до ЄС відкидає аргументи євроскептиків, котрі продовжують розповідати, що співтовариство розвинених європейських держав скоро розпадеться. Криза кризою, а ЄС розширюється і найближчим часом темпи розширення, вочевидь, уповільнюватися не будуть. Шанси у недалекому майбутньому має навіть Молдова – попри економічну й інфраструктурну відсталість, бо тамтешня політична еліта засукала рукави і взялася виконувати вимоги ЄС.

1 липня мало б стати символічною датою для України й українських політиків, які зривають навіть можливість підписання угоди про асоціацію. ЄС продовжує розширюватися і це сигнал для всіх нас: Україна теж колись може стати членом ЄС. Так, ми величезна територіально держава, у нас 45 мільйонів громадян, відстала економіка й проблеми з демократією, але це не найголовніші проблеми. Визначальним є фактор єдності нації у прагненні вступити в ЄС. Брюссель нікого не буде тягнути за руку, тож спочатку українці самі повинні вирішити чого їм хочеться. А хочеться нам, як свідчить соціологія, у два діаметрально протилежні напрямки. Замкнене коло…

Оценка материала:

4.62 / 13
Обережно, двері відчиняються: хорватський шанс для української євроінтеграції 4.62 5 13
 Андрій Любка 30.06.2013 10133
comments powered by Disqus
Еще колонки: Андрiй Любка
  • Прощання з літом: Зима буде довгою Прощання з літом: Зима буде довгою

    Після того випадку в готелі ще довго панував переполох. Манекенного типу рецепціоністки хоч і намагалися створити хорошу міну при поганій грі, усміхалися й робили вигляд, буцімто нічого не сталося, але ВСІ про це вже знали. Знали старші пані, літні німкені, які у своїх величезних капелюхах походжали терасами – тепер вони не дивилися навколо, а лише собі під ноги.

  • Політична премія Дарвіна: "гасконці" Коломойського і "Правий сектор" змагаються в електоральному самогубстві Політична премія Дарвіна: "гасконці" Коломойського і "Правий сектор" змагаються в електоральному самогубстві

      Колись їхня історія може увійти до підручників з політології, політичного піару і словника літературознвчих термінів (стаття про трагікомедію). Справді, треба мати неабиякий талант і здібності, щоб так швидко вбити себе і свої перспективи. Раніше здавалося, що найбездарнішим політичним проектом в історії України є "Наша Україна" Ющенка. Тепер місце на п'єдесталі політичної премії Дарвіна впевнено здобувають "Правий сектор" і липкорукі "гасконці" Коломойського.

  • Двадцять років різанині в Сребрениці: Росія знову на боці зла Двадцять років різанині в Сребрениці: Росія знову на боці зла

    20 років тому, посеред спекотного липня 1995-го, відбувся найбільший злочин після закінчення Другої світової війни – етнічна чистка в боснійському місті Сребрениця. За різними підрахунками, військові і парамілітарні підрозділи Республіки Сербської тоді вбили 8 000 боснійських чоловіків (мусульман), тобто все чоловіче населення міста у віці від 12 до 70 років.

  • Ідеї Ганни Гопко пішли в народ, або Безалкогольний День народження Ідеї Ганни Гопко пішли в народ, або Безалкогольний День народження

    Їй-Богу, за 27 років життя я встиг утнути чимало дурниць, взяти найактивнішу участь у багатьох ідіотських ініціативах, палко підтримувати абсурдні ідеї, але одного разу трапилася зі мною подія, від спогадів про яку стає моторошно. Безалкогольний День народження. Погодьтеся, навіть звучить так, ніби йдеться про якесь жахливе знущання над людиною. Зрештою, так і було.

  • "Бей хохлов, спасай Россию": гол Шевченка збірній Росії, або Як я став русофобом "Бей хохлов, спасай Россию": гол Шевченка збірній Росії, або Як я став русофобом

    Мої геополітичні погляди сформувалися протягом 13 хвилин. Сталося це жовтневого вечора 1999 року під час футбольного матчу Україна-Росія. Це був останній вечір дитинства й перший вечір юності; маркером порогу стало те, що тоді я востаннє в житті плакав перед телевізором. А все через те, що збірна Україна програвала Росії 1:0. Більшої катастрофи годі було й уявити.