Газовий зашморг: чому Україні треба відмовитися від знижки на газ

Під час позірної спроби нормалізації стосунків між Україною й Росією остання намагається розіграти свої постійні козирі – економічний і газовий шантажі. Після того, як спокуса Митним союзом з тріском провалилася, концепція «руского міра» і православно-слов’янської єдності також викликають лише роздратування, у Російської федерації залишилися останні набої у війні з Україною. У більш короткотерміновій перспективі – це повернення Києву контролю над Донбасом, який на найближчі роки стане джерелом постійних економічних, політичних і терористичних проблем, а під час наступних виборів завжди триматиме курс на антиукраїнську й антиєвропейську лінію. У більш довгостроковій перспективі Кремль розраховує використовувати економічну блокаду (забороняючи ввезення українських товарів) і газовий шантаж.

Саме тому Путін і його команда настільки публічно проговорюють можливі газові контракти з Україною: перш за все, вони зацікавлені в інформуванні українців у тому, що добра Росія пропонувала нам знижки на газ, але наша «правосекторівська» влада все зіпсувала. По-друге, публічна риторика про знижки має потрапити до вух європейцям – і переконати їх у тому, що Росія йде шляхом нормалізації стосунків з Україною, тож нові санкції проти Кремля вводити не треба.

На руку українській стороні грає погода – минулі газові спори відбувалися взимку, коли для всієї Європи будь-які затримки з поставками газу мали загрозливий характер. Тепер же, у червні, коли до опалювального сезону ще купа часу, а в наші газосховища закачано достатню кількість газу, Київ має використати цю ситуацію і тиснути на Росію без поспіху. В разі чого конфлікт має закінчитися в Арбітражному суді, але в будь-якому разі невигідні умови Кремля приймати ми не мусимо.

Головним же завданням України є продиктувати такі умови газового контракту, які передбачатимуть прозору формулу ціноутворення на газ, без будь-яких знижок і поблажок. Перш за все, знижка може дати тільки короткочасний ефект, але неминуче буде смертоносною для української економіки в майбутньому. Дешева газова голка вбиває реформи й модернізацію виробництв, відсуває на задній план ідею запровадження нових енергозберігаючих технологій. Умовно кажучи, газова знижка може не тільки уповільнити життєво необхідні Україні реформи й переорієнтацію економіки, але й взагалі залишити нашу державу в сфері інтересів російської промисловості.

Важливішим за економічний є тільки політичний аспект газової знижки. У Росії добре розуміють, що після кожної революції неминуче настає час розчарувань. Сума цього розчарування плюс включеність у виборчий процес антиукраїнського й проросійського Донбасу дозволить уже за кілька років змінити Уряд України на менш проєвропейський, який, імовірно, проголошуватиме ідею «взаємовигідних відносин із ЄС, і з РФ». Цю пісеньку ми чули вже не раз, тому можемо передбачити, що саме тоді з «братською поміччю» й прийде Росія, погрожуючи скасувати знижку й добити українську економіку. Взамін на лояльність знову підуть аналоги Харківських угод і російських військових баз.

Незалежність України й усіх майбутніх Урядів України можна скріпити лише прозорою формулою ціноутворення газу в контракті, всі ж прописані знижки дуже скоро стануть інструментами антиукраїнського шантажу.