НОВОСТИ ДНЯ: Вперше за 20 років збільшилася кількість людей, які живуть за межею бідності - ООН  У Туреччині випробували ручний гранатомет, який стріляє різними боєприпасами  Время жизни нейтрона измерили при помощи холодной ванны   NASA отправило зонд Люси на изучение троянских астероидов  В Украину идет похолодание с морозами: синоптики рассказали о погоде в регионах  В Україні виросте один з головних податків  Смертність в Україні перевищує минулорічний рівень більш ніж на 15%все новости дня
Колонки
Андрiй Любка
30.11.2014 15948

Іноземці в Уряді: довгоочікувані реформи чи зрада національних інтересів?

Анонсовані Президентом і підтримані більшістю політиків «іноземці в уряді»  сколихнули суспільну думку. Усе як завжди: хтось гаряче - «за», хтось – «проти». Зрештою, нам лише дай привід посваритися, покричати в захваті або написати вже мемове «нас зливають». Так добре це чи погано – мати іноземців в Уряді? І так, і так.

Бо ж можна згадати лижного інструктора, з яким Каськів і Янукович підписували неймовірної ваги угоди. Таких «іноземців» ‒ хоч греблю гати, їх легко можна знайти, показати в ефірі якогось ток-шоу, вивісити на прапор реформ. А насправді вони виконуватимуть завдання й доручення від своїх замовників – політичної верхівки України. Тому все дуже швидко може перетворитися на фарс.

Скажімо, ми запрошуємо якогось економіста на посаду міністра економіки чи голови Нацбанку. Якщо він погоджується, то їде заробляти гроші. Відповідно, доведеться до захмарних, конкурентних на світовому рівні висот підвищувати заробітну плату. Але якщо ця людина не має інших інтересів, крім як заробляння грошей, то чому б їй, наприклад, не погратися місяць із коливанням курсу валют, рефінансуванням тощо, й заробити одразу кілька мільйонів, щедро, звісно, поділившись зі своїми зверхниками? Люди, які приїдуть заробляти гроші, які задля цього готові змінювати громадянство й країну проживання – будуть у першу чергу заробляти гроші. Який їхній інтерес у реформах, прозорості чи боротьбі з корупцією? Чесно кажучи, ніякого.

Інша справа, якщо на ключові пости запросити людей, які мають ім’я й цінують його. Якщо б віце-прем’єром з євроінтеграції справді став Александр Квасневський (що малоймовірно, бо у Польщі відмова від громадянства екс-Президентом буде сприйнята як зрада), то справді на його репутацію й ділові якості можна покластися. Людина, за часів правління якої Польща стала членом ЄС і вступила в НАТО, не буде грати на поводу в Порошенка чи інших українських політиків, які свою ефективність ще нічим не довели, а буде робити якісно свою роботу. Або якщо б Антикорупційне бюро погодився очолити Саакашвілі – теж можна чекати результатів, адже йому є що втрачати – передусім, ім’я, авторитет. Щось таке, чого українські політики не мають й ціни цьому слабо розуміють. Іноземці такого калібру здатні на боротьбу й реформи, а от сірі менеджери з хорошою освітою, яких ніхто не знає і яким немає чого втрачати – сумніваюся.

liubka

Андрій
Любка

український поет, перекладач і есеїст.

Автор збірок поезій «Вісім місяців шизофренії» (2007) та «ТЕРОРИЗМ» (2008).  Лауреат літературних премій «Дебют» (2007) та «Київські лаври» (2011). Учасник багатьох українських та європейських літературних акцій та фестивалів. Окремі твори перекладені угорською, чеською, португальською, німецькою, англійською, російською та польською мовами.

Тож ніби інтуїтивно й хочеться мати іноземців в Уряді (бо їх ще не було, варто спробувати), але питання в конкретних іменах і посадах. Слушною видається й думка про використання величезного потенціалу нашої діаспори в світі. Це з правової точки зору іноземці, але насправді це люди, які вважають себе українцями. Українці в Канаді, США, близькому зарубіжжі – це той потенціал, який треба використати. Серед них є бізнесмени, правники, лікарі, громадські діячі – і кожен охоче погодиться будувати свою історичну Батьківщину.

Наразі ж інформація про іноземців в уряді з вуст української влади виглядає лише обгорткою, інформаційною кулькою для палкого обговорення. За вбивства на Майдані не покарано нікого, списку першочергових реформ не оприлюднено, безвізовий режим відкладається, угода про Асоціацію з ЄС набирає чинності поетапно, а ми обговорюємо гіпотетичних іноземців без прізвищ. Зрештою, іноземці в Уряді в нас уже були – з Росії. І закінчилося це подіями, яким сьогодні виповнюється рівно рік.

Оценка материала:

4.38 / 8
Іноземці в Уряді: довгоочікувані реформи чи зрада національних інтересів? 4.38 5 8
Колонки / Андрiй Любка
30.11.2014 15948
Еще колонки: Андрiй Любка
  • Прощання з літом: Зима буде довгою Прощання з літом: Зима буде довгою

    Після того випадку в готелі ще довго панував переполох. Манекенного типу рецепціоністки хоч і намагалися створити хорошу міну при поганій грі, усміхалися й робили вигляд, буцімто нічого не сталося, але ВСІ про це вже знали. Знали старші пані, літні німкені, які у своїх величезних капелюхах походжали терасами – тепер вони не дивилися навколо, а лише собі під ноги.

  • Політична премія Дарвіна: "гасконці" Коломойського і "Правий сектор" змагаються в електоральному самогубстві Політична премія Дарвіна: "гасконці" Коломойського і "Правий сектор" змагаються в електоральному самогубстві

      Колись їхня історія може увійти до підручників з політології, політичного піару і словника літературознвчих термінів (стаття про трагікомедію). Справді, треба мати неабиякий талант і здібності, щоб так швидко вбити себе і свої перспективи. Раніше здавалося, що найбездарнішим політичним проектом в історії України є "Наша Україна" Ющенка. Тепер місце на п'єдесталі політичної премії Дарвіна впевнено здобувають "Правий сектор" і липкорукі "гасконці" Коломойського.

  • Двадцять років різанині в Сребрениці: Росія знову на боці зла Двадцять років різанині в Сребрениці: Росія знову на боці зла

    20 років тому, посеред спекотного липня 1995-го, відбувся найбільший злочин після закінчення Другої світової війни – етнічна чистка в боснійському місті Сребрениця. За різними підрахунками, військові і парамілітарні підрозділи Республіки Сербської тоді вбили 8 000 боснійських чоловіків (мусульман), тобто все чоловіче населення міста у віці від 12 до 70 років.

  • Ідеї Ганни Гопко пішли в народ, або Безалкогольний День народження Ідеї Ганни Гопко пішли в народ, або Безалкогольний День народження

    Їй-Богу, за 27 років життя я встиг утнути чимало дурниць, взяти найактивнішу участь у багатьох ідіотських ініціативах, палко підтримувати абсурдні ідеї, але одного разу трапилася зі мною подія, від спогадів про яку стає моторошно. Безалкогольний День народження. Погодьтеся, навіть звучить так, ніби йдеться про якесь жахливе знущання над людиною. Зрештою, так і було.

  • "Бей хохлов, спасай Россию": гол Шевченка збірній Росії, або Як я став русофобом "Бей хохлов, спасай Россию": гол Шевченка збірній Росії, або Як я став русофобом

    Мої геополітичні погляди сформувалися протягом 13 хвилин. Сталося це жовтневого вечора 1999 року під час футбольного матчу Україна-Росія. Це був останній вечір дитинства й перший вечір юності; маркером порогу стало те, що тоді я востаннє в житті плакав перед телевізором. А все через те, що збірна Україна програвала Росії 1:0. Більшої катастрофи годі було й уявити.