Міжнародний жіночий день

Вуста втомленої жінки, яка щойно втекла від війни, у недовірливій посмішці, коли румунський офіцер імміграції передає їй фіолетовий тюльпан. Проблиск надії та вдячності з’являється на обличчі іншої жінки, коли вона стискає контейнер з їжею і приймає рожевий тюльпан від католицького священика на залізничному вокзалі в Польщі.
Але навіть добрі жести незнайомців у Міжнародний жіночий день були слабким полегшуючим у вівторок для занепокоєних біженців, які покинули свої домівки, багато хто з маленькими дітьми. Замість цукерок, квітів і поцілунків, яки зазвичай дарують їм друзі та рідні в Україні, вони милостиво обходилися квітами, піднесеними невідомими руками, та даром безпечного притулку в чужій країні.
Фотографії, зроблені фотографами Associated Press, відображають, наскільки важкою та емоційно болісною була ця подорож: смуток жінки, яка ховає обличчя руками, коли вона сидить на ліжечку в шкільному притулку для біженців у Перемишлі, Польща; гримаса літньої, засніженої жінки в інвалідному візку, яка тримає на колінах рожеву подушку, коли її штовхають дорогою після евакуації з міста Ірпінь; нещодавно евакуйована з Ірпіня, яка зупиняється на засніженій дощем і снігом вулиці, покладає руку на серце і дивиться вниз на холодний мокрий тротуар.
Для жінок, які не змогли втекти, бути у безпеці було найважливішою метою цього міжнародного свята. Фотограф AP зняв одну таку жінку, яка тримає і втішає маленьку дитину на руках у імпровізованому бомбосховище в Маріуполі.