4 лютого в Національному цирку України (Київ) відбулася прем’єра вистави «Цирк у стилі джаз». Так, цирк працює, і це вже п’ята вистава за час повномасштабної війни. Більшість номерів стилізовані під часи Великої депресії: епоху гангстерів, «сухого закону» та золотого часу джазу. Також в обох холах на другому поверсі працює фотовиставка, присвячена музикантам, які працюють або працювали в оркестрі цирку. Експозиція охоплює останні 19 років: найстаріша фотографія зроблена у березні 2004 року, а найсвіжіші — під час підготовки програми «Цирк у стилі джаз» та останніх концертів попередньої, різдвяної програми. Автор усіх фотографій — відомий джазовий фотограф Олександр Зубко. Вистава триватиме до 26 березня.

Збройні сили України проводять навчання в Чорнобильській зоні відчуження біля кордону з Білоруссю з метою підвищення готовності військ у разі чергового наступу Росії з території Білорусі. Фото: REUTERS/ В'ячеслав Ратинський, 2 лютого 2023.

2 лютого вдень російські війська повторно завдали удару по центру Краматорська. Внаслідок чого п'ятеро цивільних отримали поранення.Росія з початку широкомасштабної війни цілеспрямовано завдає ударів по житлових будинках та цивільній інфраструктурі України. Попри численні факти, у Кремлі це заперечують

Місто, яке колись містило 75 000 людей, зараз має населення менше 3 тисяч осіб, близько 200 з яких - діти. Російські війська атакують Бахмут не рахуючись з кількістю загиблих, але Збройні Сили України стоять, б'ють ворога і здавати місто не збираються.

Художник-урбаніст з Італії TVboy намалював серію муралів, із посланнями надії, миру та свободи у Бучі та Ірпені – містах, у яких російська армія вчинила воєнні злочини проти цивільних у перші місяці широкомасштабного вторгнення Росії в Україну. Італійський вуличний художник-урбаніст TVboy розповів агенції Reuters, що під час організованого гуманітарною організацією тижневого відвідування України взяв участь у проєкті «Ukraine Street Art», малюючи мурали на пошкоджених обстрілами будівлях та пунктах надання гуманітарної допомоги. На своїй сторінці в Інтернеті https://www.tvboy.it/ TVboy написав, що своїми муралами він хотів віддати належне хоробрості українського народу. «Як данину пам’яті жертвам цієї війни я хотів залишити знак мого проходу вулицями Києва, Бучі та Ірпеня, міст, уражених російськими нападами. Послання, яке міститься в кожному творі мистецтва, – це повідомлення про відродження та надію, бажання, щоб війна якнайшвидше припинилася». Ті, хто бачив твори Vboy кажуть, що його малюнки піднімають настрій, але водночас нагадують про війну, яка триває, головні битви якої зараз точаться за сотні кілометрів на схід від Києва. Буча та Ірпінь, міста під Києвом, стали символом воєнних злочинів російської армії, зокрема катувань та розстрілів цивільних. Після того, як ЗСУ завдали російським підрозділам значних втрат і витіснили їх із Київщини, були виявлені масові поховання...

Люди шукають безпеки на станціях столичного метро, коли Росія вчергове запускає шквал ракет і безпілотників по всій країні. Під час повітряних тривог Київський метрополітен стає укриттям, місцем для навчання й роботи, та навіть локацією для весіль і концертів. За 11 місяців російської агресії метро перетворилося на своєрідний хаб незламності: культурний, освітній, гуманітарний. Метро стало одним з символів українського спротиву та єднання.

Адміністрація Байдена готова відправити в Україну бойові танки M1 Abrams, а це, на думку українського уряду, може змінити правила гри у повномасштабній війні, яка триває вже 11 місяців. Огляд історії танка Abrams та його характеристики від Радіо Свобода. Джерело: Reuters

Цих людей немає, їх ніколи не існувало. Їхні обличчя, та й взагалі все, що ви бачите, створене за допомогою штучного інтелекту нейромережі Midjourney на основі текстових запитів.

Майже через чотири місяці після звільнення жителі зруйнованого міста Лиману Донецької області продовжують жити під землею без опалення та електрики, доки поруч з лінії фронту лунають звуки російської артилерії. Джерело: EPA-EFE

Костянтин Ліберов, фотограф: "Сєвєродонецький район. Бої за Кремінну. Одні з найважчих на напрямку. Ця війна - жорстока і кривава. Майже тиждень в одному окопі з лікарями медичної евакуації, майже кожного дня виїзди за пораненими, відчайдушна боротьба лікарів за таке крихке людське життя. Важкі контузії, уламкові поранення, розірвані кінцівки. Крики болю і кров, дуже багато крові. Всі воїни на цих фото, завдяки професіоналізму та небайдужості військових лікарів - вижили. Ті, кого можна врятувати - були врятовані. Однак є ті, кому вже ніяк не можна було допомогти.Сьогодні кращі з кращих віддають своє здоров‘я і життя за нашу свободу в майбутньому і можливість підтримувати ілюзію нормального життя зараз. Ілюзію, адже кожен з нас, в мирному житті, роблячи свої звичайні справи, все одно тримає в голові: як вони там? Ця війна стосується кожного.Донатити, волонтерити, підтримувати інформаційний фронт, пройти хоча б базові підготовки з медичної допомоги та військової справи. Треба розуміти: є хлопці та дівчата, які вже 11 місяців в цьому пеклі. Скільки ще вони протримаються? І якщо їм знадобиться наша допомога - ми маємо бути готові. Ми пройшли вже багато чого з 24 лютого, змінилися й загартувались. А це - наша земля, наш дім, нам немає куди тікати".