Поштова площа є однією з найдавніших у столиці й існувала ще з часів Київської Русі. Завдяки старим фотографіям, ми можемо побачити, якою була ця місцевість на рубежі XIX – XX століть. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA. Знімки опублікували у спільноті "Спрага": в Києві цікаво" у соціальній мережі Facebook. У наші дні ця локація виглядає зовсім інакше. Погляд у минуле "Київ, початок ХХ століття. Набережна Дніпра: пароплави, склади та жвава пристань. Правіше від Поштової площі – місце, де сьогодні вирує сучасне міське життя з кафе й прогулянковою набережною", – йдеться в повідомленні. Крім того, у спільноті опублікували й знімок цієї ж локації, який було зроблено на рубежі XIX та XX століть. На фотографіях можна побачити й саму набережну в районі Поштової площі, та й цю локацію з видом на Володимирський узвіз. Упізнати місцевість дійсно важко. Трохи історії столиці Прогулянки вечірнім Києвом були, є та залишаться найулюбленішим видом дозвілля не тільки для мешканців але й гостей міста. Завдяки роботам фотографів-професіоналів, ми можемо відчути атмосферу столиці України, якою вона була в 1970-1980-х роках. У 1852 році Київ відвідав британець Роджер Фентон. Саме фотограф-новатор зробив серію знімків, на яких вперше зафіксовано краєвиди столиці України. Як повідомляв OBOZ.UA, у самому центрі Києва можна знайти унікальний льох, який збудували у 1713 році для Михайлівського Золотоверхого монастиря. Він не тільки зберігся до наших днів, але й досі виконує свою функцію.

Співоче поле в Києві неможливо уявити без традиційної виставки квітів. Завдяки камері відомого українського фотографа Сергія П'ятерикова, ми можемо побачити як відбувалось це дійство вдруге на цьому місці за часів незалежності України – у 1994 році. Унікальні знімки та історію на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook опублікував перший у незалежній Україні Київський міський голова Леонід Косаківський. Виставку проводять щорічно в Печерському ландшафтному парку. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA. Погляд у минуле "27 серпня 1994 року. Виставка квітів на Співочому полі. 39-та за всю історію їх проведення і друга за часів Незалежності на цьому місці. Перший день виставки. Вона проходила 27-28 серпня 1994 року. А увечері 28 серпня відбулося церемонія офіційного відкриття Співочого поля", – йдеться в повідомленні. Київська міська виставка квітів – традиційна виставка, яка щорічно проходить в Києві в Печерському ландшафтному парку довкола Співочого поля в останній тиждень серпня і приурочується до Дня Незалежності України. Трохи історії столиці Прогулянки вечірнім Києвом були, є та залишаться найулюбленішим видом дозвілля не тільки для мешканців але й гостей міста. Завдяки роботам фотографів-професіоналів, ми можемо відчути атмосферу столиці України, якою вона була в 1970-1980-х роках. У 1852 році Київ відвідав британець Роджер Фентон. Саме фотограф-новатор зробив серію знімків, на яких вперше зафіксовано краєвиди столиці України. Як повідомляв OBOZ.UA, у самому центрі Києва можна знайти унікальний льох, який збудували у 1713 році для Михайлівського Золотоверхого монастиря. Він не тільки зберігся до наших днів, але й досі виконує свою функцію.

Готується до війни? Литва поставила "зуби дракона" біля кордону з Росією і Білоруссю Цього тижня Литва встановила "зуби дракона" поруч із кордоном РФ і Білорусі. Їх поставили в низці невикористовуваних контрольно-пропускних пунктів. Про це пише РБК-Україна з посиланням на Facebook сторінку Литовської армії. Про це повідомляють Контракти.UA. "Зуби дракона" розміщені на невикористовуваних прикордонних пунктах Шумскас, Лаворішкес, Райгардас, Латежеріс на кордоні з Білоруссю, а також на невикористовуваному прикордонному пункті Романішкес на кордоні з Росією та в деяких інших місцях", - ідеться в публікації. Там уточнили, що ці заходи не пов'язані з навчаннями "Захід". Це планові заходи в рамках проєкту Балтійської лінії оборони. Йдеться про проєкт країн Балтії та Польщі, який має знизити ризик наземного вторгнення РФ. "Це - невелика частина довгострокового плану контрмобільності, який знизить і обмежить можливості військової техніки фізично в'їхати на територію Литви з боку Білорусі та Росії", - пояснили в литовській армії. Крім того, найближчим часом військовим разом з іншими держустановами оцінюватимуть інші прикордонні території, де незабаром теж може бути обмежена мобільність. Литва посилює кордон Нагадаємо, в березні цього року міністр оборони Литви Довіле Шакалієне заявила, що її країна збирається замінувати кордон з Росією і Білоруссю. Крім того, в травні парламент Литви підтримав вихід з договору про протипіхотні міни. Причиною стала стурбованість військовою загрозою з боку РФ.

На Національному меморіальному кладовищі під Києвом почали перші поховання  Сьогодні в Мархалівці Київської області відбулося офіційне відкриття Національного військового меморіального кладовища. Про це повідомляє кореспондент РБК-Україна з місця подій. Про це повідомляють Контракти.UA. На Національному меморіальному військовому кладовищі відбувся військовий церемоніал поховання невідомих солдатів з військовими почестями вшанування полеглих Героїв, імена яких наразі не встановлені. Це перші поховання на території меморіалу. На окремому місті на території кладовища - сектор поховань невідомих захисників і захисниць. Серед присутніх на відкритті кладовища був президент Володимир Зеленський, спікер ВРУ Руслан Стефанчук, міністр оборони Денис Шмигаль, міністр у справах ветеранів Наталія Калмикова тощо. Що відомо про Національне меморіальне кладовище Ідея створення національного меморіалу давня, водночас реалізація задуму знайшла фактичну реалізацію у 2021 році, коли Верховною Радою України на законодавчому рівні було затверджено військовий церемоніал. У жовтні 2022 року було створено державну установу "Національне військове меморіальне кладовище", а в серпні 2023-го було остаточно обрано локацію, хоча суперечки з цього приводу досі тривають. Вже у серпні 2024 року розпочалися будівельні роботи першої черги. До травня 2025 року було організовано систему секторів почесних поховань (до 6 000 місць з майбутніх 120 тисяч), зведено два колумбарії, облаштовано стоянку, прокладено інженерні мережі, збудовано дорожню розв’язку та під’їзну дорогу. Наразі будівництво першої черги триває: уже закладено фундамент для адмінбудівлі та Будинку трауру, споруджується господарський блок, Центральна площа з Меморіальним садом, вхідна брама, зони відпочинку та благоустрій території. Це друга черга будівництва, завершення якої заплановано на 2026 рік. Поховання на Національному меморіальному кладовищі Особливістю Національного військового меморіального кладовища є уніфікація та стандартизація поховань. Усі вони матимуть єдиний вигляд та розташування. Спочатку встановлюється тимчасова намогильна споруда, створена за мотивами козацьких хрестів XV-XVI століття. Через рік, після природного осідання ґрунту, на її місці ставитимуть постійний надгробок - у вигляді козацького хреста або прямокутної таблички, що обирається родиною загиблого. Це принципово відрізняє військове кладовище від цивільного. Як блокувалося будівництво військового кладовища Будівництво Національного військового меморіального кладовища кілька разів зупинялося через суперечки щодо місця. Спершу його планували розмістити на Лисій горі в Голосіївському районі Києва. Проти виступили екологічні організації, адже територія має заповідний статус і там заборонені будь-які будівельні роботи. Після протестів від цієї ідеї відмовилися. Наступним варіантом стала Биківня, але і тут виникли проблеми. Поруч розташовані поховання жертв сталінських репресій, і була загроза, що під час робіт виявлять нові могили. Це могло б зупинити будівництво на роки, а після врахування охоронних та санітарних зон площа для поховань скорочувалася до 50 гектарів, що не відповідало масштабам запланованого меморіалу. У 2024 році уряд обрав нову локацію - ліс біля села Мархалівка на Київщині. Але й тут рішення викликало хвилю протестів. Місцеві жителі та активісти виступили проти вирубки дерев, частина людей блокувала під’їзди та техніку підрядника. Поліція неодноразово втручалася, аби відновити роботи. Через ці протести втрачено оптимальний час для будівництва, і перші поховання, які планували на другу половину 2024 року, довелося відкласти.

У Києві відомо щонайменше про чотирьох загиблих. Дістали й фрагменти тіл — попереду ще складна ідентифікація. Близько 30 людей поранено. У Києві після удару РФ з-під завалів вдалося дістати живими трьох людей. Є висока ймовірність, що під руїнами ще залишаються люди. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Про це повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко у Telegram. «Титанічних зусиль зараз докладають рятувальники ДСНС на місцях влучань у Києві. Відомо щонайменше про чотирьох загиблих. Дістали й фрагменти тіл — попереду ще складна ідентифікація. Близько 30 людей поранено», — зазначив він. На одній із локацій працює новостворений спеціальний мобільний загін ДСНС «Дельта». Залучені верхолази, кінологи, психологи, інженерна, пожежно-рятувальна техніка. Активно використовується роботизована техніка для розчищення території, щоб могли швидше працювати рятувальники. Всього по Києву одночасно працюють близько 500 рятувальників та 1000 поліцейських. Поліція Києва працює з постраждалими. Понад 60 слідчо-оперативних груп уже на місцях — приймають заяви громадян, фіксують наслідки обстрілу. Нагадаємо, зараз у Києві оголошено повітряну тривогу через загрозу безпілотників.

Станція метро "Майдан Незалежності" є однією з ключових для підземки Києва. Нинішню назву вона отримала 26 серпня 1991 року і завдяки фотороботі Євгена Чернюка зберігся історичний момент, коли замінювали букви на вході. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA. Унікальний знімок було опубліковано у спільноті "Фотозагадки Києва з минулого" в соціальній мережі Facebook. Перших пасажирів станція прийняла 17 жовтня 1977 року. Погляд у минуле "Серпень 1991-го", – йдеться в повідомленні. На опублікованому фото можна побачити історичний момент, коли працівники підземки змінили радянську назву станції на "Майдан Незалежності". "Майдан Незалежності" – 15-та станція Київського метрополітену. Розташована на Оболонсько-Теремківській лінії між станціями "Поштова площа" та "Площа Українських Героїв". Відкрита 17 грудня 1976 року під назвою "Площа Калініна". Менш ніж за рік, 17 жовтня 1977 року, на честь святкування 60-річчя Жовтневої революції через перейменування головної площі міста станція також змінила назву – "Площа Жовтневої революції". Нинішня назва – з 26 серпня 1991 року. Трохи історії столиці Прогулянки вечірнім Києвом були, є та залишаться найулюбленішим видом дозвілля не тільки для мешканців, а й гостей міста. Завдяки роботам фотографів-професіоналів ми можемо відчути атмосферу столиці України, якою вона була в 1970-1980-х роках. Як повідомляв OBOZ.UA, ми звикли, що перетин вулиць Хрещатик та Інститутської в Києві у наші дні вважається частиною Майдану Незалежності у вигляді площі. Проте на початку 1900-х років ця локація була зовсім інакшою.

Головна вулиця Києва – Хрещатик, є одним з найулюбленіших місць зустрічей та прогулянок мешканців та гостей столиці. Завдяки старому фото ми можемо побачити, якою вона була у 1952-му після відбудови у повоєнні роки. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA. Архівний знімок та історію було опубліковано у Telegram-каналі спільноти "КВІДО | Київ від минулого до майбутнього". У 1941 центр міста був підірваний радянськими партизанами. Погляд у минуле "Хрещатик. 1952-й рік", – йдеться в повідомленні. На опублікованому фото можна побачити, якою була голова вулиця Києва, коли її відбудовували після Другої світової війни. Зокрема, можна роздивитись символи столиці України – молоді каштани, висаджені вздовж дороги. Крім того, на задньому плані ще немає багатоповерхівок, які згодом побудують. Зазначимо, 19 вересня 1941 року, під час Другої світової війни, після 78 днів оборони Київ покинули радянські та захопили німецькі війська. 6 листопада 1943 року радянська влада повернула собі столицю України. Місто сильно постраждало, зокрема через підривні роботи радянських партизанів. Відновлювальні роботи тривали до початку 1950-х. Трохи історії столиці Прогулянки вечірнім Києвом були, є та залишаться найулюбленішим видом дозвілля не тільки для мешканців але й гостей міста. Завдяки роботам фотографів-професіоналів, ми можемо відчути атмосферу столиці України, якою вона була в 1970-80-х роках. У 1852 році Київ відвідав британець Роджер Фентон. Саме фотограф-новатор зробив серію знімків, на яких вперше зафіксовано краєвиди столиці України. Як повідомляв OBOZ.UA, ми звикли, що перетин вулиць Хрещатик та Інститутської в Києві у наші дні виглядає як частина Майдану Незалежності у вигляді площі. Проте на початку 1900-х років ця локація виглядала зовсім інакше.

Павло Зібров замилував фото з дружиною-красунею і ніжно звернувся до неї з нагоди важливого свята У родині Павла Зіброва подвійне свято. Артист ласкаво привітав кохану з особливими датами в їхньому сімейному житті. Український співак Павло Зібров показав милі фото з дружиною-красунею Мариною і привітав її з важливими святами. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. 25 серпня в сім'ї артиста – це особлива дата. У виконавця подвійне свята. Зокрема, день народження святкує дружина знаменитості Марина. Окрім того, 25 серпня у подружжя також річниця весілля. Вони вже 31 рік живуть у статусі чоловіка та дружини. Тож, Павло Зібров присвятив Марині вітальний допис в Instagram. Співак опублікував їхні різноманітні світлини. Також він адресував коханій теплі слова, де виклав все, що відчуває до неї та за що їй вдячний. "Вітаю тебе з днем народження, моя кохана дружино, моя половинка, без якої я не уявляю свого життя. Ти для мене – все: мій день і моя ніч, моє свято, моя перемога, моє натхнення та мої мрії. Ти режисер мого життя, та, хто пише найкращий сценарій уже 31 рік", - говорить артист. Павло Зібров говорить, шо його дружина є неабияк мудрою, ніжною, талановитою і завжди відчуває, як їхній сім'ї буде краще. Артист завжди прислухаються до порад коханої, і вона його жодного разу не підвела. А особливо Павло Зібров вдячний дружині за те, що вона народила йому доньку Діану. "Я щиро вдячний тобі за твою мудрість, ніжність, любов, талант, дальновидність і те тепло, яким ти наповнюєш наш дім. Усі ці роки я прислухався до твоїх порад і бачив, як усе складається якнайкраще, саме так, як ти відчувала. Я безмежно вдячний тобі за найкращий подарунок, найбільший скарб – нашу донечку Діану, яка з кожним роком розквітає і за це я схиляю голову перед тобою", - зазначив співак. Павло Зібров побажав дружині міцного здоров'я, завжди бути щасливою та жити в мирі та злагоді. А він зі свого боку обіцяє робити все, аби в їхньому домі панувала радість, гармонія та любов. "Бажаю тобі, моя Маринко, міцного здоров'я, безмежного щастя, тепла в душі, миру в серці та в країні. Нехай кожен день в нашому домі панують радість, гармонія та любов! З тобою життя – це музика, а ти – її найкраща мелодія. Люблю безмежно!" – підсумував артист. Нагадаємо, раніше Павло Зібров отримав від президента важливу нагороду. Артиста відзначили  за внесок у відродження та розбудову української держави.

Пілот 40 бригади тактичної авіації "Привид Києва" Сергій Бондарь загинув в ніч на 23 серпня. Трагедія сталася, коли льотчик МіГ-29 повертався після виконання бойового завдання. Про це пише РБК-Україна з посиланням на 40 бригаду тактичної авіації "Привид Києва" в Facebook. Про це повідомляють Контракти.UA. "Цієї ночі, повертаючись після виконання бойового завдання, загинув льотчик 40 бригади тактичної авіації "Привид Києва" заступник командира ескадрильї майор Сергій Бондарь", - йдеться у повідомленні. Що відомо про пілота Український захисник народився 1979 року у Кропивницькому, де й мешкав разом з родиною: дружиною, сином і донькою. У 2000 році Сергій Бондарь закінчив Харківський інститут Військово-Повітряних Сил ЗСУ. Все своє життя він присвятив авіації, хоча й мав перерву у військовій службі. Працював викладачем у Національному авіаційному університеті. З початком повномасштабної війни пілот повернувся до військової служби, став на захист неба - у 40 БрТА. Сергій Бондарь відновив льотні навички на літаках Л-39 та МІГ-29. Саме на винищувачах МІГ-29 герой здійснював щоденну бойову роботу із захисту повітряного простору України - успішно знищував повітряні цілі ворога та здійснював ракетно-бомбові удари по позиціях окупантів, їх штабах і скупченню техніки на різних напрямках фронту. "Пам’ятаємо Сергія Бондаря як виваженого і фахового льотчика. Людину з великим серцем і безмежним життєвим оптимізмом, гумором, щирістю і взаємопідтримкою ближніх. Щиро співчуваємо його родині, близьким, побратимам та всім, хто знав славетного захисника української землі", - зазначили у Повітряних силах. Як зазначало РБК-Україна, що зранку 23 серпня Повітряні сили ЗСУ повідомили про аварію літака МіГ-29. Після виконання бойового завдання при заході на посадку загинув пілот винищувача Сергій Бондарь.

Три найдорожчі сукні у світі: що це за вбрання та за скільки їх продали Ці сукні стали не лише частиною кінематографічної історії, але і встановили рекорди на аукціонах. Це легендарні вбрання, що давно перетворилися на символи епохи, і сьогодні вони коштують мільйони доларів, хоча насправді є безцінною культурною спадщиною. Пропонуємо подивитись на три вбрання, які встановили рекорди на аукціонах. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. 1.Happy Birthday, Mr. President — сукня Мерілін Монро за 4,8 млн доларів Це не просто сукня, а справжній скарб. Акторка Мерілін Монро одягла її 1962 року і вийшла на сцену Madison Square Garden, де виконала своє знамените «Happy Birthday» для тодішнього президента Джона Кеннеді. Створив вечірню сукню-футляр модельєр Жан Луї Берто, більше відомий як Жан Луї. Дизайнер для «голої» сукні замовив із Франції найтоншу шовкову тканину тілесного кольору, а для шиття використовував практично невидимі нитки. Шили сукню в будинку Монро в Брендвуді. Викрійка робилася просто по її фігурі. 2016 року сукня встановила рекорд, ставши найдорожчим вбранням, проданим на аукціоні — її придбали за приголомшливі 4,8 млн доларів. 2.The Seven Year Itch — біла сукня Монро за 4,6–5,6 млн доларів Кадр, де повітря з метро підіймає легку спідницю, став культовим для кіно ХХ століття, а сукня, яку носила акторка Мерілін Монро — канонічною і миттєво перетворилася на символ жіночої сексуальності та свободи. Саме це вбрання зробило з Монро зірку. Автором цього легендарного вбрання є стиліст, костюмер та друг (і згідно з деякими плітками навіть коханець) Мерілін — Вільям Травілла. Він створив для акторки дуже багато кінообразів, але цьому не надавав особливого значення, називаючи його «ця дурна маленька сукня». Такий фасон одягу був дуже модним для 50-х років, тому не дивно, що Травілла вибрав саме його. 2011 року сукню продали на аукціоні Profiles in History за більш ніж 4,6 млн (з урахуванням комісії — понад 5,6 млн доларів). Сьогодні цей образ залишається одним із найбільш упізнаваних у світі кіно. 3.Чорна сукня Givenchy — Одрі Гепберн у «Сніданку у Тіффані» — 923 тисячі доларів Елегантна чорна сукня, створена Юбером де Живанші, стала головною окрасою культового фільму «Сніданок у Тіффані» та символом бездоганного смаку. Дизайнер і Одрі були друзями та співпрацювали протягом багатьох років. Сукня стала уособленням стилю 60-х років і паризького шику в найкращих традиціях модного дому Givenchy. Модельєр створив для Одрі три копії сукні перед зніманнями. Оригінальна зшита вручну сукня зараз перебуває в приватному архіві Givenchy, в той час як одна копія, яку Одрі повернула Paramount, виставлена в Museo del Traje в Мадриді, а інша була продана на аукціоні Christie’s у грудні 2006 року анонімному покупцеві за 923 тисячі доларів.