Після нещодавніх ударів по Харкову журналістам показали залишки ракети, яку, як припускає Україна, Росія отримала від Північної Кореї. Речник Ради національної безпеки США Джон Кірбі повідомив журналістам 4 січня, що нещодавно розсекречені розвіддані виявили, що Північна Корея надала Росії пускові установки балістичних ракет і кілька балістичних ракет. З такою оцінкою погодився і радник голови Офісу президента України. 5 січня радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк заявив, що Росія вперше з початку повномасштабного вторгнення здійснила обстріл України ракетами, поставленими Північною Кореєю. Росія «нападає на українців за допомогою ракет, одержаних у держави, де громадян мучать у концтаборах за незареєстроване радіо, розмову з туристом, перегляд серіалів», – написав Подоляк у соцмережі Х (колишній твіттер). Українські фахівці не уточнили, які саме північнокорейські ракети, на їхню думку, Росія використовувала під час ударів по Україні, проте експерти вказують на ракету KN-23, що зовні майже ідентична російському «Іскандеру», а також ракету KN-24, яка є копією американських систем ATACMS. Нещодавно Міноборони Великої Британії з посиланням на дані своєї розвідки заявляло, що Північна Корея може стати одним із найважливіших постачальників зброї для Росії поряд з Іраном і Білоруссю. У британській розвідці зауважували, що майже напевно північнокорейські боєприпаси вже потрапили на склади у західній Росії. Перед цим США заявили, що впродовж останніх тижнів Північна Корея доставила до Росії понад 1000 контейнерів військового обладнання і боєприпасів. Кремль заявив, що США не мають доказів того, що зброя постачалася. Вашингтонські аналітики з Beyond Parallel публікували супутникові зображення із збільшенням руху поїздів уздовж кордону Росії з Північною Кореєю. 4 січня офіційний представник Ради національної безпеки США Джон Кірбі, посилаючись на нещодавно розсекречені розвіддані, заявив, що Росія використала невідомі північнокорейські балістичні ракети під час двох ударів по Україні. Кірбі назвав це «значною ескалацією, що викликає занепокоєння». Він також заявив, що Росія хоче отримати від Ірану балістичні ракети ближнього радіусу дії.

Цьогоріч Україна вперше відзначає Водохреща 6 січня, за новоюліанським календарем. Фотограф Ян Доброносов показав, як цей день проходить у столиці.

Україна 3 січня за посередництва Об'єднаних Арабських Еміратів повернула з російського полону 230 військових та цивільних. Це найбільший за час повномасштабного вторгнення обмін. "Сьогодні, попри всі виклики, гарна новина за довгий уже час. Довга була пауза в обмінах, але жодної паузи не було в переговорах щодо обмінів. Ми використовуємо кожну можливість, пробуємо всі варіанти посередництва. На кожній міжнародній зустрічі, яка може бути допомогою, ми піднімаємо тему повернення наших полонених. І будемо й надалі працювати, щоб повернути усіх наших", — сказав президент Володимир Зеленський у відеозверненні. У Координаційному штабі з питань поводження із військовополоненими розповіли, що цей обмін став найбільшим за кількістю повернутих оборонців від початку повномасштабного вторгнення РФ. Так, додому повернулися 230 українських військових: ЗСУ — 130 людей (серед них ТрО — 14, ВМС — 14); Нацгвардії – 55; Державної прикордонної служби — 38; Національної поліції — 1. Україна також звільнила 6 цивільних, які були незаконно позбавлені волі. Серед повернутих були як ті, хто мав офіційний статус військовополоненого, підтверджений через Міжнародний комітет Червоного Хреста (182 людини), так і ті українські військовослужбовці, які вважалися зниклими безвісти та мали статус "пошук особи" (48). Більшість звільнених — чоловіки (225), п'ятеро жінок. До рядового та сержантського складу належать 213 воїнів, 11 — офіцери. У Координаційному штабі також подякували Об'єднаним Арабським Еміратам "за активну участь у реалізації цього обміну". Уповноважений Верховної ради з прав людини Дмитро Лубінець підкреслив, що 2024 рік дав старт 49 обміну військовополоненими. Омбудсмен додав, що нині 2 828 захисників вже вдома. Керівник Головного управління розвідник Міноборони Кирило Буданов також був присутній під час обміну. Генерал-лейтенант наголосив, що процес повернення українських захисників був "дуже складним". "Нарешті, через значний проміжок часу, нам вдалося провести дуже складний обмін. Цей обмін готувався досить довго", — зауважив Буданов. Тим часом, Міноборони Росії повідомило, що 3 січня повернуло 248 російських військовослужбовців, які брали участь у повномасштабному вторгненні в Україну.

Вранці 2 січня російські війська завдали ударів по Києву й Харкову за допомогою крилатих та балістичних ракет. Під ударами опинились об’єкти цивільної інфраструктури та житлові квартали. Внаслідок атаки загинули щонайменше п’ятеро людей, майже сотня дістали поранення.Ракетній атаці передував запуск "шахедів" — уночі російські війська випустили 35 ударних дронів, однак Повітряні сили повідомили про знищення всіх БпЛА. Сили ППО також збили 72 з 99 ракет, зокрема усі 10 "Кинджалів".

Повітряні сили ЗСУ назвали ракетний обстріл України 29 грудня «наймасованішою атакою з повітря». Про вибухи повідомляли у Львові, Києві, Харкові, Дніпрі й Черкасах, на Сумщині, Одещині. Деякі міста атакували по кілька разів за ранок. За повідомленням Повітряних сил, російська армія випустила по українських містах 158 засобів повітряного нападу, силам ППО вдалося знищити 114 з них – 87 крилатих ракет типу Х та 27 ударних БПЛА Shahed. Атаки зазнали військові та промислові об'єкти, а також об'єкти критичної і цивільної інфраструктури: як повідомив президент України Володимир Зеленський, серед них – пологовий будинок, навчальні заклади, багатоповерхові та приватні житлові будинки, комерційний склад та паркувальний майданчик. Більше 130 людей постраждали, щонайменше 18 – загинули. Київська влада повідомила про трьох загиблих та 24 поранених, однак станом на 14:00 ці дані неостаточні. Повітряна тривога оголошувалася тричі і тривала сумарно майже 5 годин. За даними КМВА, за цей час силам ППО вдалося уразити понад 30 повітряних цілей над столицею. Пошкоджень зазнала станція метро Лук'янівська, житлові будинки в різних районах міста і нежитлові забудови. Крім того, внаслідок атаки «є незначні пошкодження» в системі теплопостачання, які не вплинули на її функціонування. Для ліквідації наслідків обстрілу міська влада перекрила кілька вулиць.

Зимові умови - холод, погіршена видимість і відсутність укриття з дерев без листя стали викликом як для України, так і для окупантів. Жодна зі сторін не досягла значних територіальних здобутків цього року, і бойові дії, в основному, йдуть на виснаження.

Від війни в Україні до протестів у Косові та примусової депортації сотень тисяч громадян Афганістану з Пакистану – ось деякі з найбільш виняткових світлин, зроблених у 2023 році фотографами Радіо Свобода.

Уночі 22 грудня Росія атакувала Україну 28 "Шахедами". Протиповітряна оборона знищила 24 з них. Один з дронів влучив у багатоповерхівку Києва, зруйнувавши квартири на високих поверхах. Мер Києва Віталій Кличко розповів, що частково зруйновні несучі стіни між 24, 25 та 26 поверхами. "Загоряння в одній з квартир було оперативно ліквідоване", - розповів він. Одна зі зруйнованих квартир належить телеведучому національного марафону Андрію Ковальському. Він розповів, що в момент удару дружина встигла відбігти від вікна. Епіцентр вибуху був вище, але уламки впали на його квартиру. "Почалася пожежа, дим був страшний. Дружина і я встигли погасити вогонь. Якби не погасили, могло б бути все набагато гірше", - сказав журналіст. Дружина журналіста Тетяна Хитрик згодом написала у соцмережах: "Боже, дякую за життя, дякую, що ми і діти вижили в пеклі. В самому пеклі, що не згоріли живцем під завалами, що змогли потушити полумʼя, що змогли...".Минулої ночі дрони збили у межах Київської, Одеської, Миколаївської, Херсонської, Житомирської, Рівненської та Хмельницької областей, повідомили військові. Однак чотири "Шахеди" збити не вдалося: є влучання в інфраструктурний об'єкт у Миколаївській області, а уламками дронів пошкодили зерносховище на Одещині та будинки в Києві й Київській області. У столиці руйнувань зазнали багатоквартирний та приватні житлові будинки, постраждали двоє людей. Влада міста повідомила про влучання дронів та їхніх уламків у трьох районах: Соломʼянському, Голосіївському та Дарницькому. У Дарницькому районі внаслідок падіння уламків дрона виникла пожежа у двоповерховому приватному будинку, повідомив т.в.о. голови районної адміністрації Микола Калашник. Він додав, що будинок був недобудований, і в ньому нікого не було: "Поруч у житлових будинках повилітали вікна від вибухової хвилі, уламки пошкодили фасадні частини, огорожі". У МВС України своєю чергою розповіли, що у Дарницькому районі виникла пожежа у кімнаті на другому поверсі двоповерхового приватного недобудованого будинку. Її оперативно ліквідували. "Це був третій поспіль повітряний удар дронами по столиці за останні шість днів", - написав у телеграмі начальник КМВА Сергій Попков. У Київській міській державній адміністрації сподіваються, що не доведеться відселяти мешканців. "Про відселення мова поки що не йде. Якраз ми сьогодні, думаю, до обіду зрозуміємо, яка ситуація безпосередньо з будинком. Якщо ви самі бачите, що практично там таких серйозних пошкоджень будинку немає. У будинку є світло, є тепло, є вода. Працюють ліфти. Тому що це все проведено в центральній частині будинку, тому вони виявилися непошкодженими. В мене є дуже великі сподівання в тому, що нам не потрібно буде нікого звідти відселяти і якомога швидше просто треба провести відновлювально-ремонтні роботи", – повідомив перший заступник голови Київської міської державної адміністрації Микола Поворозник. Що саме спричинило пошкодження – дрон чи його уламки – мають з’ясувати фахівці. "Різниці насправді в цьому немає. Дякувати Богу, що закінчилося таким чином, що практично відсутні постраждалі – двоє легкопоранених, яким надана допомога. Зараз фахівці більше детально розберуть ситуацію і з влучанням, і з тими наслідками, які приніс цей вибух", – сказав Поворозник. Офіційно в Повітряних силах ЗСУ повідомили про те, що РФ за час вторгнення випустила по Україні 3700 безпілотників. Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.

На нещодавній «прямій лінії» російський президент Путін повідомив, що нібито немає потреби оголошувати нову хвилю мобілізації. Це, мовляв, через те, що крім 300 тисяч мобілізованих на службу за контрактом, на війну проти України залучили 486 тисяч «добровольців».Вірогідно, цих добровольців - громадян Росії, що тренуються зараз під Києвом, Путін не враховував. Це - бійці «Сибірського батальйону» ЗСУ - підрозділу, сформованого з переважно вихідців із народів Сибіру.Самі бійці в Telegram нещодавно повідомили, що пройшли бойове хрещення на Авдіївському напрямку фронту. Там вони виконували задачу спільно іншими підрозділами ЗСУ.Фото: Reuters, Associated Press

5 жовтня 2023 року в селі Гроза сталася наймасовіша одномоментна загибель людей на Харківщині під час повномасштабної війни: ракетою «Іскандер-М» росіяни вбили відвідувачів місцевого кафе, які прийшли на поминки загиблого військового Андрія Козиря. У Грозі загинуло 59 людей. Ледь не в кожній хаті села хтось втратив близьких. За цією страшною цифрою – конкретні люди з іменами та прізвищами, а також їхні родини, які здебільшого переживають горе на самоті. Щоб нагадати про це, Суспільне створило спеціальний фотопроєкт. Журналісти поспілкувалися з 28 родинами загиблих у Грозі. Деякі родини відмовились від участі в проєкті, адже важко переживають смерть близьких. З деякими – Суспільному не вдалося сконтактувати. Також у Грозі загинули:— Пирожок Олександр Іванович— Пирожок Тетяна Аркадіївна— Крисевич Олена Олександрівна— Глушко Олександр Андрійович— Платоненко Світлана Олександрівна— Чепіль Любов Миколаївна— Чепіль Віктор Михайлович— Ходак Олександр Миколайович— Бардась Раїса Самсонівна— Бардась Юлія Степанівна— Корх Валентина Миколаївна— Андрусович Тетяна Володимирівна— Андрусович Микола Адамович— Коваленко Григорій Миколайович— Гриб Іван Павлович— Гриб Галина ІванівнаКоманда:Авторка проєкту, фотографка — Тетяна ДжафароваАвторка проєкту, журналістка — Дар'я Нематіан золбінПродюсерки — Ольга Волинець та Анастасія ІсаєнковаРедактор — Влад АзаровФоторедакторка — Вікторія КурчинськаАвторка ідеї та редакторка проєкту — Христина Гаврилюк