6 грудня — це день, коли в 1991 році український парламент ухвалив закон «Про Збройні сили України». Закон визначає ЗСУ як «військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладається обов'язок обороняти України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності». ЗСУ складаються із Сухопутних та Десантно-штурмових військ, Сил спеціальних операцій, Повітряних та Військово-морських сил. Окрім основних родів військ, до складу ЗСУ входять підрозділи Територіальної оборони, Військова служба правопорядку, Медична, Капеланська, Юридична та Соціально-психологічна служби. День Збройних сил України набув особливого значення у 2014-му році – після початку агресії Росії, і став всенародним визначним днем в умовах повномасштабного вторгнення Росії. ЗСУ своїм затятим спротивом, оригінальними несиметричними діями, успіхом на фронті здивували весь світ і зруйнували міф про непереможність російської армії. Дата 6 грудня є знаковою і для періоду визвольних змагань України у 1917−1921 роках. Історичні ремарки взяті із публікацій Українського інституту Національної пам'яті. Фоторепортаж Радіо Свобода до Дня Збройних сил України

До 2022 року Арсеній Герасименко знімав фешн, а тепер документує роботу артилеристів на фронті. У його об’єктив потрапляють не тільки українські воєнні та понівечені пейзажі, а й техніка. Виявляється, навіть роботу машин можна зняти емоційно. Арсеній Герасименко, київський фотограф, документує війну в Україні. Співпрацював із National Geographic, Vogue, Marie Claire, L'Officiel, учасник персональних та колективних виставок в Україні, США, Грузії, Нідерландах: — Я незалежний фотограф: знімаю для артилерійської бригади та роблю власний портретний проєкт. Моя робота на фронті почалася рік тому з поїздки до артилеристів 43-ї окремої бригади імені гетьмана Тараса Трясила. Відтоді більшу частину часу проводжу саме з ними. 43-я бригада оперує найбільшими та найпотужнішими артилерійськими системами в Україні. Вживу споглядати роботу цих велетнів незабутньо. «Піон» відправляє 110-кілограмовий снаряд на відстань у кілька десятків кілометрів. При цьому формується вогняна квітка, завдяки якій система й отримала свою назву. Цей процес триває якусь долю секунди і зафільмувати його дуже непросто. Але найважчим було опанувати мінну безпеку, тактичну медицину, завчити правила поводження у зоні бойових дій та у критичних ситуаціях. Добре, що зараз в Україні журналісти можуть дізнатися про це на курсах і тренінгах. Що публікувати, я завжди обговорюю з бійцями та командуванням. Ворог постійно моніторить соціальні мережі, тому необережність матиме катастрофічні наслідки. Так, не можна оприлюднювати фото й відео, на яких впізнаваний ландшафт. У зоні виконання потрібно бути обережним із телефоном: відомі випадки, коли ворог отримував доступ до даних на ньому через вежі мобільного зв’язку. Я завжди переводжу телефон у режим «Політ» і користуюся інтернетом тільки зі старлінка чи перевіреного джерела. На фото й відео вимикаю геотеги, навіть якщо не планую публікувати світлини. Люблю знімати на стару фотокамеру, яка бачила ще Корейську війну (її я купив на аукціоні, вона належала американському журналісту), але завжди беру додатково дві цифрові. Працювати часто доводиться в непростих умовах, тому зйомка динамічних сюжетів без цифрової техніки майже неможлива. Крім того, на тиждень роботи я можу взяти лише 15 касет із листовою плівкою — 30 кадрів. Мій улюблений знімок називається «Лють». Він був зроблений минулого жовтня, під час Херсонської наступальної операції. Для багатьох це фото стало символом величі та незламності духу українських захисників. Але у мене воно викликає інші асоціації. Головний герой світлини, замковий Міша «Риба», загинув у березні 2023-го на Донбасі. За пів року знайомства ми встигли потоваришувати, і смерть друга далася мені дуже важко. Міша лишився в пам’яті як людина відкрита, чесна і пряма, справжній професіонал. Його смерть стала ударом для всієї бригади. На згадку про Мішу і його подвиг є кілька відео та знімків. Війна точиться не тільки на полі бою, але й у медіапросторі. Російська пропаганда невпинно працює, тому завдання фотографів — показувати війну такою, якою вона є. Особливо зарубіжному глядачеві, яким просто маніпулювати. Я також збираю гроші на потреби військових, продаючи принти своїх світлин. Наприклад, нещодавно «Лють» з автографом Валерія Залужного купили за 111 тисяч гривень, а кошти були передані на потреби 43-ї бригади. Гадаю, після початку повномасштабного вторгнення кожен із нас ставив собі питання: чим я можу бути корисним країні? Я не виключення. Врешті-решт я вирішив, що якщо можу фотографувати й ці світлини принесуть користь, то маю продовжувати.

Із Нідерландів в Україну передали артефакти з чотирьох музеїв Криму, які були представлені на виставці «Крим: золото й таємниці Чорного моря». Давні скіфські артефакти виставлялися в музеї Алларда Пірсона в Амстердамі у час, коли Росія окупувала Крим. Після незаконної анексії Криму і держава Україна, і керівництво музеїв у в окупованому Криму вимагали їхнього повернення. Після тривалих судів Апеляційний суд Амстердаму ухвалив рішення передати так зване «скіфське золото» державі Україна. Йдеться понад 565 предметів із Музейного фонду України. Здебільшого – це археологічні знахідки. Грошова вартість колекції складає майже 10 мільйонів євро, а в історично-культурному плані – вони безцінні... Тепер артефакти зберігатимуться у Національному музеї історії України.

Бійці 3-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ вступають у бій з російськими військовими на околицях Бахмуту. Ситуація на східній лінії фронту залишається складною для українських військ, які обороняються та не допускають втрат опорних пунктів, заявив 6 вересня командувач Сухопутними військами України генерал Олександр Сирський. «Противник не відмовляється від своїх планів вийти на рубежі Донецької та Луганської областей. Наше головне завдання – забезпечити надійну оборону, не допустити втрати наших опорних пунктів і позицій на Куп’янському та Лиманському напрямках, а також успішно просуватися вперед і виходити на намічені рубежі на Бахмутському напрямку», – написав генерал Сирський у телеграмі. Джерело: AP

6 вересня близько 14:00 війська РФ обстріляли Костянтинівку на Донеччині, поціливши по одному з ринків у середмісті. За словами свідків, на ринку саме була «година пік». У Міністерстві внутрішніх справ ввечері середи повідомили, що пошуково-рятувальну операцію в Костянтинівці завершено. Станом на 18:00 унаслідок російського обстрілу 17 осіб загинули та 32 отримали поранення. За даними влади, серед загиблих – одна дитина. За попередніми даними, внаслідок удару пошкоджено 20 магазинів, лінії електропередач, адмінбудівля та 5-й поверх житлового будинку. Вщент згоріли легкові автомобілі та низка торговельних об’єктів. Донецька обласна прокуратура розпочала досудове розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни.«Російські окупанти навмисно здійснили терористичну атаку на цивільні об’єкти в місті Костянтинівці на Донеччині через невдачі своїх військ на полі бою», - Володимир Зеленський. Москва заперечує обстріли цивільних людей в Україні.

Президент України Володимир Зеленський побував у бойових бригадах, які ведуть наступальні дії на Запорізькому та Бахмутському напрямках

Десятки людей з ампутованими кінцівками взяли участь у благодійному напівмарафоні, який відбувся 3 вересня у Львові. Серед них, зокрема, українські військові й діти. Зібрані гроші підуть на допомогу іншим українським дітям, які отримали травми в результаті російського вторгнення в Україну. Також відбулись безкоштовні дитячі старти. Всі учасники заходу, які подолали свою дистанцію, отримали пам'ятну медаль фінішера.Джерело: EPA-EFE, AFP, Євген Кравс

Закінчилося літо 2023 року. У його останній день на головній вулиці Одеси Дерибасівській туристів було мало. Але їх ще з лишком вистачало для ресторанів, кафе, вуличних фотографів, прогулянкових туристичних електрокарів. Ближче до вечора розпечена бруківка почала остигати. Зі спальних районів з'їжджалися вуличні музиканти. Закохані парочки займали всі вільні лавки, малеча пустувала біля фонтанів, підставляючи спини під дрібний освіжаючий пилок, який зривав бриз. У тіні дерев ніжилися ледачі одеські коти і кішки, а на газонах часом можна було зустріти зовсім несподіваних вихованців. Нам пощастило зняти вечірній променад домашнього кролика. Приморське місто завдяки Силам оборони живе своїм життям, з тривогою готується до опалювального сезону, але вірить у перемогу.

Українська армія продовжує битися за Незалежність своєї країни. І бої тривають щодня. Щодня гинуть українські військові, які без війни могли б жити. Але прийняли свій останній бій... Перша половина травня 2023 року, підрозділи ЗСУ проводять штурмові дії в районі Бахмута та успішно проривають оборону російської армії. Збройні сили РФ на деяких ділянках відступають від 200 метрів до 1.5 кілометра.Пам'яті тих, хто загинув за Незалежність.

Оборонці країни віддають життя за те, щоб державний прапор вільно майорів над усією Україною у її визнаних світом кордонах. Фотосвідчення про український прапор і людей, які його захищають – дивіться у фоторепортажі Сергія Нужненка.