Фотограф и путешественник Дмитрий Дятлов: «В Полесье есть много замечательных мест (об одном из них – Каменном Селе – был предыдущий репортаж). Но первое, что надо учитывать, отправляясь в этот лесной край, это отсутствие дорог. С дорогами там полный апокалипсис, и с каждым годом ситуация становится все хуже. Асфальт заканчивается в районе Олевска, дальше идет одна относительно приличная «трасса» на Беларусь, а все остальное – брусчатка. Десятки километров сплошной разбитой брусчатки. Объяснение простое: в этом районе всегда было много каменных карьеров, и дороги в свое время строили из местного камня. Удивительно, что при этом каменных домов в селах нет – вообще ни одного. Все дома деревянные. Дороги же, даже выложенные из камней, со временем разбивались, брусчатку местами заливали асфальтом, но в основном оставляли в первозданном виде – и так сойдет. Так что приходится ехать со скоростью максимум 20 км в час – жалко машину. И надо быть готовым к тому, что доехать до намеченного места назначения не удастся: дорога провалится в болото, или превратится в череду заполненных водой ям непонятной глубины – и придется повернуть назад. Учтите, что даже если дорога обозначена на карте и на ее наличии настаивает навигатор, это совсем не значит, что по ней можно проехать. Езда на велосипедах по брусчатке – отдельное «удовольствие», тут можно устраивать гонки на выживание. Таких тяжелых переездов в моей практике не было. А когда брусчатка кончается, велосипед приходится тащить на себе по песку – километров 20. Местные жители носятся на мотоциклах. Это тут основное средство передвижения и единственный вид транспорта. Хотя, когда проходят сильные дожди или выпадает снег, добраться из одного села в другое становится невозможно и на мотоцикле. Разве что на танке. Или пешком. Вообще путешествовать по Полесью пешком, в принципе, можно. Но надо быть готовым к полному отсутствию комфорта и очень длинным переходам – леса раскинулись на много десятков километров. Леса тут совсем другие, чем в средней полосе и местами больше напоминают тайгу. Везде совершенно непроходимый подлесок из молодых деревьев, кустарников, камыша и зарослей прочей растительности. Так что идти через лес напрямую невозможно, только по тропам. Много мхов и лишайников – красивых и разнообразных. В лесу всегда сыро, и куда бы ты ни шел, рано или поздно упираешься в болото. И, конечно, везде сонмы комаров. В отличие от «городских», они тут совсем непуганые, одним ударом можно убить на себе сразу несколько кровососов, но на их месте тут же появятся десятки других.Вода в речках и болотах не прозрачная, а темно-коричневая. Она настаивается на листьях – как чай. В болотах листья лежат годами, а рекам неоткуда питаться, кроме как из болот. Даже вода из колодца имеет совсем другой, странный цвет и вкус – и пить ее без подготовки не стоит. В общем, если хотите перенестись на несколько десятков лет назад – отправляйтесь в Полесье. Только будьте готовы к неожиданностям во время этого «путешествия во времени» и не рассчитывайте на комфорт и наличие всех привычных благ цивилизации».

Кожну отару на Карпатських полонинах охороняють вівчарські собаки, вдень вони допомагають заганяти стадо, а вночі — охороняють його від вовка, ведмедя та рисі. Вони повинні бути витривалі, а ще бути схожими на вівцю. "Кожну отару на Карпатських полонинах охороняють вівчарські собаки. Вдень їхня робота — допомагати вівчарям заганяти стадо, а вночі вони охороняють отару від вовка, ведмедя чи рисі. У мого батька, який вівчарить на полонині Шумняска, п'ять вівчарських собак — це середньоазіатські вівчарки алабаї. Вони мають бути невибагливі, витривалі, а ще — бути схожими за забарвленням на вівцю", - розповів Василь Муханюк із Лазещини, власник вівчарських собак. Така схожість потрібна для того, аби дезорієнтувати дикого звіра. "Уявіть собі ведмедя, котрий вночі, голодним, прийшов до отари і хоче зарізати вівцю. І тут на нього вибігає одна "вівця" зі стада, гавкає і скалить зуби. Ведмідь лякається й тікає", - пояснив Муханюк. За словами господаря, ці собаки з вовком завжди готові прийняти бій — саме для цього змалечку їм обрізають вуха та хвости. - Це найбільш уразливі місця в алабаїв". Муханюк показав собак, котрі глядять батькову отару на Чорногірській полонині. Це алабаї Бай, Бабу, Цезар та Зоя. На випас з чабанами собаки ходять по черзі — двоє зранку, двоє — по обіді. Собак купили у Словаччині — там родич розводить цих псів для вівчарів. Вартість такої середньоазіатської вівчарки — 1,3 тис. євро. Виростають вівчарські собаки до 70-80 см, важать — 60-80 кг.

Хотя инстаграм завален снимками с курортов, многие решили не рисковать, пока эпидемия не стихнет. Для тех, кто отдыхает дома, участники группы «Украинская уличная фотография» достали летние снимки разных лет. Адаптивный карантин в Украине продлили до 31 августа. В частности, все еще закрыты учебные заведения и запрещены массовые мероприятия на 200 и больше человек. Спортивные соревнования можно проводить только без зрителей и с разрешения международных организаций.

Всі заручники з автобуса, захопленого 21 липня вранці в центрі Луцька, звільнені. Терориста Максима Кривоша затримано. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков згодом повідомив на брифінгу, що всього було звільнено 13 заручників. За його словами, терорист сам вийшов з автобуса, після чого був затриманий спецпризначенцями. Крім того, харківська поліція затримала можливого спільника чоловіка, який сьогодні захопив заручників у Луцьку. Під час огляду домоволодіння громадянина поліцейські вилучили  4 корпуси ручних гранат РГД-5, 2 корпуси ручних гранат Ф-1 та 6 запалів типу УЗРГМ до них, 3 учбово-імітаційні запали, 2 пістолети ТТ , "Дрейзе" і 100 патронів до них, гладкоствольну рушницю і 122 патрони до неї. За словами начальника ГУНП в Харківській області Валерія Сокуренка, співробітники поліції встановили причетність 44-річного харків’янина до злочину. На даний час чоловік затриманий у порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України та співпрацює зі слідством.

У Києві відбулася офіційна церемонія зустрічі Президента України Володимира Зеленського та Президента Швейцарської Конфедерації Симонетти Соммаруги, яка перебуває в Україні з державним візитом. Це перший державний візит Президента Швейцарської Конфедерації в Україну в історії двосторонніх дипломатичних відносин. Під час церемонії, що відбулася в Маріїнському палаці, начальник роти почесної варти відрапортував главам двох держав. Військовий оркестр виконав державні гімни Швейцарської Конфедерації та України. Пролунав салют націй – двадцять один артилерійський залп. Володимир Зеленський і Симонетта Соммаруга обійшли стрій воїнів почесної варти. Відбулося представлення членів офіційних делегацій України та Швейцарської Конфедерації. Після цього Володимир Зеленський і Симонетта Соммаруга розпочали зустріч у форматі віч-на-віч, після завершення якої заплановані українсько-швейцарські переговори під головуванням президентів двох країн. Після закінчення перемовин буде підписано низку двосторонніх документів та відбудеться спілкування президентів України та Швейцарії з представниками ЗМІ.

В Луцке 21 июля мужчина захватил автобус с заложниками. Ввели оперативный план "Заложник" на территории области. Пока точное количество заложников неизвестно, говорят о 20. Личность захватившего автобус мужчины устанавливают. Известно, что у него есть оружие и взрывчатка.Мужчина, который захватил автобус с заложниками в Луцке, представился именем Максим Плохой. На данный момент с ним ведут переговоры. Об этом в Facebook сообщил замминистра внутренних дел Антон Геращенко. По словам Геращенко, правоохранители сосредоточены на диалоге с нападавшим: "Лицо, захватившее заложников, позвонило в 09:25 в полицию, представилось именем Максим Плохой". Он также добавил, что в интернете есть книга "Философия Преступника" авторства Максима Плохого. В ней описывается пребывание автора в местах заключения и его взгляды на жизнь. Местные СМИ со ссылкой на полицию сообщают, что захвативший заложников является бывшим участникам АТО. Однако в правоохранительных органах данную информацию официально не подтверждают. В Национальной полиции заявили, что захвативший автобус с заложниками в центре Луцка мужчина находился на психиатрическом лечении. Он уже дважды стрелял в сторону правоохранителей. Уже в ходе спецоперации стало известно о том, что нападавший заявил о еще одной заложенной взрывчатке в людном месте; при этом подробностей, где именно якобы находится бомба, пока нет. Также в правоохранительных органах сообщили, что захватчик публикует свои требования в социальных сетях

Несмотря на карантин, а может, и благодаря ему, главная улица Одессы с трудом сдерживает наплыв туристов. Уже после семи вечера участок от Преображенской до Екатерининской захлестывает непрерывно движущийся людской поток, между которым с трудом лавируют туристические элетромобильчики. Рестораны, пользуясь добротой городской власти, окончательно оккупировали широченные тротуары своими столиками. В некоторых местах даже сложно разминуться. Впрочем, посетители спокойно сидят и внутри заведений. В медицинских масках позволяет себе ходить только персонал общепита да редкие туристы из Поднебесной, непонятно каким способом просочившиеся сквозь закрытые границы. Высокий сезон магнитом притягивает в наш город творческих людей: музыкантов, танцоров, певцов и художников. Ощущение, что здесь проходит конкурс талантов под открытым небом. Но не музыкой единой. На центральной улице вы можете приобрести моментально нарисованный инопланетный пейзаж, купить надувные шары, стать обладателем карикатуры на себя любимого, сфотографироваться с хищными птицами и енотами (да, эксплуатация животных, несмотря на грозные заявления чиновников, продолжается). Интересная фишка этого лета — моментальная фотография, стилизованная под выпуск дореволюционного газеты «Одесский листок». Львовянин Влад занимается таким видом фотоисскуства уже три года. Молодой человек направляет на отдыхающих современный девайс, красиво закамуфлированный под фотоаппарат начала XX века, и уже через минуту ваше фото появляется на пожелтевшей от времени передовице в рубрике «Важные гости». Принтер прячется в футляре для печатной машинки. Интересно, что Влад не требует за свои фото денег. Оплата — фри-донейшн. Каждый волен бросить в чемоданчик, раскрытый на булыжной мостовой, столько, сколько посчитает нужным. Впрочем, этим летом главным развлечением для одесситов и гостей города стала возможность постоять в очереди перед заведением международной сети KFC (Kentucky Fried Chicken — «Жареный цыпленок из Кентукки»), которое недавно открылось аккурат напротив своего главного конкурента — «Макдональдса. Вечером, чтобы получить заветную куриную ногу, жаренную в кляре, отдыхающие готовы выстоять по две очереди: одну для заказа, вторую для его выдачи. В каждой надо ожидать по полчаса минимум. Автор — Александр Гиманов

Цьогоріч конкурс «Міс Львів-2020» через зрозумілі причини пройшов онлайн. А фінал - на центральній площі міста поруч Ратуші просто неба. Тут відбулося фінальне дефіле конкурсанток у вишуканих вечірніх нарядах та, власне - церемонія нагородження. Львів’яни та гості міста, які зібралися, не злякалися дощику, який час від часу збирався перерости у зливу. Проте, пронесло. Організатори для початку «почастували» гостей міні-концертом ді-джея та переглядом фільму про попередні етапи цьогорічного конкурсного відбору на електронному екрані… У фіналі конкурсу краси та елегантності на імпровізовану червону доріжку у елегантних вечірніх платтях під музичний супровід відомого львівського співака Івана NAVI вийшли 14-ть конкурсанток. Після короткого дефіле дівчат організатори назвали імена переможниць цьогорічного конкурсу. Головну корону здобула 18-річна студентка Львівського національного медичного університету (фармацевтичний факультет) - Юлія Гоцак (№11). Перша віце-міс - Ольвія Кухтарук (№1), Друга віце-міс - Діана Книш (№13). Нагороди та стрічки отримали також «Міс посмішка», «Міс глядацьких симпатій», «Міс дружба». Привітати конкурсанток прийшли й переможниці львівського конкурсу попередніх років. Одну з корон віце-міс вручав співак Павло Табаков. Конкурс «Міс Львів» традиційно має соціальну складову, учасниці регулярно займаються волонтерством, однак цього року організатори вирішили разом з депутаткою обласної ради Уляною Дорош стати амбасадорами руху #ДІЙмо_разом_проти_насильства. Шляхом голосування, спільними зусиллями вдалось зібрати 73 155 гривень, які будуть спрямовані на облаштування притулку для жертв домашнього насильства.

Фотограф и путешественник Дмитрий Дятлов: «Каменное село» – удивительное место, расположенное на севере Житомирского Полесья. Это хаотическое скопление огромных валунов, непонятно как появившихся среди первозданного леса. Откуда они там взялись – совершенно непонятно. Но произошло это явно давно – по одной из версий сразу после схода ледника. Правда, верить в столь банальное научное объяснение не хочется, особенно когда сидишь среди поросших мхом каменных глыб и явственно ощущаешь мистику этого места. Гораздо легче поверить в легенды, передаваемые из поколения в поколение.  По одной из них, бог превратил в камни дома жителей села, которые отказались дать ему, переодетому в нищего странника, воды. Да, после общения с местными жителями эта версия кажется вполне вероятной. Согласно другой легенде, тут происходила битва светлых и темных сил, и камни, которые использовались как орудия борьбы, просто остались лежать на поле боя. Как бы там ни было, это место обладает удивительной энергетикой. Приехать в «Каменное село», вдохнуть запах первозданного леса, побродить между камнями, постоять в «следах бога» – выемках в форме стопы на одном из валунов, встретить рассвет в фантастическом лесу – это приключение, которое запомнится на всю жизнь».

Біля будівлі Верховної Ради проходить акція протесту через "мовний" законопроект. Наразі на площі під парламентом перебувають кілька сотень осіб. Під час акції виникла штовханина між активістами, які намагалися пронести під парламент дрова, та правоохоронцями. Активісти стверджують, що дрова потрібні для створення символічної "ватри". Поліція ж підозрювала, що активісти збиралися підпалити дрова, і намагалась завадити учасникам акції пронести дрова. Попри це, учасники акції на площі перед Верховною Радою все ж склали сухі гілки у вигляді символічної ватри. 16 липня під стінами Верховної Ради проходила аналогічна акція на захист української мови. У Верховній Раді у порядку денному на п’ятницю, 17 липня, є законопроєкт Бужанського, який передбачає внесення змін до законів про мову і про освіту та переносить з 2020 на 2023 рік перехід російськомовних 5-11 класів на навчання українською мовою. Зокрема, перший заступник голови фракції "Слуга народу" Олександр Корнієнко у понеділок, 13 липня, на Погоджувальній раді висловив ініціативу фракції включити до порядку денного законопроєкт №2362 Максима Бужанського "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо навчання державою мовою в закладах освіти". Голова ВР Дмитро Разумков тоді зазначив, що цей законопроєкт може бути винесений на голосування 17 липня. Водночас Комітет ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики 17 червня рекомендував парламенту відхилити доопрацьовану редакцію цього законопроєкту. Проти цього законопроєкту свого часу виступило Міністерство освіти і науки, а також Бюджетний комітет ВР і освітянська спільнота.