НОВОСТИ ДНЯ: Киев разрабатывает алгоритм для е-пропусков на случай локдауна  COVID-сертификат может стать «пропуском» в случае локдауна в Украине - Минздрав  Пятница будет жаркой, но местами с грозами  Украина может делать COVID-вакцинацию из трех доз, если будет необходимость - Ляшко  В Украину идет похолодание: синоптики назвали дату  Маск раскритиковал Apple за чрезмерное использование кобальта в батареях гаджетов  На параде в День Независимости будут присутствовать десятки зарубежных гостей - Кулебавсе новости дня
Фоторепортажиметки: традиции
  • У Японії зацвіла сакура - найраніше за понад тисячу років У Японії зацвіла сакура - найраніше за понад тисячу років

    Пік сезону цвітіння сакури в місті Кіото цьогоріч стався найраніше за останні 1 200 років. Нам про це відомо, оскільки перші записи про спостерження за цвітінням сакури в цій країні, які є в розпорядженні дослідників, зробили представники імператорського двору ще у 812 році нашої ери. Попередній рекорд, як вважається, був встановлений у 1409 році: тоді пік сезону цвітіння припав на 27 березня. Цьогоріч це сталося на день раніше - 26 березня. Дослідники кажуть, що в останні десятиліття пік сезону цвітіння настає все раніше і можливою причиною цього називають глобальні зміни клімату. Дані демонструють, що приблизно з 1800 року піковий день сезону цвітіння в Кіото поступово зсувається з середини квітня ближче до березня. Для Японії цвітіння сакури має важливе культурне значення, а процес милування нею навіть вважається чимось на кшталт ритуалу, який має назву ханамі. Щороку в сезон цвітіння мешканці Кіото збираються в парках із родинами та друзями, а Instagram наповнюється тисячами фотографій вишневих дерев. Ця вишня цвіте лише тиждень і символізує початок весни. Вважається, що нетривале цвітіння символізує швидкоплинність життя, рім того, сакура — традиційний символ жіночої молодості та краси. З часів Мейдзі (з 1868 по 1912рр.) зображення сакури містяться на головних уборах учнів і військових, як показник рангу. Нині також використовується на гербах поліції та сил самооборони Японії. За ходом сезону уважно стежать і науковці: Японське метеорологічне агентство випускає власні прогнози початку і піку цвітіння. З IX століття особливості цвітіння сакури в Японії були описані цілих 732 рази. Це перетворює ці історичні записи на найдовший і найбільш повний звіт про будь-яке природне явище у світі. "Свідчення на кшталт часу цвітіння сакури є одними з опосередкованих історичних показників, за якими можна відновлювати дані про клімат минулого", - каже вчений-кліматолог Майкл Манн.

    31.03.2021 12 3066
  • Маски та дистанція? Ні, не чули: як студенти попри карантин відриваються на пляжах Флориди Маски та дистанція? Ні, не чули: як студенти попри карантин відриваються на пляжах Флориди

    Цього тижня в США в повному розпалі період студентських весняних канікул Spring break, під час яких молодь традиційно збирається на масштабні гуляння. Традиція гулянь була започаткована близько століття тому, і навіть коронавірус її не зламав. Хоча цього року через пандемію коронавірусу найбільш популярні локації, а саме пляжі штату Флорида на Атлантичному узбережжі, запровадили істотні обмеження - ніяких концертів, конкурсів та вечірок, це не зупинило молодих людей, охочих відірватися. Як бачимо, попри те, що практично на кожному кроці висять нагадування про необхідність дотримання карантинних обмежень, більшість молодих людей відпочивають без масок та не дотримуються соціальної дистанції. Не допомагають навіть посилені наряди поліції, що патрулюють пляжі. Більш тото, наприклад, на Маямі-Біч запровадили комендантську годину з 20:00 на період весняних канікул. Але, як бачимо, молоді на це начхати. Та й копи далеко не завжди в масках. Шо таке Spring break в США? Період Spring break, що дослівно перекладаться як "весняна перерва" чи "весняний прорив", вже давно став справжнім культурним, точніше безкультурним, явищем в США і за їхніми межами. Починаючи з 1930-х років, студенти і старшокласники з'їжджаються на масові гуляння в період весняних канікул. Протягом тижня-двох втомлена від навчання молодь всіляко насолоджується життям - гучні вечірки з випивкою, божевільні витівки та, зрозуміло, романтичні знайомства. Особливою популярністю користується Атлантичне узбережжя в штаті Флорида, де в кінці березня - на початку квітня доволі комфортна температура для пляжного відпочинку.

    26.03.2021 30 5316
  • Колоритне гуцульське весілля у Карпатах Колоритне гуцульське весілля у Карпатах

    Зараз, коли в українських великих містах та маленьких селах наречені обирають весільну сукню у модних бутиках або замовляють у відомих модельєрів, рідко вдається оглянути автентичні обряди. Хоч ще якихось десять-двадцять років тому в гуцульських селах молодята одягали вбрання з бабусиної скрині.Проте мода на автентику на Гуцульщині повертається. Звісно, гуцули вже не гуляють весілля тижнями, як це було колись, часом обходяться навіть одним днем. Переважно це субота – у гуцулів у неділю справляти весілля завжди вважалося за гріх. Справжні гуцульські традиції можна надибати лише подалі від цивілізації, а зимове весілля – взагалі рідкість. Проте Марічка та Степан Воронюки з космацького присілка Ведмеже допомогли побачити цей карнавал, свято радості й любові, яку гуцули щедро дарують усім.Гуцульські обряди в різних регіонах схожі, проте у Ведмежому є свої особливості. Сердаки тут не червоні, як у більшості гуцульських регіонів, а чорного кольору. Дівчата-дружки на весілля чіпляють на тильну сторону голови яскраво червоні мітки. Молодята поверх вишитих сорочок одягають автентичні кептарі (кожушки) білого кольору з традиційною гуцульською вишивкою. Решта – як заведено: у чоловіків – баршівка, крашанці, онучі, постоли, у руках топірець-бартка. Жінки одягають хустки, згарду, силінку, пацьорки, запаски, пояс крайку, онучі та постоли. Нині вартість такого убору для молодят сягає до 2000 доларів.Весілля починається із вбирання весільного деревця у гуцульські китиці – кольорово, яскраво, красиво. Воно стоїть біля молодої за столом, з ним ідуть до вінчання, біля нього молодих обдаровують. Згідно з традицією, після весілля деревце прив’язують до грушки або яблуньки, що біля хати, і воно стоїть так, поки не розсиплеться.Усе весілля відбувається під супровід троїстих музик (переважно – сопілка, скрипка, бубен, цимбали і акордеон чи баян) та гуцульських співів. Зранку відбувається одягання основних учасників – убиря. Якщо на розпис молода може йти у білій сукні, то до церкви – лише у традиційному гуцульському одязі. Одяг «князя і княгині», як називають молодих на Гуцульщині, – це насамперед вишиванки, яким часом по 100-300 років, та головні убори, які виготовляють уже сучасні майстри.Головний вбір молодого – переважно крисаня. Корона молодої – це чільце. Широкий пояс – черес – молодий одягає на весілля, підперезуючи вишиту сорочку. Їх виготовляють з натуральної шкіри і прикрашають металом.Головне у вбранні молодої – вінок на голові. Якщо його немає, то це означає, що у княгині другий шлюб. Про це розповідають й запаски: якщо у дівчини дві запаски, то вона вперше йде заміж. Якщо стає молодицею, мають бути фартух і запаска. Ще поважні ґаздині мають кожухи і хустини, у руках – тайстри (торбини), у яких здавна жінки носили закуску, люльку та трохи випивки для настрою.Ще одна особливість гуцульського весілля – то коні, які взимку запрягають у сани. На них до церкви на вінчання їде цілий весільний уряд. Коні мають бути гуцульські, які звикли ходити горами.А ще гуцульське весілля славиться різноманіттям їжі та відсутністю «хімії» – наприклад, чипсів, майонезу, сухариків. Серед традиційних страв подають гуцульські голубці з картоплею, вареною у мундирах, білий борщ із копчених ребер, банош, кулешу, кишку, білі гриби, гуслянку, росільницю. Горілку пили наперстком. Колись на весіллі за три доби випивали три літри горілки – і все село гуляло. Тепер, звісно, все трішки по іншому…Автор тексту та фото Євген Кравс

    25.02.2021 48 6927
  • Право на хиджаб: как в Киеве отметили Всемирный день хиджаба Право на хиджаб: как в Киеве отметили Всемирный день хиджаба

    1 февраля отмечается Всемирный День хиджаба, одна из целей которого – поддержать право женщин носить хиджаб. Этот праздник начали отмечать в 2013-м году. Мероприятия, приуроченные ко Дню хиджаба, проводятся ежегодно в 140 странах мира, чтобы побудить женщин всех религий носить его. В Киеве акция приуроченная ко Всемирному дню хиджаба состоялась уже в четвертый раз. Идея создания праздника родилась у мусульманки по имени Назми Кхан. Ее семья переехала из Бангладеша в США, где не отказалась от своих религиозных убеждений. Девушке в хиджабе приходилось терпеть непонимание со стороны общества. Поэтому она решила рассказывать об истории, традициях и правильном ношении хиджаба. Позже она предложила создать праздник в честь хиджаба, чтобы побороть негативные стереотипы об исламе. В Киеве в центре города мусульманки в хиджабах посреди дня раздавали цветы прохожим девушкам. Так они привлекали внимание ко Всемирному дню хиджаба. Организатором собрания выступила Всеукраинская ассоциация мусульманок, активистки которой и участвуют в акции. В Киеве в понедельник, 1 февраля, шел снег. Температура воздуха днем составляла -4...-6 °С. Но непогода не напугала участниц акции. «В этот день мусульманки решили порадовать украинских женщин и показать, что мы, мусульманки, никому не желаем зла, мы хотим добра, мы хотим поднять им настроение и подарить цветы», – рассказала одна из участниц акции в Киеве. Также в организации отметили, что подобные мероприятия проходят не только в Киеве. Крымские татары неоднократно жаловались на пренебрежительное отношения к женщинам в хиджабах на территории аннексированного полуострова. Хиджаб – женская одежда, соответствующая нормам шариата, она должна закрывать тело и волосы женщины. Непокрытыми оставляют лицо, кисти рук и ноги ниже щиколоток. Многие называют хиджаб паранджой, но это не более чем распространенное заблуждение. Паранджой следует называть тот убор, который закрывает все лицо, оставляя открытыми только глаза.  

    02.02.2021 11 3427
  • Морозяне Водохреще-2021 Морозяне Водохреще-2021

    19 січня православні і греко-католики відзначають свято Богоявлення або Хрещення Господнього. Клімат змінюється, а морози на Водохрещу – залишаються. Тим, хто в це свято хоче повністю зануритися в річку, доводиться пірнати в ополонку. Водночас, у Православній церкві України (ПЦУ) назвали міфом твердження, що масові хрещенські купання є давньою українською традицією і що «купання у крижаній воді після водосвяття «змиває» усі гріхи. «Занурення у води було символічною ознакою покаяння, але не заміняло і не може замінити його. Вода знаменує зовнішньо, тілесно те, що звершується внутрішньо, духовно, – але аж ніяк не навпаки», – сказав у своїй проповіді предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній. Предстоятель Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ) митрополит Онуфрій дав практичні поради щодо «освяченої води», але сайт УПЦ нагадав, що купання на Водохреще є «суто народною традицією і Церква занурюватися у крижану воду ніколи не закликала. Йордан – це тепла річка і пророк нікого не заганяв у крижану воду».

    20.01.2021 50 9742
  • Красноїльська Маланка — Trăiască Crasna! Красноїльська Маланка — Trăiască Crasna!

    Наймасовіша, найемоційніша Маланка України відбувається щороку в ніч з 13 на 14 січня в селищі Красноїльськ неподалік від румунського кордону. Карпати горою стоять на захисті місцевих традицій, мова навколо румунська, а святкують Маланку так, що вона давно мала б бути у Списку нематеріальної культурної спадщини людства, як карнавали в  Базелі чи португальському Поденсе. Красноїльська Маланка — справа традиційно чоловіча і аж пашіє тестостероном. Головні її персонажі — короновані «королі і королеви» («regii si reginele») в румунських народних костюмах, «дід» і «баба» («mosii si babele»), які ховають обличчя за масками та ходять із ціпками і прядками, «ведмідь» («urs»), «циган», «лікар» i «жид». Деякі кути мають у святковому строю «вершників». Із Красноїльської Маланки кілька десятиліть тому безслідно зник образ чорта: кажуть, священник заборонив відтворювати нечисть — і хлопці послухалися. Унікальність місцевого звичаю — у масовості, енергії та симбіозі традицій: у Маланці переплелися корінням румунські й австрійські та швабські звичаї (колись тут проживала чимала німецька громада колоністів). Дивовижно, як в одному населеному пункті, нехай і  зібраному колись клаптиковою ковдрою з кількох окремих сіл, продовжують існувати пліч-о-пліч зовсім різні костюми. Найзахідніший кут Сус — хранитель старих традицій. Сусівська Маланка має стримані образи — неначе і  не існує у  світі пластикових квітів і  люмінісцентних стрічок. Вона майже монохромна: цигани тут у чорному. Ця монохромність зустрічається на інших кутах лише в уніформі «комендантів». На «ведмедях» такі ж шапки-кучми і солом’яні крила у формі серця, а на грудях — вишита хусточка. Булави в руках у циганів не страждають на гігантоманію, вони мають червону китичку. Схожі на крила широкі плечі у солом’яних ведмедів з’являються на куті Дял, а найдовшими виростають у Тражанах. Розмах крил-«лап» збільшується з кожним роком. Десятиліття тому він був у середньому три метри, а зараз зустрічаються ведмеді-метелики з крилами до шести метрів. Важить такий костюм майже центнер, вдягати його непросто, тому після кожного двору для «ведмедів» улаштовують перепочинок. Вони лягають на землю, їм підносять їжу, щось попити. Якщо «ведмідь» палить, цигарку теж піднесуть. Щоб підняти маланкаря на ноги, потрібні зусилля двох дорослих чоловіків. Коліна «ведмедя» в солом’яних «штанях» не згинаються — піднімають відразу на прямі ноги. Тражанські ж «цигани» вбрані в  червоні штани, на головах — хустки-бандани. З булавами та ж історія, що й із крилами: їхній розмір у «циганів» з Путни і Тражан гіпертрофується. Це вже не булава, це маленьке сонце для прив’язаних кайданами «ведмедів»-сателітів. Зі зростанням розміру збільшується і  вага циганського символу — знову маскулінні ігри в альфа-самців: утримаєш найбільшу булаву — молодець, можеш пишатися. Кут Путна має солом’яних «ведмедів», які схожі на копиці сіна. А  от путнівські «цигани» — найяскравіші персонажі місцевого святкування. У рогатих шоломах, перемазані сажею, в  мальовничому лахмітті, обвішані шкурами зайців, вовків і  лисиць (довкіл карпатські ліси, багаті звіриною) — неначе персонажі героїчного фентезі. Традиційний костюм «жида» впізнаєш за височенним капелюхом-циліндром та дипломатом у руці, в якому — різноманітні годинники, важливі документи або крам. На Маланку на вулиці висипає цілий консиліум «лікарів»: отоларингологи хапають глядачів за вуха; гінекологи бігають за чоловіками зі знаряддям, більше знайомим жінкам; зловісні хірурги підстерігають з пилками жертв біля дороги — і  краще не потрапляти під руку «реаніматорам». Ще одна традиційна переберійна маска — «циганка», вагітна і з дитям-пупсом на руках. Її завдання — зупинити автівку, тицьнути водієві ляльку під ніс, пояснити, що це його дитина — а далі вимагати аліменти «на памперси». Щороку маланкарі намагаються здивувати земляків чимось новим. Хто в кого переодягається на наступну Маланку вирішують на зборах у день Святого Миколая (19 грудня). Увечері 13 січня перебрані вирушають селом з музиками, аж до ранку співаючи під вікнами місцевих дівчат. Хлопці-маланкарі на зібрані кошти влаштовують 14 лютого свято для своїх дівчат. У дворі все відбувається за старим ритуалом, що не змінювався впродовж десятиліть. Спочатку господарів віншують «дід» і «баба». Потім «королі і королеви» танцюють у колі. Далі приходить черга «жидів» і їхнього дикого танку. «Лікарі» тим часом нишпорять навколо, роблячи дрібні капості всім, кого зустрінуть. Апогей дійства — взаємодія на тісному обійсті перед хатою «циганів» та «ведмедів». «Цигани» вдаряють об землю своїми важкими булавами — і  «ведмеді» кидаються один на одного, починають боротися з диким ревом. «Цигани» втихомирюють звірюк ножами і сокирами. Виглядає це досить брутально, і лише зблизька розумієш: це все гра, ритуал. Традиції тут плекають і виховують змалечку. Бути в Маланці — почесно. Але навіть якщо ти не в ній, заспівати разом з маланкарями пісню про ведмедя ніхто не заборонить. Цю румунську пісню, що починається з пронизливого соло на трубі, в Красноїльську знають усі і вважають гімном. У ній оспівується цар Карпат ведмідь — чорний, сильний, могутній, здатний налякати. Але людина приборкала звіра і змушує його стрибати за командою.Фото Євгенія Кравса, текст за мотивами книжки «Буковинська маланка» дослідника, етнографа, професорки Ірини Пустиннікової.

    14.01.2021 41 6755
  • Хищники вышли на настоящую охоту: в Казахстане прошел фестиваль беркутчи Хищники вышли на настоящую охоту: в Казахстане прошел фестиваль беркутчи

    В Казахстане состоялся турнир на звание лучшего беркутчи «Сонар-2020». Из-за пандемии COVID-19 не смогли принять участие охотники из других стран – Кыргызстана и Монголии, которые стараются не пропускать крупные соревнования в Казахстане.В старину казахи использовали ловчих птиц для охоты на лис и волков. Эти традиции сохранились и до наших дней: многие беркутчи помимо участия в соревнованиях выезжают со своими питомцами на настоящую охоту.

    07.12.2020 14 4579
  • Возле Верховной Рады будут нести почетный караул бойцы Национальной гвардии Возле Верховной Рады будут нести почетный караул бойцы Национальной гвардии

    1 марта возле парламента состоялось торжественное мероприятие по случаю открытия традиции несения почетного караула нацгвардейцами, который будет сопровождаться торжественным поднятием Государственного флага Украины. В мероприятии приняли участие, в частности, председатель Верховной Рады Дмитрий Разумков и министр внутренних дел Арсен Аваков. Разумков отметил, что такая традиция "это хорошо, это празднично, это дань уважения государственному флагу". По его словам, почетный караул Нацгвардии возле парламента будет в выходные и праздничные дни с 10:00 до 18:00.

    02.03.2020 13 7096
  • Водохреща у Києві Водохреща у Києві

    19 січня відзначають одне з найбільших християнських свят – Хрещення Ісуса у річці Йордані. Традиційно в цей день у Києві відбулось освячення води та купання у Дніпрі та інших водоймах столиці. Через аномально теплу зиму, цього року – криги на Дніпрі та інших водоймах столиці немає, однак і без криги вода – мокра і холодна. Занурювалися поодинці, занурювалися цілими родинами, занурювалися з друзями, знімали занурення на відео та «селфилися». А за безпекою стежили рятувальники ДСНС. Також на свято Хрещення капелани освятили води Дніпра для військовослужбовців. У Києві це відбулося уперше. Дійство проходило на пляжі «Передмістна Слобідка» (Гідропарк, навпроти Києво-Печерської лаври) за участі військовослужбовців добровольчого батальйону «Айдар», ветеранів ООС/АТО та громадських організацій.

    20.01.2020 31 10182
  • Традиційна Маланка на Буковині Традиційна Маланка на Буковині

    У Красноїльську Чернівецької області щороку святкують Маланку. Хлопці та дівчата переодягнулися у різних персонажів: тварин, ведмедів, чортів та фольклорних персонажів – Жид, Баба, Дід, Цар та Цариця. Селяни готуються до святкування Маланки задовго до її початку: вручну клеять маски, кожного року нові або інші, щоб не повторювалось, придумують та шиють костюми.

    15.01.2020 16 9597