Завершились XV летние Паралимпийские игры, которые проходили в Рио-де-Жанейро в Бразилии с 7 по 18 сентября 2016 года. Первые три места в медальном зачёте заняли команды Китая, Великобритании и Украины. Более 4000 спортсменов из 170 стран соревновались в более чем 20 видах спорта. Воистину, нет предела силе духа человека!

З 17 по 31 травня 2016 року Український інститут майбутнього провів соціологічне дослідження, у якому проаналізував соціально-політичну ситуацію у країні та ймовірність початку масових протестів. За підсумками Інституту, населення України очікує від влади передовсім вирішення економічних проблем. Аналітики інституту прогнозують, що владі доведеться шукати моменти успіху, щоб компенсувати економічні проблеми. За наявності дрібних чи масштабних конфліктів у регіонах влада може втратити керованість ситуації. Примітно, що 38,6% українців не відчувають президентської влади на місцях, а ще 32% відчувають його слабкий вплив. Слабкість виконавчої вертикалі у регіонах передбачає закріплення несхвального ставлення до центральної влади.Автори дослідження додають: поточна соціально-політична ситуація викликає відчутя тривоги у 89,7% населення, болю у 83,6%, а  гордості – у 66,8%.

В российском заполярье вспыхнул новый вид золотой лихорадки. Оборот слоновой кости тщательно контролируется, поэтому особым спросом сейчас пользуются бивни мамонта – в первую очередь, для экспорта в Китай. Новый вид золотой лихорадки вернул к жизни одну из самых древних профессий – охотников за мамонтами. В удаленных нищих деревнях России вдруг появились долларовые миллионеры. Искатели мамонтовых бивней позволили журналисту “Радио Свобода” Эймосу Чапплу побывать в одном из своих лагерей при условии, что он не будет раскрывать их имена и местонахождение. Причины очевидны: методы добычи нелегальны, а сами искатели то скрываются от полицейских патрулей, то пребывают в алкогольном угаре.

3 июля стартовал Всеукраинский Крестный ход ради мира из Свято-Успенской Святогорской лавры в Донецкой области. 9 июля из Почаевской лавры (Тернопольщина) стартовал Крестный ход, также организованный Украинской православной церковью Московского патриархата. 27 июля участники Крестного хода из обеих лавр планируют встретится в столице. Посмотрим, кто же идет на Киев.

Чехия является самой либеральной оружейной страной в Европе, своеобразным “европейским Техасом”.Здесь есть свои нюансы, есть журналистское лобби, когда о малейшем преступлении с использованием огнестрельного оружия пишутся многостраничные статьи и снимаются душещипательные репортажи. Всем нам это знакомо по фильмам, оружие - это фетиш для многих (причем как в хорошем, так и в плохом смысле этого слова), так что не стоит удивляться тому, что многие пытаются на этом поприще заработать себе дешевой популярности.Но преступлений с применением огнестрела при всей его распространенности и легкодоступности в Чехии как бы не просто мало, а очень мало. Да и вообще с криминалом очень спокойно - ведь ни один нормальный злодей не полезет к человеку, у которого с вероятностью практически в 50% может находиться легальный ствол для обороны. А злодейства всякие совершаются не для того, чтобы вступить в “последний и решительный”, а как раз наоборот - чтобы нажиться и жить долго и счастливо. А вот с чехами это как бы не особо получается.

Стіни коридорів дитячих лікарень здебільшого сірі і непривітні. Тому, чекаючи на лікаря, діти часто відчувають дискомфорт і страх. Молода пара з Києва, Валерій Кришень з дружиною Галиною Гєдзєвіч, вирішили додати в похмурі приміщення кольорів і почали розмальовувати дитячі лікарні столиці яскравими малюнками. Home ideas Supply

Между высотками жилого массива Позняки в Киеве продолжает жить хутор. Совместное хозяйство на площади в 63 сотки с овцой, козами, свиньями, кроликами и домашней птицей там ведут девять человек. Если не поднимать голову на высотки, покажется, что за полвека тут мало что изменилось. Те же 63 сотки, окружённые со всех сторон склонами оврага. Та же перекличка петухов. Такое же кудахтанье кур и улюлюканье индюков. Самодовольно похрюкивают поросята. Репортаж от Bird In Flight

Чивитакампомарано (Civitacampomarano) - небольшая деревня (коммуна) в провинции Кампобассо с населением около 400 человек, в основном это пожилые люди. Жители коммуны хорошо знают фолькльор и легенды своего богатого народными традициями края, а вот "благо" цивилизации в виде Интернета здесь используют весьма и весьма ограниченно. Многие чивитокампомаранцы уже освоили мобильную связь, которая работает здесь с большими перебоями, однако мало кто слышал диковинное слово WiFi, да и вообще - умение пользоваться всемирной паутиной в этих краях - большая редкость.  Художник Biancoshock, автор проекта, на примере Чивитакампомарано решил показать, как Интернет-сервисы дублируют, а иногда и заменяют реальную жизнь, о чем большинство людей не задумываются: "Идея заключалась в том, чтобы показать, что виртуальные функции, которыми пользуется подавляющее большинство населения, здесь неактуальны. На самом деле нужно жить по принципу "Интернета в реальной жизни". Потому что привычное общение и народная культура существуют гораздо дольше, чем всемирная сеть. Не нужно об этом забывать".

Ми хочемо писати не про війну, а про людей на війні. Хоча це вдається все важче і важче, бо дійсно починаємо розуміти, скільки справжнього в цих людях, скільки в них героїзму, відваги та сміливості. Яка шалена самовіддача в кожному їхньому вчинку. Вони – Герої! Про них важко писати і неможливо не писати. Але це свята тема, про неї не можна мовчати! Не можна забувати, замовчувати і обходити стороною. Тут не можна брехати. Все, що відбувається на війні – це не норма. Це – війна. Але це також і життя. Просто там воно інше. Війна – це тимчасово, рано чи пізно вона закінчиться. І тоді додому повернуться всі Герої. Більшість з них знімуть камуфльований одяг і перестануть вирізнятися серед інших. Вони стануть звичайними. Але це тільки на перший погляд. Бо звичайних на цій війні немає. Скажемо більше – вони вже почали повертатись в мирне життя. А хто вони? Що ми про них знаємо? Що вони Герої? Захисники? Так, безперечно! Але цього замало. Вони мають імена, історії, спогади і плани на майбутнє. Саме тому і виник проект «Якби не війна». 12 Героїв, які підтверджують: для того, щоб захищати свою Батьківщину, достатньо просто бути її патріотом.Що кидається в очі? Неспівпадіння ролей – там і тут: військові професії – снайпер, кулеметник, штурмовик, сапер, водій БМП, а до того вони – вчителі, шахтери, музиканти, кухарі, агрономи, бухгалтери і навіть діджеї… На війні вони почали розуміти цінність життя, зрозуміли себе, отримали можливість доторкнутися до правди, почали дорожити справжніми відносинами. Вони повернулися іншими людьми. Не кращими, не гіршими. Просто іншими. Бо пережили те, що може зламати, спалити зсередини. А вони вистояли і, як легендарний фенікс, постали оновленими. Вони змінюють своє життя, і життя тих, з ким їх зводить доля. Вони ті, хто не скиглить, не шукає виправдання своїм вчинкам, не опускають руки, а рухаються вперед і рухають світ. Вони працюють над собою, тим самим допомагаючи іншим. Вони неймовірні! В кожному з них, здається, дві людини з одним життям і спогадами. Незалежно від нашого ставлення до війни поважаймо тих, хто стоїть на захисті нашого чистого неба, спокійного сну та мирного життя. У важкі часи захищати свою країну пішли ці воїни, вони – Герої, патріоти своєї держави. Але чи все ми з вами зробили, щоб вони повернулися до мирного життя?

Коррида, яйца, обливания водой и пинание бочек с пивом – на прошлой неделе в разных уголках света отмечали праздник Христова Воскресения. Как проходили торжества по случаю главного христианского праздника