9 листопада Бессарабський проїзд, розташований від ринку до галереї «PinchukArtCentre» та торговим центром «Арена Сіті», став пішохідною зоною. Тепер рух автівок від бульвару Тараса Шевченка до вулиці Басейної дозволяється лише через вулиці Велику Васильківську або Павла Скоропадського. Щоправда, є для водіїв і гарні новини – на Бессарабці побільшає місць, де можна залишити машину: на вулиці Басейній від вул. Павла Скоропадського до Бессарабської площі створили нову паркувальну зону. Заїзд на Бессарабський проїзд з боку вулиці Басейної будуть відкривати у нічний час для обслуговування балансових територій працівниками відповідальних комунальних підприємств. Тоді ж рекомендується проводити логістичні операції для потреб Бессарабського ринку. Дискусії про те, щоб зробити Бессарабку пішохідною, тривали 5 років. Тоді з’явився відповідний рядок у бюджеті міста,  провели воркшоп. Студенти транспортних, архітектурних та містобудівних спеціальностей розробили чотири варіанти перекриття руху в центрі. Тоді назвали дві головні причини, чому для воркшопу обрали саме Бессарабку. По-перше, це великий транспортний вузол, до того ж транзитний. По-друге, Бессарабка має проблеми з екологією. Вона знаходиться в долині річки Хрещатик і з усіх боків оточена будинками. Через таке розташування загазованість у кілька разів перевищує норму у 3–5 разів. Тепер ця територія вільна від автомобілів. Пішоходи поки що несміливо заходять сюди. Періодично можна побачити, як цією зоною проїжджають мотоциклісти.

Київ відомий великою кількістю парків, що ідеально підходять для прогулянок в будь-яку пору року. Одним з найкращих парків столиці по праву вважається садово-парковий комплекс "Феофанія", розташований на межі Голосіївського району Києва та Київської області. Ще з 15 століття на цій території розташовувалися монастирські землі, на початку 20 століття вони були націоналізовані, а на їхній території облаштували державне сільськогосподарське підприємство. Згодом тут почали облаштовувати садово-парковий комплекс. Вже за часів незалежної України на території "Феофанії" провели реконструкцію зони відпочинку біля ставків з облаштуванням каналізації, водопостачання, альтанок, фонтанів, прокладанням мощених доріжок, облицюванням берегів і багатьом іншим. Також були організовані пункти громадського харчування, санвузли та контрольно-пропускний пункт з парковкою. Вхід на територію "Феофанії" платний – дорослий квиток обійдеться в 40 гривень, а дитячий – в 20 гривень. Дістатися до парку можна маршруткою № 444 від станції метро Дружби Народів до кінцевої зупинки.

До Гелловіну – вечора всіх святих, який традиційно святкується в ніч проти 1 листопада, в суботу, 30 жовтня в Києві пройшов «Парад зомбі» (Zombie Walk). Учасники були одягнені в костюми нечесті та загримовані під різних містичних істот та кіноперсонажів.Сотні зомбі, примар, мутантів та іншої нечисті, яка, за повір'ям, оживає в ці осінні дні, вийшли на вулиці міста лякати перехожих моторошним виглядом, криками та поведінкою. Захід відбувся біля Золотих воріт, далі, через Хрещатик та Арку дружби народів, колона рушила до Володимирської гірки. За задумом організаторів колону «зомбі» супроводжували люди в камуфляжі та протигазах, вони «відстрілювали» монстрів і знищували зомбі-вірус. Під час події охочі також могли взяти участь у тематичних іграх та квестах.

Пункт вакцинації населення проти COVID-19 у Міжнародному виставковому центрі в Києві продовжує щоденно щеплювати українців. Водночас відчутного збільшення напливу людей на тлі посилення карантинних заходів не відчувається. У пункті вакцинації працює достатня кількість медичного персоналу. Відвідувачів заздалегідь просять дотримуватися маскового режиму й затуляти носа. При цьому за дотриманням соціальної дистанції у пункті не стежать. У разі виникнення черги люди утворюють натовп. Серед українців, що прийшли на щеплення, панує двояка атмосфера, більшість людей хвилюється. Кілька киян розповіли, що погодилися на щеплення, щоб мати змогу працювати й вільно пересуватися Україною та світом. Нагадуємо, що пункт щеплень у Міжнародному виставковому центрі працює щодня з 10 до 18 години. Запис на вакцинацію триває до 17.30.

 Віктору шістдесят три. Останні десять років він живе в кіоску. Свій будинок киянин називає келією і ні на що не скаржиться. Як він там опинився? — Я народився і виріс у Києві. У школі був хуліганом, вчився погано, та й не любив цю справу. Зате полагодити годинник або праску — це запросто. Не міг дочекатися, коли вже зможу піти працювати, робити щось руками. Коли мені виповнилося шістнадцять, влаштувався на завод крутити залізяки. Там я навчився майже всього, що вмію. Я був слюсарем механоскладальних робіт; свердлив деталі, зачищав на них шви. Завод працював на оборонку, все було серйозно: креслення, допуски, перепустки. Деталі, з якими я мав справу, були мікроскопічні, в руку поміщалося дві тисячі штук, не менше. Кладеш деталь на палець і починаєш знімати зі швів сталеві задирки. До кінця зміни палець увесь у крові. Зарплата у мене була як у небіжчика — 40-50 рублів на місяць. Прибиральниці отримували сімдесят. Загалом, спогади про той час не дуже приємні. Коли Союз розвалився, мій брат, якій лагодив взуття, запропонував мені зайнятися тим же. Я сумнівався, але він відкрив спортивну сумку і сказав: «Дивись, Вітьку!» Днище було завалене купюрами — п’ятірками, десятками, четвертаками. Так я почав лагодити взуття. Через місяць подумав: а чи тим я займаюся у житті? Потім одна дівчина принесла босоніжки, їй потрібно було, щоб я поставив набійки. Я все зробив так, як звик робити на заводі, — обточив акуратно, акуратно поставив. Коли вона прийшла забирати їх, то мало не зойкнула від захвату: «Боже, хіба можна таке зробити руками?» Я їй кажу: «Дякую вам, дівчино, за ваш відгук. Тепер я знаю, що правильно обрав ремесло». На місці, де зараз ТЦ «Більшовик», раніше стояв гуртожиток. Там я прожив три роки. Працював у ньому ж, на загальній кухні. Спочатку допомагав братові, потім почав лагодити взуття сам. Клієнтів було багато. У майстерні я познайомився зі своєю дружиною. Одружився — і залишився без даху над головою. Моя колишня дружина родом із Білої Церкви, жила вона у хрущовці з мамою. Умови у них були жахливі: квартира на останньому поверсі, кватирки не відчиняються, влітку дихати нічим. У супруги моєї через це чорні кола під очима були. Я не хотів, щоб мої майбутні діти жили в такому жаху, тому продав київську комуналку, яка дісталася мені від матері, і купив нам із дружиною двушку в Білій Церкві. Через рік після новосілля дружина передумала жити зі мною. Якийсь час ми ще були разом, потім у нас народилася донька, а потім я знову перебрався до Києва — не хотів, щоб діти бачили, як батьки гиркаються. Гуртожиток, в якому я жив і працював у Києві, згорів. Дому у мене не було. Тоді я зняв в оренду цей кіоск, раніше він належав чоботареві. Коли той помер, я купив це місце у його доньки, заплатив тисячу доларів. Кіоск не був підготовлений до життя. Але я прибрав перегородку, через яку тут навіть не можна було стати на повний зріст, установив вікна з подвійним склом і другі двері — щоб не було протягу. Я сплю на лежанці, їжу купую в магазині, іноді готую на електроплитці. Обігрів на електриці, тому взимку тут тепло, а влітку — задуха. Електроенергію беру від кабелю. Туалет, душ — у тренажерній залі навпроти. У мене там бартер: я господареві взуття лагоджу, він мене пускає помитися. Когось такі умови можуть лякати, але я людина віруюча, звик жити в аскезі. На місяць я заробляю в середньому 12 тисяч гривень. У вересні-жовтні, коли люди готують взуття до зими, — майже двадцять. Своє ремесло я люблю за свободу: будь-якої миті можу зачинити майстерню і поїхати куди завгодно. Якщо мене немає, клієнти телефонують. Повна свобода! Взуттєва справа вимагає тонкої ручної роботи, і вона у мене виходить. Колись давно я запитав у майстра, якому належав кіоск, скільки він на день лагодить пар взуття. Той відповів — одну-дві. Я — близько тридцяти. Коли я розповів йому про це, він сказав, що такого не буває. Кіоск — це не будинок, а келія. Ченці в таких живуть і моляться, а я живу, працюю і молюся — і так десять років. Нещодавно я подумав, що не хочу померти в цьому кіоску. Я тридцять років дихаю етилацетатом, від сидячого способу життя у мене страшенно болять ноги. Втомився я, знесилився, тому планую закінчувати цю справу. Десять років тому я купив будиночок на Чернігівщині та скоро переберуся туди назовсім, а кіоск піде на металобрухт. У світі немає нічого вічного і всьому настає кінець.

Киян сьогодні ошелешили "нововведення" у підземці: у вагонах з’явились ятки з продуктами, технікою та одягом і навіть перукарня і салон краси, схожі на ті, що зазвичай "туляться" у людних місцях, перешкоджаючи руху. Приголомшливі фото з вагонів одразу розлетілись соцмережами. На щастя, це був всього лише перформанс. Як розповіла у Facebook заступниця керівника Київського метрополітену Наталка Макогон, таким чином киянам показали, у що може перетворитися метро, якщо мешканці міста будуть підтримувати нелегальну торгівлю своїми гривнями. "Концентрат всього, що ми бачимо щодня, паралельно слухаючи заклики не жертвувати кошти невідомим особам та не купувати товари у невстановлених місцях та дотримуватися правил. Переконана, що музика має бути у концерт-холах, торгівля – у торгових центрах або фермерських крафтових рядах, та й всі інші послуги у салонах, магазинах і точно не в метро!" – зауважила представниця підземки. Вона подякувала Управлінню поліції в метрополітені за щоденну роботу, бо, за її словами, на кожного нелегального торгівця в підземці, як тільки підходить поліцейський з’являється три захисники, які розповідають про "скрутні часи і політичну ситуацію". "Але знаю, що де не купують, туди не приходять продавати. І наша гривня – найефективніший спосіб вирішення ситуації!" – додала Наталка Макогон.

Представники Федерації профспілок України вийшли у Києві на акцію протесту у Всесвітній день за гідну працю. Майже 10 тисяч людей зібралися під Червоним корпусом КНУ ім.Шевченка. Акція відбувається під гаслом "Захистимо свої трудові права і свободи на об’єднання в профспілки. Здобудемо краще життя!". Люди тримають гасла "Захистимо свої трудові права", "Жодних урізань трудових прав", "Ні диктату корпорацій - Україні гідну працю", "Робочі місця і гідна зарплата - працюємо в Україні". Учасники акції виступають проти "антитрудових та антипрофспілкових законопроєктів" від влади. Зокрема, це проєкт закону №5371 щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність, законопроєкт №5388 щодо дерегуляції трудових відносин та законопроєкт №2681 щодо окремих питань діяльності професійних спілок. Мітингарі вимагають ухвалення нового Трудового кодексу, "який захистить людей праці", а також доступні для населення справедливі ціни на український газ, тарифи на електроенергію та комунальні послуги. Окрім того, профспілки виступають за дотримання визначених законами України розмірів грошових виплат і соціального захисту громадян, зокрема: мінімальної заробітної плати – 6900 грн; мінімальної пенсії – 3600 грн; посадового окладу першого тарифного розряду у бюджетній сфері –6500 грн. Також на акції вимагають до кінця цього року виплатити заборговану 140 тисячам працівникам заробітну плату у розмірі майже 4 млрд гривень. Мітингарі також мають намір пройти колоною до Кабінету Міністрів та Верховної Ради. Рух автотранспорту в районі проведення акції частково перекрито, працює поліція діалогу. Ситуація спокійна.

У Києві відбувся Кліматичний марш-2021. Активісти зібралися в центрі столиці України, щоб висловити свою позицію щодо забруднення довкілля та викидів парникових газів, які пов'язані зі змінами клімату. У марші, який влаштувала організація з охорони навколишнього довкілля «Екодія», взяли участь близько тисячі активістів. Вони тримали плакати: «Тваринництво вбиває планету та тварин», «Тікати не буде куди», «Наші податки – на захист клімату», «Збивай температуру – приймай зелені ліки», «Обирай еко замість его!», «68% хребетних зникло. Ми наступні?», «Навколишнє середовище в пріоритет!» та інші. Хода почалася на Михайлівській площі, продовжилась майданом Незалежності, Європейською площею, а завершилася біля Верховної Ради. Активісти закликали владу збільшити фінансування на заходи зі скорочення викидів парникових газів, адаптації до зміни клімату тощо. Окрім того, вимагали відмовитися від дотацій на вугільну галузь, закласти гроші на підвищення енергоефективності будівель і розвиток системи державного моніторингу якості повітря. Організатори маршу передали представникам Міндовкілля та народним депутатам 10 вимог щодо того, в яких секторах і як саме варто скорочувати викиди парникових газів. Цього року, окрім Києва, Кліматичний марш підтримав десяток українських міст: Харків, Львів, Дніпро, Миколаїв, Чорноморськ, Рівне, Ужгород, Хмельницький, Кропивницький та інші. Натхненницею проведення кліматичних маршів по всьому світу стала шведська школярка Грета Тунберг та ії рух Fridays for Future, внесок якої у розвиток «зеленого руху» був відзначений правозахисною організацією Amnesty International

Осенний фестиваль ретротехники Old Car Land прошел с 17 по 19 сентября на территории киевского Музея авиации. Фестиваль призван популяризировать автомобильную историю и пытается вывести движение любителей ретротехники Украины на новый уровень.

10 вересня о 01:34 до оперативно-координаційного центру Головного управління ДСНС України у м. Києві надійшла інформація про пожежу на вул. Щусєва, 8-А, що у Шевченківському районі столиці.На місце події негайно було направлено рятувальників з найближчих пожежно-рятувальних підрозділів. По прибуттю на місце події, вогнеборці встановили, що пожежа виникла на 8-поверсі 9-поверхового житлового будинку з розповсюдженням на 4 балкони 3-х квартир на 9-поверсі. Не гаючи часу, рятувальники приступили до евакуації мешканців будинку та гасіння пожежі.О 03:25 пожежу вогнеборцям вдалося локалізувати на орієнтовній площі 90 кв.м, а о 04:13 - ліквідувати. В ході ліквідації пожежі на безпечну відстань було виведено 50 осіб, евакуйовано 6 осіб. Під час розгрібання залишків меблів у квартирі на 8-поверсі, виявлено тіло загиблої жінки 1958 року народження.Внаслідок пожежі квартира на 8-поверсі вигоріла повністю, а також пошкоджено 4 балкони на 9-му поверсі.На місці події працювало 13 одиниць основної та спеціальної пожежно-рятувальної техніки та 50 чоловік особового складу Головного управління.Причина виникнення пожежі наразі встановлюється.