3 вересня в Національному будинку органної та камерної музики, розташованому в Миколаївському костелі в Києві, сталася пожежа. Вогонь знищив орган 1980 року і пошкодив інтер’єр будівлі. Усього через пару днів українські бізнесмени заявили, що зібрали більше 25 мільйонів гривень на відновлення, і ця цифра продовжує зростати, але сам інструмент уже не підлягає ремонту. Краєзнавець Семен Широчин розповідає історію Миколаївського костелу та його перетворення на Будинок музики. Згідно з попередньою версією, пожежа сталася через загоряння електропроводки всередині органу. За словами міністра культури та інформаційної політики України Олександра Ткаченка, інструмент уже давно потребував ремонту, як і фасад будівлі, але процес увесь час відкладали через невизначеність щодо майбутнього органного залу. Представники католицької спільноти вважали, що орган повинен знаходитися не за вівтарем, проте перенести його до іншого місця в костелі було неможливо. У результаті вирішили, що колектив Будинку органної та камерної музики переїде до іншого приміщення, яке досі так і не побудували. Тепер згорілий інструмент не підлягає відновленню, можливо лише замовити новий орган. При цьому сама конструкція костелу, за попередніми висновками фахівців, не пошкоджена. Також міністр повідомив, що кошти на відновлення костелу мають змогу перерахувати всі охочі. Як створювали костел У Києві ще з 1842-го діяв католицький храм — Олександрівський костел на вулиці Костельній. Але до кінця XIX століття він уже не міг вмістити всіх охочих у дні великих християнських свят: католиків у місті, згідно з переписом 1897 року, було 35,5 тисячі. Тому у 1895-му католицька громада звернулася до влади з проханням про відкриття ще одного костелу, і вже за рік під будівництво виділили ділянку, а незабаром провели архітектурний конкурс. Існує думка, що в якості святого покровителя обрали Миколая, щоб здобути підтримку імператора Миколи II. Усі учасники архітектурного конкурсу пропонували будувати костел у псевдоготичному стилі — наприкінці XIX століття якраз була поширена мода на історизм і готику. У проєктах архітекторів Станіслава Шпаковського та Олександра Венсана костел був з однією вежею, а на кресленнях П. Гіппіуса і Станіслава Воловського — з двома. Незважаючи на те що першу премію отримав проєкт Гіппіуса, реалізувати вирішили ідеї Воловського. При цьому останній на момент участі в конкурсі був ще студентом і не мав практичного досвіду будівництва, через що роботу над кресленнями доручили відомому архітектору Владиславу Городецькому. Участь Городецького в цьому проєкті здається ще логічнішою, якщо згадати, що той був католиком і поляком, а костел будувала саме польська громада. Архітектурою київський костел був схожий на відомий віденський храм Votivkirche, споруджений у 1856—1879 роках за проєктом Генріха фон Ферштеля у стилі псевдоготики. Про цю подібність писали ще сучасники будівництва храму, але вона ще більше посилилася завдяки змінам, які Городецький вніс до проєкту Воловського. Так, він додав «розу» на головному фасаді й невелику вежу над середохрестям, а також збагатив декор. Але все ж Миколаївський костел має низку відмінностей від Votivkirche, зокрема він менший, нижчий і в нього немає годинника. Для порівняння: висота Votivkirche — 99 метрів, висота ж Миколаївського костелу, за різними джерелами, становить від 60 до 64 метрів. Будівництво відбувалося у 1899—1909 роках і обійшлося в 500 тисяч рублів, при цьому всі гроші — виключно пожертви. Процес зведення ускладнила близькість річки Либеді, тому для фундаменту використовували палі, винайдені київським інженером Страуссом. Були й інші інженерні нововведення. Наприклад, звід центрального нефа споруджений із залізобетону завтовшки всього 8 сантиметрів. Бетон застосовували і для створення штучного каменю в облицюванні будівлі. Статую архістратига Михаїла на фронтоні виготовив чеський скульптор Ладислав Бенеш, інші скульптури — майстерня італійця Еліа Сала. У 1933 році (за іншими даними, у 1938-му) костел закрили і якийсь час використовували для господарських потреб. Під час війни храм уцілів, але постраждав, втративши свої вітражі. У 1945-му в костелі відкрили Державний архів Київської області, а на вежах розмістили радіоантени — в такому вигляді будівля простояла більше 30 років. У 1950-х на території СРСР почали створювати будинки органної та камерної музики. Тут орган, який має в Європі в першу чергу духовне значення, став суто світським інструментом. Однак при цьому органні зали нерідко облаштовували в культових спорудах: так і храм отримував світську функцію, і орган розташовувався у приміщенні з відповідною акустикою. Подібні зали у Львові, Дніпрі, Рівному, Чернівцях, Харкові, Ужгороді та Білій Церкві також знаходяться в колишніх культових спорудах — костелах, церквах і синагогах. Облаштувати органний зал у київському костелі вирішили в 1970-х, для чого у 1979—1981 роках будівлю відреставрували: у вікнах відновили вітражі, повернули черепичний дах. Оскільки у СРСР не було налагодженого виробництва органів, інструмент для київського залу замовили в Чехословаччині на підприємстві Rieger — Kloss. Компанія, заснована ще у 1873-му братами Рігер, після Другої світової була націоналізована, а її власників і персонал, які виступили на боці Гітлера, вигнали з країни. На основі цього виробництва у Чехословаччині й виникло підприємство Rieger — Kloss, а брати Рігер оселилися в Австрії та заснували нову компанію Rieger Orgelbau. Але саме Rieger — Kloss стала основним постачальником органів до СРСР. Усього звідти привезли 46 інструментів, у тому числі й для залів в Ужгороді, Рівному, Білій Церкві, Чернівцях, Сумах, Хмельницькому та Харкові. Орган цієї ж фірми був ще в 1932 році встановлений у костелі Марії Магдалини у Львові, де зараз розташовується Львівський органний зал. До 2016-го він був найбільшим в Україні, доки в Харкові не з’явився новий німецький інструмент. Крім Чехословаччини органи замовляли у НДР та Угорщині. На території України також залишилися інструменти виробництва ФРН, Швейцарії, Естонії, Південно-Африканської Республіки і кілька українських. Орган на 3 945 труб і 55 регістрів у Національному будинку органної та камерної музики розміщувався на місці вівтаря. Він був виконаний з урахуванням габаритів приміщення і загальної стилістики костелу. Готичність простежувалася також у кріслах, спеціально виготовлених для органного залу. З 1990-х у Миколаївському костелі відновили богослужіння.

У Києві Курбан-байрам відзначили святковим намазом у мечеті «Ар-Рахма» 20 липня. Курбан-байрам – одне з найбільших свят мусульман, що знаменує закінчення хаджу, паломництва в Мекку. Відзначається через 70 днів після свята Ораза-байрам у пам'ять жертвопринесення пророка Ібрагіма. В Україні проживає приблизно мільйон мусульман.

Через сильну зливу в Києві, яка розпочалася близько 12 години, затопленими виявилися численні вулиці та кілька станцій метро. Станції "Берестейська" та "Академмістечко" тимчасово закрили на вхід і вихід. Як повідомили в КМДА, на "Берестейській" вода потрапила в касовий зал. Також, судячи з повідомлень користувачів соцмереж, частково підтоплені переходи на станції "Почайна". Рух громадського транспорту в деяких районах ускладнений - в КМДА кажуть, наразі він курсує без дотримання графіку. Під водою також опинилися багато доріг у різних районах столиці - зокрема ділянки проспекту Правди, вулиць Леся Курбаса, Миколи Ушакова, Тулузи та низка інших. На вулиці Верхній Вал через негоду прямо на проїжджу частину впало дерево. В Українському гідрометцентрі попереджають, що грози, град, шквали вітру 15-20 м/с можуть протриматися у столиці до кінця доби. Фахівці радять щільно закрити вікна у квартирах, прибрати з балконів предмети, які через пориви вітру можуть випасти назовні, а в разі, якщо ви опинилися на вулиці - триматися трохи далі від рекламних щитів, ліній електропередач та дерев. Враховуючи велику кількість блискавок у гідрометцентрі також радять вимкнути електроприлади, відключити телевізор від антени та не підходити до вікон. У КМДА кажуть, що всього за пів години зливи випало 18 мм опадів, що дорівнює майже тижневій нормі. Над ліквідацією наслідків негоди в столиці зараз працюють 12 бригад гідрослужб та 38 бригад з ручного прибирання "Київавтодору" - загалом понад 300 працівників. До роботи також залучили спеціальну техніку - гідромонітори, мулосмоки та мотопомпи.

У Києві розпочався демонтаж будівлі «Квіти України» по вул. Січових стрільців, 49. Місцеві жителі і активісти, які виступають проти демонтажу будівлі, зламали частину паркану, і зайшли на територію проведення робіт, та заблокували роботу будівельної техніки. Будівля на Січових Стрільців є зразком модерністської архітектури, її було побудовано у 1980-х роках як магазин-оранжерею для комунального підприємства «Квіти України». Останнім часом там розташовувався супермаркет, але він з'їхав деякий час тому. На початку літа 2021 року його обнесли парканом для реконструкції з надбудовою для розміщення офісного центру з підземним паркінгом, а 25 червня зрізали багаторічний виноград, що прикрашав будівлю. Вночі 11 липня біля будинку з'явилась важка техніка для зносу, а вранці в понеділок почалися роботи з демонтажу фасаду. Через кілька годин після початку робіт на будівельний майданчик, зламавши частину паркану, зайшли противники будівництва, зупинивши роботи. До цього часу забудовник встиг зруйнувати фасад. Місцеві жителі і активісти, які зупинили демонтаж будівлі заявили, що вже подали заяви до Міністерства культури і в Департамент охорони культурної спадщини щодо надання будівлі охоронного статусу, оскільки воно побудовано в стилі модернізму і отримало нагороду Спілки архітекторів України як найкращий архітектурний витвір 1985 року. Забудовник, в свою чергу заявив, що планує реконструювати будівлю під офісний центр з підземним паркінгом. На ньому хочуть зробити надбудову і скляне оформлення. «Роботи з демонтажу будівлі «Квіти України» необхідно негайно зупинити. Солідарний з позицією громадськості. Хоча забудовник відмовляється це робити і наполягає на своєму, хотів би звернути увагу, що поки є сумніви щодо законності містобудівних умов і обмежень – початок будь-яких будівельних або демонтажних робіт є неправомірним», – заявив у фейсбуці міністр культури Олександр Ткаченко. На момент публікації активісти продовжували перебувати на території будівлі.

5 липня в Києві почався музикальний фестиваль Atlas Weekend 2021. Цього року виступають лише українські артисти, бо через пандемію коронавірусу організатори вирішили не запрошувати зарубіжних зірок.

Активісти руху #saveФОП сьогодні прийшли на Майдані Незалежності та під Офіс президента з вимогою зберегти спрощене оподаткування для мікробізнесу. Акція протесту супроводжувалась декількома сутичками активістів з поліцією.

У Києві проходить Всеукраїнський велодень-2021, в рамках якого проходить масштабний парад велосипедистів та користувачів легкого персонального транспорту. У заході беруть участь кілька тисяч осіб. Парад стартував із Софійської площі, його учасники проїдуть центральними вулицями міста і завершать акцію у парку Муромець, де відбудеться фестиваль велосипедистів. Участь у заході взяв мер Києва Віталій Кличко. "Велоспільнота набагато більша, ніж на цій площі. Нас десятки, сотні тисяч тільки у нашому улюбленому місті. Ми будемо робити все, щоб пропагувати і долучати наших друзів, знайомих, дітей до того, щоб вони вели здоровий спосіб життя", - сказав Кличко під час виступу. Він закликав велоспільноту та небайдужих громадян активно долучатися до розбудови велосипедної інфраструктури у Києві та пропонувати свої проєкти для її покращення. Організатори заходу наголошують, що метою акції є привернення уваги суспільства, влади та ЗМІ до необхідності створення інфраструктури, зручних та безпечних умов для сталого розвитку екологічного транспорту в містах України. Адже кількість користувачів легкого персонального транспорту (велосипедів, електросамокатів, моноколіс тощо) стрімко зростає. Учасники цьогорічного Велодня мають конкретну вимогу - облаштувати за 2 роки 100 км веломаршрутів від районів Києва до центру міста. Для того, щоб продемонструвати київській владі наскільки це важливо, участь у параді беруть велосипедисти з різних районів міста.

Із самого ранку на Хрещатику зібралась велика кількість людей, які традиційно святкують день Києва 5-кілометровим пробігом під каштанами. Цього року було декілька забігів: для дітей, дорослих та професійних спортсменів. У останньому планував взяти участь Віталій Кличко, але через те, що потягнув зв’язку на нозі, не зміг бігти. Захід відбувся із дотриманням карантинних обмежень, а старти організували хвилями. Учасники пройшли температурний скринінг та дотримувалися дистанції. Але так, як організатори проєкту підготували два формати проведення, то не всі були присутні на Хрещатику. Завдяки Online долученню частина учасників пробігли за своїм часом та місцем. У 28-му благодійному змаганні взяли участь близько 11 тисяч людей, серед яких були й представники Київської міської державної адміністрації. До слова, минулого року участь у пробігу взяли 18 тисяч людей. Кошти від пробігу організатори збирають для Київського центру кардіології та кардіохірургії. Довідково: проєкт був започаткований у 1993 році і на сьогодні є традиційною частиною святкування Дня Києва. Щороку Пробіг нагадує про проблему вроджених вад серця і можливості її розв’язання. Зібрані під час цієї спортивної події внески йдуть на закупівлю необхідного обладнання для Науково-практичного медичного центру дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України. Зокрема, торік було придбано новий наркозно-дихальний апарат A7 (Mindray).

У Києві, Львові та Одесі розпочали роботу пілотні центри масової вакцинації проти COVID-19, які функціонуватимуть у вихідні дні. За інформацією МОЗ, обирати вакцину в центрах масової вакцинації не можна. При цьому в міністерстві нагадали, що з 29 травня використовується вакцина CoronaVac, вироблена компанією Sinovac. Протягом цих вихідних у Центрі вакцинації проти COVID-19, створеному в Києві на базі Міжнародного виставкового центру (Броварський проспект, 15), щеплення зробили 3467 осіб. Центр облаштований за стандартами ВООЗ, розрахований на розміщення 20 бригад медиків, які можуть щепити від 2 до 3 тис. осіб на добу. Також, у разі необхідності, можливо додатково залучати медиків, щоб робити від 6 до 8 тис. щеплень. Центр відкритий, перш за все, для вакцинації киян, які записались через додаток «Дія». Локація кожної бригади в центрі вакцинації поділена на три зони: місце, де береться поінформована згода пацієнта, місце огляду та спілкування з лікарем і маніпуляційне місце, де роблять щеплення. Вакцини зберігаються у спеціальних холодильниках. Локація кожної бригади має окремий вхід та вихід. Територія облаштована місцями, де можна помити руки, є питна вода, організовано чергування бригади екстреної медичної допомоги, є зал очікування. Директор Департаменту охорони здоров’я КМДА Валентина Гінзбург зазначила, що для запобігання утворенню черг щеплення роблять за попереднім записом, однак люди, які записані на 11.00 або на 12.00, прийшли із запізненням і стояли в черзі. Поки центр працюватиме лише у вихідні з 10.00 до 18.00. Розповідаючи про те, як відбрилась люди для вакцинації в центрі, директор департаменту повідомила, що напередодні обдзвонили близько 8 тис. осіб, які записались на вакцинацію через «Дію», і запропонували прийти в суботу-неділю зробити щеплення. «І з цієї кількості близько 800 вже вакцинувались, і 560 погодились прийти в суботу, неділю. Більшість відмовлялася прийти, тому що вихідні. Ми розраховуємо, що все таки буде більша кількість бажаючих зробити щеплення», - сказала Гінзбург. За її інформацією, сьогодні вакцинуватимуть тих людей, які належать до визначених Міністерством охорони здоров’я категорій. Гінзбург також зазначила, що до центру сьогодні прийшли й очікують у черзі на вулиці також люди віком 65+, які не зареєстровані в «Дії», але належать до категорії, яку вже місяць, як вакцинують. У центрі їм не відмовлятимуть. Крім того, Гінзбург повідомила, триває робота з епідеміологами щодо відкриття інших центрів вакцинації. Відкриття нових локацій вакцинації залежить від наявності вакцин.

На муніципальному пляжі «Венеція» відбулося відкрите тренування столичних рятувальників. Під час заходу лайфгарди відпрацьовували елементи рятувальної операції, надання першої домедичної допомоги, а також спортивну лайфсейвінг-дисципліну «Beach flags». Київські лайфгарди  показали на тренуванні рівень фізичної підготовки, а також поділилися основними принципами роботи пляжних рятувальників: дисципліна, чесність, командний дух. Під час літнього сезону лайфгарди тренуються регулярно. Базове тренування – це розминка, біг із перепонами, силові вправи. Перед відбором до Kyiv Lifeguard Service  кожен лайфгард складав нормативи з плавання: 50 метрів до 1 хвилини, 250 метрів до 8 хвилин, 20 метрів під водою. У 2021 році було подано більш ніж 250 заявок на відбір до лайфгардів  Kyiv Lifeguard Service.  У новому сезоні на пляжах міста будуть працювати 120 лайфгардів на 26 рятувальних постах. Усі рятувальні пости підлягають перевірці перед стартом пляжного сезону.