За замкнутим циклом виготовляються кулі та гільзи для патронів калібрів 9х18мм (Makarov) та 9х19мм (Luger). Це пістолети для поліцейських, нацгвардійців, прикордонників, тобто для всіх підрозділів системи МВС. «На державному казенному підприємстві «Форт», що входить в сферу управління МВС, ми запустили лінію повного циклу виробництва патронів для пістолетів калібрів 9х18мм та 9х19мм. Це пістолети для поліцейських, нацгвардійців, прикордонників, тобто для всіх підрозділів системи МВС. Із запуском цієї лінії буде повністю задоволено потреби наших органів МВС у цьому виді боєприпасів і додатково зможемо передавати іншим органам чи навіть експортувати», - сказав Арсен Аваков. На сьогодні ці виробничі лінії мають змогу виготовляти стрілецькі боєприпаси зазначених калібрів для пістолетів у двохзмінному режимі загальною кількістю 14 млн. штук на рік. Також очільник МВС додав, що згодом на підприємстві «Форт» буде встановлено і лінію виробництва боєприпасів для стрілецької автоматичної зброї у калібрах від 5,45мм до 14,5мм.

После выбросов на заводе «Крымский титан» у жителей Северного Крыма остались не только хронический кашель и малоприятные воспоминания от вынужденной эвакуации. Многие предметы быта в их квартирах и домах покрылись ржавчиной. А поселок Перекоп, который также пострадал от чрезвычайной ситуации, и вовсе «поменял оттенок» – все металлические покрытия там тоже поржавели. В конце октября назначенный Кремлем глава Крыма Сергей Аксенов сообщил, что ликвидация последствий загрязнения воздуха в Армянске обойдется заводу «Крымский титан» в 700 миллионов рублей. 20 октября в Армянске начали запуск «Крымского титана» после его остановки из-за выбросов, произошедших в ночь с 23 на 24 августа. Российские власти Крыма заявили, что причиной загрязнения являются испарения содержимого кислотонакопителя, используемого заводом. В Киеве считают, что выброс химических веществ на территории Крыма случился из-за российских военных, которые на тренировках якобы обстреляли отстойники отходов титанового и содового заводов. По указанию Аксенова из Армянска вывозили детей школьного и дошкольного возраста в крымские санатории из-за загрязнения воздуха в городе.

Кореспондентам Радіо Свобода одним із перших вдалося побувати в найрізноманітніших точках усередині нового конфайнменту, який закрив собою старий саркофаг 4-го зруйнованого енергоблоку Чорнобильської АЕС

Ось уже 29 років недобудований літак Ан-225 – близнюк легендарної «Мрії» – чекає на свою добудову. Немов музейний експонат посеред величезного цеху стоїть фюзеляж, який зберігся в ідеальному стані. На заводі Антонова готовими стоять також планер і хвіст літака. Частини конструкції можна побачити навіть у середині недобудованої «Мрії». Як свого часу «чекає» символ українського авіапрому?

Державне підприємство “Завод 410 цивільної авіації” (частина ДК “Укроборонпром”) є одним з тих об’єктів, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки нашої держави. Працівники цього підприємства влаштували для журналістів прес-тур територією заводу. Конструктори показали, як на вони проводять діагностику, ремонт, технічне обслуговування, переобладнання та модернізацію літаків та гелікоптерів. “Зараз для нас пріоритетом є замовлення від військових. Зараз ми оновлюємо п’ять літаків для Міноборони. Однак крім робіт для Повітряних Сил, ми працюємо й для іноземних партнерів. На даний момент ми проводимо капітальний ремонт та відновлення літака Ан-32 для Республіки Бангладеш. Контракт з цією країною стосувався трьох машин, дві вже відправлені та працюють там”, – розповів головний конструктор підприємства Кіпров Олександр. За його словами, нещодавно “Завод 410 ЦА” виконав величезне замовлення для Військово-Повітряних Сил Індії. Українці модернізували 40 Ан-32. Зараз підприємство постачає до Індії запчастини для літаків цього ж типу, іноземці планують відремонтувати в себе ще 60 машин. “Наше підприємство співпрацює з багатьма країнами світу. Якщо комусь необхідна наша допомога з ремонтом чи створенням літаків, наші спеціалісти вирушають за кордон та проводять усю необхідну роботу”, – розповів Кіпров. Разом з тим, на підприємстві наголосили, що сьогодні є нестача кваліфікованих працівників з робітничих та інженерно-технічних спеціальностей, а саме: інженерів з обліку матеріальних ресурсів, радіомеханіків, електромеханіків, складальників-клепальників, токарів та шліфувальників. Загалом на ДП “Завод 410 ЦА” працює близько 1000 осіб, однак підприємство має близько 40 вільних вакансій.

Канадська компанія Canopy Growth — один з найбільших виробників ненаркотичних конопель в світі за розміром ринкової вартості. Акції Canopy Growth незабаром торгуватимуться на Нью-Йоркській фондовій біржі, але працює компанія відносно недавно — з 2014-го. Canopy Growth порівнюють з Procter & Gamble, адже її продукція задовольняє найрізноманітніші вимоги третини з 270 тис. офіційно зареєстрованих в Канаді споживачів. Очікується, що до 2020 року ринок марихуани в Канаді становитиме $6,5 млрд. Для порівняння, $5,1 млрд канадці в минулому році витратили на лікер. Прогнозна цифра майже наближається до нинішніх продажів вина. Canopy Growth ростить, сушить, обробляє, упаковує продукти з марихуани на декількох об’єктах. Зрозуміти всю міць цього виробництва можна, заглянувши всередину.

Состоялось это событие 3 ноября, сей торжественный момент зафиксировала группа столичных блоггеров, журналистов и сомелье. Красивое число пало на бутылку из партии красного игристого брют, т.е. совсем не содержащего сахар. Вино было торжественно распито. До недавнего времени предприятие называлось «Артемовский завод шампанских вин». Теперь уже и город называется Бахмут, и вина корректно называть игристыми, потому что по правилам Евросоюза шампанское может производиться только в одноименной провинции. К чести виноделов, они давно указывают на этикетке «игристое». И здесь оно, как и в Шампани, производится классическим методом. Это значит, что процесс вторичного брожения, когда, собственно, смесь сухих вин и насыщается углекислым газом под действием дрожжей, происходит непосредственно в бутылке, а не в больших резервуарах, при так называемом ускоренном методе. Классический процесс значительно более трудоемкий и продукция его более престижна. Тем не менее, предприятие долгие годы входит в число украинских лидеров отрасли. Самые известные фотографии завода показывают выдержку вина в гипсовых штольнях, где они расположены в специальных стойках под углом горлышком вниз. На самом же деле под землей размещается все производство, от хранения исходного виноматериала (подготовленного сухого вина разных сортов) до окончательной выдержки, включая розлив, который и наблюдали гости праздника. Здесь всегда постоянная температура — от 13 до 14 °C — и подходящая влажность — от 85 до 90 %. Бахмутский район находится в Донецкой области, линия фронта до него не дошла. Близость войны показывают блок-посты на дорогах, и чаще, чем в столице, встречающиеся на улицах города военные. В остальном жизнь идет так же.

В Херсонской области, у самого устья Каховского водохранилища, располагается Винодельческое хозяйство князя Петра Николаевича Трубецкого. Это единственное винодельческое шато в Украине, поскольку загородный дом дворянина включал расположенные неподалеку виноградники (первые были заложены в 1896 году) и перерабатывающий завод. Вина Трубецкого получали призы на международных и российских конкурсах. После революции на базе винодельческого хозяйства был организован совхоз, который получил уже имя Ленина, что также о многом говорит — такими званиями в СССР не разбрасывались. И в эту эпоху продукция завода получала отечественные и международные награды. Здесь делались легендарные вина советской поры: «Оксамит України», «Перлина степу», «Наддніпрянське». И сейчас эти марки продолжают выпускаться, состав потихоньку меняется в соответствии с мировыми тенденциями и запросами ценителей вина. С 2003 года на предприятии проводится поэтапная реконструкция: установлено новое оборудование, высаживаются виноградники, полностью восстановлено здание винодельни, оборудован обеденный зал и гостиничные номера. Пока еще не дошла очередь до усадьбы, ее реконструкция в планах. И на ее территории, и в исторических помещениях завода проводятся экскурсии, здесь молодожены любят проводить фотосессии. Все сотрудники в один голос заявляют, что вино они делают только из собственного винограда, так что понятие «терруарное вино» относится к их продукции в полной мере. Этот подход абсолютно оправдан — вина Трубецкого однозначно являются одними из лучших в Украине, что подтверждают награды и мнение специалистов. На завод приезжают по одному и организованными группами. 1 и 2 октября здесь гостили представители Ассоциации сомелье Украины. Кроме обычных экскурсии, уборки винограда и дегустации им руководством завода было предложено принять участие в составлении нового купажного вина в бордосском стиле: в его состав обязательно входит Каберне-Совиньон и Мерло, а также небольшая часть других красных вин. Здесь для такой «добавки» использовались Каберне Фран и Пти Вердо. Удачные решения сомелье будут учтены при производстве вина, а пока каждому была вручена бутылка с тем составом, который он посчитал лучшим.

В Черкаской области открылся новый высокотехнологический завод по переработке меда -  Beehive. Это совместный украино-австрийский проект с инвестициями около 10 миллионов Евро, который реализовывается холдингом «Эффективные инвестиции». Предприятие обслуживает около 100 работников, производственные площади -  5000 м² с мощностью 16000 тонн готовой продукции в год  (40 тонн в день), в основном на экспорт. Сейчас Украина производит чуть больше 50 тысяч тонн и занимает третье место по производству меда в мире. Игорь Лиски, руководитель холдинга, считает, что можно увеличить производство втрое, как минимум. География экспорта продукции Beehive – США, Канада, Германия, Дания. Пищевая безопасность сертифицирована по системе FSSC 22000, на данный момент это  единственное в Украине предприятие по переработке меда с международным пищевым сертификатом качества. У завода есть и своя пасека. Каждые 500 литров меда тщательно исследуется в собственной лаборатории завода.

Під час робочої поїздки до Львівської області Президент Петро Порошенко ознайомився з роботою Державного підприємства «Львівський бронетанковий завод» та поспілкувався з колективом заводу.