Ограждения и оцепления на центральных площадях Минска, колючая проволока, военная техника, водометы, автомобили для разгона толпы, автозаки и бусики без номеров, люди в форме и в штатском, но обязательно с закрытыми лицами, закрытые станции метро и торговые центры, отсутствие мобильного интернета — верные приметы послевыборного воскресенья в Беларуси. И 13 сентября поначалу ничем не отличилось от всех предыдущих воскресений, протестная акция носила название «Марш героев» и сначала развивалась по привычной схеме. После полудня колонны людей с БЧБ-флагами и плакатами устремились к центру города. Однако очень быстро стало ясно, что у силовиков на сегодня совсем другие планы. Шествие, как и женский марш накануне, было хаотичным. У протестующих не было какого-то определенного маршрута. Силовики рассекали колонны, не давая демонстрантам собраться в одной точке. Колонны исчезали, как только поблизости появлялись люди в балаклавах, и возникали уже в новом месте, чтобы продолжить путь дальше. В соцсетях звучали призывы идти к Дроздам, поселку на проспекте Победителей, где живут белорусские чиновники. Путь колонне преградили силовики, протестующие развернулись и пошли обратно. Часть протестующих все же прошла в Дрозды. На видео из Дроздов слышны и частично видны минимум два взрыва, похожие на взрывы светошумовых гранат. Ранее МВД опровергало использование этих спецсредств своими сотрудниками. Также на видео слышны звуки, похожие на выстрелы. Неизвестные в балаклавах затащили в микроавтобус без номеров мужчину, попутно нанося ему удары кулаками. Утром понедельника в МВД сообщили, что задержанных в столице больше 500.Акции протеста прошли в воскресенье во многих городах Беларуси — в Бресте, Гродно, Гомеле, Могилеве, Витебске, Бобруйске, Барановичах, Жодино, Лиде, Новогрудке, Волковыске, Новополоцке. Часто они сопровождались задержаниями и стычками с силовиками. В Бресте протестующих разогнали водометом. Пресс-служба МВД так объяснила его появление: «Около тысячи человек в центре перекрестка водили хороводы, пели песни и выкрикивали различные лозунги. Своими действиями участники несанкционированного массового мероприятия блокировали движение общественного транспорта, создали реальную угрозу безопасности дорожного движения другим его участникам. С целью восстановления нормальной жизнедеятельности граждан и обеспечения безопасности дорожного движения был использован водомет». В Жодино во время словесной перепалки горожан с силовиками майор милиции внезапно ударил женщину в лицо с такой силой, что та упала. Народ бросился на защиту. Спустя минуту майора спрятали в микроавтобус. Всего по Беларуси в воскресенье 13 сентября силовики задержали 774 протестующих.

В минувшие выходные в Луисвилле, крупнейшем городе штата Кентукки, перед скачками Кентукки Дерби, произошло столкновение между вооруженными сторонниками полиции и демонстрантами движения Black Lives Matter. Сотни ультраправых активистов вышли на улицы с призывом отменить скачки, скандируя: «Нет справедливости, нет дерби». В то же время около 250 членов радикального ополчения афроамериканцев NFAC протестовали против полицейского произвола и дискриминации темнокожих. Кадры из Луисвилла

6 вересня у Мінську та інших містах Білорусі відбувся «Марш єдності». Вже четверту неділю поспіль у столиці країни відбуваються масові акції протесту проти режиму Олександра Лукашенка. У кожній із них брали участь сотні тисяч людей. Білоруський правозахисний центр «Весна» повідомив уже про 151 затриманого на акціях протесту в Мінську. Влада Білорусі заявила про понад 600 затриманих 6 вересня. Людей били кийками не тільки міліціонери й ОМОНівці, а й невідомі в масках і цивільному одязі. Схожі особи брали участь у затриманнях спільно з міліцією. Щоденні масові акції протесту почалися в Білорусі після президентських виборів 9 серпня, переможцем яких був оголошений Олександр Лукашенко, що обирався на шостий термін поспіль. Протестувальники вимагають його відставки і перевиборів, звинувачуючи владу в безпрецедентних фальсифікаціях і в жорстокості щодо учасників мітингів.

Увечері 27 липня кілька тисяч людей зібралися біля Офісу президента в центрі Києва на акцію «Наша армія – миру гарант, а Росія – окупант». Учасники виступили проти нового «повного і всеосяжного припинення вогню» на Донбасі й умов, які воно ставить перед українськими військовими. «Ми не дамо роззброїти нашу армію і перетворити наших вояків на безпорадні мішені. Наша армія захищає нас щодня. Тому наш обов’язок – підтримати нашу армію», – заявляють організатори мітингу. Після мітингу на Банковій колона протестувальників пройшла до будинку, де проживає Зеленський, після чого рушила на майдан Незалежності. На Майдані заспівали гімн України і розійшлись.

25 июля в Луисвилле, штат Кентукки, по улицам города прошли маршем с оружием десятки чернокожих демонстрантов. Так называемая "Черная милиция", получившая название NFAC, требовала от властей правосудия в деле Брионны Тейлор, 26-летнего специалиста по неотложной медицинской помощи, которая погибла под градом пуль, когда наркополиция с ордером, но "без стука" вошла в ее дом в Луисвилле. Один из полицейских, участвовавших в рейде, был уволен из городского управления полиции в июне. Два других сотрудника были назначены на административные должности. Уголовных обвинений им не было предъявлено. Лидер NFAC Джон "Гроссмейстер Джей" Джонсон призвал власти ускорить расследование и быть более прозрачными. "Если вы ничего не скажете нам, мы подумаем, что вы ничего не делаете", – сказал он. На NFAC впервые обратил внимание 4 июля, когда они собрались в парке Стоун-Маунтин близ Атланты, чтобы потребовать удаления гигантского барельефа, посвященного Конфедерации. Члены "Черной милиции" прошли строем к перекрытому перекрестку, где они были отделены полицией от небольшой группы вооруженных преимущественно белых контр-протестующих из "Ополчения штата Кентукки". Шествие остановилось, когда в колонне началась стрельба. В полиции уточнили, что все раненые и инициаторы перестрелки - члены одного и того же радикального вооруженного формирования. Инцидент случился в 20.00 по киевскому времени, всех пострадавших госпитализировали. Также полиция сообщила, что все три члена группы были госпитализированы с неопасными для жизни ранениями, которые они получили из-за неосторожного обращения с оружием.

Біля будівлі Верховної Ради проходить акція протесту через "мовний" законопроект. Наразі на площі під парламентом перебувають кілька сотень осіб. Під час акції виникла штовханина між активістами, які намагалися пронести під парламент дрова, та правоохоронцями. Активісти стверджують, що дрова потрібні для створення символічної "ватри". Поліція ж підозрювала, що активісти збиралися підпалити дрова, і намагалась завадити учасникам акції пронести дрова. Попри це, учасники акції на площі перед Верховною Радою все ж склали сухі гілки у вигляді символічної ватри. 16 липня під стінами Верховної Ради проходила аналогічна акція на захист української мови. У Верховній Раді у порядку денному на п’ятницю, 17 липня, є законопроєкт Бужанського, який передбачає внесення змін до законів про мову і про освіту та переносить з 2020 на 2023 рік перехід російськомовних 5-11 класів на навчання українською мовою. Зокрема, перший заступник голови фракції "Слуга народу" Олександр Корнієнко у понеділок, 13 липня, на Погоджувальній раді висловив ініціативу фракції включити до порядку денного законопроєкт №2362 Максима Бужанського "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо навчання державою мовою в закладах освіти". Голова ВР Дмитро Разумков тоді зазначив, що цей законопроєкт може бути винесений на голосування 17 липня. Водночас Комітет ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики 17 червня рекомендував парламенту відхилити доопрацьовану редакцію цього законопроєкту. Проти цього законопроєкту свого часу виступило Міністерство освіти і науки, а також Бюджетний комітет ВР і освітянська спільнота.

Вечером 14 июля во многих городах Беларуси люди вышли на акции протеста против отказа Центральной избирательной комиссии (ЦИК) регистрировать независимых кандидатов на президентских выборах. Протесты, в частности, проишли в Минске, Бресте, Гомеле, Гродно, Могилеве. Отмечается, что правоохранители всячески препятствовали проведению акций. Улицы контролировали сотрудники ОМОН, они перекрывали дороги, жестко и массово задерживали участников акций.

Кілька сотень людей зібралися в центрі Москви на акцію протесту проти пропонованих змін до Конституції, голосування за які 1 липня завершилися в Росії. Серед поправок – «обнулення» президентських термінів Володимира Путіна, що дасть йому змогу знову балотуватися і залишатися при владі до 2036 року. Демонстрація відбулася мирно, люди змінювали одне одного в одиничних пікетах, по черзі тримаючи плакати біля пам'ятника Пушкіну. На площі було багато поліції, але проти протестувальників заходів не вживали. Акція протесту відбулася і в центрі Санкт-Петербурга. Жителі вимагали скасувати обнулення термінів чинного президента Володимира Путіна і не переписувати Конституцію.1 липня в Росії головний день голосування за поправки до Конституції, був оголошений не робочим. Ділянки відчинилися вже 25 червня. Через коронавірус влада розтягнула голосування на тиждень, щоб на дільницях не було скупчення людей. Росіяни, які не встигли за минулий тиждень проголосувати у дворах, в автобусах, на дому або онлайн, в середу вирушили на ділянки. У Конституцію РФ пропонується внести кілька сотень поправок. Серед інших, в основному документі може з'явитися згадка про Бога, поняття шлюбу як союзу чоловіка і жінки, а також може бути введений ряд соціальних норм. Крім того, зміняться повноваження прем'єр-міністра і обидвох палат парламенту, пропишуть також повноваження держради. Поправки, серед іншого, дозволять Володимиру Путіну ще двічі обиратися на пост глави держави. Лідер країни не виключив, що скористається цією можливістю, якщо росіяни підтримають зміни. При цьому статусу референдуму це голосування не має. Громадяни можуть схвалити або відкинути тільки всі поправки разом.

Під Офісом Президента сьогодні свої акції проводять прибічники блогера Анатолія Шарія і противники діяльності «партії Шарія». Серед останніх - представники «Демократичної сокири» і «Руху ветеранів України». Наразі площа перед ОП заповнена людьми. Правоохоронці перевіряють речі тих, хто хоче пройти під будівлю. Раніше біля входу на територію ОП зібрались активісти, одягнені у медичні халати із надписами «Психлікарня №6», які тримали у руках таблички із надписами «Психіатрична допомога: лікуємо Шизарія». Прибічники Шарія вигукують, серед іншого, російською мовою «Вінниця – це не міста Порошенка і Гройсмана», «Зеленський – не мій Президент» тощо. Вони також закликають поліцейських «відсунути подалі» учасників акції протесту проти діяльності "партії Шарія", які їх оточили, і скандують російською: «Поліція, працюй». Натомість їхні опоненти скандували українською «Ганьба». Під час масових акцій та сутичок в центрі столиці правоохоронці затримали кількох осіб. Про це повідомляє прес-служба поліції Києва. «Близько 12-ї години агресивно налаштовані молодики кинули кілька димових шашок у бік колони, яка рухалася на вулицю Академіка Богомольця, та застосували сльозогінний газ. Поліцейські миттєво відреагували та затримали кількох осіб. Зараз їх доставляють до територіального управління поліції. Після проведення перевірки діям правопорушників буде надана правова оцінка», - йдеться у повідомленні. Раніше організатори акції прибічників Шарія заявляли, що її метою є домогтися реакції керівництва країни на «численні побиття журналістів». 15 червня під Шевченківським районним судом Києва, де керівнику громадської організації «Небайдужі» та блогеру Сергію Стерненку обирали запобіжний захід, сталися сутички між активістами та прибічниками блогера Анатолія Шарія. Зокрема, видання «Шарий.net» написало про напад на своїх працівників і заявило, що поліція вивела їх за територію суду «без пояснення причин». Крім того, за їх словами, коли суд 12 червня обирав запобіжний захід Стерненку, активісти нібито побили одного працівника «Шарий.net», а іншому – заважали знімати та вибили телефон з рук. Раніше, 11 червня, біля будівлі СБУ, де Стерненку вручили підозру, активісти теж нібито напали на працівників «Шарій.нет».

У США поховали афроамериканця Джорджа Флойда, який загинув під час затримання наприкінці травня. Його смерть спричинила хвилю протестів у країні та світі проти неправомірних дій поліції. Церемонія прощання відбулася у рідному місті Флойда Х'юстоні, штат Техас, у церкві The Fountain of Praise. Службу транслювали онлайн. Члени сім’ї Флойда прийшли в церкву в одязі білого кольору. Промови виголосили священнослужителі, родичі загиблого, а також чиновники, члени Палати представників і правозахисники. Виступив на похоронах за допомогою відеотрансляції і колишній віцепрезидент США Джо Байден. «Ми не можемо відвертатися. Ми не повинні відвертатися. Ми не можемо залишити це, думаючи, що ми знову можемо відвернутися від расизму, від системних зловживань, які все ще переслідують американське життя», — сказав Байден.«Я можу дихати. І поки я дихаю, справедливість візьме гору. Це не просто вбивство, це злочин ненависті», – заявила племінниця Флойда Брук Вільямс. Активіст за громадянські права темношкірих, політик та священник Ел Шарптон сказав: «Бог забрав викинутий камінь та зробив його наріжним каменем руху, який збирається змінити цілий світ». Після церемонії прощання тіло Флойда «останню милю» провезли до кладовища на катафалку, який запрягли кіньми. Чоловіка поховали поруч з його мамою на кладовищі Houston Memorial Gardens у місті Перленд.