Видеозапись посадки в аэропорту Лейпцига самого большого в мире самолета Ан-225 "Мрія", который недавно возобновил полеты после ремонта. Процесс посадки сняли из кабины пилотов.

Мало кто знает, но в Днепре находится единственный в Украине завод по производству презервативов. Информатор посетил «MedPack Украина» и готов поделиться с вами нюансами производства. Производство на фабрике начинается с приготовления латексной смеси. Затем в длинные узкие ванны со смесью опускают стеклянные колбы. Полученный продукт подсушивают, чтобы повторно намочить. Затем специальные щеточки скручивают на презервативах ободок, и полученные изделия поступают в вулканизационную камеру, из которой уже выходят полупрозрачные презервативы. Завершающий этап производства контрацептивов — стирка. В воду добавляют дезинфицирующий раствор и пудру, чтобы изделия не слипались. После этого презервативы отправляют в сушку и попадают на завод «MedPack Украина». Тут уже происходит самая важная и тонкая часть работы — презервативы отправляются в лабораторию для прохождения проверки качества. Такая проверка проводится в несколько этапов, и только после нее продукт может отправиться на прилавки аптек и магазинов. Если на одном из этапов презервативы проверку не проходят, вся партия считается браком. Латексные изделия взвешивают и измеряет их длину, согласно определенному регламенту. Далее презервативы отправляются в специальную камеру, в которой их надувают, и в момент, когда они лопаются, аппаратура фиксирует объем и давление, которое выдержало изделие. Следующий этап производства — электронное тестирование. Операторы вручную надевают каждое изделие на электрод в форме презерватива, подключенный к приборам. Через электроды пропускают ток, а компьютер фиксирует, проходит ли ток через презерватив. Изделия, пропустившие ток, отправляются в корзину с браком, остальные продолжают путь проверки. На этом приключения латексных изделий не заканчиваются — презервативы надевают на электрод, заполняют раствором и опускают в емкость с электролитом. Если презервативы пропускают ток, то вся партия отправляется в мусорный контейнер. Перед упаковкой в каждый презерватив добавляют немного масла-смазки с помощью дозировочной машины. Затем на упаковочной ленте сотрудницы самостоятельно помещают презервативы с инструкцией в картонные пачки, а специальный аппарат обертывает каждую пачку в пленку. Перед работой сотрудники завода в обязательном порядке принимают душ и надевают специальную одежду. В помещении каждые несколько часов моют полы, там поддерживается определенный уровень влажности и температуры. Несмотря на то, что презерватив не считается стерильным изделием, сотрудники завода стараются минимизировать доступ мельчайшей пыли к продуктам.

Вже 200 тисяч українців підписали декларації з лікарями, повідомила в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун. 2 квітня в Україні стартувала кампанія з вибору лікаря, який надає первинну допомогу. Лікаря можна обрати у будь-якому медзакладі, незалежно від місця прописки чи проживання. Кореспонденти Радіо Свобода звернулися до перехожих у центрі Києва із запитаннями: чи обрали вони вже лікаря і чого очікують від медичної реформи?

Територія навколо зони бойових дій на Донбасі є однією з найбільш “забруднених” мінами та вибухонебезпечними предметами. За оцінками спеціалістів, близько 700 тисяч гектарів території Донбасу є замінованими. Для того, щоб люди могли безпечно використовувати землю, гуманітарним розмінуванням території поряд із держорганами займаються і міжнародні організації. Одна з таких The Halo Trust. Вона займається пошуком мін та нерозірваних боєприпасів, що можуть становити загрозу для цивільного населення. Наші журналісти провели день в Новолуганському на Донеччині, що за кілька кілометрів від лінії зіткнення, та подивилися як працюють розміновувачі.

Найбільший у світі транспортний літак АН-225 «Мрія» відлетів з аеропорту в Гостомелі до Лейпцига (Німеччина). А вже звідти небесний гігант переправить близько 150 тон вантажу до Саудівської Аравії. Окрім цього, у квітні очікується ще три комерційних рейси. Замовника і вантажі поки що тримають у таємниці.

У південно-західній частині Чорного моря продовжуються заводські випробування малих броньованих артилерійських катерів типу «Гюрза-М». Під час чергового виходу в море перевірялася робота системи управління артилерійським вогнем, а також вузлів і механізмів електромеханічної бойової частини.

ДП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О. Морозова", що входить до складу ДК "Укрборонпром", розпочало серійне виробництво броньованих ремонтно-евакуаційних машин (БРЕМ) "Атлет". Розроблена фахівцями "ХКБМ" машина призначена для технічного забезпечення танкових підрозділів. "Атлет" дозволяє проводити евакуаційні операції та ремонт техніки у польових умовах. Для виконання цих завдань "Атлет" обладнаний крановою установкою з вантажопідйомністю до 25 т, яке дозволяє проводити заміну основних вузлів та агрегатів танку, включаючи башту та двигун. Для евакуації бойових машин "Атлет" обладнаний лебідкою з максимальною силою до 250 кН, якої достатньо для витягування основних бойових танків. А спеціальне обладнання дозволяє проводити буксування техніки на швидкості до 25 км/год. 1000-сильний двигун дозволяє розвивати "Атлету", що важить 46 т, швидкість до 70 км/год. Окрім того, БРЕМ може перевозити до 1,5 т вантажу. Він оснащений зварювальним апаратом та іншим обладнанням, яке дозволяє проводити широкий комплекс робіт з відновлення боєздатності бронетехніки безпосередньо у польових умовах. Ця бойова машина значно посилить технічні можливості Збройних Сил України та забезпечить належний рівень боєготовності танкових підрозділів. Окрім того, БРЕМ "Атлет" має великий експортний потенціал, що дозволить дозавантажити виробничі потужності "ХКБМ" після виконання підприємством Державного оборонного замовлення.

Україна розпочинає серійне виробництво комплексів активного захисту “Заслон” та “Шершень”, які будуть поставлялися до Туреччини. Наразі дані комплекси активного захисту знаходяться на заключній стадії запуску у серійне виробництво на потужностях державної акціонерної холдингової компанії “Артем”. Там зараз відбувається налагодження технологічної лінії", - повідомив інформагентству “Оборонно-промисловий кур’єр” директор Державного підприємства “Базовий центр критичних технологій “Мікротек” Сергій Швидкий. Зокрема, на ДАХК "Артем" будуть збирати модулі, а вся електроніка буде встановлюватись на виробництві “Мікротеку”.

Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький відповідає на запитання народних депутатів – Сергія Лещенка (депутата від БПП), Олега Ляшка (лідера Радикальної партії) та Вікторії Пташник (позафранкційного депутата) – під час слухань у Верховній Раді 4 квітня, присвячених «конфлікту антикорупційних органів».

Заброшенный химзавод «Радикал» грозит Киеву экологической катастрофой. Эпопея со «ртутным Чернобылем», расположенным в 500 метрах от станции метро «Лесная», длится уже около двадцати лет. Территория завода используется под складские и офисные помещения. Совсем рядом находится «Эпицентр», а в минутах 10-15 ходьбы — «Дарынок». Недалеко– коворкинг «Платформа», где часто устраиваются фестивали уличной еды, во время которых киевляне отдыхают, едят и веселятся под порывами ртутных испарений. Вокруг заброшенного завода — жилые кварталы Дарницкого и Деснянского районов столицы с общим числом жителей около 800 тысяч человек. По результатам последних замеров, концентрация ртути на территории завода «Радикал» превышает предельно допустимую норму в 30 раз, а ядовитых веществ в почве – в 14,5 раза. Смертельные дозы сверхтоксичных веществ повсюду: ими пропитан воздух, почва, стены построек, металлические конструкции, громоздящиеся на участке. Экологи подозревают, что весь этот химический коктейль уже давно поступает в сточные воды. Завод «Радикал» был введен в эксплуатацию еще в 1951 году. Предприятие было монополистом по производству некоторых видов синтетических материалов, в частности пенополиуретана, бертолетовой соли, гермобутила, химических средств защиты растений. В 1996 году работа завода была прекращена, однако токсические вещества, в частности радиоактивные, так и не были вывезены с предприятия.