НОВОСТИ ДНЯ: В Молдове объяснили, почему олигархам удалось бежать из страны  По всей Украине объявили штормовое предупреждение  Зонтик от жары и града: украинцев ждут шквалы, грозы и +35°  Украинец победил на конкурсе классического пения в Британии  В Киеве наблюдается значительное загрязнение воздуха из-за машин и строек   Погода в Украине: жара пока не спадает  Медведев пригрозил Грузии проблемами в экономике все новости дня
Колонки
Андрiй Любка
17.11.2012 6022

Україна починається з бібліотеки

Цими днями викладачі і студенти Варшавського університету розпочинають безпрецедентну кампанію за продовження годин роботи своєї бібліотеки.

Бібліотека Варшавського університету (BUW), здавалось би, і зараз працює в цілком friendly-режимі: сім днів на тиждень, з самого ранку до 21 години. У бібліотеці є безкоштовний вай-фай, каталоги – електронні, у вільному доступі є кілька комп’ютерних залів, є зручні шкіряні крісла, дивани і навіть гамаки, в яких можна полежати чи навіть поспати. Більше того: під час екзаменаційних сесій бібліотека працює до 5-ї ранку, щоб усі мали можливість ґрунтовно підготуватися до іспитів. Кожен студент і викладач може з домашнього комп’ютера увійти в бібліотечну систему і замовити книжку через інтернет, щоб потім прийти і за дві хвилини її отримати на руки. Постає питання: що ж можна ще вимагати від такого закладу, який і наразі вже де-факто є другим домом (додайте у список кілька кав’ярень та їдалень, пошту, книжкові крамниці, тренажерний зал і центр розваг, які розташовані на підземному поверсі)?

Вимоги студентів і викладачів найкращого вузу Польщі прості: бібліотека має працювати аж до півночі хоча б у будні. Заняття дуже часто розкидані по місту і закінчуються о 20-21 годині, тож часу на підготовку до наступного дня вже не залишається. А однією з особливостей інтелектуальної праці є те, що часто-густо вона переведена в «нічний режим», коли ніхто тобі не надокучає і не заважає. Тож один із професорів справедливо обурюється: «Чому якщо вночі мені прийшла в голову геніальна ідея, я не можу піти в бібліотеку і отримати потрібну для продовження своєї гіпотези книгу?!». У країнах так званої «старої Європи» головні бібліотеки – особливо університетські – працюють цілодобово (з короткими перервами на прибирання).

liubka

Андрій
Любка

український поет, перекладач і есеїст.

Автор збірок поезій «Вісім місяців шизофренії» (2007) та «ТЕРОРИЗМ» (2008).  Лауреат літературних премій «Дебют» (2007) та «Київські лаври» (2011). Учасник багатьох українських та європейських літературних акцій та фестивалів.  Окремі твори перекладені угорською, чеською, португальською, німецькою, англійською, російською та польською мовами.

В українців описані факти мали б викликати закономірну реакцію: «Мені б ваші проблеми!». Але ситуація не така проста і, як то часто буває, пояснює українське «замкнене коло». Бо ж бібліотека – це не тільки книгосховище, це й певний факт багатої культури, сучасного суспільства, яке хоче цілеспрямовано розвиватися. В Європейському Союзі бібліотека є не запиленим місцем, заповненим книжковими шафами з різним ідеологічним мотлохом і дратівливими працівниками-пенсіонерами. Бібліотека – це центр культури, осередок, в якому проводяться дискусії, відбуваються зустрічі з письменниками, там функціонують різні клуби за інтересами і професійні курси, з обов’язково облаштованим «дитячим куточком». (Це варто окремого відступу: кожна культурна інституція – чи то музей, чи музична школа, бібліотека, - мають спеціальні програми для дітей; людина, яка змалку звикла ходити в музей, в якому почувається невимушено, буде з цікавістю жити культурним життям і в зрілі роки). Іншими словами кажучи, кожне найменше містечко розвинених країн Європи саме в бібліотеці має той «спільний дім», куди важливіший для суспільного життя, ніж міська рада.

Рецепт, як і все в Україні, простий і очевидний, хоч ним ніхто не хоче скористатися: слід підняти заробітну плату бібліотекарям до конкурентного рівня, зробити самі приміщення приємними для проведення часу, виділити кошти на придбання сучасної наукової і художньої літератури, зорганізувати з бібліотек культурні центри, - і все, маємо порядок. Тільки хто ж це зробить?!

Згадати про бібліотеки мене змусила нещодавня розмова: чому, мовляв, у всіх країнах студентство першим зривається на демонстрації і буквально затоплює центральні площі провідних європейських столиць? Чому українські студенти такі пасивні і неорганізовані? Одна з відповідей на це питання проста: вони ж не тільки на демонстрації, а й у бібліотеки не ходять. Можливо тому, що туди просто неприємно ходити.

Оценка материала:

4.78 / 18
Україна починається з бібліотеки 4.78 5 18
 Андрій Любка 17.11.2012 6022
comments powered by Disqus
Еще колонки: Андрiй Любка
  • Прощання з літом: Зима буде довгою Прощання з літом: Зима буде довгою

    Після того випадку в готелі ще довго панував переполох. Манекенного типу рецепціоністки хоч і намагалися створити хорошу міну при поганій грі, усміхалися й робили вигляд, буцімто нічого не сталося, але ВСІ про це вже знали. Знали старші пані, літні німкені, які у своїх величезних капелюхах походжали терасами – тепер вони не дивилися навколо, а лише собі під ноги.

  • Політична премія Дарвіна: "гасконці" Коломойського і "Правий сектор" змагаються в електоральному самогубстві Політична премія Дарвіна: "гасконці" Коломойського і "Правий сектор" змагаються в електоральному самогубстві

      Колись їхня історія може увійти до підручників з політології, політичного піару і словника літературознвчих термінів (стаття про трагікомедію). Справді, треба мати неабиякий талант і здібності, щоб так швидко вбити себе і свої перспективи. Раніше здавалося, що найбездарнішим політичним проектом в історії України є "Наша Україна" Ющенка. Тепер місце на п'єдесталі політичної премії Дарвіна впевнено здобувають "Правий сектор" і липкорукі "гасконці" Коломойського.

  • Двадцять років різанині в Сребрениці: Росія знову на боці зла Двадцять років різанині в Сребрениці: Росія знову на боці зла

    20 років тому, посеред спекотного липня 1995-го, відбувся найбільший злочин після закінчення Другої світової війни – етнічна чистка в боснійському місті Сребрениця. За різними підрахунками, військові і парамілітарні підрозділи Республіки Сербської тоді вбили 8 000 боснійських чоловіків (мусульман), тобто все чоловіче населення міста у віці від 12 до 70 років.

  • Ідеї Ганни Гопко пішли в народ, або Безалкогольний День народження Ідеї Ганни Гопко пішли в народ, або Безалкогольний День народження

    Їй-Богу, за 27 років життя я встиг утнути чимало дурниць, взяти найактивнішу участь у багатьох ідіотських ініціативах, палко підтримувати абсурдні ідеї, але одного разу трапилася зі мною подія, від спогадів про яку стає моторошно. Безалкогольний День народження. Погодьтеся, навіть звучить так, ніби йдеться про якесь жахливе знущання над людиною. Зрештою, так і було.

  • "Бей хохлов, спасай Россию": гол Шевченка збірній Росії, або Як я став русофобом "Бей хохлов, спасай Россию": гол Шевченка збірній Росії, або Як я став русофобом

    Мої геополітичні погляди сформувалися протягом 13 хвилин. Сталося це жовтневого вечора 1999 року під час футбольного матчу Україна-Росія. Це був останній вечір дитинства й перший вечір юності; маркером порогу стало те, що тоді я востаннє в житті плакав перед телевізором. А все через те, що збірна Україна програвала Росії 1:0. Більшої катастрофи годі було й уявити.