620 метрів під землею: як працює шахта «Південнодонбаська №1»

У вагоні електровоза шахтарі вимикають ліхтарі, і ми їдемо в повній темряві. Через шум старого транспорту чути далекий гуркіт інших машин і легке дзюрчання води. Втрачається орієнтація в часі і просторі, і здається, що ми їдемо цілу вічність. Ми приїхали на шахту «Південнодонбаська №1» біля містечка Вугледар, щоб побачити повний цикл видобування вугілля. А найголовніше – поговорити з тими, для кого спуск на 620 метрів у шахту – це не пригода, а повсякденність: шість чи більше годин, день за днем, керуючи гігантським комбайном чи видовблюючи вугілля з породи відбійним молотком там, де висота стелі не більша від метра. А потім з висоти 80 метрів скипового стволу майже побачити околиці окупованого Донецька, що ховаються в димці осіннього повітря.

Кожна зміна триває шість годин. Таким чином, шахта працює майже без перерв. Зупиняється підприємство лише чотири дні на рік: День шахтаря, Великдень, Трійця і Новий рік