Яких фахівців найважче знайти, і для кого роботи поменшало

Про це йдеться в аналітичному звіті Державної служби зайнятості та інформації порталу пошуку роботи Work.ua.

Хоча ринок праці поступово відновлюється, все ще зберігається дефіцит кадрів, особливо представників робітничих професій, фахівців промислових виробництв та у сфері медицини.

До того ж конкуренція серед шукачів роботи залишається значно нижчою за довоєнну. Висококонкурентними є лише кілька галузей, зокрема IT та віддалені вакансії.

Найважче роботодавцям наймати людей в прифронтових та західних регіонах. Складна ситуація з відгуками кандидатів у Херсонській, Закарпатській, Чернівецькій, Черкаській, Миколаївській і Чернігівській областях.

Якщо у прифронтових областях ситуація з "кадровим голодом" пояснюється фактором небезпеки, то в інших регіонах кількість пропозицій роботи перевищує "попит" через велику кількість релокованих підприємств, працівників для яких просто не вистачає.

До прикладу, у Закарпатській області у лютому 2024 пропонувалося більше вакансій ніж до початку повномасштабного вторгнення (ринок праці відновився на 164%).

За даними порталу пошуку роботи Work.ua, у минулому місяці найменше шукачів відгукувалося на такі розміщені вакансії:

• робітничі спеціальності (машиніст тепловоза, пилорамник, слюсар-інструментальник);
• медичні (ендокринолог, онкохірург, психіатр).

Загалом за підсумками 2023 року роботодавцям на Work.ua найважче було знаходити кандидатів на вакансії у категоріях "Медицина, фармацевтика" та "Робочі спеціальності, виробництво".

У Державній службі зайнятості (ДСЗ) також звітували про нестачу кадрів у медицині (лікар, ерготерапевт, фізичний терапевт, психолог) та на виробництві (електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування, слюсар з ремонту колісних транспортних засобів, слюсар-сантехнік, токар, електрогазозварник, монтажник радіоелектронної апаратури та приладів, машиніст екскаватора, електрик дільниці, гірник тощо).

Події останніх двох років позначилися на сферах туризму, морських перевезень, будівництва.

В аналітичному матеріалі Work.ua про зміни на ринку праці під час повномасштабної війни йдеться, що роботи значно поменшало для таких фахівців:

• менеджери з туризму (-62%),
• крюїнг-менеджери – спеціалісти з наймання екіпажів на морські судна (-56%),
• аналітики 1 C (-55%)
• архітектори (-54%),
• дизайнери інтер’єру (-53%).

Крім того, важче стало працевлаштовуватися спеціалістам у тих галузях, де була проведена комп'ютеризація. Серед них оператори комп'ютерного набору, адміністратори чи бухгалтери ручного рахування.

Як раніше розповіла в.о. директора Департаменту реалізації політики зайнятості Державного центру зайнятості Олена Мельник, труднощі з пошуком роботи наразі мають представники наступних професій:

• листоноша;
• прибиральник;
• укладальник-пакувальник;
• підсобний робітник;
• помічник вихователя;
• діловод, економіст;
• юрист;
• адміністратор;
• спеціаліст державної служби.

Для розв'язання проблеми з нестачею кадрів, зокрема у галузі робітничих професій, роботодавці частіше почали наймати людей без досвіду та навчати їх.

Держслужба зайнятості під час війни реалізує програму ваучерів на професійне навчання.

Попит має медична галузь. Зі 124 спеціальностей, які можна опанувати, найпопулярніші напрямки: медсестринство, медицина, соціальна робота, освіта, фармація.

У розрізі професій українці частіше обирають навчання на кухаря, тракториста, водія автотранспортних засобів, екстреного медичного техніка, продавця, кондитера.

Стосовно "чоловічих" професій, за програмою ваучерів українки опановують нетипові спеціальності тракториста, зварювальника, охоронника, електромонтера устаткування, водія навантажувача, машиніста та оператора котельні, слюсаря-ремонтника.