Євро-2012 в Україні: бенкет під час чуми

У день відкриття футбольного чемпіонату Євро-2012 ми з друзями організували у Варшаві акцію «Євро в Україні — бенкет під час чуми». Можна довго розмірковувати чи потрібно було нам насправді Євро, чи добре Україна змогла підготуватися до нього, чи отримає наша держава якусь користь від нього, але чемпіонат вже відкрився, тож залишається лише привітати його і радіти спортивному святу континентального масштабу.

Однак, у вирі й шумі різноманітних футбольних новин, за якими спостерігає вся Європа, важливо не загубити ще один важливий месидж: допоможіть нам рятувати нашу країну. Адже чемпіонат проходить зовсім не в тій державі, яка його отримала. Нагадаю, що право приймати Євро отримала після Помаранчевої революції й стрімкого повороту в сторону Європейського Союзу. Це був подарунок нам за сотні тисяч прекрасних сучасних українців, які вийшли на вулиці протестувати проти брутальних фальсифікацій і обмеження громадянських прав і свобод. Це був подарунок нам за те, що власними силами почали втілювати свою мрію — європейську Україну. Це була подяка за перші справді вільні вибори в Україні в 2006 році, котрі відповідали всім критеріям демократії. Тоді перед нашою державою відкривалися величезні перспективи, ми, як і весь світ, чекали швидких реформ і прогресу. Світ вірив в нас, а ми вірили в Україну.

Минуло всього кілька років і в ці дні Євро-2012 відбувається в Польщі і... в зовсім іншій державі, ніж Україна зразка 2007 року. Тепер це країна, в якій після приходу до влади Януковича відбувся конституційний переворот. Країна, в якій для всіх громадян звичним стало слово «Сім'я», що означає концентрацію влади в руках однієї, скріпленої кримінальними зв'язками, родини; а бюджет держави розкрадається відповідно до міри наближення до тіла «гаранта». Країна абсурду, в якій найбільшими корупціонерами є урядові антикорупційні інституції, а поняття «правоохоронець» і «правозахисник» найбільшими ворогами. Країна, в якій резиденція Президента є найбільш промовистим прикладом незаконних розкрадань, корупції й — що особливо сумно — примітивного несмаку. Країна, в якій лідери найбільших опозиційних сил за гратами, а вся країна теж вже обнесена майже колючим дротом — міжнародною політичною ізоляцією. Країна, де за бізнесом призначаються «смотрящі», а маски-шоу силових структур стали ледь не щоденними. Країна, в якій Парламент обгороджений парканом, вулиці в якій перекривають для проїзду владних кортежів, в якій громадянин запросто отримує кийком по голові на вже й так судовим рішенням забороненому опозиційному мітингу. Ось в якій країні триває футбольний чемпіонат Євро-2012.

Нашим — українців — завданням є не послаблювати тиск на злочинну владу ані на мить, незважаючи ні на іноземних туристів, ні на кийки міліції. Навпаки, нашестя іноземних гостей і ЗМІ слід використати на користь боротьбі проти режиму Януковича. На жаль, ми не можемо собі дозволити місяць перепочинку з бандитами при владі. 8 червня українці Варшави звернулися до футбольних фанів з усієї Європи з такими словами: «Чемпіонат Європи – це можливість змінити лідерів не лише в футболі, а й у цілій країні. Це шанс вплинути не лише на перебіг матчу, а й на перебіг історії. Це привід стати не тільки футбольним фаном, а й фаном демократії в Україні. Бойкот режиму Януковича – це не бойкот українцям. Це бойкот українцями. Бойкотуймо злочинний режим в Україні разом з нами! Україна потребує фанів демократії!»

Бо всі ми - і українці, і європейці - маємо нарешті зрозуміти, що режим в Україні — навіть гірший, ніж у вже хрестоматійній Білорусі, бо в нас не політична, а політично-кримінальна диктатура. Диктатура, крах якої можемо пришвидшити тільки всі разом.