Михайло Гончар: В цей день буде сказано багато пафосних слів. І це будуть правильні слова про єдність армії і народу, тилу і фронту, волонтерів і воїнів на передку. Звісно, воює Нація, армія – її озброєний авангард. Армія – в широкому значенні цього слова, те що називається офіційно Сили оборони України. Але сьогодні про Збройні Сили, як кістяк сил оборони країни, Щит і Меч Нації. Ті, хто були найбільш упосліджені, кого скорочували, різали, продавали за рубіж – авіація, ППО, ВМС – зараз в авангарді оборони країни, демонструючи дива в небі, на землі та в морі.

Іван Киричевський: РФ зараз повела «війну на виснаження» проти нашої країни. І в своєму хибному розумінні раціональності орки зараз проти нас використовують декілька «прорахованих» інструментів.

Julia Moriel: З початком повномасштабної війни я стала параноїком. Якщо у січні я всіма лапами опиралася проханням чоловіка забрати тривожну валізку «про всяк випадок», то у квітні, коли повернулася додому, почала планомірно збирати запаси вже на будь-які випадки, включно з ядерною атакою. Тому блекаут 23-25 листопада не застав мене зненацька. Що я робила і що ще можна було б зробити – по пунктах.

Юрій Бутусов: Під Бахмутом, Соледаром та на інших ділянках фронту російське командування збільшує кількість штурмових атак приватної армії російського олігарха Евгенія Пригожина – «Вагнер». І ця армія досягає результатів та інколи просувається там, де не здатні пробитись гвардійські десантно-штурмові дивізії ЗС РФ, але з іншого боку є українські частини, які відбивають усі атаки, і замість просування «вагнерівці» сотнями трупів засипають наші поля. Як це працює та як протидіяти тактиці «Вагнера»?

Вчорашній звіт Тома Купера не містить сенсацій, проте його лейтмотивом залишається переконання про абсолютну безперспективність дальших зусиль росіян у цій війні. Це, втім, не означає, що вони готові їх припинити.

Анжела Бубеляк (видання delfi.lt): Зі стримування росії Захід перейшов до стримування НАТО. Україна ж намагається не спустити все на гальмах. Що не так з теорією про українську ракету.

Тома Купера просто переповнюють емоції – він аж захлинається від версій та аргументів. Кілька днів не писав, а тут таке відбувається – читайте про Херсон, версії та плани надалі…

Вадим Фульмахт: Сижу без света, читаю украинский фейсбук и, скажем мягко, офигеваю от коллективного wishful thinking (принятие желаемого за действительное – ред.). Поэтому сформулирую свое скромное мнение, не претендуя на экспертность.

Петро Шуклінов: Лендліз від США вже працює. Але не треба чекати "лендлізу Другої світової війни", коли воювали мільйонні армії. Пояснюю в деталях.

Владимир Фесенко: Одна из популярных тем, которая обсуждается и в Украине, и на Западе, и в российских оппозиционных кругах – что будет с россией дальше, в случае того или иного исхода нынешней большой войны между россией и Украиной. Для нас это вопрос национальной безопасности, оценки рисков на будущее. Эта проблема актуальна и для стран ЕС и НАТО, особенно для тех, кто граничит с россией. Учитывая ядерный потенциал россии, это также проблема глобальной безопасности.