У Львові під ранок, 18 вересня, згорів кінотеатр "Дзвін". Будівля повністю згоріла, попередньо, її підпалили. "Сьогодні, близько 06:00, здійнялася пожежа в кінотеатрі "Дзвін", що біля памʼятника Бандери у Львові", - йдеться у повідомленні. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Львівську міськраду. Про це повідомляють Контракти.UA Приміщення повністю вигоріло, за попередньою інформацією, причина пожежі - підпал. "Постраждалих в пожежі немає. Натомість зазнали пошкоджень сусідні будівлі - бізнес та приватні помешкання", - додали в міськраді. Зараз на місці працюють рятувальники та правоохоронні органи. Як повідомлялося, раніше в центрі Львова сталася пожежа на площі Ринок. Пожежа сталася в одному із закладів харчування. Крім того, у січні минулого року у Львові пожежники врятували на пожежі 60 людей, із них 10 дітей та евакуювали 20 осіб. Трьох людей було врятовано.

Росія цинічно б'є по цивільних об'єктах і житлових кварталах. Олена Зеленська на своїй сторінці в Instagram опублікувала знімки наслідків ворожих ракетних атак по Львову і Полтаві.Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. "Навіть під час важкої оборони бувають дні, коли особливо тяжко. Саме такі ці перші дні вересня. Суми, Львів, Кривий Ріг, Полтава… Цього й хоче російський нападник – завдати болю.  Але йому ніколи не вдасться завдати нам ще й відчаю та безнадії – доки ми разом, доки допомагаємо одне одному, стежимо за власним ментальним станом і підтримуємо його в інших, доки нам не байдуже.  Бережімо одне одного й себе. Будьмо добрішими та чуйнішими до тих, хто поряд, до своїх.  Бо перемога не тільки в стійкості, а й у людяності. Ми людяні. Ми переможемо", – написала перша леді у дописі.

Російська армія цієї ночі завдала ударів по Львову, поціливши по самому серцю міста. Більшість постраждалих об'єктів - це історична спадщина, кількість постраждалих вимірюється десятками, а серед жертв є діти. Зруйновані будинки, пошкоджені заклади освіти та охорони здоров'я. РБК-Україна в матеріалі пише, який вигляд має Львів після обстрілу. Про це повідомляють Контракти.UA.  Загалом по Львову було два важких влучання. Про пожежі через атаку по місту влада повідомила рано в ранці. Зокрема сталося загоряння житлових будинків в районі головного вокзалу. Багато вибитих вікон зафіксували в районі вулиць Коновальця, Братів Міхновських, Мельника. За словами мера міста Андрія Садового, під атаку потрапили два райони - Франківський та Залізничний. Удар був по історичній частині міста. Триває розбір завалів, пожежі місцями й досі гасять. За його словами, "якою буде кінцева ситуація важко зрозуміти". Також Садовий заявив, що дві школи сьогодні навчання не розпочнуть, там повилітало багато вікон: учні Арніки та 17 залишаються вдома. "Більшість пошкоджених об'єктів - це все історична спадщина. 70 будинків загалом зазнали уражень...Так виглядає, що це була комбінована атака. І ракети й дрони", - повідомив Садовий в ефірі телемарафону, зазначивши, що такої атаки по місту не було давно. Кадри руйнівних наслідків оприлюднив в мережі й президент Володимир Зеленський. "Кожен наш партнер у світі, який допомагає Україні з ППО, є справжнім захисником життя. І кожен, хто переконує партнерів дати Україні більше далекобійності, щоб відповідати на терор справедливо, працює для недопущення саме таких російських терористичних ударів по українських містах. Терор потрібно зупинити", - написав президент під фото. За інформацією голови ОВА Максима Козицького, через нічну атаку у Львові пошкоджені щонайменше сім пам'яток архітектури місцевого значення. Мова йде про памʼятки на вулицях Коновальця та Кокорудза. Усі будинки розташовані в історичному ареалі та буферній зоні ЮНЕСКО. Вони є у державному реєстрі нерухомих пам’яток України. Відомо, що в місті уражено 2 медзаклади. Зокрема на вулиці Коновальця постраждав обласний Центр спортивної медицини і реабілітації. Пошкоджена його історична будівля. Вибиті понад 70 вікон. Від ударної хвилі повиносило рами. У шести кабінетах впала стеля. Відірвані батареї. Понищені компʼютери та медична апаратура. "Нагадаю, Центр розташований у віллі Юзефи Франц, яка датується 1893 роком, і є памʼяткою архітектури місцевого значення", - акцентував Козицький. Внаслідок ворожого обстрілу в місті також зазнав ушкоджень храм ПЦУ Святого Юрія Переможця на вул. Чернівецькій. Загалом по місту в більшості пошкоджені багатоквартирні та приватні будинки, автомобілі. Крім того, за даними ДСНС, уламки ракети виявили на території міжнародного аеропорту "Львів". За попередньою інформацією інфраструктура аеропорту не пошкоджена. Нагадаємо, що в ніч на 4 вересня війська РФ здійснили чергову комбіновану атаку по Україні. Ворог використав "Шахеди", крилаті та балістичні ракети, зокрема Х-47 М2 "Кинджал". Найбільше руйнувань зазнав Львів. Там, за останніми даними, 45 постраждалих. Ще сім людей загинули, троє з них діти. Додамо, що також під ударом сьогодні був Кривий Ріг. Там значних руйнувань зазнав готель. Пошкоджені будинки тощо. Під час підготовки матеріалу використовувалися: дані міськради Львова, мера Львова Андрія Садового, голови Львівської ОВА Максима Козицького, президента Володимира Зеленського та ДСНС.

Вшанувати пам’ять професорки прийшли сотні людей, які утворили коридор пошани по дорозі до храму. У Львові почався парастас за вбитою 19 липня колишньою депутаткою та професоркою Іриною Фаріон.  Як зазначається, парастас за Іриною Фаріон, яку 19 липня було вбито розпочався о 19:00 у Львові в Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Про це з місця передає кореспондент ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Вшанувати пам’ять професорки прийшли сотні людей, які утворили коридор пошани по дорозі до храму. Чин похорону розпочнеться 22 липня о 14:00 в тому в храмі апостолів Петра і Павла. Поховають Ірину Фаріон на Личаківському кладовищі. Зазначимо, що 19 липня у Львові Ірину Фаріон атакував чоловік, який вистрілив їй в голову з пістолета без глушника. Політикиню госпіталізували у важкому стані та за декілька годин вона померла. Лікарі зазначили, що її смерть настала через серцеву недостатність. Кілера, який вистежував свою жертву біля її будинку, досі не знайдено. Нагадаємо, що донька колишньої депутатки та професорки Ірини Фаріон, на яку було скоєно замах та яка померла в лікарні, оприлюднила в Мережі фото з місця стрілянини.   

Ян Доброносов, фотограф: "Марсове поле, Львів. Тут завжди можна зустріти людей, які просто приходять спілкуватись зі своїми. Не якась дата, не якийсь привід. А просто прийти, покурити разом, можна помовчати, і теж разом. Сьогодні, коли потрапив сюди, першою побачив жіночку, яка плакала. Одразу видно, Біль! Коли таке бачу, є бажання подивитись на фото людини, яка похована. От коли подивився - побачив чоловіка, який посміхається на фото. Від цього зовсім стало не по собі. Він посміхається, вона плаче. А скільки ще такого тут".

У Львові протягом чотириденного воркшопу в Національному реабілітаційному Центрі «Незламні» (UNBROKEN) фахівці із-за кордону навчають українських колег протезуванню верхніх та нижніх кінцівок. «Через війну пацієнтів з важкими пораненнями та ампутаціями постійно більшає. Це значить, що нам потрібно ще швидше та ще якісніше виготовляти штучні кінцівки для захисників та цивільних, які їх втратили. А спеціалістів – не вистачає. Тому зараз ми переймаємо найкращий досвід, щоб вдосконалити свої навички і навчити інших», - розповів протезист Центру протезування Першого медоб’єднання Львова Назар Багнюк. Навчання триватиме 4-7 грудня, його проводять фахівці компанії Fillauer LLC, яка входить у список світових лідерів у галузі ортопедії та протезування. До Львова приїхали учасники з Києва, Дніпра, Івано-Франківська, Одеси, Полтави, Житомира та Запоріжжя. Це протезисти з досвідом роботи від трьох місяців й до 23 років. У межах тренінгу вже знято мірки з трьох пацієнтів центру, і тепер для них виготовляють штучні кінцівки. Наприкінці воркшопу - цих пацієнтів запротезують. Як зазначають у центрі, десятки тисяч українців потребують протезів, а спеціалістів, які можуть їх виготовити, критично бракує. Цього року лише державним коштом в Україні було встановлено 15 тисяч протезів, експерти припускають, що благодійним коштом становлено не менше. Однак, якщо кількість встановлених протезів нижніх кінцівок вимірюється тисячами, то верхніх - сотнями. У той час як 30% ампутацій нині - це саме руки. Спеціалістів, які вміють «встановлювати руки» - одиниці, тому пацієнтам доводиться чекати на протез пів року і більше. Особливу увагу під час воркшопу приділятимуть виготовленню верхніх кінцівок. Адже одне з основних завдань для протезистів – у співпраці з лікарями визначати найоптимальніше функціональне призначення протеза руки. У програмі інтенсиву - вивчення технічних характеристик протезів, опанування основ спеціального програмного забезпечення, що необхідне для налаштувань високотехнологічних штучних кінцівок, та застосування отриманих знань на практиці. Навчання проводяться в рамках проєкту «Реабілітація та протезування українців в Україні», що реалізується завдяки програмі Український Фонд Швидкого Реагування, яку втілює IREX in Ukraine за підтримки Державного департаменту США.

Десятки людей з ампутованими кінцівками взяли участь у благодійному напівмарафоні, який відбувся 3 вересня у Львові. Серед них, зокрема, українські військові й діти. Зібрані гроші підуть на допомогу іншим українським дітям, які отримали травми в результаті російського вторгнення в Україну. Також відбулись безкоштовні дитячі старти. Всі учасники заходу, які подолали свою дистанцію, отримали пам'ятну медаль фінішера.Джерело: EPA-EFE, AFP, Євген Кравс

Ворог атакував Львів та область з Чорного моря — ракетами «Калібр». Повітряне командування «Захід» Повітряних Сил ЗС України знищило 7 ракет над Львівщиною. Голова Львівської обласної державної адміністрації Максим Козицький: «Наймолодшій дівчині, яку сьогодні вночі у Львові у квартирі вбила ракета, було лише 21. росія вбиває нашу молодь. Наше майбутнє. Найстаршій загиблій – 95. Жінка пережила ІІ світову, але, на жаль, не пережила рашизму. Станом на цю годину підтвердили загибель чотирьох осіб. Рятувальники продовжують розбирати завали. Під ними ще можуть бути люди. Роботи будуть тривати до останньої надії.Медичної допомоги потребували 34 людини. 13 з них госпіталізували. Руйнувань зазнали: понад 30 будинків; більше ніж 250 квартир; 10 гуртожитків; будинок дитини; два виші; санаторна школа.Пошкоджена одна підстанція у Львові (150 абонентів залишаються без електропостачання).Це найбільш руйнівна атака по мирному населенню на Львівщині від початку повномасштабної війни. Поруч з будинком, у який влучила ракета, є укриття. Воно у належному стані і на момент тривоги було відчинене. Але зі всього будинку в укритті перебували лише п’ятеро людей. Дуже прикро». Також уламок ракети впав в одному зі сіл Львівського району поблизу будівлі Народного дому. Утворилася вирва. Попередньо – без постраждалих. Як зазначив мер міста Андрій Садовий, це найбільша атака на цивільну інфраструктуру Львова від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. У Львові оголосили дводенну жалобу за загиблими внаслідок ракетного удару.

Із перших днів вторгнення львівські волонтери виготовляють маскувальні сітки для потреб фронту. Охочі збираються у школах, дитячих садках, церквах, театрах. Коли до навчальних закладів повернулися учні, а дорослі вийшли на роботу, сітки стали плести все менше. Однак, за словами волонтерів, вони так само потрібні військовим. Фотографка Катерина Москалюк спостерігає за процесом їх виготовлення. Катерина Москалюк. Журналістка, документальна фотографка. Закінчила Школу журналістики Українського католицького університету. Роботи були опубліковані у виданнях Geo, Bird in Flight, «Заборона», The Ukrainians тощо, а також представлені на міжнародних виставках в Україні, США, Японії, Гонконзі. Живе і працює у Львові. — 24 лютого я була вдома, у Львові. У квартирі залишатися було складно — хотілося поспілкуватися з людьми, якось допомогти, тож я взяла камеру і вийшла на вулицю. У перші дні повномасштабної війни мешканці Львова організували гуманітарні осередки, куди звозили одяг, медикаменти і продукти, притулки для вимушених переселенців, а також почали масово плести маскувальні сітки. Мені було цікаво спостерігати за цим медитативним дійством, яке приносило не лише користь військовим, але й заспокоювало. Такі осередки спонтанно виникали при школах, гуртожитках, храмах, мистецьких галереях, театрах — усюди, де могла зібратися велика кількість людей. На початку багато підприємств не працювали, а виші та школи вийшли на імпровізовані канікули; відповідно, був час приходити і плести сітки. У виставкових залах Центру архітектури, дизайну та урбаністики «Порохова вежа» волонтери плели сітки з перших днів вторгнення. Це одна із небагатьох збережених до сьогодні фортифікаційних споруд Львова із метровими стінами, тож працювати тут можна навіть під час повітряної тривоги. Волонтерка Марта, чий батько в лавах ЗСУ, приходила сюди плести сітки майже кожного дня. Зараз «Порохова вежа» відновила свою роботу, а волонтерський штаб переїхав у сусідню будівлю. У приміщенні Львівської обласної бібліотеки для юнацтва імені Романа Іваничука волонтери й досі плетуть сітки. Координує все Віталій, який разом із родиною евакуювався з Донецької області. Зараз Віталій мешкає у Львові, а його доньки та кішка — за кордоном. Акторка театру «І люди, і ляльки» Людмила Зборовська не лише плете маскувальні сітки, а й бере участь у благодійних виставах для дітей вимушених переселенців, які живуть у притулках та модульних містечках. Сіткам, створеним у театрі, дають назви на зразок «Коза-дереза» чи «Лісова пісня». Зараз артіль виготовляє сітки в іншому осередку, оскільки в театрі вже показують вистави. Акторки беруть із собою дітей, які також допомагають плести. Студентський штаб Львівської політехніки об’єднав мережу волонтерських центрів міста. Сюди привозять частини сіток, які волонтери зв’язують до потрібного розміру та відправляють військовим. Почалося все з того, що 24 лютого голова профкому Настя Вакарчук разом із колегами згуртувала студентів, які залишилися у Львові: вони стали створювати осередки для плетіння маскувальних сіток. Аспірант Іван Брусак у свою чергу об’єднав мережу волонтерів, щоб спільно вирішувати логістичні питання. У студентському осередку Іван познайомився із Надією, і тепер вони — пара. Спочатку у Львові було майже сто осередків, сьогодні залишилася, мабуть, чверть — переважно при церквах та студентських гуртожитках. «У нашому осередку ми налаштовані виготовляти сітки до перемоги», — говорить Іван. Після занять плести сітки приходить Марина. Вона мешкає у гуртожитку, на першому поверсі якого розташований волонтерський штаб. Тетяна разом із чоловіком переїхали з Запоріжжя більше семи років тому. Вони не хотіли, щоб їхній син жив у місті, поруч із яким точаться активні бойові дії. В інтернеті знайшли оголошення про продаж будинку в селі Подусільна Львівської області. Там у них народилася ще донька. Сьогодні Тетяна у вільний час плете маскувальні сітки для військових у себе вдома, а потім відвозить їх до осередку в Рогатині.

Біля Львова відкрили нове модульне містечко для вимушених переселенців, які позбулися власного житла через повномасштабне вторгнення РФ. Модульне містечко для переселенців називається Leo States і розташоване в селі Хоросно Солонківської громади, всього за 15 кілометрів від Львова. Ці будинки є унікальними, оскільки на відміну від інших модульних містечок в області тут кожне приміщення обладнане всім необхідним для життя. Кожен будинок коштує 10 тисяч євро. Це вже п'яте містечко в області.