Вчені пояснили особливу заразність британського штаму COVID

Американські, британські та австралійські вчені провели дослідження, яке допомогло пояснити підвищену інфекційність так званого британського штаму коронавірусу (SARS-CoV-2 B.1.1.7).

Результати дослідження будуть опубліковані на сайті препринтів bioRxiv.

Вчені з'ясували, що підвищена вірусна трансмісивність B.1.1.7 пов'язана зі збільшенням експресії субгеномної РНК (sgRNA). Вчені довели, що білок ORF9, що міститься у великій кількості в sgRNA британського штаму, може регулювати інтерферонові відповіді. Про це йдеться в прес-релізі дослідження біологів під керівництвом Тушана де Сільви з Університету Шеффілда у Великій Британії.

У своїй роботі автори використовували дані геномного секвенування ARTIC Network Oxford Nanopore 4400 позитивних проб SARS-CoV-2 з носоглотки медичних працівників і пацієнтів лікарень, а результати аналізів порівнювали з раніше домінуючим варіантом коронавірусу з Іспанії під назвою B.1.177.

Вчені з'ясували, що варіант B.1.1.7 має підвищену, порівняно з B.1.177, експресію sgRNA, що викликає серйозні фенотипічні зміни вірусу SARS-CoV-2.

Щоб виключити можливе пояснення змін sgRNA під час інфекції з відмінностями в симптомах, дослідники зібрали інформацію про клінічну картину захворювання за 2327 пацієнтами з підтвердженим COVID-19. Вони виявили невеликі відмінності при появі симптомів інфекції B.1.177 і інфекції B.1.1.7, які, проте, за словами авторів, не вплинули на загальні результати.

"Можливо, що дні з моменту появи симптомів у вибірці можуть варіюватися в залежності від походження даних, або через зміни у вибірці з плином часу, або через звернення людей до медичної служби, що, в свою чергу, може вплинути на наші результати з експресії sgRNA", - наводяться в прес-релізі слова де Сільви.

Для остаточного підтвердження своїх висновків автори використовували лабораторні варіанти псевдоінфекцій, щоб подивитися, через який час після появи перших симптомів відбуваються генетичні зміни в обох варіантах.

Інфекції з варіантом B.1.1.7 продемонстрували підвищену експресію sgRNA вже в перший день появи симптомів. Дослідники вважають, що мутації можуть бути викликані рекомбінацією між sgRNA і геномом вірусу, а результат призводить до значного збагачення субгеномної РНК, що містить білок ORF9b. Експресія sgRNA ORF9b у зразках B.1.1.7 в 16 разів перевищувала аналогічне значення у варіанті B.1.17.

Грунтуючись на отриманих результатах, дослідники припускають, що sgRNA-яка містить ORF9b може опосередковувати відповіді на інтерферон, які проявляються під час інфекцій SARS-CoV-2 і викликати більшу інфекційність у варіанті B.1.17.

Автори сподіваються, що визначений ними механізм збільшення передачі британського варіанту коронавірусу допоможе медикам і санітарним службам у розробці методів лікування і профілактики коронавірусу.