Навіщо Україні атакувати нафтобази РФ: експерт назвав сенс і перспективи

Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко пояснив, навіщо після успішних ударів по російських нафтопереробних заводах Україна тепер зосередилася нафтобазах. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.

Про це Коваленко написав на своїй Facebook-сторінці.

Оглядач нагадав, що від кінця 2023 року розпочалися системні удари по російських НПЗ. Це призводило до їхньої тимчасової зупинки, ремонтів, однак вони поверталися до роботи.

"Справа в тому, що НПЗ – це як маленьке місто. Щоб зупинити його роботу на рік і більше, необхідно засіб ураження набагато потужніший за дрон з бойовою частиною вагою 30 кг вибухової речовини. Такий дрон міг призупинити роботу НПЗ на деякий час, але не паралізувати їх у довгостроковій перспективі. А ось нафтобази – зовсім інша річ", – зауважив Коваленко.

Він пояснив, що багато російських нафтобаз розміщено у зоні ураження українських дронів-камікадзе з дальністю до 2500 км. Цих нафтобаз є сотні – малих, середніх та великих. Але головне – не кількість нафтобаз, а кількість резервуарів, якими вони оперують. Їх було понад 2500 до початку ударів.

"Суть у тому, що в Росії обмежена кількість резервуарів, відновлення яких або будівництво нових навіть після ураження звичайним дроном-камікадзе займає набагато більше часу, ніж відновлення після аналогічного удару по нафтопереробному заводу. Але найважливіше те, що кількість цих резервуарів у міру завдавання ударів зменшується і зменшується. Причому ефект від таких акцій значно болючіший, ніж від ударів по НПЗ", – пояснив аналітик.

Ефект від ударів по нафтобазах

Одним з ефектів атак по нафтобазах РФ Коваленко назвав коефіцієнт корисної дії.

"Наприклад, на нафтову базу, де розміщено 20-30 резервуарів, прямують 10 дронів-камікадзе. І навіть якщо дев'ять із них будуть збиті засобами протиповітряної оборони, то один все одно досягне своєї цілі і знищить один резервуар. А від цього спалахує сусідній, а за ним ще один – і так може вигоріти вся нафтобаза. У Пролетарську ми були свідками такого розвитку подій", – зауважив оглядач.

Другий важливий аспект – вплив на фронт, адже завдяки знищенню нафтобаз в ворога будуть проблеми із забезпечення пально-мастильними матеріалами:

"Уявімо (виключно гіпотетично), що в радіусі 2500 км в окупаційних військ не залишиться функціонуючих нафтобаз? Яким буде плече підвезення ПММ у такій ситуації? Скільки часу займатиме забезпечення угруповання РОВ понад 550 тисяч особового складу?"

Третій аспект – видобуток нафти. Росія не може зупинити цей видобуток на більшості свердловин. Зокрема, експерт навів звіт від "Роснедра" за 2019 рік, у якому йдеться, що із 2700 родовищ із сумарними запасами у 28,9 млрд. т нафти 600 родовищ економічно невигідні для розробки. Обсяг нафти на збиткових родовищах – 5,7 млрд т.

"А тепер найголовніше. Якщо на наявних здебільшого практично виснажених родовищах зупинити видобуток нафти, їх вже неможливо буде через якийсь час відновити. Практично всі нафтові родовища Росії у патової ситуації – видобувай до останньої краплі, іншого не дано. І навіть коли барель нафти впав у ціні нижче 30 доларів, російські родовища продовжували добувати чорне золото собі на збиток і накопичувати його на нафтобазах в очікуванні кращих часів", – пояснив Коваленко.

Він припустив, що може виникнути ситуація, коли Росія не зможе продавати нафту, і банально не зможе накопичувати її на своїх нафтобазах, адже їх просто не буде. Знищення резервуарів, яких у РФ обмежена кількість, може привести Москву до нафтового колапсу: коли не тільки не буде баз для зберігання, а й буде поставлено питання руба: а що робити з нафтою, яку видобуваємо? Виливати у поле?

"Фактично удари, по, здавалося б, банальному об'єкту – нафтобазах, тобто не знищення засобів ППО, не штабів, не складів з боєприпасами, а саме резервуарів для зберігання нафти може виявитися для Росії набагато болючішим і патовим, ніж решта спроб натиснути на воєнно-політичний режим РФ", – резюмував аналітик.

Нагадаємо, 28 серпня дрони ГУР вперше атакували нафтобазу в Кіровській області РФ, що розташована на відстані понад 2000 км.