Янукович бажає відкласти євроінтеграцію - експерт

Про це пише політолог Олександр Крамар у черговому числі «Українського тижня».

Оглядач відзначає, що в ЄС, схоже, розраховують використовувати кожен етап європейської інтеграції України – від парафування до ратифікації Угоди усіма країнами-членами, – як інструмент тиску на Януковича щодо виконання своїх вимог.

Однак, відзначає Крамар, варто брати до уваги, що розрахунок, ніби в такий спосіб можна змусити режим Януковича прискоритись у виконанні цих пунктів, вельми сумнівний, бо для нинішнього українського президента максимальне відтермінування не лише не проблема, а швидше, навпаки, мета.

«Внутрішньополітична складова цієї гри в євроінтеграцію полягає в необхідності демонструвати суспільству та проєвропейській частині у владному конгломераті, що він готовий вести країну до Європи. В такий спосіб президент значною мірою вибиває ґрунт із-під ніг «проєвропейської» опозиції, адже позбавляє її важливої ознаки відмінності від нього», - пише Крамар, нагадуючи при цьому, що починаючи від квітневих мітингів у Києві влада активно експлуатує тему, що на перешкоді її прагненням до євроінтеграції стоїть саме опозиція, її деструктив чи навіть, останнім часом, «фашизм».

Водночас просування на шляху до підписання Угоди про асоціацію з ЄС слугує засобом психологічного тиску в переговорах із Москвою.

«Таким чином, ідеться про використання інформаційно-пропагандистського потенціалу євроінтеграції у власних інтересах, а реальна стратегія натомість спрямована на продовження концентрації влади, монополізацію ринків «Сім'єю» і найлояльнішими олігархами, розбудову сімейної моделі держави, яка на певному етапі, цілком імовірно, зробить у майбутньому зближення з ЄС неможливим з об'єктивних причин», - відзначає Крамар.
Оглядач також відзначає, що хоча в Європі активно просувають тезу про помилковість судження Януковича «щодо особливої важливості України у протистоянні ЄС та Росії», Брюссель таки втягується у сценарії, які йому нав'язують Янукович і К°.

«Та хоч як парадоксально, за нинішніх умов це, можливо, найоптимальніша лінія поведінки: таки втягнути гаранта в процес асоціації та Зони вільної торгівлі з ЄС і сподіватися, що влада в Україні зміниться на демократичну. До речі, схоже, на ротацію керівництва у Києві останнім часом робить ставку Кремль. Щоправда, йому важливо, щоб наступники були однозначно лояльними до Росії», - резюмує Крамар.