Три місяці революційного Майдану: 10 позитивних підсумків

На початку грудня важко було повірити, що Майдан простоїть три місяці. Добре пам’ятаю, що коли прилетів до Києва 1 грудня, розмови про можливість зустріти Новий рік в революційних умовах видавалися фантасмагоричними. Перемоги хотілося тут і зараз, за кілька днів, максимум – за тиждень. Але вже цього тижня Євромайдан, який уже давно втратив свій євро- префікс, відсвяткує три місяці свого існування. Критиків у нас є багато, я ж спробую коротко підсумувати 10 головних успіхів нашої революції.

1. Майдан стоїть уже три місяці. Він вистояв святковий період, витримав найнижчі морози, атаки, розгони. Якщо буде треба – стоятиме далі.

2. Майдан став «державою в державі»: має добре організовані медичну, оборонну, харчову, інформаційну, міжнародну, санітарно-гігієнічну сфери. Слід визнати, що «держава Майдану» краща й ефективніша за «державу Україна»: лікарі тут усміхнені й приязні, всі готові прийти на допомогу, існує спільний бюджет, який не розкрадають, усе окремо й разом працює чітко, як механічний годинник.

3. Майдан став не тільки політичним, а й моральним тестом для громадян і політиків; він є справжнім переписом діяльного й активного, сучасного українства. На ньому добре видно, хто чого вартий.

4. Майдан політично зріліший і мудріший за владу. Саме тому, незважаючи на численні «качки» й провокації, він залишився інтелектуально здоровим організмом, який не тільки бере участь у наявній політичній грі, а й сам формує порядок денний життя країни.

5. Майдан народив нових лідерів, відкрив суспільству таланти людей, які готові присвятити себе суспільній справі. І Парубій, і Оробець, і Булатов – люди, які мають у майбутньому ввійти в уряд і змінювати країну, довіру до себе вони не просто заслужили, а й вибороли.

6. Майдан зняв маски із псевдо-лідерів, показав, що ток-шоу – це ще не справжня політика. Згадайте хоча б «революційного коменданта» Катеринчука – і зрозумійте, що про нього нарешті час забути назавжди.

Андрій
Любка

український поет, перекладач і есеїст.

Автор збірок поезій «Вісім місяців шизофренії» (2007) та «ТЕРОРИЗМ» (2008). Лауреат літературних премій «Дебют» (2007) та «Київські лаври» (2011). Учасник багатьох українських та європейських літературних акцій та фестивалів. Окремі твори перекладені угорською, чеською, португальською, німецькою, англійською, російською та польською мовами.

7. Що б хто не казав – розумію, що цей пункт буде найконтроверсійнішим – лідери опозиції з гідністю пройшли ці три місяці. Так, вони не занадто успішні, до них є купа питань, але є й головне – вони довели свою адекватність та банальну нормальність у порівнянні зі владою. Більше того, вони підкорилися волі Майдану і стали просто його політичним вістрям. Яценюк, Кличко і Тягнибок виявилися не «рядженими» генералами, а справді нашими політиками, врахуймо при цьому, що ми теж не ідеальні.

8. Майдан зміг швидко й динамічно еволюціонувати, відповідати потребам часу, з мирних стоянь під дощем перевтілитися в добре організовану не лише захисну, а й наступальну силу. Виробив свій власний ритм: коли треба стояти цілодобово, а коли можна розійтися й робити свої справи, повертаючись тільки ввечері чи на вихідних.

9. Майдан розрісся вшир і вглиб, у більшості обласних центрів створені свої «міні-Майдани», в районах Києва розбудовується власна Самооборона. Майдан має свої закордонні осередки, закордонні мобільні групи, які пікетують регіоналів у всьому світі.

10. Найменшою – в порівнянні з попередніми – перемогою Майдану є відставка уряду Азарова. Чесно кажучи, навіть страшно подумати, що хтось на кшталт Азарова міг бути прем’єр-міністром. «Клуб старожилів» у владі ще потребує прорідження: першими кандидатурами мають бути пенсіонери Рибак, Пшонка і ворог України №1 – Янукович. У кожному разі відставка уряду – дрібниця в порівнянні з головною перемогою, яка дає шанс дивитися в майбутнє оптимістично: у нас є народ! Є прекрасні, чесні, фахові, порядні й моральні українці, які готові боротися за свободу й власну гідність. Нас – мільйони. У нас уже є прекрасний народ, залишилося здобути для нього відповідну державу.