Ампутувати гангрену: чому нарешті треба заборонити КПУ і ПР

Одразу після перемоги Євромайдану лунали численні заклики заборонити Комуністичну партію і Партію регіонів. Тепер, після окупації Криму Російською Федерацією, такі заклики лунають знову – щоправда, суть претензії змінилася й стала простішою: «зрада України й підтримка окупанта». Чи варто йти на такий рішучий крок – і забороняти ці партії?

Після перемоги української революцію все відбулося достоту так, «як книжка пише». Було кілька днів на комплекс рішучих заходів – геополітичних, внутрішньополітичних, антикорупційних, пенітенціарних тощо. А потім супротивник прийшов до тями після завданих ударів. Це називається «гідра контрреволюції піднімає голову». Ну, а далі всі бачили самі: жоден із Клюєвих так і не сів за ґрати (як і всі інші), Шуфричі-Мірошниченки замиготіли на ток-шоу, Ганця Герман продовжує всіх нас учити жити, а Тігіпко з трибуни парламенту виголошує речі, за які – згідно з законами воєнного часу – його варто б прямо там і заарештувати.

Андрій
Любка

український поет, перекладач і есеїст.

Автор збірок поезій «Вісім місяців шизофренії» (2007) та «ТЕРОРИЗМ» (2008). Лауреат літературних премій «Дебют» (2007) та «Київські лаври» (2011). Учасник багатьох українських та європейських літературних акцій та фестивалів. Окремі твори перекладені угорською, чеською, португальською, німецькою, англійською, російською та польською мовами.

Як не дивно, багато хто виступає проти заборони Комуністичної партії й Партії регіонів. Наводять при цьому два основні аргументи: 1) забороняти партії – останнє діло, це вияв антидемократичності й слабкості, краще показати населенню всі гріхи цих партій, а потім чесно перемогти їх на виборах. Звучить благородно, але у воєнний час ворога – в тому числі внутрішнього – треба знешкоджувати якнайшвидше. Та й, чесно кажучи, не особливо я вірю в мудрість нашого населення в деяких регіонах, здається мені, що ‒ попри Межигір’я – кілька мільйонів громадян знову б проголосували за партію «жуліков і воров». 2) Заборона партій надала б Росії ще один аргумент у спробах дискредитації начебто нелегітимної української влади. Чесно кажучи, Росія особливо не шукає причин проводити свою ідіотську політику, а якщо їй чогось не вистачає – вона перебріхує чи фальшує реальність. Зрештою, якщо ми хочемо бути суверенними, то пора навчитися виносити рішення, опираючись на власні інтереси, а не на побоювання перед шизофренічними сусідами.

Як би сьогодні не склалася доля Криму, ворожі Україні партії треба законодавчо забороняти. Якщо все буде спокійно і Крим залишиться українським, то потрібно нейтралізувати провокаторів і диверсантів з КПУ й ПР, щоб надалі жити спокійніше. Якщо почнеться потужний конфлікт з Росією, то тим паче у тилу слід навести порядок, забравши з парламенту й місцевих рад кремлівських фрілансерів.

Тільки ось робити це треба в два способи. Партію регіонів заборонити, оскільки фактично доведено її сплетіння з кримінальними структурами, які обкрадали Україну. Тобто йдеться про антикорупційну люстрацію. КПУ ж треба заборонити як людиноненависницьку й антиукраїнську політичну силу, фактичну «п’яту колону» РФ. Тобто тут мова йде про класичну центральноєвропейську антисовєтську люстрацію. Діючим політикам цих партій на 10 років заборонити займати посади в органах державної влади й місцевого самоврядування.

Найбільшим плюсом, який дасть Україні заборона ПР і КПУ, є необхідність у такому разі провести дострокові вибори Верховної Ради України й органів місцевого самоврядування. Тобто це той реальний крок, який допоможе нам повністю перезавантажити систему влади в Україні. Російська агресія відволікла нас від втілення ідей Майдану в життя, це і є її справжня мета та страх – вона боїться успішної європейської України. Заборона партій-російських маріонеток і пов’язані з цим нові вибори дадуть можливість не лише позбутися агентів Кремля, а й привести до влади нових, порядних людей по всій Україні.