КолонкиКолонки / Блоги
-
100 шекелів та "шухер на хатє": чому всі мовчать?
Михайло Жернаков: Третій день іде з моменту затримання брата Павла Вовка Юрія Зонтова при отриманні неправомірної вигоди розміром $100 000, другий – як викрили їхню схованку з грошима сумою в ~$5 млн. Третій день мовчать ВРП, Верховний Суд, Рада суддів. Ніхто нічого не засуджує. Не висловлює занепокоєння чи навіть здивування. Бо ж серед суддів центнер готівки на хаті в центрі Києва – це норм, а шо тут такого.
-
«Распятые мальчики»: что сейчас происходит в инфополе относительно Донбасса и чего ожидать
Алексей Копытько: В Украине ежедневно умирают от сердечно-сосудистых заболеваний десятки людей. Но мы этого не видим и не чувствуем, потому что СМИ на этом не фокусируются. Если же кому-то понадобится вызвать массовую истерию по этому поводу и начать спекуляции, технология очень простая.
-
Чому обзивати нині своїх громадян "малоросами" – це зло
Олесь Доній: Я – історик за фахом. Тож не писатиму зараз трактат, як виник і поширився термін "Малоросія" і , відповідно, "малороси". Бо це була б довга і ґрунтовна розвідка. Відзначу лише, що на першому етапі свого існування ці терміни не мали жодних негативних конотацій.
-
Covid-19, Україна, квітень. Що робити?
Андрій Волянський, доктор медичних наук: Почався самий тяжкий місяць. Влада не розуміє, як мінімізувати людські втрати, тому звертаюся до громадян. Державною мовою. Дуже хочу, щоб мене почули. Треба дотягнути до травневих свят. 10 святкових днів виконають функцію локдауну, з 11 травня почнеться зниження епідемічної активності..
-
Covid-19. 3 миллиона летальных исходов – верхушка айсберга
Андрей Волянский, доктор медицинских наук: Какая цифра может соответствовать созданию естественного коллективного иммунитета? Если раньше я предполагал 2000 смертей/миллион жителей, затем 2500, то уже понятно, что это не предел, 2500-3000 – сегодняшний ориентир.
-
Два пути в политику. Попадаются и порядочные люди, но очень редко
Виктор Небоженко: Яростная предвыборная борьба Вирастюка и Шевченко в Ивано-Франковске за статус народного депутата кроме чисто общественного интереса показывает нам два основных пути прорыва честолюбивого человека в политику, два способа попадания в украинскую политику, характерного для большинства нынешних народных депутатов или высокорангированных чиновников.
-
Глухий кут: чому ніякого миру Мінськом і Нормандією не досягнути
Віктор Андрусів, політолог: Днями в ДТ вийшла розгорнута стаття члена делегації ТКГ Сергія Гармаша про те, чим є і чим не є Мінськ. Стаття, чесно, настільки сумбурна, що в мене викликала коротке замикання, оскільки абсолютно правильна оцінка ситуації – веде до абсолютно хибних висновків.
-
«Все – отрута, все – ліки»: вакцінація – це історія про ймовірності та порівняння ризиків
Макс Нефьодов: Вчора написав пост із жартами про антивакцинаторів – їх таки трохи поприходило в коменти, що не тільки підзарядило мене цілющою ненавистю, але і надало сил народити лонгрід, звідки ж ота психічна хвороба антивакцинаторство береться (обережно, багато букв).
-
Розумні люди обговорюють ідеї, пересічні – події, тупарі – людей, ми – двері. Але, що далі?
Рауль Чілачава: Я згоден з активістами – двері не тільки речовий доказ, але й важливий свідок. В рамках впровадження вони повинні бути допитані і брати участь в усіх процесуальних діях, а не шастати по сумнівним ток-шоу.
-
Наши песни огня и льда: архетип президента Зе
Александр Кочетков, политтехнолог: Если сводить к архетипам, то руководители национального масштаба бывают двух типов – нападающие и защитники. Первые предпринимают решительные действия в надежде улучшить ситуацию. Вторые – из опасения, что ситуация ухудшится.