С 4 по 23 октября в Киеве, на Певческом поле, проходит выставка хризантем «Фантастическая история». Основная ее часть — сложные скульптурно-цветочные композиции, которые составлены из более чем 25 тысяч цветов. Они были сделаны службами «Киевзеленстроя» от каждого района, и за лучшую можно проголосовать. Многие организованы таким образом, чтобы гостям выставки было удобно сфотографироваться на память. К экспозиции примыкает ярмарка, где можно купить семена и луковицы различных цветов, сами цветы и другие комнатные растения, сувениры в стиле народного творчества. Работают точки общепита, где, в силу холодной погоды, особенно популярны чай и глинтвейн. На территории выставки с 15 по 22 октября проводится Spivoche Wine Fest, на котором предполагалась представить виноделов и сыроваров, прежде всего — украинских. В первый день работы (15 октября) оказалось всего три стенда с вином и два — с хмельными напитками из меда. Возможно, часть участников испугались дождя, у тех же, кто приехал, торговля шла бойко, так что в дальнейшем число участников может увеличиться.

8 октября в Киеве состоялся VIII Киевский марафон, в котором приняли участие более 10 тысяч человек из 52 стран. Победителем VIII Киевского международного марафона Wizz Air Kyiv City Marathon 2017 стал Артем Поддубный из Бахмута Донецкой  области. Он преодолел 42,195 км за 2 часа 24 минуты 20 секунд. На втором месте - Анатолий Бондаренко (2:30.35), на третьем - Владимир Васьков (2:31.39). Среди женщин первой стала украинка Ирина Масник, которая пробежала марафонскую дистанцию за 2:48.13. На втором месте - россиянка Елена Макаревич (3:08.56), а на третьем - украинка Марина Шаповалова (3:12.20).

Квіткова виставка «Фантастична історія» – це шоу-фестиваль, родзинкою якого є понад 25 тисяч різнокольорових хризантем, тематичні експозиції, які розміщені на площі близько 2 тисяч квадратних метрів. У рамках виставки кожен район Києва презентує свою композицію і дивує відвідувачів масштабом та красою своїх робіт.

Тренажерний зал під відкритим небом на березі Дніпра має відвідувачів, які займаються спортом на снарядах, зроблених із металобрухту

Знаете что это? Это посольство США в Киеве. Улица Сикорского, 4, неподалеку от станции метро Берестейская. Когда-то на месте посольства был огромный тепличный комплекс, где круглый год выращивали цветы.

dtp.kiev.ua: "Родился в рубашке: фоторепортаж с места огненного ада в Киеве на Саперно-Слободской: водитель Опель, по словам свидетелей, очень быстро ехал, зацепил Тойота и вылетел в столб. Авто загорелось, позже взорвалось гбо. Пострадавший вылез из авто сам, госпитализирован".

Мусульмане в Киеве собрались на праздничную молитву в честь Курбан-Байрама. Среди пришедших были представители многих национальностей, в том числе, и крымских татар.

"Киевский железнодорожный вокзал, платформы, поезда – все это давно уже воспринимается как обыденность. Нам представилась возможность с помощью дрона взглянуть на привычное место с высоты птичьего полета. Кадров получилось немного, но все они в вашем распоряжении", - пишет "Центр транспортных стратегий"

Киевляне с удовольствием отдыхают на пляжах Днепра. И мало кого пугает размножение сине-зеленых водорослей. Но в реке возникают целые острова, которые поглощают кислород и отравляют воду. Лишь два пляжа признаны пригодными для купания столичными экологами

На світлинах вулиці Києва 18 липня 1995 року. Це похорон Патріарха Володимира – «Чорний вівторок».Історія не знає такого знущання над похоронною процесією. Суть конфлікту полягала у виділенні місця під поховання такої визначної особистості. Адже патріарх повинен бути похований на території Храму, а не на світському цвинтарі. Священний Синод і Вища Церковна Рада УПЦ КП звернулися до Кабінету Міністрів України з проханням поховати Патріарха на території Видубицького монастиря і забезпечити супроводження траурної процесії до цього місця. Уряд не задовольнив прохання Церкви і запропонував місце на Байковому кладовищі, тим самим, демонструючи свою зневагу щодо Української Церкви Київського Патріархату та її вірян.18 липня, об 11 годині, після літургії у Володимирському соборі, Синод УПЦ КП приймає рішення про поховання Патріарха на території собору святої Софії. Траурна процесія з тілом Патріарха вирушила вздовж бульвару Шевченка, щоб повернути на вулицю Володимирську в напрямку Софійського майдану. Проте Володимирська була перекрита щільними рядами міліції, які ніяк не реагували на прохання церковних ієрархів та народних депутатів пропустити процесію. Тільки завдяки втручанню УНА-УНСО вдалося прорвати міліцейський ланцюг. При цьому працівники “Беркуту” використовували спецзасоби – сльозоточивий газ і гумові кийки. Підійшовши до стін св. Софії, учасники процесії побачили, що вхід до собору зачинений, а всередині повно міліції. В цей час народні депутати гарячково намагалися когось знайти з керівництва держави, щоб переконати в необхідності поховання Патріарха в соборі св. Софії, враховуючи його заслуги перед українським народом. Проте все було марно.О 16 годині 30 хвилин учасники похоронної процесії: народні депутати, священики розпочали копати яму на тротуарі, праворуч брами дзвіниці Софійського собору. Цього від них ніхто не чекав. Міліція була не готовою до такого повороту подій і чекала вказівок від свого керівництва, а те, в свою чергу, шукало виходи на керівників держави. Не відомо, хто дав наказ бити учасників похоронної процесії, але те, що такий наказ був наданий – це точно. У таких випадках міліція самостійно ніколи не приймає рішення.О 19.20, коли робота по копанню могили була завершена, перший заступник начальника ГУ МВС в м. Києві В. Будніков дає розпорядження загонам “Беркуту” розігнати процесію. Хтось скомандував: “Натовп бити – унсовців калічити!” Відчинилась брама дзвіниці і з неї вискочило кілька сот розлючених “беркутівців”. Учасники тих подій переконані, що це був «привезений беркут». Такої жорстокості Київ ще не бачив. Били усіх: жінок, дітей, священників, Народних депутатів, очевидці кажуть, що і Патріарху Філарету дісталось кийком. Деякий час стрільці УНСО разом зі священиками своїми тілами стримували натиск “Беркуту”, поки інші намагалися засипати землею могилу. За короткий період площа була заповнена міліцією, яка добивала лежачих, шматувала та топтала українські державні прапори. Внаслідок злочинних дій міліції, величезна кількість людей отримали серйозні травми.Саме у той день кияни вперше продемонстрували не лише непокору владі, а і здатність оборонятись та перемагати.За словами професора Київської богословської академії доктора Дмитра Степовика, цей «чорний вівторок назавжди залишиться незмивною плямою гріха на тодішньому політичному керівництві нібито незалежної на той час України».