НОВИНИ ДНЯ: 28 березня в Україні стане ще тепліше, у кількох областях - дощі   Оточення Путіна не вірить у його теорію про зв'язок України і теракту під Москвою, - Bloomberg  Чехія передасть українським воїнам удвічі більше снарядів, ніж було оголошено спочатку  Фінансовий гороскоп на квітень 2024 року  В Україні у четвер прогнозують потепління до +20°  Лукашенко зламав версію Путіна про "втечу" терористів до України  Загроза наступу РФ на Харків: місцевий депутат про сили РФ у Бєлгородській та Курській областяхвсі новини дня
Колонки
Андрiй Любка
15.09.2012 3837

Як місто може заробляти на своїх видатних мешканцях

Головне багатство будь-якої держави – її громадяни, люди. Тому невипадково найвигіднішими вважаються саме інвестиції в людські ресурси. Якщо ж згадані інвестиції, наприклад, в освіту спрацюють, принесуть користь тільки в майбутньому, то вже сьогодні можна використовувати те, що маємо набуте – історію і культуру.

Популяризувати свою історію – справа благородна й патріотична і, повірте, прибуткова. Можна б одразу навести приклад німецького міста Ваймара і Ґьоте, але навіть в Україні вже маємо успішний проект подібного штибу. Таким містом є Чернівці, батьківщина всесвітньовідомого поета Пауля Целяна, Рози Аусландер, Іґоря Помєранцева та інших.

У Чернівцях тиждень тому відшумів вже третій Міжнародний поетичний фестиваль Meridian Czernowitz. Німецькомовний єврей із Чернівців Пауль Целян, якого називають найгерметичнішим поетом двадцятого століття, зробив своєму рідному місту добру послугу – народився там, тож тепер Czernowitz постійно згадується поруч із прізвищем поета. «Ну то й що з того?», - спитаєте ви. Приблизно таке ж питання поставили перед собою й організатори фестивалю, мудро вирішивши, що тільки одного факту народження в Чернівцях літературної зірки для міста замало. Думали-думали, потім взялися до роботи - і з'явився найкращий в Україні літературний захід.

Було правильно обрано «фокус-групу»: німецькомовні країни (Німеччина, Швейцарія, Австрія), адже писав Целян саме німецькою. Тож і половина учасників фестивалю – саме німецькомовні сучасні поети. Основний месидж теж невипадковий: «Повернути Чернівці на культурну мапу Європи». Вважалося, що довоєнний Czernowitz був одним із найбільших культурних центрів на континенті – стільки тут жило й працювало письменників, музик, художників і науковців.

liubka

Андрій
Любка

український поет, перекладач і есеїст.

Автор збірок поезій «Вісім місяців шизофренії» (2007) та «ТЕРОРИЗМ» (2008).  Лауреат літературних премій «Дебют» (2007) та «Київські лаври» (2011). Учасник багатьох українських та європейських літературних акцій та фестивалів.  Окремі твори перекладені угорською, чеською, португальською, німецькою, англійською, російською та польською мовами.

Щось подібне відбувається і в Дрогобичі на Львівщині, бо саме тут жив і був убитий легендарний письменник-модерніст Бруно Шульц. Група місцевих ентузіастів організувала Міжнародний фестиваль Бруно Шульца, бо кількість іноземців, які регулярно вчащають у це маленьке містечко в пошуках слідів і робіт цього «галицького Кафки» почала зашкалювати.

Тепер основне питання: а яка користь містам від подібних культурних акцій-фестивалів, присвячених відомим мешканцям? Відповідь проста: туризм. По-перше, з просто міста населений пункт перетворюється на «місто з іменем», «місто з особливою енергетикою», яке змогло виховати геніїв. По-друге, західноєвропейські ЗМІ ніколи б і не написали нічого про Чернівці, якби сюди зараз не почали приїздити поети вищої європейської літературної ліги. А так – завдяки Meridian Czernowitz – Чернівці регулярно і безкоштовно з’являються на шпальтах, наприклад, Frankfurter Allgemeine Zeitung.

Місцеві екскурсоводи підтверджують: відколи почав проводитися фестиваль, тобто за останні три роки, частка туристів-«німців» випередила навіть показники внутрішньо українського туризму. Або, щоб далеко не ходити, на фестиваль до Дрогобича приїхав відомий дисидент і редактор найбільшої польської газети Gazeta Wyborcza Адам Міхнік. Здогадайтеся, про що саме він напише у своїй наступній редакторській колонці.

Зрозуміло, що для туризму потрібна ще й архітектура, добрі готелі і ресторани, але до вас значно охочіше приїдуть, якщо у вашого міста є своя унікальна «фішка». Бажано – всесвітньо визнаний геній. Не беруся стверджувати, що у нас таких – хоч греблю гати, але когось подібного у своїй буремній історії кожне третє місто на Західній Україні може знайти. Жаль, що ми самі про них так мало знаємо.

Фото сайту MERIDIAN CZERNOWITZ

Оценка материала:

4.55 / 11
Як місто може заробляти на своїх видатних мешканцях 4.55 5 11
15.09.2012 3837
comments powered by Disqus
Еще колонки: Андрiй Любка
  • Прощання з літом: Зима буде довгою Прощання з літом: Зима буде довгою

    Після того випадку в готелі ще довго панував переполох. Манекенного типу рецепціоністки хоч і намагалися створити хорошу міну при поганій грі, усміхалися й робили вигляд, буцімто нічого не сталося, але ВСІ про це вже знали. Знали старші пані, літні німкені, які у своїх величезних капелюхах походжали терасами – тепер вони не дивилися навколо, а лише собі під ноги.

  • Політична премія Дарвіна: "гасконці" Коломойського і "Правий сектор" змагаються в електоральному самогубстві Політична премія Дарвіна: "гасконці" Коломойського і "Правий сектор" змагаються в електоральному самогубстві

      Колись їхня історія може увійти до підручників з політології, політичного піару і словника літературознвчих термінів (стаття про трагікомедію). Справді, треба мати неабиякий талант і здібності, щоб так швидко вбити себе і свої перспективи. Раніше здавалося, що найбездарнішим політичним проектом в історії України є "Наша Україна" Ющенка. Тепер місце на п'єдесталі політичної премії Дарвіна впевнено здобувають "Правий сектор" і липкорукі "гасконці" Коломойського.

  • Двадцять років різанині в Сребрениці: Росія знову на боці зла Двадцять років різанині в Сребрениці: Росія знову на боці зла

    20 років тому, посеред спекотного липня 1995-го, відбувся найбільший злочин після закінчення Другої світової війни – етнічна чистка в боснійському місті Сребрениця. За різними підрахунками, військові і парамілітарні підрозділи Республіки Сербської тоді вбили 8 000 боснійських чоловіків (мусульман), тобто все чоловіче населення міста у віці від 12 до 70 років.

  • Ідеї Ганни Гопко пішли в народ, або Безалкогольний День народження Ідеї Ганни Гопко пішли в народ, або Безалкогольний День народження

    Їй-Богу, за 27 років життя я встиг утнути чимало дурниць, взяти найактивнішу участь у багатьох ідіотських ініціативах, палко підтримувати абсурдні ідеї, але одного разу трапилася зі мною подія, від спогадів про яку стає моторошно. Безалкогольний День народження. Погодьтеся, навіть звучить так, ніби йдеться про якесь жахливе знущання над людиною. Зрештою, так і було.

  • "Бей хохлов, спасай Россию": гол Шевченка збірній Росії, або Як я став русофобом "Бей хохлов, спасай Россию": гол Шевченка збірній Росії, або Як я став русофобом

    Мої геополітичні погляди сформувалися протягом 13 хвилин. Сталося це жовтневого вечора 1999 року під час футбольного матчу Україна-Росія. Це був останній вечір дитинства й перший вечір юності; маркером порогу стало те, що тоді я востаннє в житті плакав перед телевізором. А все через те, що збірна Україна програвала Росії 1:0. Більшої катастрофи годі було й уявити.