«Вільні люди мають зброю»: за і проти на прикладі США та інших країн

Якби на чолі США став диктатор, який почав би кидати людей в концентраційні табори, то його б «штазі» не могли б просто так загрібати мільйони, а мали б справу мінімум з кулями в сторону виконавців зі сторони репресованих.
І, принаймні в теорії, коли злодій намагається образити стареньку бабусю, завжди є шанс, що старенька бабуся дістане Глок і буде стріляти.
Все гарно. В теорії.

Але треба розуміти, що практична, реальна ціна за ці свободи і права – близько 100 трупів щодня (точна статистика – 108 смертей від вогнепальної зброї щодня минулого року). І ще порядка 200 поранень. ЩОДНЯ.
І треба розуміти, що це не окупанти померли від рук партизанів. Не солдати «штазі» від рук тих, кого вони мали репресувати, не лиходії від рук старенької бабусі, яку вони планували пограбувати. А:

Порядка 40 цих трупів від куль випущених абсолютно нормальними людьми, такими як я і ви, які купили пістолет для самозахисту, але десь погиркалися з сусідом, він мене пихнув, чи різко сказав, я в стані афекту, Єх! вихватив, стрільнув. Боже, що я наробив….
40 трупів в розборках абсолютно нормальних людей, які просто чи то випили, чи то занадто розізлилися… Ну і звичайно це 40 строків в тюрмі. 80 жертв. У всіх випадках той, хто стріляв, буде розкаюватися до кінця життя.

Ще 5 – нещасні випадки. Чистив, натиснув, помер. Дитина випадково знайшла, показувала сестричці, натисла, померла. Чи нападав на бабусю, хотів налякати пістолетом, але випадково натиснув. Блін, треба було просто ножа дістати, але хотів виглядати страшніше і смикнувся палець. Я ж лише хотів 20 доларів вкрасти. Що я наробив. 30 років.
Десь раз на тиждень, чи то психований підліток візьме мамин пістолет, прийде в школу і постріляє всіх підряд, бо його колись в тій школі ображали (як десятки трупів в школах Массачусетсу чи Техасу в недавні дні). Чи то не зовсім врівноважений чоловік просто з вікна машини покладе десяток-другий людей, бо його звільнили з роботи, як минулого тижня в тому ж Техасі. Вони не психічно хворі, експертизу пройдуть. Просто не зовсім врівноважені. А часто і зброя не своя, а родичів.

Ще 5 – розборки між підлітками. Наш двір. Ваш двір. Ти на мене не так подивився. Пацан за себе має постояти. Бах. Бах. Три трупи. Чи 8, як минулих вихідних в Чикаго. Там мали бути просто синяки. Шпана, яка ще не знайшла свого місця в житті. Ми теж такі були, але в нас це кінчалося розбитою губою.
Ще 10 – від куль поліції. По теорії, коли всі озброєні, мєнтовського бєспрідєла не буде. На практиці, коли завжди є шанс, що затримуваний почне стріляти, поліція дуже, ДУЖЕ озброєна і стріляє при найменшому різкому руху. Не розмовляє, не заламує руки, не боїться, а має право і стріляє при найменшій підозрі, що ти потягнувся за пістолетом. З тих 10, в п’ятьох в руках виявився шоколадний батончик. Інші п’ять мали справжній пістолет, для захисту від ропоясавшихся мєнтів. Всі 10 на тому світі.

Ну і решта - самогубства. Вона мене не любить. Мене звільнили з роботи. Борги ростуть. А ну його. Бах… Дехто виживає, потім каже, що я думав! Щось найшло. І на відміну від пігулок чи різання вен, що і довго, і ненадійно, пістолету досить 10 секунд депресії. Найшло. Бах. Готово. Хоча пройшло б 10 секунд і відлягло б. Але вже встиг.
Звичайно, раз на місяць, десь якийсь герой дістане пістолет і зупинить пограбування магазину. І той випадок рознесеться просторами інтернету по різних «свободолюбивих» виданнях, які будуть казати, «А якби не герой, то було б більше трупів». Але, на жаль, на кожен такий випадок раз на місяць, щодня 100 невинних трупів.

І, звичайно, десь колись, може раз на тиждень навіть, до когось в хату прийде злодій, але господар дістане пістолет і застрелить злодія. Але, на жаль, щодня злодії зайдуть до доброї сотні-двох господарів. І добра половина тих господарів буде мати зброю. Але в сейфі. Пістолет окремо, набої окремо. Все по правилах. Тому, звичайно, майже всі ті господарі не матимуть часу і можливості відкрити сейф, дістати пістолет, зарядити, і відстрілятися…
Я не беруся судити, чи цих 100 трупів і дві сотні поранень щодня – плата варта за право захищатися від тиранів, загарбників, і злодіїв. Можливо і варта (допоки під гарячу руку потрапляю не я і не мої діти).

Просто перш ніж вирішити для себе, не обмежуйтеся теоретичними роздумами про супостатів і героїв, а також усвідомте, що за це є ціна.
Що, приміром в США, ця ціна - це 100 трупів на день. В Україні, де алкоголь вживають більше і понтів більше, відсоток на душу населення може бути і вищий.
Можливо це все одно гідна ціна. А можливо і ні.

Якщо ви запитаєте в мільйонів тих, хто помер від голодомору, чи голокосту, чи жителів Донбасу, які воліли б мати з чого стріляти чи то в зєльоних чєловєчків, чи то в хунтівську нацгвардію - вони, скоріше всього, будуть за легалізацію зброї і скажуть, 100 трупів на день - це все одно гідна і необхідна ціна.
Якщо ж ви запитаєте в батьків, чиїх дітей постріляв з маминого пістолету ображений на світ підліток - вони будуть проти.
Вирішуйте лише після того, коли оцінили всі практичні ризики. Думайте не лише про можливість захищатися, але і про можливість вашої дитини попасти під кулю п’яного сусіда чи обізленого підлітка, в якого зараз пістолета нема, але завтра буде.

P.S.

В Пн. Кароліні я маю право купити зброю. Скільки захочу. І маю на це гроші. І кілька разів навіть поривався.
Але потім прикинув, що шанс нещасного випадку, чи гарячої руки для мене набагато вищий, ніж шанс що десь хтось на мене нападе і я таки встигну дістати з сейфу той пістолет, зарядити і стріляти.

В Пн. Каролі я навіть маю право відкрито носити зброю. Жодних обмежень. Але знову ж, прикинув, що якщо пістолет буде завжди зі мною, шанс, що його випадково знайдуть діти і будуть гратися і випадкого натиснуть курок, чи що мене зупинить поліція за якусь дрібницю і, побачивши пістолет, на всяк випадок вистрілить, цей шанс вищий, ніж шанс, що на мене хтось нападе і я відстріляюся.
Тому, після оцінки всіх ризиків, я вирішив, що мені краще не купувати зброю.

ТО МОЖЕ ТОДІ І АВТОМОБІЛІ ЗАБОРОНИТИ, БО ВІД НИХ ТЕЖ ГИНУТЬ ЛЮДИ?

Несподівано, мої роздуми про легалізацію зброї отримали велику кількість поширень і коментарів.
Один аргумент, який навели кілька коментаторів, звучить так:
«Дійсно, від вогнепальної зброї гине якась кількість людей в різних нещасних випадках чи навмисних порушеннях закону. Але так само, приблизно така ж кількість людей гине на дорогах під колесами автомобілів. То може тоді і автомобілі заборонити?»
Мені дуже подобається це порівняння. І дійсно, я б, певно, змінив свою думку про легалізацію зброї, якби зброя регулювалася так, як регулюються автомобілі.
Не знаю, яку схему легалізації зброї бачать ці дописувачі для України, але в США вогнепальна зброя навіть близько не регулюється як автомобілі.
Але перше, все ж, не порівнюйте суспільну користь від пістолетів і від авто. Автотранспортом кожен з нас користується щодня і отримує щодня суттєву і реальну вигоду.

Вигода ж від вогнепальної зброї на руках в цивільного населення дуже примарна. Можливо десь колись комусь раз в житті дійсно згодиться. Але все ж погодьтеся, суспільній користі від пістолетів до суспільної користі від автотранспорту… Це просто неспіврозмірні явища.
Якби в тому ж США, чи будь якій іншій країні, автотранспорт зник, скажімо, 1 січня 1970 року, то до обіду того ж 1 січня країна б зупинилася. Якби ж в той самий день було забрано всю зброю в цивільного населення, скоріше всього це б мало мінімальний ефект на економіку, політику, і суспільне життя до сьогодні.

Тому, очевидно, поблажки автотранспорту мали б бути набагато вищими, ніж вогнепальній зброї. Врешті-решт, основна функція авто – перевозити пасажирів і вантаж. Основна функція пістолета – вбивати. Прирівнювати ці два продукти просто некоректно.
Але менше з тим. Уявімо, що і вогнепальна зброя дуже суспільно корисна, як автомобілі. Але як автомобілі, вона також досить небезпечна. І що виходить? А виходить ось що.

У всякому випадку в США, автотранспорт, певно, сама регульована індустрія.
Регулюється все:
- Які авто можуть бути на дорозі
- Як ті дороги мають будуватися і підтримуватися
- Хто має право водити авто, причому треба не тільки пройти навчання і здати теоретичний і практичний екзамен, але і регулярно підтверджувати свою здатність (тест на зір, знання дорожніх знаків, і т.п.).
- Самі авто дуже суворо обліковані. Жодна машина не може бути в країні (окрім музею чи автошроту) без реєстрації і щорічного техогляду.
- Керувати авто можна лише при наявності з собою ліцензії на водіння (в США це так і називається, driver’s license).
- Більше того, керувати можна лише при наявності страховки, яка покриває відповідальність і помилку на мільйон+ доларів.
- За дотриманням поводження з авто постійний прискіпливий нагляд поліції різних юрисдикцій, камер спостереження і самих громадян. І навіть маленьке відхилення від норми, як от проїзд на червоний колір, паркування в недозволеному місці, чи перевищення швидкості тягне за собою штраф, а серйозні порушення – заборону керувати автотранспортом.
Іншими словами, найменша підозра, що чи Ви, чи Ваш автомобіль мають найменше відхилення від закону, все, Вам не місце на дорозі.
На диво, обіг зброї регулюється набагато менше:
- Купити можна фактично будь що менше гармати. В принципі, не можна купувати повністю автоматичну зброю, але можна купити напівавтоматичну з насадкою, яка її робить автоматичною. З такого легально-купленого автомата з насадкою було розстріляно 58 людей в Лас-Вегасі рік тому.
- Реєструвати зброю треба, але лише якщо купувати в магазині. Якщо ж купувати приватно з рук, або на виставках зброї, або окремими запчастинами і збирати вдома, реєстрація непотрібна. Деякі штати і деякі міста мають жорсткіші правила, але на федеральному рівні в більшості територій таких обмежень нема.
- Купити може будь-хто досягши 18 років віку. Раніше, ніж купити пиво, приміром.
- Деякі штати мають певні правила зберігання зброї (в сейфі, набої і зброя окремо), але це, звичайно ніхто не перевіряє. А багато штатів, як і Пн. Кароліна де я живу, є взагалі open-cary, тобто можна просто носити автомат на шиї в громадських місцях. Знову ж, є території (приміром деякі міста чи організації), які ввели жорсткіші правила. Приміром, зараз деякі магазини просять не заходити з пістолетом на ремені, а ховати від очей. Але загалом поки біда не станеться, такі речі не контролюються.
- Страховка на відповідальність за нещасні випадки чи умисні пошкодження не потрібна.
Тому так, якби вогнепальна зброя регулювалася б і контролювалася б як автомобілі, можливо було б менше опозиції до її легалізації.
І знову ж, не варто плакатися. Регульований обіг зброї в Україні завжди був.
Зажди можна було купити мисливську зброю. Останнім часом можна купити травматичну. Останнім часом, також, наскільки я розумію навіть короткоствол можна купити певним групам осіб, яким дійсно треба, типу журналістів. Так як і будь-хто (хто має водійські права) купити авто (яке пройшло техогляд і реєстрацію).
Питання, де межа? Чи мисливської дійсно недостатньо?
Ми ж не дозволяємо Формулу-1 (занадто швидкі) чи гусеничний транспорт на дорогах (занадто розбивають дороги). Чи приватні вертольоти чи літаки прямо зі свого двору (занадто небезпечні, можуть на голову впасти). Чи авто паровому двигуні від вугілля (дуже димить).
Можливо тоді і мисливської зброї досить, чи таки треба дозволити Glock і АR-15 для всіх?
Тобто, як і в моєму попередньому дописі на цю тему, я не кажу, що вогнепальну зброю однозначно не можна легалізувати. Я лише кажу, що дозвіл зброї на руках понесе з собою певну кількість непотрібних смертей. Ці смерті, які точно будуть, треба брати до уваги і зважувати проти переваг від дозволу на зброю. Можливо це зависока ціна. Можливо навіть мисливську зброю треба заборонити. А можливо і ні. Можливо не було б Голодомору, якби тоді кожен селянин мав автомат.
З автомобілями все ясно. Кілька тисяч нещасних випадків на рік варті суспільної вигоди від автотранспорту. Питання, чи кілька тисяч трупів від куль, які теж будуть, варті легалізації вогнепальної зброї...
ЗБРОЯ, ТЕОРІЯ ІГОР, ЕКОНОМІКА І ЕКОНОМІЯ
На жаль, більшість пропонентів легалізації вогнепальної зброї думають локально, а не системно, і припускають помилку, яку економісти називають fallacy of composition.
Люди роздумують, щоб змінилося б, якби В МЕНЕ був пістолет. Як би це змінило баланс сил в мою користь, і проти моїх опонентів. Це кардинально неправильний підхід. Треба думати, щоб змінилося б, якби У ВСІХ був пістолет.
Але дозвольте мені почати з простих прикладів, перш ніж я перейду до теорії ігор і економії в системі.
Уявіть Ви на заповненому стадіоні. Іде цікава гра чи концерт. Перед вами сидить амбал і через це Вам трохи погано видно. Ви встаєте на ноги, щоб було видно краще. І дійсно, стоячи Вам видно краще, ніж сидячи.
АЛЕ це змінює баланс в системі. Кожен раз, коли хтось підводиться, виникає стимул іншим теж підвестися, бо за людиною, що стоїть на ногах не видно взагалі нічого. Через кілька хвилин вже весь стадіон на ногах.
В цієї системи є два стабільні еквілібріуми:
(1) коли всі сидять і (2) коли всі стоять.
Рішення, коли стоїте лише Ви, а всі решта сидять не є стабільним рішенням, бо так Вам набагато краще, ніж іншим, а отже інші вставатимуть теж, поки весь стадіон не буде на ногах.
Ви мріяли, що «легалізація» вставання дозволить Вам краще бачити концерт. Але результатом є погіршення Ваших умов. Бо коли абмал перед Вами теж встав, бачити стало ще гірше. Сидячи, амбал був за Вас вищий лише на 5 см. А стоячи – на 10.
Більше того, вся система заплатила за перехід на цей новий еквілібріум. Бо стояти важче, ніж сидіти.
Плюс, тепер також є шанс, що хтось впаде, і весь натовп, як доміно, посиплеться вниз трибун і будуть жертви.
Але Ви вже бачите нове рішення. Треба залізти на лавку ногами, щоб бути вище за абмала перед Вами