ПЦУ і УГКЦ переходять на новий календар: як зміняться дати релігійних свят

Обидві конфесії перейдуть на Новоюліанський календар 1 вересня, коли розпочинається новий церковний рік.

ТСН.ua з'ясовував, як зміняться дати церковних свят.

Покрова, Святого Миколая, Різдво, Водохреща: нові дати свят в Україні на 2023 рік

• Покрова Пресвятої Богородиці - 1 жовтня (раніше 14 жовтня);
• Різдво – 25 грудня (раніше 7 січня)
• Хрещення - 6 січня (раніше 19 січня);
• День святого Миколая - 6 грудня (раніше 19 грудня).

Оскільки Покрова є вихідним днем, митрополит Епіфаній заявив, що звернеться до Верховної Ради, аби перенести вихідний з 14 жовтня на 1 жовтня.

Різвдо поки ще є вихідним днем і за старим, і за новим стилем. Чи скасовуватимуть вихідний 7 січня, нардепи поки не повідомляли.

Великдень, Вознесіння і Трійця

За Новоюліанським календарем, дата Великодня буде вираховуватися, як і раніше. Тому римо-католики і православні святкуватимуть Великдень у різні дні. Відповідно, Вознесіння відзначається на сороковий день після Великодня, а Трійця – на 50-й (інша назва – П'ятидесятниця). Тому зміна календаря не вплине дату цих свят. Принаймні, для всіх регіонів України, крім Закарпаття.

А що на Закарпатті

Справа в тому, що Мукачівська греко-католицька єпархія (МГКЦЄ) не підпорядковується УГКЦ і її предстоятелю Святославу. Вона підпорядковується напряму Ватиканові. Це сталося через низку історичних причин. Від часу проголошення незалежності України віряни МГКЦЄ прагнули до об'єднання зі всією УГКЦ. Проти цього виступали католицькі ієарархи угорського та словацького походження.

Так от, у лютому 2023 року Мукачівська греко-католицька єпархія заявила, що від 1 вересня переходить на Григоріанський календар.

Відповідно, після переходу на григоріанський календар закарпатські греко-католики святкуватимуть в один день з римо-католиками не лише Різдво, але й Великдень. Різниця між датою Великодня за Григоріанським з одного боку і Новоюліанським та Юліанськими календарями може складати від одного тижня до трьох.

Позиція УПЦ МП

УПЦ Московського патріархату і її предстоятель митрополит Онуфрій залишаються консервативними у календарному питання. По суті, в УПЦ МП немає навіть дискусії про перехід на новий стиль.

На місцях прості священники нерідко натякають парафіянам, що перехід на новий стиль – це ледь не "зрада віри". Хоча румуномовні парафії УПЦ МП у Чернівецькій області вже давно використовують Новоюліанський календар.

Календарне питання у церкві: яка різниця між Юліанським, Новоюліанським та Григоріанським

Нагадаємо, що традиційно православні та греко-католики України донедавна використовували у церковному житті Юліанський календар. Цей календар також використовують Російська, Грузинська, Єрусалимська та Сербська православні церкви.

Він має низку недоліків. Різниця між Юліанським та Григоріанським календарями поступово збільшується через різну кількість високосних років.

У зв'язку з наростанням різниці між Юліанським та Григоріанським календарями, починаючи від 2101 року, церкви мали б святкувати Різдво Христове не 7 січня, як у XX—XXI століттях, а 8 січня.

Проте останнім часом у в обох Церквах – ПЦУ і УГКЦ – лунали заклики про необхідність переходу на новий стиль. Це дасть змогу зокрема, святкувати Різдво 25 грудня разом з більшістю християнських країн.

Новоюліанський календар — вдосконалена форма Юліанського календаря. Велика кількість українських парафій у діаспорі вже багато років дотримуються нового стилю. Більшість православних церков, зокрема й Вселенський патріархат, також живуть за Новоюліанським календарем.

У Новоюліанському календарі, нерухомі свята збігаються з Григоріанським календарем, а рухомі (тобто Пасхалія) з Юліанським календарем.

Григоріанський календар використовують римо-католики, деякі католицькі церкви східного обряду та протестанти.

Раніше митрополит Епіфаній запевнив, що громади, які мають бажання залишитися на старому стилю, зможуть це зробити.