Пірати на марші: «У відповідь на нову політику Facebook я справжнім оголошую!»

«Записуй! Записуй!», – у віконечку чату жартував один мій друг і пропонував скласти списки тих, що поширюють (по-Share-ють) «чуму». Його аргумент був простим: це тест на адекватність. Людина не задумуючись готова опублікувати на своїй публічній сторінці текст неперевіреного змісту та ще й із невідомих причин. Десятки тисяч людей перепостили такий текст: «У відповідь на нову політику Facebook я справжнім оголошую, що всі мої персональні дані, ілюстрації, малюнки, комікси, картинки, фотографії, відео і так далі є об'єктами мого авторського права (згідно Бернської Конвенції). Для комерційного використання всіх вищезазначених об'єктів авторського права в кожному конкретному випадку необхідний мій письмовий дозвіл. Кожен, хто читає цей текст, може скопіювати його на свою стіну в Facebook. Після цього ви будете перебувати під захистом законів про авторське право. Цим комюніке я оповіщаю Facebook про те, що розголошення, копіювання, розповсюдження моєї особистої інформації або будь-які інші протиправні дії по відношенню до мого профілю в соціальній мережі суворо заборонені. Вищезазначені заборони також накладаються на співробітників, студентів, агентів або будь-який інший персонал, так чи інакше підконтрольний Facebook. Інформація, яка розміщується в даному аккаунті є конфіденційною. Порушення приватності моїх даних є порушенням закону UCC 1 1-308-308 1-103 та Римського Статуту».

«Ааааааааааааа!!!», – хочеться на цей текст відповісти в стилістиці Facebook. Автори! Аааааааа! Записи про «коте», про те, що не хочеться зранку вставати, посилання на якісь кліпи-мільйонники в ютубі, - усе це тепер буде охоронятися якимось Римським Статутом! Аааааааа!

Головне, що так наполегливо охороняють свої права ті «автори», які завантажують фільми з торентів, книжки на свої рідери теж не купують, а знаходять на піратських сайтах, а статуси пишуть з комп’ютерів, «нафаршированих» піратським ліцензійним забезпеченням. Новий альбом гурту класно скачати з інтернету, тим самим вбивши можливість гурту заробляти, а свої «авторські» права на пости про смачний обід треба берегти!

Цукерберґ не спить, його підлі нишпорки лише чекають моменту, аби вкрасти з Фейсбуку  ваш комент під фотографією чергового котика і опублікувати його в наступному номері журналу «Отдохни» (прочитайте, до речі, назву журналу по-українськи)! На злодієві й шапка горить, але ще ніколи злісні пірати так гаряче не захищали свої права.

Справедливості заради треба визнати, що «чума» ширилася не тільки українським сегментом Фейсбуку, тисячі таких повідомлень перепощували користувачі з різних країн і різними мовами. Шкода, бо дуже б хотілося написати: «Тільки ці люди могли вибрати Януковича». Натомість слід звернути увагу, що соціальні мережі, «віртуальне життя» набирає все більшої ваги – чого тільки варте повідомлення, що агенти бельгійської спецслужби оштрафовані за те, що вказали свого роботодавця у своїх профілях. Починаючи від ревнивого докору «а чого це ти лайкаєш її фотографію?!» і закінчуючи комерційною рекламою:  життя й справді все більше перевтілюється у віртуальне. Спочатку пости в соцмережах стали інформаційним джерелом для журналістів, потім хтось вперше подав до суду за образу в Фейсбуці, а скоро статус «in relationship with N» може виявитися вагомішим за печатку ЗАГСу в паспорті.

Найкумедніше у всій цій ситуації те, що юзери, які публікували фейковий текст з посиланням на Римський статут, не припиняють жорстко стібатися з людей, які готуються до кінця світу. Дивишся на все й думаєш: «Боже, пали!»