Під Горлівкою, що на Донеччині, контрольовані Росією сили продовжують створювати бойове напруження. В Шумах, що неподалік окупованої Горлівки, бойовики цілять в українських військових із снайперських гвинтівок. При чому використовують для цього водонасосну станцію – цивільний об’єкт. Серед іншого, на Великдень бойовики за допомогою безпілотника скинули поруч із позиціями вибуховий пристрів, встановлений у радіоприймач, який, на перший погляд, не несе небезпеки. Гірсько-штурмова бригада «Едельвейси» готова дати відповідь у разі, якщо дії контрольованих Росією сил на Донбасі нестимуть більш агресивний характер. Із 00:01 27 липня 2020 року на Донбасі набула чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню», яка формально чинна й далі, попри численні порушення її російськими гібридними силами. Ці сили порушують домовленість, як і всі попередні, практично щодня, внаслідок чого українські військові час від часу – а останнім часом дедалі частіше – зазнають поранень чи й гинуть. Як повідомило Управління зв’язків із громадськістю Збройних сил України у відповідь на запит Радіо Свобода, з моменту оголошення режиму припинення вогню 27 липня 2020 року і до 20 квітня 2021 року в районі проведення операції Об’єднаних сил на території Донецької та Луганської областей загинули 93 військовослужбовці.

Один з найбільш гарячих напрямків на Донбасі нині – селище Шуми. Тут регулярно ведуть вогонь по українських військових. Кореспонденти Радіо Свобода прожили кілька днів із солдатами. За цей час військові помітили нестандартну тишу, вони кажуть, що вперше за довгий час вдалося виспатися.

У Зайцевому, що під Горлівкою, Донецької області, військові Збройних сил України тримають оборону вже не перший день. За словами солдатів, останні кілька тижнів на околицях Горлівки відчувається активізація бойових дій. Як вони розповіли, днями військові позиції російські гібридні сили обстріляли із мінометів, гранатометів та іншого озброєння. Також в цих районах, кажуть українські вояки, бойовики мінують територію дистанційно – дронами закидають міни ПОМ-2, які заборонені Оттавською конвенцією. Утім, Росія продовжує їх використовувати, оскільки цю конвенцію, на відміну від України, не підписала (Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків, Кремль відкидає ці звинувачення). Обстріли військові оцінюють як провокації. Мета, кажуть, одна – втягнути в бій Збройні сили та продовжити ескалацію на Донбасі. Бойовики ж на своїх ресурсах звинувачують в обстрілах, навпаки, ЗСУ. Українські військові розповідають, що дають відповідь на вогонь противника, проте лише у тому випадку, коли є явна загроза життю та здоров’ю або ж висувається диверсійна група. Вже незабаром після виїзду журналістів українські військові повідомили, що їхні позиції знову обстріляли із мінометів. Із 00:01 27 липня 2020 року на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню», яка формально чинна й далі, попри численні порушення її російськими гібридними силами, про що щодня повідомляють в штабі ООС. Ці сили, за повідомленнями штабу, порушують її, як і всі попередні такі домовленості, практично щодня, внаслідок чого українські військові час від часу – і останнім часом дедалі частіше – зазнають поранень чи й гинуть. На цей час, за повідомленнями, внаслідок обстрілів противника й підривів на вибухових пристроях протягом нинішнього перемир’я загинули принаймні 35 українських військовослужбовців (із них близько 28 лише протягом цього року), ще понад 85 були поранені чи зазнали бойових травм.

Фоторепортаж з навчання 130-го батальйону територіальної оборони Солом’янського району столиці. Оскільки офіційних вишколів бракує, деякі підрозділи за власною ініціативою проводять додаткові навчання. Тренування 130-го батальйону допомагає організовувати ГО «Територіальна оборона столиці». Серед інструкторів – колишні військові з цієї громадської організації. Не всі підрозділи тренуються так само інтенсивно – регулярність та ефективність вишколів залежать від мотивації бійців та командирів. На восьмому році нинішньої війни досі не ухвалений закон про тероборону. Наразі основу військ територіальної оборони Сухопутних військ ЗСУ складають 25 бригад – це 580 кадрових військовослужбовців, 8000 резервістів-контрактників і кілька десятків тисяч військовозобов'язаних, яких при необхідності призиватимуть за мобілізацією. Росія останніми тижнями активно нарощує військову присутність біля українських кордонів і в окупованому Криму. За даними розслідувачів, вже стягнула 80 тисяч військових до східного кордону з Україною та у Криму. Зокрема, розслідувачам вдалося зафіксувати великий табір російських військових у Воронезькій області, за 250 кілометрів від кордону з Україною. У Кремлі заявили, що пересування російської армії територією Росії не повинне викликати занепокоєння інших країн, зокрема України.

Президент США Джо Байден має намір оголосити про виведення американських вояків з Афганістану до 11 вересня. Про це американські ЗМІ повідомили офіційні особи. Таким чином не вдасться дотриматися термінів виведення військ, погоджених минулого року адміністрацією президента Трампа із Талібаном - за цими домовленостями американці мали залишити Афганістан до травня. Раінше президент Байден вже заявляв, що це буде важко виконати до 1 травня. За угодою, підписаною у лютому 2020 року, США та його союзники в НАТО зобов'язувалися вивести усі війська з Афганістану за 14 місяців, якщо Талібан дотримається своїх обіцянок - зокрема, не дозволяти на підконтрольних територіях діяти Аль-Каїді та іншим озброєним угрупованням, а також не полишати мирних переговорів в країні. З того часу Талібан припинив напади на міжнародні сили, але продовжив боротися проти уряду Афганістану. Є побоювання, що коли іноземні збройні сили залишать країни до того, як буде досягнуто надійну угоду між сторонами конфлікту, Талібан може захопити владу. США твердять, що досі в Афганістані залишаються близько 2500 американських військових. На час, коли укладали угоду з Талібаном, там було близько 13 тисяч вояків США. Новий граничний термін виведення американських військ зійдеться у часі із 20 роковинами терористичних нападів на Світовий торговельний центр та Пентагон, що сталися 11 вересня 2001 року. Війська США увійшли до Афганістану саме після терактів 11 вересня 2001 року. Це найтриваліша військова кампанія в американській історії.

Перебуваючи з робочою поїздкою на Донбасі, Президент України Володимир Зеленський відвідав позиції на передньому краї оборони, де зафіксовано найбільшу кількість порушень режиму всеосяжного та сталого припинення вогню. Глава держави поспілкувався з військовослужбовцями, які служать на бойових позиціях. Захисники розповіли Президенту про ситуацію на фронті. «Дякую вам за те, що зберігаєте спокій людей та бороните нашу землю. Ви є справжнім прикладом героїзму та самовідданості. Ми пам’ятаємо кожного воїна, який загинув, захищаючи нашу державу», – сказав Президент. Присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять військових, які загинули у боях за суверенітет і незалежність України. Глава держави вручив українським захисникам державні нагороди та цінні подарунки. Володимир Зеленський пообідав разом з військовослужбовцями у солдатській їдальні. Президент відзначив високу якість страв, якими годують військових.

Кілька відеозаписів у соціальних мережах, що з’явились разом з аналізом доступних даних, свідчать про велике нарощування російських військових сил у Криму та вздовж кордону Росії з Україною. Також посилилися обстріли на лінії розмежування між українськими військовими і російськими гібридними силами на сході України. Із 00:01 27 липня 2020 року на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню». Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після окупації Росією українського Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 січня 2021 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

Президент Володимир Зеленський разом з послами західних країн – партнерів України побував на передових позиціях у зоні проведення Операції об'єднаних сил на Донбасі. Глава держави та дипломати ознайомилися з поточною ситуацією в зоні проведення ООС, умовами служби та проживання військових. Разом з Володимиром Зеленським передову відвідали Посол Франції в Україні Етьєн де Понсен, Посол Німеччини Анка Фельдгузен, Посол Великої Британії Мелінда Сіммонс, тимчасова повірена у справах США в Україні Крістіна Квін, Посол Канади Лариса Ґаладза, Посол Швеції Тобіас Тиберг. «Дуже важливо, щоб посли дружніх і партнерських країн бачили на власні очі, що відбувається на Донбасі та які наслідки спричинила війна. Західні дипломати повинні отримати з перших вуст правдиву інформацію про те, як Україна виконує взяті на себе зобов'язання зі встановлення режиму припинення вогню, якого не дотримується протилежна сторона», – наголосив Глава держави. Керівник Офісу Президента Андрій Єрмак зауважив, що Володимир Зеленський прагне особисто донести до військових важливість режиму припинення вогню та їхньої надважливої ролі у його збереженні попри провокації з боку противника. «Безпека безпекою, але це наші люди, і вони повинні відчувати, що Президент приходить до них. Це для них важливо, тому що вони воюють за нас, за країну. Якщо Президент говорить про те, що він за режим припинення вогню, то він сам показує своїм приїздом, що для нього це важливо, – наголосив він. Андрій Єрмак нагадав, що Глава держави вже проїхав майже 60% лінії зіткнення. - Тому, коли Президенту доповідають військові, він розуміє, про що йдеться, тому що практично всюди він був». Єрмак відзначив важливість сигналу від послів Франції та Німеччини – країн, які беруть участь у Нормандському форматі, а також від послів Канади, Сполучених Штатів, Великої Британії, Швеції, що Україна дотримується встановленого режиму припинення вогню. «Збереження режиму припинення вогню є найбільш принциповим. Будь-які перемовини далі неможливо вести, коли вбивають наших людей. Важливо, що вбивають спеціальні групи снайперів, які не є у постійній дислокації. Тобто це провокація, дуже гарно організована. Це професійні вбивці, які саме для цього сюди приїжджають», – наголосив керівник Офісу Президента. Володимир Зеленський на передовій вручив цінні пам'ятні подарунки трьом військовослужбовцям.

Після збройного протистояння, що тривало протягом 1990–1992 років, проблема Південної Осетії неодноразово спалахувала, особливо в 2008 році. Наслідки протистояння і сьогодні є відчутними для етнічних грузинів і осетинів. Південна Осетія, колишня автономна область у складі Грузії, вже кілька разів то проголошувала свою «незалежність», то голосувала за «вступ до Росії», то знову поверталася в бік самопроголошеної «незалежності», то знову просилася в Росію. Фактично Тбілісі втратив контроль над регіоном 1992 року, і він існує завдяки потужній підтримці Росії. Урешті після війни Росії проти Грузії 2008 року Москва визнала цей регіон, як і іншу сепаратистську частину Грузії Абхазію, за «незалежні держави»; крім Росії, таке визнання зробили ще три держави світу: Нікарагуа, Венесуела й Науру. Міжнародна спільнота, як і Грузія, вважає обидва регіони невід’ємними частинами Грузії, тимчасово окупованими Росією – яка, на порушення її міжнародних зобов’язань, відмовилася виводити з них свої війська.

У столиці Азербайджану Баку відсвяткували визволення від вірменських сил частини Нагірного Карабаху і сусідніх територій країни за результатами шеститижневого конфлікту. Вулицями міста пройшли близько трьох тисяч військових, проїхали танки й інша військова техніка – загалом близько 150 одиниць, над містом пролетіла бойова авіація й безпілотники, а в сусідній Бакинській бухті демонстрували маневри військові кораблі. На параді був присутній і президент Туреччини, союзника Азербайджану, Реджеп Тайїп Ердоган. Турецькі військові теж узяли участь у параді.