Прощавай консерватизм чи продовження турбулентності: що мають знати українці про парламентські вибори в Польщі

Не встигли виборчі дільниці в Польщі припинити свою роботу, хоча деякі працювали аж до 23:00 через дуже високу явку – майже 73% – як з’явилися результати першого екзит-полу IPSOS. Правляча "Право і Справедливість" (ПіС) Ярослава Качинського отримала 36,8%, ставши формальним переможцем виборів. На другому місці "Громадянства коаліція" – блок правоцентристських партій на чолі з колишнім польським прем’єром Дональдом Туском. Третє й четверте місця посіли потенційні партнери Туска по коаліції - "Третій шлях" й об’єднання лівих сил "Лівиця" – 13% та 8,6%. І на п’ятому місці явний аутсайдер цих перегонів, антисистемна й антиукраїнська "Конфедерація" з 6,2%. Пише ТСН. 

Станом на 14:00 (за Варшавою) понеділка було підраховано понад 50% бюлетенів. Офіційні результати не набагато відрізняються від даних екзит-полу IPSOS. Хоча багато журналістів та експертів, пам’ятаючи, як екзит-поли помилилися на виборах у Туреччині та кілька тижнів тому в Словаччині, застерігали не робити передчасних висновків. Наразі вже можна констатувати, що більшість поляків вперше за вісім років віддала перевагу опозиційним силам, а не консервативній ПіС.

Що це означає для Польщі? Чому, попри перемогу опозиції, існує ризик дострокових виборів? І чи варто Україні чекати, що буря у наших відносинах із Польщею вщухне? Читайте про це в тексті ТСН.ua про підсумки найважливіших від 1989 року парламентських виборів у Польщі.

Екзамен для правлячої ПіС: більшість поляків проти консерватизму

Жорстка міграційна та політика історичної пам’яті, сварки з Брюсселем, підпорядкування судової гілки влади та ЗМІ уряду, суттєве обмеження права жінок на аборти та великі соцпакети для пенсіонерів та батьків із дітьми. Саме так можна характеризувати вісім років правління ПіСу. ТСН.ua вже писав, що напередодні цих парламентських виборів державна нафтова компанія Orlen навіть знизила ціни на пальне. Це призвело до "паливного туризму" - чехи почали їздити до Польщі, щоб дешевше заправитися.

Коли опозиція звинувачувала ПіС в "орбанізації Польщі", вони були не такі вже й далекі від правди. Справа в тому, що напередодні останніх парламентських виборів в Угорщині, Орбан теж знизив ціни на пальне. А під час попередніх виборчих кампаній суттєво знижував комунальні тарифи. Проте "засівання" виборців грошима ПіСу не допомогло. На момент підрахунку 53,75% бюлетенів, "Громадянства коаліція", "Третій шлях" і "Лівиця" мають достатньо для формування парламентської більшості й уряду.

Остаточні офіційні результати виборів польська ЦВК обіцяє оголосити до обіду вівторка, 17 жовтня. У своєму X (колишній Twitter) прем’єр Польщі Матеуш Моравецький дописав: "Ми перемогли". Хоча насправді перемога піррова. На виборах у 2019 році ПіС взяла 235 із 460 місць у Сеймі за рекордної на той момент явки в понад 60%. Цього разу явка склала майже 73%, побивши рекорд не лише 2019 року, а й всіх виборів від 1989 року. І, схоже, чималенький відсоток тих, хто до 15 жовтня не визначився з вибором або не хотів чесно відповідати, за кого планує голосувати, а таких за даними соцопитувань було понад 20%, дійшли на вибори й віддали свої голоси за опозицію. За даними Ipsos для TVN 24, 30% з тих, хто не визначився й не ходив на вибори у 2019 році, цього разу проголосували саме за "Громадянську коаліцію".

Лідер ПіСу Ярослав Качинський теж заявив про третю поспіль перемогу партії, хоч і не виключив, що їм доведеться працювати в опозиції. І тут є цікавий нюанс і два можливі сценарії розвитку подій.

Перший. За словами керівника виборчого штабу ПіС Йоахіма Брудзінського, президент Анджей Дуда, який власне є формальним представником ПіСу, має доручити формування уряду саме партії Ярослава Качинського,. У понеділок, 16 жовтня, деякі провладні політики навіть закидали, що можуть переманити на свій бік Польську селянську партію (PSL), що довелося спростовувати представникам цієї політсили.

"Мене переповнює пустий сміх. Панове, перестаньте себе обманювати. Вісім років ви знищували нас, знищували інші демократичні партії, плювали на нас, обзивали нас. А зараз ви говорите про коаліцію? Ви справді все переплутали", - заявив речник PSL Мілош Мотика в ефірі TVN24.

Експерти прогнозують, що президент Дуда заплющуватиме очі на опозиційну більшість в парламенті, здатну сформувати уряд, так довго, як це буде можливо. Проте, якщо ж зрештою ПіС і перейде в опозицію, то Анджей Дуда зможе ветувати будь-яке рішення Сейму, адже опозиція не матиме 3/5 більшості для його подолання.

Другий. Хоч Дональд Туск і назвав результати чергових парламентських виборів "перемогою Польщі й демократії", насправді це ще далеко не кінець. Поляризація польського суспільства нікуди не зникла. Майже 40% виборців проголосували за ПіС. У розрізі вікових груп, найбільшу підтримку ПіС має серед виборців у віці понад 60 років – 53%. Також 48,6% виборців ПіС – це сільський електорат. "Громадянська коаліція" має від 28 до понад 35% в усіх вікових групах, що може слугувати стабілізуючим фактором для польського суспільства.

Проте уряд під керівництвом Дональда Туска, якщо не буде дострокових парламентських виборів, чекає чи не найбільша проблема – економічна криза. У вересні інфляція в країні склала 8,2% (у порівнянні з вереснем 2022 року). Державний борг досяг рекордного рівня в 1,5 трлн злотих. А враховуючи те, що "Громадянська коаліція" обіцяла підвищення соціальних виплат пенсіонерам і батькам із дітьми, це створює дуже сприятливе тло для критики з боку ПіС.

Три опозиційні партії обіцяли відновити незалежність судової системи й ЗМІ, лібералізувати права жінок на аборти та порозумітися з Брюсселем, щоб у тому числі розблокувати фонди ЄС, які б зараз не завадили Польщі. Проте, по-перше, зробити це буде нелегко через право вето у президента Дуди. По-друге, скрізь від судів до держорганів купа представників ПіСу, які можуть просто саботувати рішення уряду.

Щодо відносин з Україною, від представників "Громадянської коаліції" ми точно більше не почуємо про невдячність українців за допомогу з боку Польщі. Хоча й у лавах партії Дональда Туска є неоднозначні персонажі. Буде менше спекуляцій і в питаннях політики національної пам’яті. Принаймні поки триває повномасштабна російська війна. А от щодо експорту українського збіжжя поступок чекати не варто. ТСН.ua вже писав, що як у лавах "Громадянської коаліції" є ті, хто захищає інтереси фермерів, так і PSL активна щодо цього. Тому працювати над вирішенням цього проблемного питання нашому уряду ще доведеться. Й не факт, що пристрасті вгамуються. Адже навесні наступного року в Польщі відбудуться місцеві вибори, а 2025 року – президентські.