КолонкиВсе статьи
-
Після війни: ветерани і суспільство чи суспільство ветеранів
Максим Колесников: Трохи антизради, бо вже сил нема бачити це нагнітання та ниття про те, як ми приречені після перемоги стикнутися з повним триндецом. Пройдусь по деяким пунктам, від яких особливо вже тіпає.
-
"Історія нашаровується пластами, з усією їхньою складністю та неоднозначністю". Думка про Батьківщину-мати і не тільки
Олена Червоник: З цікавістю читаю дискусію з приводу Родини-матері. Як завжди дивуюся ось цьому праведному гніву з приводу "радянського мистецтва" – типу ідеологічно-забрудненого, а отже такого, що треба вичистити. По-перше, не існує якогось специфічно "радянського" мистецтва.
-
Закриті кордони після війни чи запрошення мігрантів. Приклад Австралії
Я живу в країні, в якій за даними останнього перепису населення майже третина громадян (29.2%) народилася за її межами, а в майже половини населення (49%) хоча б один з батьків народився за межами країни. В країні третина сімей вдома розмовляють мовою, відмінною від англійської, тобто 5% розмовляють арабською, 4% – однією китайською (Mandarin) і 4% - іншою китайською (Cantonese), 3% - італійською, майже 3% - грецькою і т.п., а мова з найбільшим темпом приросту в суспільстві – непальска, якою розмовляють приблизно 0.5%.
-
"Соломинка, яка якраз й ламає хребет верблюду". Ціна помилки в розрахунках
Костянтин Машовець: Отже, сьогодні Волновахський напрямок (район м.Вугледар)... й у зв'язку з цим, деякі судження загального характеру...
-
«Усе відбулося так, як не могло не відбутися – рано чи пізно». Чи ми самі заслужили війну?
Євген Якунов: Війна була неминучою, починаючи з 19 серпня 1991 року, коли в Москві владу захопив ГКЧП, а до голови Верховної Ради УРСР Кравчука терміново прибув генерал Варенніков з ультиматумом. Цього дня весь Київський військовий округ було приведено в готовність номер 1. Кравчук не підтримав заколотників, але й не виступив проти, намагаючись пробігти між крапельками. Втім, це не допомогло б, якби ГКЧП утримався при владі принаймні два тижні: у Київ би увійшли танки, повторюючи Прагу 1968 року.
-
Поссорить Польшу с Германией: путинская Россия наступает на Европу
Виктор Небоженко: Кремль, на примере «запутанности» европейской истории и границ, пытается «раскачать» одновременно поляков и немцев на взаимный и общеевропейский реваншизм. В России набирает обороты мощная кампания стравливания Германии и Польши.
-
Дещо про "Куп'янську катастрофу", або трохи диванної аналітики
Костянтин Машовець: На Куп'янському напрямку, як ми з вами й передбачали, шановні читачі, ситуація виявилась не такою однозначною, як вже хтось поспішив "гучно заявити" у соціальних мережах... про катастрофу української оборони й "прущих на Боровую" росіянах.
-
Россия, ракеты и украинские порты: в чем логика таких атак?
Игорь Тышкевич: Российская Федерация концентрируется на обстрелах портовой инфраструктуры Украины. Об этом свидетельствует география последних ракетных атак. И, увы, в той же логике события, вероятнее всего будут развиваться в ближайшие недели.
-
«На осінь нас посадять за стіл переговорів»: яка вірогідність і що про що це? Пару експертних думок
Чи буде восени черговий раунд переговорів між нами та агресором, які фактори впливають на таку ймовірність та кому це потрібно: що кажуть аналітики?
-
Україна-НАТО: чому нас не беруть
Микола Бєлєсков: Будь-який збройний альянс можна дійсно сприймати як певну форму страхування, коли вартість оборони і ризики перерозподіляються більш рівномірно зменшуючи навантаження на кожну окрему країну.