Колонки
Андрiй Любка
17.05.2015 1987

Про сливовицю і свіже молоко, без яких життя було би пріснішим

Є різні способи вирватися з сірої буденності, побороти власну депресію чи урізноманітнити нудне життя. До найдієвіших можна зарахувати любов (кожен хай розуміє це слово в міру власної розпусності) і подорожування. Щоправда, слід уточнити, що під подорожуванням я розумію саме мандри, зміну ландшафтів і культур, відкриття нового, приємну втому і виснаження, а зовсім не двотижневе лежання на шезлонґу. Хтозна, чому я не люблю ледачий морський відпочинок – може, через те, що не втомлююся і не маю від чого відпочивати, але приблизно на сороковій хвилині курортне морське узбережжя починає мене дратувати. Можна ще ловити кайф від улюбленого хобі. Для мене це, наприклад, риболовля. Але є ще один, найшвидший і дуже приємний спосіб розвіяти тугу й отримати насолоду – гурманство. Про нього й поговоримо.

 

Адже божественний смак може зробити тебе щасливим і задоволеним всього за одну хвилину. І що цікаво – чим цей смак простіший, тим потужніше він діє, мовби підтверджуючи стару тезу, що все геніальне просте. Наприклад, свіже молоко і гарячий пахкий хліб. Ммм, відірватися неможливо, а щастя скільки! Або чорний хліб, вмочуваний у оливкову олію, попередньо трохи підсолену й перчену. Воістину, просто і неймовірно смачно.

Так само з оливками, лише вони мають бути великими і з кісточками. Оливки без кісточок можна використовувати для салатів чи різних страв, натомість якщо ви просто хочете з’їсти оливку, то вона обов’язково має бути цілою. Бо кісточка змушує їсти плід поволі, кусаючи шматочок за шматочком, ретельніше розкошуючи смаком. Не кажучи вже про те, що смак оливки буде зовсім різним біля самої кісточки і на поверхні.

Навмисно не пишу тут нічого про смажене м’ясо чи різні делікатеси, адже це очевидні речі. Мені ж ідеться про дрібні нюанси простих смаків, що вражають своїм багатством. Наприклад, гаряча вівсянка на молоці і кинута в неї пригоршня заморожених вишень. Прісний смак вівсянки і квасна терпкість вишень – це просто симфонія, яку підсилює різниця температур цих компонентів. Смачно так, що аж не хочеться ковтати!

liubka

Андрій
Любка

український поет, перекладач і есеїст.

Автор збірок поезій «Вісім місяців шизофренії» (2007) та «ТЕРОРИЗМ» (2008).  Лауреат літературних премій «Дебют» (2007) та «Київські лаври» (2011). Учасник багатьох українських та європейських літературних акцій та фестивалів. Окремі твори перекладені угорською, чеською, португальською, німецькою, англійською, російською та польською мовами.

Або консервований тунець, який часто використовують для приготування салатів. Насправді його треба їсти самого – висипаєте вміст консерви на тарілку, вимочуєте в соусі чорний хліб, потім на нього викладаєте рибу й їсте з часником. Ситнішої й ароматнішої страви годі й уявити.

Але що я все про їжу, якщо ще дієвішими для підняття настрою й релаксу є добрі напої. Наприклад, вино – байдуже, біле чи червоне, головне, щоб воно було сухим – зі стиглими великими сливами. Вперше таке поєднання мені показали кілька років тому в Італії, і з того часу я люблю вечеряти вином і сливами влітку. Сидиш собі десь під деревом на травичці, читаєш книжку, робиш великі ковтки вина просто з шийки пляшки, а закусуєш соковитою сливою, яку перед тим хвацько витираєш об штанину. Заради таких моментів варто жити!

З огляду на те, що ми з вами тут справді відверто й по-дружньому говоримо, відкрию свою найбільшу таємницю, найдосконаліший смак. Отож, після ситного обіду чи апетитної вечері хочеться чимось запити. Запивати треба рюмкою натуральної (бажано не з магазину) сливовиці. Оптимальна градусність цього напою – від 45 до 70, а найкращі зразки трапляються між 60 і 67 градусом. Така міцність напою важлива, бо вона має обпалити всі смакові рецептори в роті, стравохід і розігріти шлунок. А пахощі сливи немов інгалюють зсередини, додаючи бадьорості й наче пробуджуючи після їжі. Отож, перекидаємо в себе рюмку сливовиці, прополіскуємо нею рот, щоб шокувати всі смакові рецептори, ковтаємо, кілька секунд насолоджуємося теплом і запахом, які розливаються травним трактом, а потім беремо цукерку «Барбарис». Її делікатну кислість після вогняної слив’янки можна порівняти лише з партією скрипки, яка раптом виривається понад весь оркестр, сигналізуючи про початок кульмінації. Божественно!

А що любите ви?

Оценка материала:

5.00 / 5
Про сливовицю і свіже молоко, без яких життя було би пріснішим 5.00 5 5
17.05.2015 1987
comments powered by Disqus
Еще колонки: Андрiй Любка
  • Прощання з літом: Зима буде довгою Прощання з літом: Зима буде довгою

    Після того випадку в готелі ще довго панував переполох. Манекенного типу рецепціоністки хоч і намагалися створити хорошу міну при поганій грі, усміхалися й робили вигляд, буцімто нічого не сталося, але ВСІ про це вже знали. Знали старші пані, літні німкені, які у своїх величезних капелюхах походжали терасами – тепер вони не дивилися навколо, а лише собі під ноги.

  • Політична премія Дарвіна: "гасконці" Коломойського і "Правий сектор" змагаються в електоральному самогубстві Політична премія Дарвіна: "гасконці" Коломойського і "Правий сектор" змагаються в електоральному самогубстві

      Колись їхня історія може увійти до підручників з політології, політичного піару і словника літературознвчих термінів (стаття про трагікомедію). Справді, треба мати неабиякий талант і здібності, щоб так швидко вбити себе і свої перспективи. Раніше здавалося, що найбездарнішим політичним проектом в історії України є "Наша Україна" Ющенка. Тепер місце на п'єдесталі політичної премії Дарвіна впевнено здобувають "Правий сектор" і липкорукі "гасконці" Коломойського.

  • Двадцять років різанині в Сребрениці: Росія знову на боці зла Двадцять років різанині в Сребрениці: Росія знову на боці зла

    20 років тому, посеред спекотного липня 1995-го, відбувся найбільший злочин після закінчення Другої світової війни – етнічна чистка в боснійському місті Сребрениця. За різними підрахунками, військові і парамілітарні підрозділи Республіки Сербської тоді вбили 8 000 боснійських чоловіків (мусульман), тобто все чоловіче населення міста у віці від 12 до 70 років.

  • Ідеї Ганни Гопко пішли в народ, або Безалкогольний День народження Ідеї Ганни Гопко пішли в народ, або Безалкогольний День народження

    Їй-Богу, за 27 років життя я встиг утнути чимало дурниць, взяти найактивнішу участь у багатьох ідіотських ініціативах, палко підтримувати абсурдні ідеї, але одного разу трапилася зі мною подія, від спогадів про яку стає моторошно. Безалкогольний День народження. Погодьтеся, навіть звучить так, ніби йдеться про якесь жахливе знущання над людиною. Зрештою, так і було.

  • "Бей хохлов, спасай Россию": гол Шевченка збірній Росії, або Як я став русофобом "Бей хохлов, спасай Россию": гол Шевченка збірній Росії, або Як я став русофобом

    Мої геополітичні погляди сформувалися протягом 13 хвилин. Сталося це жовтневого вечора 1999 року під час футбольного матчу Україна-Росія. Це був останній вечір дитинства й перший вечір юності; маркером порогу стало те, що тоді я востаннє в житті плакав перед телевізором. А все через те, що збірна Україна програвала Росії 1:0. Більшої катастрофи годі було й уявити.