МВС України: «Щотижня гвардійці затримають осіб, які підозрюються у співпраці із незаконними збройними формуваннями так званими «ДНР» та «ЛНР». Мобільний блокпост - обладнаний броньований автомобіль із озброєним підрозділом на його борту, що призначені для безперервного контролю за рухом транспорту та осіб на дорогах. Мобільні блокпости розташовуються в місцях, які не контролюються стаціонарними блокпостами. Серед основних завдань мобільного блокпосту – недопущення переміщення товарів з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, запобігання несанкціонованого ввезення зброї, боєприпасів, вибухових та наркотичних речовин, виявлення осіб, що підозрюються у співпраці з незаконними збройними формуваннями, та злочинців, які перебувають у розшуку тощо».

Лето уже перевалило за экватор, однако погода в Киеве далеко не всегда напоминает это время года. Если июнь, по данным метеорологов, был теплее обычного, то температура в июле стала ближе к сентябрьской. Впрочем, жители столицы все же успели позагорать на городских пляжах и заняться водными активностями на Днепре.

Літо - відмінна пора для відпочинку з друзями. Одним із чудових рішень є похід у гори. Саме таке дозвілля й обрав закарпатський фотограф Сергій Денисенко, який нещодавно повернувся з мандрівки Карпатами. Фотограф докладно описав етапи подорожі компанії, а також оприлюднив авторські світлини, на яких передав і емоційні враження туристів, і погодні настрої, що часто змінювалися, і творчий погляд із високогір'я. "Як кажуть туристи, у поході під дощем суп можна їсти вічно. Вирушаючи в цю подорож, ми ще не знали, що нас чекає. Якби знали, можливо, залишилися б удома. Але ми все-таки пішли. П'ятниця, 13-е. О 4 ранку виїхали на бусику з Ужгорода, доїхали до кінця села Луги. Там пересіли на бортовий "УАЗик" і їхали вгору, поки у нього не закипів мотор. Тут і стартував безпосередньо сам похід. На першому перевалі всі намастилися кремом від засмаги. Це стало головною темою для жартів в наступні два дні. Піп Іван здалеку нам позував, але коли ми підійшли ближче, сховався в хмару. Перекусили біля обсерваторії і пішли вниз. Погода стала псуватися, почав крапати дощик. Ми спустилися в мальовничу долину і встановили табір. Субота, 14-е. Вранці ми встигли поснідати, просушити намети, зібратися і вийти на хребет. І тут гостинні Чорногори показали всю свою привітність. Хмари перетворилися в одну суцільну хмару, яка огорнула все навколо. Пішов дрібний дощ. Видимість - метрів 20. І ще вітер. Іноді він дув з такою силою, що треба було впиратися палицею в схил, щоб не полетіти в Івано-Франківську область. Вибору у нас не було - треба йти. І ми йшли. Йшли через гори Менчул, Бребенескул, Ребра, Туркул, Пожижевська, обходячи вершини траверсом, йшли повз озер Бребенескул і Несамовите. Ми йшли по одному з найкрасивіших хребтів українських Карпат і нічого не бачили. Черевики забули, що таке gore-tex і відчайдушно хлюпали. Але у нас була мета - будиночок на схилі Говерли, де можна переночувати. І доля нагородила нас за страждання - будиночок був вільний. І там було сухо, а це головне. Вигребли купу сміття і розташувалися на нічліг. Грузинський коньяк, макарони по-флотськи, теплий спальник - життя прекрасне! Але фотографій цього дня в альбомі майже не буде. Шкода було камеру діставати і фотографувати всередині хмари було нічого. Неділя, 15-е. Вранці поснідали, натягнули на себе вологі речі, взули мокрі черевики і вийшли в дощ. На цей день у нас був запланований найдовший перехід - близько 25 км. Але практично весь час вниз. Погода почала поліпшуватися, дощ іноді стихав, туман розсіювався і можна було щось сфотографувати. На траверсі Петроса зустріли знайомих джиперів. Вони сказали, що нас не розуміють і поїхали далі, усі такі причесані і в білих футболках. А ми спустилися з Говерли, обійшли Петрос і пішли в село Кваси. А там нас вже чекало пиво, піца і бусик, тобто happy end. Ще про туристів. Ми зустрічали їх досить багато, незважаючи на погоду. Здивувало екіпірування, точніше його відсутність. Люди йдуть в гори в тканинних кросівках, а деякі - в кедах або навіть сандалях на босу ногу. Захист від дощу - одноразовий дощовик. Ми вирішили, що десь в найближчому селі повинен бути триповерховий супермаркет "Світ поліетіленових дощовиків". У районі Туркула зустріли двох з велосипедами. У них був розгублений вигляд. І ще закон: чим ближче до села, тим чистіші туристи. На думку корів, які жують траву і спостерігають за людськими потоками вгору і вниз, туристи йдуть вгору, щоб забруднитися. Ось такі у нас вийшли пригоди в Карпатах".

Президент Порошенко: "Вітаю учасників багатонаціональних навчань SeaBreeze2018 – українських воїнів, які разом з військовослужбовцями з 19 країн-членів НАТО і партнерів на морі й під водою, на суходолі і в повітрі ефективно відпрацьовують морську операцію з безпеки у кризовому регіоні. Безумовно, такі спільні навчання, як SeaBreeze2018, сприяють досягненню ВМС України сумісності із флотами держав-членів НАТО та відродженню військово-морського потенціалу нашої держави. Дякую нашим партнерам за чітку підтримку України у стримуванні російської агресії".

Франция: 4 - Хорватия: 2. Автогол, радость чемпионов, ляп вратаря и фейковые полицейские на поле – финал Чемпионата мира-2018 на московском стадионе "Лужники". Подборка лучших кадров.

В Киеве прошла природоохранная акция «Сделай уборку на заповедном острове», цель которой - улучшить экологическое состояние Днепровских островов. Акция прошла на островах, расположенных у берега Днепра, 57 лодок и около 1000 человек очищали воду столичной акватории от мусора. Мусор одновременно убирали на четырех островах. Акция уже проходит 9-ый год подряд, как отмечают в Ассоциации рыболовов Украины, с каждым годом мусора на островах становится все меньше. В мероприятии приняли участие представители общественных организаций, деятели науки и культуры. Участники акции планируют вывезти от 2 до 8 тонн мусора.

В Киеве состоялось первое в Украине тестирование линий электропередач с использованием дронов. Беспилотные аппараты оснащенны высокотехнологичным оборудованием - тепловизором, видеокамерой и сканером. Тестовое обследование столичных электросетей прошло на подстанции «Левобережная», которая обеспечивает электрическим питанием жителей Днепровского района столицы. Во время мероприятия эксперты протестировали работу трех дронов.

У Києві провели акцію «Забуття – гірше зради» на підтримку українських політв'язнів у Росії і в окупованому нею Криму, а також полонених на окупованій російськими гібридними силами частині Донбасу. Учасники акції провели імітацію «параду полонених» із майдану Незалежності до Верховної Ради. Під стінами парламенту «полонених» «розстріляли». Також на площі перед Верховною Радою, поставили клітку, в якій активісти пропонували депутатам посидіти, аби ті хоч приблизно відчули, як це перебувати в заручниках.

Команда піар-агенції Gres Todorchuk створила фотопроект на підтримку людей з вадами слуху: «Фотопроект «Зіркова абетка» створений, щоб звернути увагу на проблему нечуючих людей та тих, хто втрачає слух, – а це понад 3 мільйони українців. Ми хочемо сказати усім нечуючим та тим, хто втрачає слух: «Ми вас чуємо! Ми вас відчуваємо!». «Зіркова абетка» – це один з багатьох проектів, які Gres Todorchuk реалізовує для в рамках ініціативи «Коли тиша заговорила» ГО «Відчуй». Її мета – привернути увагу до теми втрати слуху і адаптації нечуючих людей. За статистикою, кожен дев'ятий українець втрачає слух і часто про це не здогадується. Жестовою мовою говорять понад 250 000 українців, але його не вчать у школах навіть на базовому рівні. Засновники «Відчуй» Людмила і Андрій Пишні вірять, що це можливо змінити. Що одного дня кожен знатиме, як сказати жестовою мовою «привіт» і «спасибі», а кожен, хто втрачає слух, зможе знайти розуміння і підтримку. Дякуємо усім учасникам проекту!Андрій Пишний Vera Brezhneva Masha Efrosinina Katya Osadcha Ольга Фреймут Владимир Зеленский Dmitriy Monatik Андрій Хливнюк Helen Kot Андрій Шевченко Сергей Бабкин Alla Kostromichova Юрій Горбунов Anna Zavalskaya Jamala Alim Qizi Алексей Суханов Евгений Кошевой Sasha Koltsova Остап Ступка Shoptenko Alena Настя Каменских Julia Sanina Andre Tan Tim Miroshnychenko Masha Timoshenko Iryna Danylevska Дима Каднай Constantine Dmitriev Александр Шовковский Dmitry Shurov Анатолій Анатоліч Marko Halanevych Nata Filatova Анна Панова.  Виставка фотопроекту відбудеться восени одній із київських галерей. Окрім цього, світлини стануть основою освітніх плакатів та матеріалів, рекламної кампанії з популяризації жестової мови, благодійного календаря та інше».

Да, с этого года самый большой джазовый фестиваль Украины сменил название. Все остальное осталось прежним: Львов как место его проведения, последние числа июня как время его проведения (в этот раз — с 27 июня по 1 июля), три главных сцены и три сцены проекта Street Music (хотя прежде было четыре), платная — только самая большая из сцен, и главное — много качественной музыки. И не только джазовой. Классический джаз да и просто историю джаза на большой сцене представляли патриархи жанра, композиторы, и, по совпадению, все — граждане США, и все — в составе квартетов: саксофонист Чарльз Ллойд (Charles Lloyd) со своим проектом The Marvels, клавишник Дейв Грусин (Dave Grusin) и гитарист Ли Ритенаур (Lee Ritenour), а также самый старший среди них — пианист Ахмад Джамал (Ahmad Jamal). Программу, близкую к классической музыке — проект Libereto III — сыграл шведский мультиинструменталист Ларс Даниэльссон (Lars Danielsson) совместно со своими европейскими партнерами и украинским симфоническим оркестром «INSO-Львов». От академической музыки к европейской народной и обратно легко переходил итальянец Стефано Боллани (Stefano Bollani) со своим квартетом NapoliTrip. Один из участников этого проекта, французский аккордеонист Венсан Пейрани (Vincent Peirani), четырьмя днями ранее исполнял музыку, близкую к европейской классической на сцене площади Рынок в дуете с соотечественником и саксофонистом Эмилем Паризьеном (Emile Parisien). По сути, поп-музыку, и к большому удовольствию зрителей исполняли на сцене имени Эдди Рознера итальянец Марио Бионди (Mario Biondi) и британец Джейми Каллум (Jamie Cullum). Первый — только вокалист, второй — вокалист и пианист. Музыкальное шоу показал здесь еще один британец — Джейкоб Кольер (Jacob Collier). Свои и чужие пьесы он в одиночку исполнял на фортепиано, клавишных, гитаре, бас-гитаре, контрабасе и барабанах. И пел. Развитием музыки в жанре R&B был  американский проект R+R=NOW (Reflect+Respond=Now), возглавляемый клавишником Робертом Гласпером (Robert Glasper). И фанк одного из самых известных современных бас-гитаристов — Маркуса Миллера (Marcus Miller) — также не был традиционным. И на малых сценах царило разнообразие направлений. Может, дальше всех в своих электронных экспериментах зашли участники украинского New Brain trio со специально приглашенным саксофонитом Михаилом Балогом. Был еще один человек-оркестр — итальянский скрипач Люка Чарла (Luca Ciarla). Звучал и здесь классический джаз, к примеру, его исполняли литовский #LT100 jazz band и турецкий Kerem Görsev Quartet. Не было в этом году ярко выраженных фольклорных проектов. Но музыка трио канадца Джона Стетча (John Stetch) базировалась, в том числе, на украинском мелосе. А израильского Shalosh Trio — на еврейской традиции. В поп-электронном звучании нашего, можно сказать, оркестра ONUKA легко читалось украинское происхождение. Известный львовский коллектив ShockolaD, который часто выступает в разных составах — в этот раз при участии польского саксофониста Шимона Камыковского (Szymon Kamykowski) и американской вокалистки (впрочем, она очень давно живет во Львове) Брии Блессинг (Bria Blessing) — играл свою программу «Ивасюк», состоящую из песен легендарного украинского композитора и поэта. Многие из них вполне можно считать народными. И музыка уж совсем любых жанров звучала на небольших сценах Street Music.  Была у этого фестиваля особенность: в последний день на сцене площади Рынок в рамках фестиваля проводились мероприятия, организованные новым партнером фестиваля — посольством Канады. Неподалеку от сцены на специально сооруженной площадке проходил хоккей, правда, не на коньках. Были и другие события, но для нас важно, что все три коллектива, выступавшие на самой сцене, были канадскими. И, поскольку их было на один больше, чем в другие дни, концерты начались раньше — не в три, а в час дня. А на сцене у дворца Потоцких музыка зазвучала только к четырем часам. И еще одна отличительная черта была у фестиваля этого года: он был самым мокрым. Дожди шли не просто каждый день, но и по нескольку раз на дню. Что настоящих ценителей музыки, естественно, не спугнуло.