На Яворівському військовому полігоні у Львівській області завершуються багатонаціональні командно-штабні навчання «Rapid Trident – 2020». Як повідомляє Міністерство оборони України, 24 вересня учасники навчань проводили операцію зі звільнення населеного пункту від терористів. Крім того, до їхньої уваги були представлені практичні дії підрозділів цивільно-військового співробітництва. А також відбулася практична демонстрація можливостей табору для біженців, організованого Товариством Червоного Хреста. За словами співкерівника навчань з американської сторони, полковника Майкла Хансона, концепція цьогорічного навчання базувалась на відпрацюванні українськими армійськими підрозділами та підрозділами інших силових структур при підтримці союзників питань відбиття збройного нападу недружніх країн, відновлення суверенітету і контролю над державним кордоном: «Представники ЗС України та інших військових формувань зробили все найкраще для того, щоб досягнути цих високих стандартів. Вони досягли високих результатів і проявили себе як хороша команда. Це найкраще навчання, у яких я брав участь». Навчання триватимуть до 25 вересня на різних ділянках львівського військового полігону. Під час практичних занять використовувалося понад 500 одиниць військових автомобілів та бойових броньованих машин, вертольоти Мі-8 армійської авіації армійської авіації Сухопутних військ, літаки Повітряних сил ЗСУ та ЗСУ США.

В Дрогобичі та його околицях можна відвідати храми, що увійшли до списку ЮНЕСКО, найстаршу солеварню Європи, унікальну скельну фортецю та інтерактивні музеї в Тустані, авторську копію відомої статуї Христа з сонячного Ріо або ж вклонитися мощам сотень святих в Бориславі.  Прогулянку Дрогобичом почнемо зі старої солеварні. Сіль тут добувають вже понад 800 років з ропи, яка піднімається на поверхню природним шляхом. Дрогобицька солеварня - найстаріше промислове підприємство усієї України та друге «за стажем» у Європі. Цікаво, хоча й сумно, те, що зараз, через відсутність грошей на розвиток та модернізацію, солеварня повернулася практично до початку свого існування - тут добувають сіль за технологіями 1100-х років. Але варто побачити пані Оксану Бунду, яка захоплено переповідає усі історії про сіль – і занедбаність обертається архаїкою, коли відчуваєш себе якщо не в XII-му, так у XIX-му столітті.  Обабіч солеварні – дві дерев’яні церкви. Їх збудували з соляних доходів. Перший з храмів, Святого Юра (сер. XVII ст.), входить до списку Всесвітнього надбання ЮНЕСКО - настільки цінними визнані його розписи, які вкриваюсь усі його стіни, яруси та склепіння, навіть над вівтарем, що є відхиленням від канонів. В храмі нема занадто страхітливих картин пекла – й це незвично для традиції ілюструвати як можна більшу кількість покарань людських гріхів з максимально жахливою фантазією. З іншого краю солеварні стоїть так само дерев’яна Здвиженська церква, що була парафіяльним храмом солеварів. Її живопис створювався протягом 1613-1735 рр. Тепер попрямуємо до міста. Посередині центральної площі Дрогобича височіє ратуша, збудована 1929 року. По будніх днях тут можна оглянути сесійну залу. Головні принади ратуші – Туристично-інформаційний центр, приватний музей ваг у підвалі та можливість піднятися на вежу. В музеї ваг зібрано до півтисячі екземплярів практично з усього світу, серед яких незмінно привертають увагу німецькі ваги для зважування жінок, запідозрених у відьомстві. Біля центральної площі знаходяться два головних храми міста – греко-католицький Троїцький собор (1690-1709 рр.) та костел Св. Варфоломія, який почали будувати 1392 року. Інтер’єри останнього непогано збережені. Дзвіниця костелу – колишня оборонна башта замку. Трохи збоку від площі знаходяться ще дві сакральні споруди – Петропавлівський монастир (1775 р.) та Хоральна синагога (1865 р.), яка за розміром вважається найбільшою в Західній Україні. У ХІХ ст. Дрогобич та його околиці стали одним з головних нафтових родовищ світу. Тоді ж вулиці міста обсіли розкішні особняки багатих підприємців. Відзначимо дві вілли магната Гартенберга – на вул. Шевченка, 12, та на Франка, 36, остання з яких прикрашена статуєю давньогрецького бога сонця Геліоса. Символом елегантності та багатства нафтового Дрогобича стала т.зв. «вілла Б’янка» (вул. Шевченка, 38), яка отримала свою неформальну назву через найвідомішого з дрогобицьких літераторів - Бруно Шульца (1892-1942), який описав її у оповіданні «Весна». Зараз всередині вілли – частина експозиції краєзнавчого музею, в якому водночас представлено народне мистецтво та колекція з садиби графа Лянцкоронського (з палацу у Старому Роздолі) - меблі, зброя, кераміка, порцеляна тощо. Інші вілли, які заслуговують на увагу - №№ 14 та 23 (вілла бургомістра Яроша) по вул. Шевченка, №№ 16 та 38 по вул. Франка, № 18 по вул. Січових Стрільців (зараз тут відділ сакрального мистецтва), № 8 по вул. Мазепи (фактично – на площі Ринок), № 39 по вул. Л. Українки.  Також варті уваги кол. будинок товариства «Сокіл» (Шевченка, 29), медична бібліотека (Шевченка, 11), кол. повітовий суд (вул. Стрийська, 3) та семикласна школа (вул. Завалля, 12). В будівлі суду, де була також в’язниця, зараз відкрито музей «Тюрма на Стрийській». Далі їдемо до Борислава – центру видобутку нафти в часи Австро-Угорщини. Промисловий бум почався у місті з 1893-го, коли сюди прибув канадський промисловець МакГарві. Зараз макет бурової вежі МакГарві можна побачити в музеї історії нафтової та газової промисловості. Святинею міста є греко-католицький костел Св. Анни, де зібрані частки мощів понад 700 святих. Кожна реліквія має документальне підтвердження автентичності від Ватикану. Село Нагуєвичі неподалік Борислава – батьківщина Івана Франка. Автентичної хати Каменяра не зберіглося, тому все відновлювалося тільки на початку 1980-х – від власне хати до кузні, де колись працював батько письменника. Через вулицю збудовано великий музей з розширеною експозицією про життя Франка. Біля музею стоїть один з найоригінальніших пам’ятників Франку, на якому зображено не тільки Каменяра, а і інших геніїв світової літератури, яких він перекладав.  Невеличке село Рихтичі здивує тим, що біля церкви, яка колись була костелом, стоїть триметрова копія одного з найвідоміших монументів планети – фігури Христа з Ріо-де-Жанейро. Вона є авторською реплікою бразильського оригіналу. Річ в тім, що автор статуї в Ріо - поляк Поль Ландовський (1875-1961), був добрим знайомцем господаря Рихтичів. Нарешті, нас чекають скелі Тустані та село Урич, які слід розглядати в єдиному комплексі. Тустань - місце давніх язичницьких культів, оборонний вузол на шляху до карпатських перевалів, поєднання природньої моці та людської винахідливості. В тутешньому музеї віртуально відтворили фортечну забудову усіх історичних періодів, є можливість навіть «політати» над нею, вдягнувши спеціальні окуляри. На самих скелях обладнано сходи та переходи, створено оглядові майданчики з відповідними стендами. До музейного комплексу входить і бойківське село Урич, з незвично сучасним за концепцією музеєм локальної історії та етнографії «Хата у Глубокім». В цій автентичній бойківській хаті ми спочатку бачимо умовне родове дерево мешканців Урича, їхні світлини, а далі поступово знайомимося зі світом предметів, побутом. А завдяки ретельно проробленим інформаційним стендам-довідникам, можна дізнатись, які будинки та будівлі в Уричі є старовинними та зберегли автентичні риси, які – перебудованими, а які – збудованими без жодних натяків на бойківську традицію. З повним текстом статті можна ознайомитися тут:  http://kontrakty.ua/article/149146

Війна на Донбасі триває вже сьомий рік. За цей час у зоні бойових дій загинули щонайменше 4 305 солдатів і добровольців. Їх іменами називають вулиці та школи, на їх честь влаштовують забіги, відкривають меморіали та алеї пам’яті. Днем пам’яті захисників України стало 29 серпня. Ігор Єфімов створив проєкт «Обличчя пам’яті» про тих, хто залишився після, про рідних і близьких солдатів, які загинули на війні. Ігор Єфімов, фотограф, живе в Черкасах. Автор персональних і колективних виставок в Україні, Білорусі, Молдові, Росії, Узбекистані, Хорватії, Польщі, Естонії, Німеччині, Франції, Австрії, Бельгії. Співпрацював з ОБСЄ, результатом чого стала персональна виставка у Хофбурзі (Відень, Австрія). Переможець фестивалю вуличної фотографії Eastreet (Люблін, Польща). Лауреат премії «Прометей» Національної спілки журналістів України. — Ці проєкт і виставка присвячені родинам, які втратили своїх рідних чоловіків на війні. На знімках їхні дружини, батьки, діти. Усі вони сфотографовані у військовому кітелі. Він один для всіх як символ загальної для країни втрати, адже трагедія торкнулася і родичів, і друзів, і сусідів; це травма, яка об’єднує весь український народ. Військовий мундир також служить нагадуванням, що війна все ще триває. Разом з тим мені хотілося залишити місце надії та світлим спогадам, тому що життя все-таки продовжується. На кількох фотографіях присутні квіти, які в мистецтві уособлюють прекрасне, але водночас скороминуще життя. Зрізані квіти — як метафора перерваних життів, які дали нам можливість насолоджуватися світом і красою. Розмірковуючи про задум проєкту, я вирішив, що варто якось об’єднати всіх героїв зйомки, символічно поставити їх в рівне становище. Але так, щоб глядачі не відразу звернули увагу на кітель: головний акцент був зроблений на людину. Я вибирав з однотонних кітелів, непомітних, так і зупинився на парадній формі Збройних сил України. Пізніше з’ясувалося, що дістати такий кітель по-справжньому важко. Той, що на фото, я позичив у військкоматі. Пошуком героїв займалася волонтерська організація «Об’єднання жінок і матерів бійців — учасників АТО», за що їй велика подяка. Багато прізвищ я чув раніше, на честь воїнів уже названі вулиці в Черкасах, їх дійсно пам’ятають. Декого із загиблих знав особисто. Коли приходили героїні зйомки, часто я не відразу розумів, чия це родичка. Тільки з часом, у ході бесіди здогадувався, чия це мама, дружина, дочка. Усього відзняв близько тридцяти осіб. Я завжди цікавився і займався документальною фотографією. Торік у мене з’явилася студія, і я почав знімати людей у ній. У якийсь момент мені захотілося об’єднати студійну роботу з документальною фотографією, і мені здається, що проєкт вийшов на стику жанрів. Психологічно це була важка зйомка. Не хочеться порівнювати емоційну тяжкість, але мені і раніше доводилося робити складні в цьому плані проєкти. Це корисний струс і перевірка на людяність — вони допомагають переглянути пріоритети. У цій зйомці були і сльози, і щемливі історії. Іноді доводилося припиняти процес. Але всі учасники проєкту розуміли мету виставки, приуроченої до Дня пам’яті. Усі, хто прийшов на зйомку, хочуть, щоб їхніх рідних пам’ятали, щоб їх смерть не була марною. Тому вони і погодилися брати участь, ми всі разом були на одному боці.

"Недели моды" прошли за последние дни в Пекине, Риме, Нью-Йорке и других городах. Наиболее красочными были театрализованные показы в столице Китая. Демонстрации новых моделей одежды в США и Европе проходили или на открытом воздухе, или при ограниченном числе гостей.

Виборча кампанія-2020 офіційно розпочалася в Україні 5 вересня, однак ті, хто має намір балотуватися під час прийдешніх місцевих виборів, ще завдовго до цієї дати розпочали свою агітацію, яка інколи мала ознаки непрямого підкупу, що зафіксували, наприклад, в організаціях «Чесно» та «Опора». Вода і їжа, шкільні набори, секонд-хенд, велосипеди, повітряна куля і навіть банкомат: на що ідуть політики заради перемоги на місцевих виборах? Усе це, охочі прийти до влади політики вже почали використовувати, аби завоювати прихильність потенційних виборців, хоча це – порушення виборчого законодавства. До підбірки потрапили креативні різновиди передвиборчої агітації, які можуть бути розцінені як порушення виборчого законодавства. Водночас міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив: «Хочу попередити: в МВС України достатньо сил, засобів та мотивації для контролю передвиборчого процесу. Ми будемо жорстко реагувати на всі спроби побудови «передвиборчих сіток», на підкуп виборців, провокації та інші порушення». Станом на 18 вересня правоохоронці зареєстрували в Україні уже 330 заяв та повідомлень, пов’язаних із порушенням виборчого процесу. Зокрема, до ЄРДР внесли відомості щодо 34 кримінальних правопорушень щодо підкупу виборців.

В этом году в Умань на праздник Рош ха-Шана прибыли, по данным украинских властей, не более 2500 хасидов (в прошлые годы их число достигало 30-40 тысяч). В связи с их приездом в городе были введены дополнительные карантинные ограничения: в частности, с 15 по 21 сентября запрещено проведение массовых мероприятий с участием более одного человека на 10 кв.метров площади здания или территории на открытом воздухе, а в районе паломничества запрещено посещение учебных заведений. По данным местных СМИ, необычно пустые улицы города патрулировал "ковидконтроль", организованный властями Умани. При этом отмечается, что хасиды практически не соблюдали "масочный режим".

На території Міжнародного центру миротворчості та безпеки академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (Яворівський район Львівської області) розпочалися масштабні військові навчання «Rapid Trident 2020» («Блискавичний тризуб»). На відкриття на полігон на гвинтокрилі прилетів Президент України Володимир Зеленський. Після підняття прапорів України та США, гарант виголосив недовгу промову. З Американської сторони виступив Співкерівник  цьогорічного «Блискавичного тризуба» полковник Майкл Хансен. На завершення для гостей організували показ військової операції на одному з майданчиків полігону. На полігоні перебуватимуть близько 4 тисяч військових із дев’яти країн. Планувалося більше, але карантин трішки поплутав карти… Під час занять на навчальних ділянках залучатиметься бронетехніка та проводитимуться навчальні стрільби зі стрілецької зброї, здійснюватимуться польоти вертольотів армійської авіації, та повітряних суден військової авіації.Мешканців населених пунктів, розташованих поблизу полігону, попросили бути обережними та оминати територію, де проводитимуться навчання. Військові наполегливо рекомендують у цей період не заходити та не заїжджати жодним видом транспорту в зони, позначені покажчиками, або оточені допоміжним військовим персоналом. Деякі ділянки місцевості та автомобільних доріг на території полігону будуть закриті для проходу та проїзду. Територія військового полігону охоронятиметься підрозділами Військової служби правопорядку, які мають повноваження затримувати підозрілих осіб на території військових об’єктів на термін до 72 годин для з’ясування обставин.

48 августа радует летней погодой, хотя уже завтра синоптики обещают похолодание и превращение в 18 сентября. Пока что же в Одессе продолжается бархатный сезон, когда пробки из-за спешащих на работу горожан и одновременно забитые этими же горожанами пляжи. Новый хороший индикатор этой поры прокат самокатов в прибрежной зоне: двухколесный транспорт заполонил Трассу здоровья и, судя по всему, спрос не снижается. Во время прогулки вдоль моря интересно заглянуть на пляж Дельфин. Там уже ничего не напоминает о позоре государственного масштаба. Убрали ржавый «Делфи», и слава богу. Ностальгия не мучает. Без танкера любителям фотосессий приходится по-старинке фотографировать друг друга и цветы, а начинающим художникам рисовать волны да бакланов, облюбовавших остатки причала.

15 вересня сотні хасидів, які вирушили до України для святкування Рош га-Шана, незважаючи на обмеження через пандемію коронавірусу, заблокували білорусько-український кордон після того, як прикордонники не впустили їх на українську територію.Кожного єврейського Нового року десятки тисяч хасидів здійснюють паломництво до Умані, де на єврейському кладовищі похований цадик Нахман (1772–1810 р.р.) – засновник Брацлавського (Бреславського) хасидизму. Святкуючи Рош га-Шана, тисячі хасидів із різних верств цієї ультраортодоксальної релігійної течії, намагаються бути якнайближче до могили раббі Нахмана, бо вірять, що це принесе їм успіх і щастя. Цього року святкування єврейського Нового року припадає на 18-20 вересня. Однак Україна – через погіршення епідеміологічної ситуації із коронавірусом – до 28 вересня заборонила в’їзд іноземцям та особам без громадянства. Винятки є лише для окремих категорій осіб. За повідомленням Міністерства внутрішніх справ України, станом на 16 вересня на Чернігівщині навпроти пункту пропуску «Нові Яриловичі» перебувають «близько 1000 іноземців, які не полишають спроб потрапити в Україну».

Футболісти київського "Динамо" з перемоги стартували у єврокубках нового сезону. У поєдинку третього кваліфікаційного раунду Ліги чемпіонів УЄФА "Динамо" взяло гору над віцечемпіоном Голландії АЗ "Алкмаар" - 2:0. Авторами голів на НСК "Олімпійський" у Києві стали Жерсон Родрігес, якому на 49-й хвилині асистував Віталій Буяльський, та Микола Шапаренко (86) - завдяки результативному пасу Томаша Кендзьори. У раунді плей-офф за вихід у груповий турнір Ліги чемпіонів "Динамо" зіграє 22 та 29 вересня з переможцем пари "Гент" (Бельгія) - "Рапід" (Австрія).