В українських школах закінчився навчальний рік. Випускники вирішили, що війна, яка зруйнувала їхні навчальні заклади, не переможе мрії, й закарбували цю сторінку свого життя на світлинах і відео. Так з’явилися випускні фотоальбоми на тлі руйнувань. Прощальні шкільні вальси станцювали на тлі знищених шкіл, пишні сукні, які купували на випускні вечори, довелося вдягнути на руїни, замість святкувань влаштували флешмоби. Серед цьогорічних випускників багато тих, хто попрощалися зі своїми школами назавжди. Принаймні в тому вигляді навчальних закладів, до якого звикли. Адже 111 закладів загальної середньої освіти, за даними Міністерства освіти України станом на 31 травня, зруйновані вщент унаслідок повномасштабного вторгнення рф. Пошкоджено 830 шкіл. Випускники житомирського ліцею №25, їхні батьки, вчителі символічно попрощалися з будівлею, яку 4 березня росіяни зруйнували авіаударом. Діти й освітяни прийшли з десятками маленьких дзвоників до руїн, вигукуючи "Віват, ліцей!". Станцювали вальс на руїнах своєї школи №134 десять одинадцятикласників-харків’ян. Зібратися змогла лише третина учнів – решта виїхала за межі Харкова. У будівлі навчального закладу на вулиці Шевченка 27 лютого забарикадувалися російські спецпризначенці. Українські захисники знешкодили там ворога, але школа внаслідок бою зазнала великих руйнувань. Для вальсування вчорашні школярі обрали пісню про розбомблене щастя "Мрія", яку написала українська співачка Jerry Heil (Яна Шамаєва). Територію під час запису відео охороняли військові. Учениця цього ж навчального закладу Валерія прийшла до своєї розстріляної школи у яскравій червоній сукні, щоб зробити випускне фото."... мені 16 років... навчалася в школі 134 у Харкові... було дуже багато друзів зі школи, ми були як одна велика сім'я... З дівчатами ми вибирали сукні та раділи, що всі будуть дуже красиві в день випускного. Але до нас прийшoв "рyсский мир" та зруйнував всі наші плани, про які ми так мріяли!", – поділилася словами Валерії її тітка Анна Єпішева на своїй сторінці у Фейсбуці. Вирішили сфотографуватися для випускного альбому на руїнах свого навчального закладу і одинадцятикласники Новгород-Сіверської школи №2 на Чернігівщині. "Випускний альбом учнів 11 класу у цьому році виглядає так! У них вкрали дитинство, свято останнього дзвоника та випускний вечір", – підписали фото на сторінці Новгород-Сiверської загальноосвiтньої школи I-III ступенiв № 2 у Фейсбуці. А учні трьох одинадцятих класів Чернігова пристали на пропозицію франківського фотографа Станіслава Сеника створити випускний альбом на тлі міських руйнувань. "У нас вкрали свято, вкрали дитинство. І ми хотіли показати світу, що життя продовжується, незалежно від умов", – розповіла випускниця  загальноосвітньої спеціалізованої школи фізико-математичного профілю №12 Катерина, одна з учасниць фотопроєкту. Випускники самі обирали локації для фотографування. Ними стали руїни торгового центру, житлового будинку на вулиці Чорновола, згорілий гуртожиток в мікрорайоні Шерстянка, понівечені цивільні автомобілі, рештки військової техніки росіян, яку знищили Збройні сили України. Зйомка була безкоштовна, і випускники самі обирали собі стиль.

Українські військові продовжують утримувати лінію оборони на одній із ділянок фронту на Донеччині. Танкісти ЗСУ щоденно прикривають піхотинців, яких атакує російська армія, а також виконують інші бойові завдання.

Україна є великим експортером олії, кукурудзи та пшениці, але війна та блокада Росією українських портів фактично зупинили значну кількість цього потоку. У той час як російська армія цілеспрямовано нищить український аграрний сектор, фермери, попри обстріли і мінування, із ризиком для життя намагаються провести комплекс польових робіт. Поки Україна шукає інші логістичні шляхи для експорту свого зерна, Росія намагається спробувати відмінити санкції в обмін на розблокування українських портів у Чорному морі. У звичайний сільськогосподарський сезон українські аграрії працювали б за суворим графіком. Тепер фермери чекають безпечної миті – часто вночі під покровом темряви. Проблем, з якими стикаються фермери, багато: брак дизельного палива, невибіркові удари російської артилерії, міни, обвуглені залишки бронетехніки на їхніх полях, нестача працівників. До війни Україна експортувала понад 5 мільйонів метричних тонн зерна на місяць, переважно через порти в Чорному морі. Російські військові кораблі заблокували ці порти й унеможливили таким чином перевезення, зокрема і українського зерна. Це створило для деяких країн загрозу голоду. Водночас, Росія краде українське зерно, вивозить його у Крим і потім продає як своє. «Це майже гротескна ситуація, яку ми спостерігаємо зараз в Україні, коли майже 25 мільйонів метричних тонн зерна можуть бути експортовані, але не можуть бути вивезені з країни через блокаду портів», – сказав Йозеф Шмідхубер, заступник директора Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН. Україна та інші країни намагаються знайти інші шляхи вивезення українського зерна на світовий ринок. Зокрема, таким варіантом може бути залізниця, хоча Росія завдає ракетних ударів і по залізничній інфраструктурі. Росію звинувачують не лише у крадіжці українського зерна та його продажі в інші країни, а й у тому, що російська армія цілеспрямовано знищує аграрні об'єкти: ферми, елеватори, продовольчі склади, сільськогосподарську техніку, бази. Російська армія намагається зруйнувати в Україні систему виробництва і збереження продовольства. За оцінками FAO (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН), на додаток до 720-811 мільйонів людей, які зіткнулися з хронічним голодом у 2020 році, війна Росії проти України може призвести до збільшення кількості людей, які недоїдають у 2022 та 2023 роках – на 7,6 мільйона, а у найгіршому випадку ще на 13,1 мільйона. Найбільшою загроза голоду є для таких країн як Йорданія, Ємен та Ліван, оскільки вони значною мірою залежать від імпорту продуктових основних товарів, причому здебільшого саме з Росії та України. Дослідницька служба Європейського парламенту повідомляє, що Росія та Україна постачають понад половину імпорту зернових в Північну Африку та на Близький Схід, а країни Східної Африки імпортують 72% зернових з Росії та 18% з України. За даними FAO, щонайменше 30% імпорту пшениці п'ятдесятьма країнами світу  залежать від Росії та України. Серед них країни на Близькому Сході та в Північній Африці: Ліван, Єгипет, Лівія, Оман, Саудівська Аравія, Ємен, Туніс, Іран, Йорданія та Марокко. 29 квітня у Міністерстві сільського господарства України повідомили, що майже 30% сільськогосподарських угідь країни зараз є окупованими або небезпечними й такими, що не можуть оброблятися. Через вторгнення Росії в Україну в деяких з найбідніших і вразливих країн світу зросли ціни на хліб. Виконавчий директор Всесвітньої продовольчої програми Девід Бізлі попередив: «Коли нація, яка є житницею світу, стає нацією з найдовшою чергою за хлібом у світі, ми знаємо, що маємо проблему». Він додає, що блокада Росією українського порту в Одесі є оголошенням війни глобальній продовольчій безпеці, результатом чого може стати голод, дестабілізація та масова міграція в цілому світі. Росія заявила, що зніме блокаду, якщо західні санкції проти неї будуть скасовані. Таку вимогу міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба охарактеризував як «шантаж».

Спільно із Службою безпеки України слідчі задокументували воєнний злочин Росії за ст. 438 (порушення законів та звичаїв війни) Кримінального кодексу України. Станом на 2 червня загалом військові РФ пошкодили 1 938 закладів освіти України, 182 з яких зруйновані повністю.

Поки українські військові борються за контроль над ключовим містом на сході України – Сєвєродонецьком, російські сили продовжують обстріли в цьому регіоні. Так, у Дружківці, що на півночі Донецької області, минулими вихідними загинула щонайменше одна людина. Жителі міста Дружківка, що на захід від Сєвєродонецька, 5 червня прокинулися від звуку вибухів та розбитого скла. Багато житлових будинків зруйновано. Одна людина загинула. Ще однією гарячою точкою на Донбасі зараз є місто Бахмут: російські війська просунулися вглиб раніше контрольованих Києвом територій в районі Світлодарської дуги і наблизилися до міста. Українські війська відбивають атаки російських сил та намагаються встановити контроль на панівних висотах для подальшого контролю та можливих маневрів.

«Щодо вчорашніх вранішніх вибухів у Дарницькому та Дніпровському районах столиці. На даний момент жертв у результаті ракетних ударів по об’єктах інфраструктури  немає. Одну постраждалу особу госпіталізували. Служби ще працюють на місцях, що зазнали атаки», – повідомив перший заступник голови КМДА Микола Поворозник. Внаслідок ракетного удару на Дарницькому вагоноремонтному заводі повністю знищено три цехи, повідомив член правління АТ «Укрзалізниця» Євген Шрамко. Однак ремонт і виробництво вагонів тут спробують відновити у кооперації з іншими підприємствами галузі. Ранковий обстріл Києва 5 червня був з Каспійського моря, повідомило командування Повітряних сил ЗСУ. За попередніми даними, ракети запустили з літаків Ту-95.

За підсумками робочої поїздки до Запорізької, Донецької та Луганської областей Президент України Володимир Зеленський оприлюднив звернення до українців: "Бажаю здоров’я, шановні українці! Сьогодні в мене нічне звернення, тому я коротко. Багато роботи було. Нескінченна доба. Був у Запоріжжі, Запорізькій області. Підтримав наших військових, нагородив найкращих. Заслухав доповідь. Були на позиціях. Провів зустріч з головою обласної державної адміністрації, місцевим керівництвом поліції, Служби безпеки, а також деякими мерами тимчасово окупованих міст. Зустрівся з маріупольцями, яким вдалося виїхати з міста живими і з дітьми. Тут їх зустріла Хортиця. По-людськи й тепло. Умови – бачив – тимчасові, але непогані. Зрозумів їхні складні питання. Думаю, вирішимо. У кожної сім’ї – своя історія. Більшість була без чоловіків. У когось чоловік пішов воювати, у когось – у полоні, у когось, на жаль, загинув. Просто трагедія. Ні дому, ні близької людини. Але треба жити заради дітей. Реальні герої – вони серед нас. Після цього поїхав з керівником Офісу на схід. Були в Лисичанську, були в Соледарі. Пишаюся кожним і кожною, кого зустрів, кому тиснув руку, з ким спілкувався, кого підтримав. Дещо привезли військовим. Про це детально не буду. А дещо привезли від них вам. Це важливо. Впевненість привезли. І міцність. Я бажаю їм здоров'я. Їхнім батькам – уклін. Всім нам – перемоги. Слава Україні!"

Внаслідок російського удару в ніч на 2 червня зайнялася школа у Київському районі міста. Під час гасіння пожежі рятувальники знайшли загиблу жінку, поранення дістав чоловік, ще троє жінок врятовані. Як повідомили в обласному управлінні рятувальників, у школі на вулиці Академіка Павлова після удару горіла бібліотека площею 50 кв. м. Повідомлення про пожежу до рятувальників надійшло о 00:13, о 02:14 пожежу загасили. Ця школа вже піддавалася удару РФ з початку вторгнення і мала часткове руйнування. За інформацією речника рятувальників на Харківщині Євгена Василенка, під час російського удару у школі перебували п'ять людей: охоронець та чотири жінки, які прийшли в укриття на ніч. "Одна загинула на східцях біля сховища, спускалася туди. Інших завалило у підвалі. Сторож — отримав поранення, у лікарні. Троє жінок не ушкодженні, дістали з-під завалів", — повідомив Василенко. Також за інформацією ОВА, пораненому чоловіку 63 роки. Його госпіталізували з вибухової травмою: осколковим пораненням голови, передпліччя, ніг. Нині стан охоронця середнього тяжкості.

Збірна України з футболу з рахунком 3:1 перемогла збірну Шотландії. Це був матч раунду плей-офф за вихід на Чемпіонат світу з футболу, що пройде в Катарі у листопаді-грудні цього року. Матч з Шотландією мав відбутися ще у березні. Але футбольні плани порушило агресивне вторгнення російських військ в Україну 24 лютого. УЄФА вирішила не скасовувати зустріч, а перенести її майже на три місяці. Відповідно, змістилась дата проведення і другого матчу - зі збірною Уельсу. Саме з цією британською командою має зіграти переможець пари Україна-Шотландія. Це буде останньою перепоною на шляху до катарського Чемпіонату світу. Тренер українців Олександр Петраков виставив такий стартовий склад: Георгій Бущан (воротар), Олександр Караваєв, Ілля Забарний, Микола Матвієнко і Віталій Миколенко (захисники), Руслан Маліновський, Тарас Степаненко, Олександр Зінченко, Андрій Ярмоленко і Віктор Циганков (півзахисники) і Роман Яремчук (нападник). Зустріч команди почали активно і на зустрічних курсах. Перший небезпечний момент виник на 7 хвилині, коли українець Віктор Циганков з лінії штрафного майданчику завдавав удару по воротах Шотландії. Воротар команди-суперниці Крейг Гордон відбив постріл. На 16-й хвилині вбивчий шанс мав Ярмоленко. Він опинився віч-на-віч з голкіпером, але його удар знову зміг зупинити суперник. Шотландія, в свою чергу, покладалась більше на силовий футбол і свою перевагу при стандартних положеннях. На 32-й хвилині капітан української збірної Андрій Ярмоленко отримав чудовий пас з глибини поля і, опинившись один перед голкіпером Шотландії, впевнено перекинув його та забив гол. Після перерви Україна змогла швидко подвоїти перевагу. На 49-й хвилині Роман Яремчук головою замкнув подачу з правого флангу від Олександра Караваєва. Ведучи в рахунку, Україна продовжувала тиснути на ворота Шотландії. Декілька небезпечних ударів відбив воротар Гордон. Найкращий шанс Шотландія мала на 67-й хвилині, коли МакГінн пробив головою повз порожні ворота. На 78-й хвилині шотландцям вдалось скоротити відставання. МакГрегор добив м'яч в ворота після сейву Бущана. Після цього українець Артем Довбик втратив шанс забити гол, коли вийшов віч-на-віч з воротарем, але не встиг пробити. Свій шанс він використав на 90+4 хвилині. Підсумок матчу 3:1 на користь українців. Після перемоги в Глазго в України залишається остання перепона на шляху до Чемпіонату світу. Це збірна Уельсу, з якою українці зустрінуться вже 5 червня в Кардіффі.

Підрозділи ЗСУ з кількох флангів здійснили імітацію наступальних дій, щоб відтягнути на себе увагу супротивника. В результаті, за словами військових, штурмова операція пройшла без втрат особового складу ЗСУ, а українським бійцям вдалося знищити кілька бойових одиниць техніки та близько взводу особового складу військ РФ.