Екскурсія у «Сталінське метро» під Дніпром у Києві

«Сталінське метро» – таку народну назву отримав радянський проект Народного комісаріату шляхів сполучення (НКШС), що мав назву «Будівництво №1» і перебував під грифом «секретно». Він передбачав залізничний рух під Дніпром у Києві. Планувалося, що потяги під водою ходитимуть у двох напрямках, а за необхідності рейки можна буде перекласти в такий спосіб, щоби тунелями могли рухатися автомобілі або навіть танки. У травні 2017 року проект має первинний вигляд, який йому залишили ще з часів Другої світової війни – залишки тунелів, розкиданих по берегах Дніпра.
1938 рік. Будівництво розпочато. На завершальному етапі спорудження КиУР (Київський укріплений район) весь комплекс робіт здійснювався в умовах суворої таємності. Проект передбачав, що два залізничні тунелі в районі Києва – Петрівський (Подільський) і Дарницький продублюють дві підруслові переправи.
Під тиском, не довше 40 хвилин за одне занурення – у таких умовах працювали робітники на об’єкті. Загальна кількість задіяних на будівництві сягала 12 тисяч осіб (за іншими даними – до 20 тисяч осіб). Готові тунелі мали побачити світ 1944 року – будівельно-монтажні роботи тривали до осені 1941 року і були перервані німецьким бомбардуванням та загрозою захоплення Києва нацистськими військами. Після 1943 року розпочали другу хвилю робіт на окремих дільницях, однак за кілька років будівництво підруслової залізниці у Києві визнали недоцільним, а «Будівництво №1» НКШС розформували. Пізніше на його основі створили Управління будівництва метрополітену в Києві («Київметробуд»), що існує дотепер.

Спочатку стеля має близько п’яти метрів над водою, але вже за 100 метрів від входу – до неї можна дістатися рукою, а далі тунель повністю занурюється під воду і переходить у підруслову ділянку довжиною до 500 метрів