Російські війська ввечері 27 червня завдали двох ракетних ударів по Краматорську. Одна ракета влучила у піцерію в центрі міста. Друга ракета вдарила по селищу Біленьке. Станом на 17:00 28 червня з-під завалів деблоковано тіла 11 осіб (у тому числі 3 дитини), постраждало 56 осіб (у тому числі 1 дитина) та 7 осіб врятовано. Серед загиблих – 17-річна дівчина та 14-річні сестри. Поранено восьмимісячного малюка, загрози його життю немає. Під час обстрілу центру Краматорська поранення отримали троє громадян Колумбії: колумбійський депутат Серхіо Харамільйо, письменник Ектор Абад і журналістка Каталіна Гомес. Вони отримали легкі поранення. Їх супроводжувала одна з українських письменниць, яка зараз перебуває у важкому стані після поранення. За уточненими даними, російскі війська вдарили по Краматорську ракетами "Іскандер". Обстріл стався близько 19:50. Одна ракета поцілила у кафе в центрі Краматорська, де було багато відвідувачів, серед яких і діти. Будівля відомої у місті піцерії обвалилась. У цьому місті завжди було людно, там часто перебували іноземні журналісти та делегації. Поблизу місця влучання пошкоджені численні будинки, будівлі крамниць, кав'ярень та інших закладів. На відео з місця подій видно вибиті шибки та руйнування у всіх навколишніх будівлях. За допомогою кранів рятувальники продовжують розбирати завали будівлі зруйнованого кафе, вони продовжують шукати постраждалих. Друга ракета влучила у приватний сектор селища Біленьке, там теж є руйнування приватних будинків.

Українські військові 47-ї окремої механізованої бригади «Магура» показали і розповіли трохи про M2 Bradley. Дивіться в ексклюзивному фоторепортажі кореспондента Радіо Свобода Сергія Нужненка.

22 червня розпочався ХI Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал». Крім книжкової ярмарки він включає близько 100 подій, що входять до кількох програм: літературної, професійної, музичної, програми для та про дітей та підлітків «Коли війна не лише у книжках», фокус-теми «Коли все має значення», спеціальної програми «(не)публічні бібліотеки», спеціальної програми Українського ПЕН «Пам’ять говорить», спеціальної програми від Довженко-Центру «Літературний кіноканон. Том перший». Фестиваль тривав до вечора неділі, 25 червня. Фото і текст Олександр Зубко

Голова ДСНС Сергій Крук: "Незламна столиця. Аварійно-рятувальні роботи завершені у 25-поверховому будинку, який постраждав від ворожої атаки. Рятувальникам вдалося евакуювати з будинку 24 людини. На жаль 5 осіб загинули. Щирі співчуття. Дякую особовому складу за професіоналізм та відвагу!"

"Зв’язок — це основа управління військами, бойовими засобами та зброєю. А зв’язківці — це ті самі люди, які забезпечують обмін інформації під час швидкого перебігу бойових дій та за будь-яких погодних умов", - прес-служба  45-ї окремої артилерійської бригади ЗСУ

Жителі приватного сектору нерідко зовсім незахищені під час обстрілів — вони не мають поруч укриттів чи станцій метро. Тому Кирило Барашков і вирішив побудувати сховище для своєї родини. Кирилу 43 роки, він адвокат, з початку повномасштабного вторгнення також волонтерить. Після масованої атаки 10 жовтня, коли російські ракети прилетіли на Володимирську, в парк Шевченка та під скляний міст у Києві, Кирило і взявся побудувати бункер біля свого дому. — Ми з родиною живемо у приватному секторі, тут немає жодних підземних укриттів, як у спальних районах чи в центрі міста. Тому я вирішив побудувати власний бункер для себе і наших сусідів прямо на вулиці. Його проєктував виконроб, мій старий знайомий. Він довго воював, допоки його не комісували через поранення. Бункер він споруджував зі знанням справи. Конструкція зовсім проста: це одне приміщення на дванадцять квадратних метрів і підсобка на три метри. Вони опущені на п’ять метрів під землею — викопували екскаватором. Згори — два метри армованого бетону. Стіни обшиті вагонкою і дерев’яними панелями.Усередині я облаштував приміщення так, щоб було максимально затишно, тепло, аби тут могли сидіти діти. Поставив м’який диван, кушетку, стільці. Коли родина у від’їзді, я спускаюся сюди ночувати, щоб уже не бігати під час тривог. Спиться як у барокамері: ні світла, ні звуків. І спокійно. Для тепла встановив камін. Він безпечний, це сучасний закритий камін зі скляними дверцятами. Вентиляція зроблена як належить, йде двома шляхами: чисте повітря надходить одним, а іншим — виводяться продукти згоряння. Є запас питної води і маленький біотуалет — людям має бути комфортно, коли вони знаходяться у бункері протягом тривалого часу. Будувати його я почав у жовтні, під час активних атак на Київщину, а завершив у грудні. Працювало четверо людей. Хотілося ще швидше, бо в мене вагітна дружина і двоє дітей — було страшно за їхнє життя. Затримки у будівництві ставалися тільки через погоду. Довелося це робити у холод — північні «друзі» не лишили нам іншого вибору. Бункер може вмістити до 15 людей. Я зробив кодовані двері й розіслав код усім сусідам — у нас є свій чат, — тож вони приходять сюди, коли хочуть. Звичайно, не всі спускаються в укриття, та людей просто гріє думка, що їм є куди йти. У нас свого роду закрите ком’юніті, тож місцеві відреагували на цей проєкт максимально позитивно. Я часто бував у Ізраїлі і знаю, що там укриття у житлі взагалі обов’язкові. У будь-якому випадку бункер був створений як об’єкт соціальної інфраструктури. Жодні документи я не оформлював; якби я це робив, то досі не зробив би його. Ділянка знаходиться у приватній власності, тож я маю право на таке будівництво — моя територія. А якщо в когось є претензії, нехай прийде і розкаже, що я під час війни не можу облаштувати бункер для людей. Загалом будівництво коштувало 20 тисяч доларів. На безпеці не можна економити, це зараз найважливіше. Вважаю, що таке укриття — об’єктивна необхідність. Я постійно дивуюся: в нас люди під час війни купують авто по 30-40 тисяч доларів, роблять ремонти. А отак скинутися вп’ятьох, наприклад, на один бункер — безпечне місце, куди можна спускати своїх дітей, — так ні. Про інші випадки, коли хтось так само збудував собі бункер, я не чув. Я не взяв ані копійки в інших мешканців вулиць, у мене є можливість — я зробив. А вже коли війна закінчиться, влаштую тут чоловічий клуб, будемо відпочивати з сусідами. Дружина не проти. Фото: Михайло Палінчак, спеціально для Bird in Flight

Українські війська продовжують наступати на Бахмутському напрямку. За словами командувача Сухопутних військ ЗСУ Олександра Сирського, російська армія намагається чинити «відчайдушний опір», і ситуація «залишається напруженою». Він каже, що ЗСУ ведуть наступальні дії на окремих напрямках, «займаючи панівні висоти, лісосмуги з метою поступового витіснення ворога з підступів до Бахмуту». Піхоту в окопах прикривають мінометники. Військові ЗСУ показали, як вдається застосовувати в бойових умовах французькі міномети MO-120-RT61.

Київська область: оперативна інформація щодо ліквідації наслідків ворожого обстрілу: постраждало 7 осіб, з них 2 дитини. Постраждала 82-річна жінка. Також поранення отримав водій автомобіля, який їхав по автодорозі. Зруйновано 3 будинки, пошкоджено 28 приватних будинків, магазин та автомобіль. Це відбулося у Петрівській громаді біля Вишгорода. Всі екстрені служби працюють на місці події. Вранці по всій Україні було оголошено повітряну, росіяни запустили “Калібри” та балістичні ракети. Вибухи пролунали, зокрема у Києві. Повітряні сили ЗСУ повідомили, що вдалося загалом знищити 6 аеробалістичних ракет "Кинджал", 6 крилатих ракет "Калібр" і 2 розвідувальних БпЛА.

Журналістам надали доступ до нещодавно звільнених сіл Нескучне та Сторожеве на Донеччині. Українські військові досягають успіху в наступальній операції на Бердянському напрямку, заявив представник Генерального штабу Збройних сил України Андрій Ковальов, якого цитує Military Media Center. У Міністерстві оборони повідомили, що станом на 12 червня українські військові звільнили сім населених пунктів. «За минулий тиждень в ході ведення наступальної операції у Донецькому та Таврійському операційних районах звільнено 7 населених пунктів: Лобкове, Левадне, Новодарівка, Нескучне, Сторожеве, Макарівка, Благодатне», – написала заступниця міністра оборони Ганна Маляр у телеграмі. За її словами, просування військ наступального угруповання склало 6,5 км, вони взяли під контроль 90 квадратних кілометрів. Журналісти Reuters побували у нещодавно звільненому Нескучному та Сторожевому. Села перебували під російською окупацією з березня 2022 року, а 12 червня українські військові повідомили про звільнення населених пунктів. Reuters публікує перші незалежні підтвердження просування ЗСУ.

В ніч на 13 червня російські війська атакували Кривий Ріг шістьма крилатими ракетами. Люди спали, коли рано-вранці сталося влучання. Внаслідок удару 11 людей загинули, з-поміж них і 17-річний хлопець. Постраждало 36 людей, з яких 12 - в лікарні, десятеро – у важкому стані. Мешканці багатоповерхівки у Кривому Розі, в який влучила російська ракета, говорять про щонайменше два вибухи. 14 червня у Кривому Розі – День жалоби. Без домівок лишилися близько 60 людей, місцева влада має запропонувати їм тимчасове житло і надалі вирішити питання придбання нових квартир або ремонту постраждалого будинку.