До 2023 року День медичних працівників в Україні відзначався в третю неділю червня – так само, як і в Росії та Білорусі. Ця традиція існувала ще з часів СРСР. У червні цього року президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким встановив нову дату Дня медиків – 27 липня. Причина зміни дати в самому указі не зазначена, однак на сайті МОЗ пояснили це рішення тим, що «українські медики не повинні мати жодних спільних дат з терористичною Росією, яка щодня вбиває мирне населення». У День медичних працівників, що вперше відзначається саме у цю дату, Зеленський побажав медикам сил і перемоги і висловив подяку, а головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний у своєму привітанні назвав медичних працівників «янголами війни». У зоні бойових дій працюють військові медики – вони надають пораненим бійцям невідкладну допомогу прямо на місці або у стабілізаційних пунктах, які функціонують поблизу лінії фронту. Як це відбувається – дивіться у галереї.

Минулого року на острові Хортиця в Запоріжжі діяла заборона на прогулянки. Зараз обмеження вже послабили й жителі активно прогулюються заповідником. Від музею історії козацтва до комплексу «Запорозька Січ» проклали нові доріжки та поставили лавки зі смітниками. Проте другий рік сам комплекс не працює. Зараз із оглядового майданчика – як біля самої Січі, так і Кургану Єдності відкривається панорамний вид на обмілілу річку Дніпро. Через пошкодження греблі Каховської ГЕС гирло річки звузилося і з’явилися острови, які дуже полюбилися пташкам. Зараз на берегах острова можна знайти різні металеві предмети, коріння дерев, які там росли, дерев’яні опори та багато скла. Аби люди не порушували та не гуляли по заповідних островах, берег патрулюють рятувальники та поліцейські. За інформацією Запорізької міськради, з початку липня рятувальники з островів доставили на берег 77 осіб. Як виглядає оголена Хортиця, дивіться у фоторепортажі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

Під час нічної ракетної атаки на Одесу Росія вбила одну людину та поранила ще 22, пошкодила житлові будинки та пам'ятки архітектури у центрі. Великих руйнувань зазнав головний православний храм Одеси - кафедральний Спасо-Преображенський собор. Росія протягом цього тижня майже щоночі проводить масовані ракетні удари по Одесі та портовій інфраструктурі регіону. "Головна мета ракетних атак росіян на Одесу та регіон - це спроба повністю ізолювати вихід України до Чорного моря", - написав у фейсбук секретар РНБО Олексій Данілов. Він також припустив, що метою Росії є "нейтралізувати міжнародні зусилля з відновлення функціонування "зернового коридору", оскільки "після провалу ідеї "енергетичної наддержави" Путін хоче стати "зерновою надімперією". "Знищення української інфраструктури... має зробити світ залежним від російського зерна і їх логістики і можливостей. План - поставити світ на коліна і зробити Росію унікальним зерновим постачальником", - вважає секретар РНБО України. В російському міноборони заявили, що завдали удару по об'єктах, "де готувалися терористичні акти проти РФ із застосуванням безекіпажних катерів", а на самих цих об'єктах "перебували іноземні найманці". За даними Національної поліції, внаслідок нової атаки одна людина загинула, а ще 22 отримали поранення. Серед них є четверо дітей. Там також повідомляють, що крім Преображенського собору в Одесі "пошкоджень та руйнувань зазнали об'єкти цивільної інфраструктури, багатоповерхові та приватні житлові будинки, автомобілі громадян. У багатьох будинках пошкоджені фасади та дахи, вибиті вікна". Як повідомили військові з ОК "Південь", під час ракетної атаки Росія застосувала 19 ракет різних типів: 5 крилатих "Онікс" з берегового ракетного комплексу "Бастіон" (Крим); 3 крилаті ракети повітряного базування Х-22 - пуски здійснювались з літаків Ту-22МЗ (акваторія Чорного моря); 4 крилаті ракети морського базування "Калібр" - імовірно з підводного човна (акваторія Чорного моря); 5 крилатих ракет наземного базування "Іскандер-К" (Крим); 2 балістичні ракети "Іскандер-М" (Крим). Українським силам ППО вдалося знищити 9 ракет - 4 "Калібри" та 5 "Іскандерів". Міська влада повідомляє, що руйнувань зазнала портова інфраструктура та щонайменше шість житлових будинків. У центрі Одеси в охоронній зоні ЮНЕСКО зруйновані дві пам'ятки архітектури, а також Спасо-Преображенський собор УПЦ (Московського патріархату). Міська рада уточнила, що руйнування є на бульварі Жванецького, також пошкоджений Будинок вчених та споруди поруч.

В ніч на 20 липня російські сили вчергове атакували південь України: як повідомили в командуванні Повітряних сил ЗСУ, загалом військові РФ випустили по Україні 38 повітряних цілей, з яких 19 крилатих ракет та 19 дронів-камікадзе. Одесу російські сили атакують третю ніч поспіль. У місті внаслідок атаки 1 загиблий, зруйнована адмінбудівля, пошкоджений дитячий садок, ясла та житлові будівлі. У Миколаєві через російський обстріл, за даними місцевої влади, двоє загиблих, зруйнований триповерховий житловий будинок.

В ніч на 19 липня Росія нанесла масований удар різними типами ракет і безпілотниками по Одеській області, уразивши, як стверджує українська влада, портову інфраструктуру.Як стверджують самі одесити, це була одна з найважчих ночей для міста з моменту повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року. Радіо Свобода зібрало фотосвідчення, які публікують Сили оборони, рятувальники і представники уряду з місця подій.

Берет кольору ґрунту - це найвища відзнака для кожного гірського штурмовика. Воїни проходять через вогонь і воду, щоб його отримати. Військовослужбовиці 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади довели, що не гірше чоловіків можуть пройти це випробування та отримати берет з квіткою едельвейса. Прес-служба 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади

В окупованому Бердянську в розпал літа – порожні вулиці та пляжі. Така картина спостерігається другий рік поспіль. Майже щодня тут лунають вибухи. Втім, місцеві жителі повідомляють, що до міста, крім російських військових, приїжджають їхні сім'ї, для яких окупанти орендують житло. Як виглядає окуповане Азовське море, дивіться у фоторепортажі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя». Місто Бердянськ та Бердянський район російські війська окупували наприкінці лютого 2022 року.

Українські військові, за повідомленням Генштабу ЗСУ, змогли захопити стратегічні висоти поблизу Бахмута. Це дозволило наблизити українську артилерію на відстань удару до російських позиціях. Росія заявила, що її армія взяла під контроль Бахмут у травні 2023 року. Місто майже повністю знищене російською артилерією за час постійних боїв, що розпочалися у серпні 2022 року. Та не пройшло і двох місяців, як ЗСУ знову відтіснили російські сили і зайняли панівні висоти поблизу Бахмута. Фоторепортаж. Джерело: AP, Reuters

У Києві стартували навчання з підготовки до нацспротиву для жителів столиці: заняття з першими учасниками провели 5 інструкторів-волонтерів, які мають професійні навички та досвід бойових дій. Теоретичні та практичні заняття пройшли ті охочі, які першими заповнили спеціальну форму. Зокрема, працівники Департаменту муніципальної безпеки та інструктори-волонтери провели теоретичні заняття з таких напрямів:- основи мінно-вибухової безпеки, де розглядали види вибухонебезпечних предметів і правила поводження з ними;- стрілецька підготовка, де ознайомили з видами вогнепальної зброї та як поводитися з нею;- основи тактичної медицини, де вивчали дії з надання первинної медичної допомоги постраждалим.Під час практичних занять слухачі опановували навички ведення стрільби з автомата АК-74 на лазерному тренажері.«Такі навчання ми проводитимемо майже щодня, адже охочих долучитися до підготовки зареєструвалося дуже багато. Тільки за першу добу подали заявки понад 2 тисячі осіб, майже 70% із них – жінки», – розповів заступник директора Департаменту муніципальної безпеки Михайло Щербіна.Він додав, що з 15 липня в Києві розгорнуть ще дві локації, де одночасно зможуть навчатися близько 120 людей. Для зручності вони обиратимуть для тренувань робочі або вихідні дні. Фото: Олексій Самсонов

У понеділок, 10 липня, у Миколаїв, разом із супроводжуючою делегацією, прибула 10-річна волонтерка з Японії Міраі Шіраіші в межах проєкту «Дитячий погляд на не дитячу війну». Метою проєкту є збір історій дітей, які в своєму віці пізнали всі жахи війни: вимушені були покинути свої домівки, стали сиротами, зазнали фізичних та психологічних травм.