Під час нічної атаки на Печерську постраждала будівля Кабміну. У Києві через ворожу атаку пошкоджена будівля Кабміну, дах і верхні поверхи. Рятувальники гасять пожежу. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Про це повідомила прем’єрка Юлія Свириденко. «Будівлі відновимо. Але втрачені життя не повернути. Ворог щодня тероризує і вбиває наших людей по всій країні. Світ має відреагувати на ці руйнування не лише словами, а діями. Потрібне посилення санкційного тиску — передусім проти російської нафти й газу. Потрібні нові обмеження, які вдарять по військовій машині Кремля. А головне — Україні потрібна зброя. Те, що зупинить терор і не дозволить Росії щодня намагатися вбивати українців», — написала вона. Уночі, 7 вересня, Росія здійснила одну з наймасштабніших комбінованих атак на територію України від початку повномасштабної війни. За даними моніторингових ресурсів, ворог застосував сотні дронів та десятки ракет, завдавши ударів по 20 містах країни. Найсильніше постраждали Київ, Кривий Ріг, Одеса та Сумщина. У Святошинському районі Києва внаслідок загинуло двоє людей.

4 вересня в Українському домі відбулося відкриття великої персональної виставки видатного українського фотографа Олександра Глядєлова. Він почав знімати ще наприкінці 80-тих років, а відомим став своїми гостросоціальними роботами. Це навіть більше, ніж фотожурналістика, бо деяким серіям Олександр присвячує по кілька років. Так, свого часу справжнім вибухом для вітчизняного медіапростору стали його фоторозповіді про безпритульних дітей; широко відома серія, присвячена темі СНІДу, багато часу фотограф присвятив проблемі епідемії туберкульозу в Україні та різним аспектам позбавлення волі. Олександр документував численні воєнні конфлікти та їх наслідки по всьому світу, фіксує війну Росії проти України. Він досі знімає на плівку, часто сам друкує фотографії. Виставка триватиме до 5 жовтня, за цей час також відбудеться авторська екскурсія експозицією та презентація книги Олександра Глядєлова від IST Publishing. Текст та фото — Олександр Зубко  

У Києві презентували новітні українські катери для спецпризначенців. Вони вже беруть участь в операціях ГУР МО, зокрема на Тендрівській косі. Щоб виготовити ще більше таких човнів, 13-14 вересня у столиці проведуть благодійний Spartan Trifecta Weekend. Про це повідомляє кореспондент РБК-Україна.Про це повідомляють Контракти.UA. Українські катери за $10 тисяч замість мільйонів У середу, 4 вересня, в "Характер Парку" анонсували старт благодійного забігу Spartan Trifecta Weekend. Захід, який проведуть 13-14 вересня на ВДНГ, має на меті зібрати кошти на виробництво українських катерів для Головного управління розвідки Міноборони України. Сучасні катери – це мобільність і додаткові можливості для спецпризначенців діяти там, де ворог їх не очікує. Саме ці катери вже довели свою ефективність у бойових умовах – на відміну від західних аналогів, які коштують мільйони доларів, українські обійшлися приблизно у $10 тисяч кожен. Під час події показали катери в дії – зокрема, їхня здатність розганятися до 150 км/год і вести бій із борту завдяки встановленим кулеметам Browning. За словами представників ГУР МО, ці човни дають змогу проводити рятувальні операції, медевакуацію, а також бойові рейди по тилу ворога. Ця ініціатива вкрай важлива, бо плавзасоби вкрай потрібні для виконання завдань, і це не тільки бойові задачі, критично необхідні військовим, каже представник Головного управління розвідки МО Євгеній Єрін. Саме завдяки таким катерам підрозділи ГУР МО здійснюють успішні операції. Йдеться і про порятунок цивільного населення з прифронтових територій, медичну евакуацію, а також бойові рейди, які підривають обороноздатність ворога. Буває багато ситуацій, де без цих плавзасобів не обійтися. Причому це мають бути спеціальні плавзасоби, які можуть виконувати різні завдання і які повинні мати певні особливості, кажуть в ГУР. "Якісь мають бути маленькі і швидкі, якісь мають велику кількість навантаження і бойової міці. Тому, як кажуть на війні, зброї і техніки багато не буває. Будемо раді, якщо небайдужі громадяни долучаться до цього збору і допоможуть нам стати сильнішими", – відзначив Євгеній Єрін. "Український прапор знову замайорів над островом" Як приклад успішного виконання завдань за допомогою таких ктаерів в ГУР згадали унікальну операцію, яку провели нещодавно бійці Департаменту активних дій ГУР МО на Тендерівській косі – невеликому острові у північній частині Чорного моря, неподалік від Криму та берегів Херсонської області. Під час рейду було знищено позиції окупантів, комплекс радіоелектронної боротьби "Зонт" і радіолокаційну станцію "Роса". "Найважливіше – український прапор знову замайорів над островом. І все це – без жодних втрат з українського боку", – зазначили представники ГУР. "Успішне виконання завдання стало можливим завдяки підтримці партнерів та донорів, які долучаються до проекту "Катери для ГУР", що реалізується Благодійним фондом Діани Подолянчук", – додали у розвідці. Запрошують кожного: як долучитися до спортивної події на ВДНГ Фонд Діани Подолянчук передає Головному управлінню розвідки катери вже не вперше. "Депертаменту активних дій ГУР МО ми передали вже п'ятий катер. Сподіваюся, з медіапідтримкою це вдасться зробити ще краще, що до нас прийде багато спортсменів. І, до речі, в заході можуть брати участь всі. Не обов'язково мати для цього спеціальну підготовку", – зазначає голова благодійного фонду Діана Подолянчук. Наразі благодійний фонд продовжує збір коштів для виготовлення більшої кількості таких катерів. З цією метою проведуть Spartan Trifecta Weekend – особливий формат події, під час якої учасники зможуть подолати три різні дистанції Spartan Race за два дні або вибрати одну з дистанцій від 5 км. Також відбудеться Spartan Kids – забіг для дітей віком від 4 до 14 років. Подія запланована на 13–14 вересня на ВДНГ. Нагадаємо, раніше в Києві відбувся Spartan-забіг на честь героїв Маріуполя. Також напередодні Музей війни в Києві отримав від ГУР легендарні морські дрони Magura.

Китай провів масштабний військовий парад: яку зброю показав світові Військовий парад у Пекіні став демонстрацією сучасної військової потужності Китаю. Країна показала найновіше озброєння та елементи ядерної тріади. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. У Китаї 3 вересня відбувся грандіозний військовий парад, присвячений 80-й річниці перемоги над Японією у Другій світовій війні. На заході, який відвідали деякі світові лідери, Пекін продемонстрував найновіші розробки у сфері озброєння. Про це повідомили CNN, Reuters та BBC. Урочистості у Пекіні розпочалися з 80 гарматних залпів та запуску в небо 80 тис. птахів. Уперше виступив найбільший в історії країни військовий оркестр — понад тисяча офіцерів, серед яких символічні 80 трубачів. Після цього лідер Китаю Сі Цзіньпін виголосив промову. Він наголосив, що світ «не повинен повернутися до законів джунглів» і висловив надію, що держави зуміють винести уроки з історії та зберігатимуть мир. Особливу увагу привернула демонстрація новітньої зброї. Китай представив міжконтинентальну ракету DF-5C, здатну, за офіційними заявами, уражати будь-яку ціль на планеті. Також публіці показали двомісні винищувачі J-20S, підводні дрони AJX 002 та HSU 100, а ще системи лазерної зброї. Окремо було продемонстровано складники ядерної тріади Китаю — наземні, морські та повітряні стратегічні сили. Фінальним акордом став проліт семи літаків J-10 над площею Тяньаньмень. Вони залишили у небі 14 кольорових димових смуг, які символізували 14 років опору японській агресії. Нагадаємо, масштабний військовий парад у Китаї прокоментував президент США Дональд Трамп. Він звернувся до Сі з саркастичною заявою через присутність на параді президента Росії Володимира Путіна та лідера КНДР Кім Чен Ина, а також звинуватив Пекін, Москву і Пхеньян у змові проти США.

Поштова площа є однією з найдавніших у столиці й існувала ще з часів Київської Русі. Завдяки старим фотографіям, ми можемо побачити, якою була ця місцевість на рубежі XIX – XX століть. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA. Знімки опублікували у спільноті "Спрага": в Києві цікаво" у соціальній мережі Facebook. У наші дні ця локація виглядає зовсім інакше. Погляд у минуле "Київ, початок ХХ століття. Набережна Дніпра: пароплави, склади та жвава пристань. Правіше від Поштової площі – місце, де сьогодні вирує сучасне міське життя з кафе й прогулянковою набережною", – йдеться в повідомленні. Крім того, у спільноті опублікували й знімок цієї ж локації, який було зроблено на рубежі XIX та XX століть. На фотографіях можна побачити й саму набережну в районі Поштової площі, та й цю локацію з видом на Володимирський узвіз. Упізнати місцевість дійсно важко. Трохи історії столиці Прогулянки вечірнім Києвом були, є та залишаться найулюбленішим видом дозвілля не тільки для мешканців але й гостей міста. Завдяки роботам фотографів-професіоналів, ми можемо відчути атмосферу столиці України, якою вона була в 1970-1980-х роках. У 1852 році Київ відвідав британець Роджер Фентон. Саме фотограф-новатор зробив серію знімків, на яких вперше зафіксовано краєвиди столиці України. Як повідомляв OBOZ.UA, у самому центрі Києва можна знайти унікальний льох, який збудували у 1713 році для Михайлівського Золотоверхого монастиря. Він не тільки зберігся до наших днів, але й досі виконує свою функцію.

Співоче поле в Києві неможливо уявити без традиційної виставки квітів. Завдяки камері відомого українського фотографа Сергія П'ятерикова, ми можемо побачити як відбувалось це дійство вдруге на цьому місці за часів незалежності України – у 1994 році. Унікальні знімки та історію на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook опублікував перший у незалежній Україні Київський міський голова Леонід Косаківський. Виставку проводять щорічно в Печерському ландшафтному парку. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA. Погляд у минуле "27 серпня 1994 року. Виставка квітів на Співочому полі. 39-та за всю історію їх проведення і друга за часів Незалежності на цьому місці. Перший день виставки. Вона проходила 27-28 серпня 1994 року. А увечері 28 серпня відбулося церемонія офіційного відкриття Співочого поля", – йдеться в повідомленні. Київська міська виставка квітів – традиційна виставка, яка щорічно проходить в Києві в Печерському ландшафтному парку довкола Співочого поля в останній тиждень серпня і приурочується до Дня Незалежності України. Трохи історії столиці Прогулянки вечірнім Києвом були, є та залишаться найулюбленішим видом дозвілля не тільки для мешканців але й гостей міста. Завдяки роботам фотографів-професіоналів, ми можемо відчути атмосферу столиці України, якою вона була в 1970-1980-х роках. У 1852 році Київ відвідав британець Роджер Фентон. Саме фотограф-новатор зробив серію знімків, на яких вперше зафіксовано краєвиди столиці України. Як повідомляв OBOZ.UA, у самому центрі Києва можна знайти унікальний льох, який збудували у 1713 році для Михайлівського Золотоверхого монастиря. Він не тільки зберігся до наших днів, але й досі виконує свою функцію.

Готується до війни? Литва поставила "зуби дракона" біля кордону з Росією і Білоруссю Цього тижня Литва встановила "зуби дракона" поруч із кордоном РФ і Білорусі. Їх поставили в низці невикористовуваних контрольно-пропускних пунктів. Про це пише РБК-Україна з посиланням на Facebook сторінку Литовської армії. Про це повідомляють Контракти.UA. "Зуби дракона" розміщені на невикористовуваних прикордонних пунктах Шумскас, Лаворішкес, Райгардас, Латежеріс на кордоні з Білоруссю, а також на невикористовуваному прикордонному пункті Романішкес на кордоні з Росією та в деяких інших місцях", - ідеться в публікації. Там уточнили, що ці заходи не пов'язані з навчаннями "Захід". Це планові заходи в рамках проєкту Балтійської лінії оборони. Йдеться про проєкт країн Балтії та Польщі, який має знизити ризик наземного вторгнення РФ. "Це - невелика частина довгострокового плану контрмобільності, який знизить і обмежить можливості військової техніки фізично в'їхати на територію Литви з боку Білорусі та Росії", - пояснили в литовській армії. Крім того, найближчим часом військовим разом з іншими держустановами оцінюватимуть інші прикордонні території, де незабаром теж може бути обмежена мобільність. Литва посилює кордон Нагадаємо, в березні цього року міністр оборони Литви Довіле Шакалієне заявила, що її країна збирається замінувати кордон з Росією і Білоруссю. Крім того, в травні парламент Литви підтримав вихід з договору про протипіхотні міни. Причиною стала стурбованість військовою загрозою з боку РФ.

На Національному меморіальному кладовищі під Києвом почали перші поховання  Сьогодні в Мархалівці Київської області відбулося офіційне відкриття Національного військового меморіального кладовища. Про це повідомляє кореспондент РБК-Україна з місця подій. Про це повідомляють Контракти.UA. На Національному меморіальному військовому кладовищі відбувся військовий церемоніал поховання невідомих солдатів з військовими почестями вшанування полеглих Героїв, імена яких наразі не встановлені. Це перші поховання на території меморіалу. На окремому місті на території кладовища - сектор поховань невідомих захисників і захисниць. Серед присутніх на відкритті кладовища був президент Володимир Зеленський, спікер ВРУ Руслан Стефанчук, міністр оборони Денис Шмигаль, міністр у справах ветеранів Наталія Калмикова тощо. Що відомо про Національне меморіальне кладовище Ідея створення національного меморіалу давня, водночас реалізація задуму знайшла фактичну реалізацію у 2021 році, коли Верховною Радою України на законодавчому рівні було затверджено військовий церемоніал. У жовтні 2022 року було створено державну установу "Національне військове меморіальне кладовище", а в серпні 2023-го було остаточно обрано локацію, хоча суперечки з цього приводу досі тривають. Вже у серпні 2024 року розпочалися будівельні роботи першої черги. До травня 2025 року було організовано систему секторів почесних поховань (до 6 000 місць з майбутніх 120 тисяч), зведено два колумбарії, облаштовано стоянку, прокладено інженерні мережі, збудовано дорожню розв’язку та під’їзну дорогу. Наразі будівництво першої черги триває: уже закладено фундамент для адмінбудівлі та Будинку трауру, споруджується господарський блок, Центральна площа з Меморіальним садом, вхідна брама, зони відпочинку та благоустрій території. Це друга черга будівництва, завершення якої заплановано на 2026 рік. Поховання на Національному меморіальному кладовищі Особливістю Національного військового меморіального кладовища є уніфікація та стандартизація поховань. Усі вони матимуть єдиний вигляд та розташування. Спочатку встановлюється тимчасова намогильна споруда, створена за мотивами козацьких хрестів XV-XVI століття. Через рік, після природного осідання ґрунту, на її місці ставитимуть постійний надгробок - у вигляді козацького хреста або прямокутної таблички, що обирається родиною загиблого. Це принципово відрізняє військове кладовище від цивільного. Як блокувалося будівництво військового кладовища Будівництво Національного військового меморіального кладовища кілька разів зупинялося через суперечки щодо місця. Спершу його планували розмістити на Лисій горі в Голосіївському районі Києва. Проти виступили екологічні організації, адже територія має заповідний статус і там заборонені будь-які будівельні роботи. Після протестів від цієї ідеї відмовилися. Наступним варіантом стала Биківня, але і тут виникли проблеми. Поруч розташовані поховання жертв сталінських репресій, і була загроза, що під час робіт виявлять нові могили. Це могло б зупинити будівництво на роки, а після врахування охоронних та санітарних зон площа для поховань скорочувалася до 50 гектарів, що не відповідало масштабам запланованого меморіалу. У 2024 році уряд обрав нову локацію - ліс біля села Мархалівка на Київщині. Але й тут рішення викликало хвилю протестів. Місцеві жителі та активісти виступили проти вирубки дерев, частина людей блокувала під’їзди та техніку підрядника. Поліція неодноразово втручалася, аби відновити роботи. Через ці протести втрачено оптимальний час для будівництва, і перші поховання, які планували на другу половину 2024 року, довелося відкласти.

У Києві відомо щонайменше про чотирьох загиблих. Дістали й фрагменти тіл — попереду ще складна ідентифікація. Близько 30 людей поранено. У Києві після удару РФ з-під завалів вдалося дістати живими трьох людей. Є висока ймовірність, що під руїнами ще залишаються люди. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Про це повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко у Telegram. «Титанічних зусиль зараз докладають рятувальники ДСНС на місцях влучань у Києві. Відомо щонайменше про чотирьох загиблих. Дістали й фрагменти тіл — попереду ще складна ідентифікація. Близько 30 людей поранено», — зазначив він. На одній із локацій працює новостворений спеціальний мобільний загін ДСНС «Дельта». Залучені верхолази, кінологи, психологи, інженерна, пожежно-рятувальна техніка. Активно використовується роботизована техніка для розчищення території, щоб могли швидше працювати рятувальники. Всього по Києву одночасно працюють близько 500 рятувальників та 1000 поліцейських. Поліція Києва працює з постраждалими. Понад 60 слідчо-оперативних груп уже на місцях — приймають заяви громадян, фіксують наслідки обстрілу. Нагадаємо, зараз у Києві оголошено повітряну тривогу через загрозу безпілотників.

Станція метро "Майдан Незалежності" є однією з ключових для підземки Києва. Нинішню назву вона отримала 26 серпня 1991 року і завдяки фотороботі Євгена Чернюка зберігся історичний момент, коли замінювали букви на вході. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA. Унікальний знімок було опубліковано у спільноті "Фотозагадки Києва з минулого" в соціальній мережі Facebook. Перших пасажирів станція прийняла 17 жовтня 1977 року. Погляд у минуле "Серпень 1991-го", – йдеться в повідомленні. На опублікованому фото можна побачити історичний момент, коли працівники підземки змінили радянську назву станції на "Майдан Незалежності". "Майдан Незалежності" – 15-та станція Київського метрополітену. Розташована на Оболонсько-Теремківській лінії між станціями "Поштова площа" та "Площа Українських Героїв". Відкрита 17 грудня 1976 року під назвою "Площа Калініна". Менш ніж за рік, 17 жовтня 1977 року, на честь святкування 60-річчя Жовтневої революції через перейменування головної площі міста станція також змінила назву – "Площа Жовтневої революції". Нинішня назва – з 26 серпня 1991 року. Трохи історії столиці Прогулянки вечірнім Києвом були, є та залишаться найулюбленішим видом дозвілля не тільки для мешканців, а й гостей міста. Завдяки роботам фотографів-професіоналів ми можемо відчути атмосферу столиці України, якою вона була в 1970-1980-х роках. Як повідомляв OBOZ.UA, ми звикли, що перетин вулиць Хрещатик та Інститутської в Києві у наші дні вважається частиною Майдану Незалежності у вигляді площі. Проте на початку 1900-х років ця локація була зовсім інакшою.