Хотя инстаграм завален снимками с курортов, многие решили не рисковать, пока эпидемия не стихнет. Для тех, кто отдыхает дома, участники группы «Украинская уличная фотография» достали летние снимки разных лет. Адаптивный карантин в Украине продлили до 31 августа. В частности, все еще закрыты учебные заведения и запрещены массовые мероприятия на 200 и больше человек. Спортивные соревнования можно проводить только без зрителей и с разрешения международных организаций.

Всі заручники з автобуса, захопленого 21 липня вранці в центрі Луцька, звільнені. Терориста Максима Кривоша затримано. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков згодом повідомив на брифінгу, що всього було звільнено 13 заручників. За його словами, терорист сам вийшов з автобуса, після чого був затриманий спецпризначенцями. Крім того, харківська поліція затримала можливого спільника чоловіка, який сьогодні захопив заручників у Луцьку. Під час огляду домоволодіння громадянина поліцейські вилучили  4 корпуси ручних гранат РГД-5, 2 корпуси ручних гранат Ф-1 та 6 запалів типу УЗРГМ до них, 3 учбово-імітаційні запали, 2 пістолети ТТ , "Дрейзе" і 100 патронів до них, гладкоствольну рушницю і 122 патрони до неї. За словами начальника ГУНП в Харківській області Валерія Сокуренка, співробітники поліції встановили причетність 44-річного харків’янина до злочину. На даний час чоловік затриманий у порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України та співпрацює зі слідством.

У Києві відбулася офіційна церемонія зустрічі Президента України Володимира Зеленського та Президента Швейцарської Конфедерації Симонетти Соммаруги, яка перебуває в Україні з державним візитом. Це перший державний візит Президента Швейцарської Конфедерації в Україну в історії двосторонніх дипломатичних відносин. Під час церемонії, що відбулася в Маріїнському палаці, начальник роти почесної варти відрапортував главам двох держав. Військовий оркестр виконав державні гімни Швейцарської Конфедерації та України. Пролунав салют націй – двадцять один артилерійський залп. Володимир Зеленський і Симонетта Соммаруга обійшли стрій воїнів почесної варти. Відбулося представлення членів офіційних делегацій України та Швейцарської Конфедерації. Після цього Володимир Зеленський і Симонетта Соммаруга розпочали зустріч у форматі віч-на-віч, після завершення якої заплановані українсько-швейцарські переговори під головуванням президентів двох країн. Після закінчення перемовин буде підписано низку двосторонніх документів та відбудеться спілкування президентів України та Швейцарії з представниками ЗМІ.

В Луцке 21 июля мужчина захватил автобус с заложниками. Ввели оперативный план "Заложник" на территории области. Пока точное количество заложников неизвестно, говорят о 20. Личность захватившего автобус мужчины устанавливают. Известно, что у него есть оружие и взрывчатка.Мужчина, который захватил автобус с заложниками в Луцке, представился именем Максим Плохой. На данный момент с ним ведут переговоры. Об этом в Facebook сообщил замминистра внутренних дел Антон Геращенко. По словам Геращенко, правоохранители сосредоточены на диалоге с нападавшим: "Лицо, захватившее заложников, позвонило в 09:25 в полицию, представилось именем Максим Плохой". Он также добавил, что в интернете есть книга "Философия Преступника" авторства Максима Плохого. В ней описывается пребывание автора в местах заключения и его взгляды на жизнь. Местные СМИ со ссылкой на полицию сообщают, что захвативший заложников является бывшим участникам АТО. Однако в правоохранительных органах данную информацию официально не подтверждают. В Национальной полиции заявили, что захвативший автобус с заложниками в центре Луцка мужчина находился на психиатрическом лечении. Он уже дважды стрелял в сторону правоохранителей. Уже в ходе спецоперации стало известно о том, что нападавший заявил о еще одной заложенной взрывчатке в людном месте; при этом подробностей, где именно якобы находится бомба, пока нет. Также в правоохранительных органах сообщили, что захватчик публикует свои требования в социальных сетях

Несмотря на карантин, а может, и благодаря ему, главная улица Одессы с трудом сдерживает наплыв туристов. Уже после семи вечера участок от Преображенской до Екатерининской захлестывает непрерывно движущийся людской поток, между которым с трудом лавируют туристические элетромобильчики. Рестораны, пользуясь добротой городской власти, окончательно оккупировали широченные тротуары своими столиками. В некоторых местах даже сложно разминуться. Впрочем, посетители спокойно сидят и внутри заведений. В медицинских масках позволяет себе ходить только персонал общепита да редкие туристы из Поднебесной, непонятно каким способом просочившиеся сквозь закрытые границы. Высокий сезон магнитом притягивает в наш город творческих людей: музыкантов, танцоров, певцов и художников. Ощущение, что здесь проходит конкурс талантов под открытым небом. Но не музыкой единой. На центральной улице вы можете приобрести моментально нарисованный инопланетный пейзаж, купить надувные шары, стать обладателем карикатуры на себя любимого, сфотографироваться с хищными птицами и енотами (да, эксплуатация животных, несмотря на грозные заявления чиновников, продолжается). Интересная фишка этого лета — моментальная фотография, стилизованная под выпуск дореволюционного газеты «Одесский листок». Львовянин Влад занимается таким видом фотоисскуства уже три года. Молодой человек направляет на отдыхающих современный девайс, красиво закамуфлированный под фотоаппарат начала XX века, и уже через минуту ваше фото появляется на пожелтевшей от времени передовице в рубрике «Важные гости». Принтер прячется в футляре для печатной машинки. Интересно, что Влад не требует за свои фото денег. Оплата — фри-донейшн. Каждый волен бросить в чемоданчик, раскрытый на булыжной мостовой, столько, сколько посчитает нужным. Впрочем, этим летом главным развлечением для одесситов и гостей города стала возможность постоять в очереди перед заведением международной сети KFC (Kentucky Fried Chicken — «Жареный цыпленок из Кентукки»), которое недавно открылось аккурат напротив своего главного конкурента — «Макдональдса. Вечером, чтобы получить заветную куриную ногу, жаренную в кляре, отдыхающие готовы выстоять по две очереди: одну для заказа, вторую для его выдачи. В каждой надо ожидать по полчаса минимум. Автор — Александр Гиманов

Цьогоріч конкурс «Міс Львів-2020» через зрозумілі причини пройшов онлайн. А фінал - на центральній площі міста поруч Ратуші просто неба. Тут відбулося фінальне дефіле конкурсанток у вишуканих вечірніх нарядах та, власне - церемонія нагородження. Львів’яни та гості міста, які зібралися, не злякалися дощику, який час від часу збирався перерости у зливу. Проте, пронесло. Організатори для початку «почастували» гостей міні-концертом ді-джея та переглядом фільму про попередні етапи цьогорічного конкурсного відбору на електронному екрані… У фіналі конкурсу краси та елегантності на імпровізовану червону доріжку у елегантних вечірніх платтях під музичний супровід відомого львівського співака Івана NAVI вийшли 14-ть конкурсанток. Після короткого дефіле дівчат організатори назвали імена переможниць цьогорічного конкурсу. Головну корону здобула 18-річна студентка Львівського національного медичного університету (фармацевтичний факультет) - Юлія Гоцак (№11). Перша віце-міс - Ольвія Кухтарук (№1), Друга віце-міс - Діана Книш (№13). Нагороди та стрічки отримали також «Міс посмішка», «Міс глядацьких симпатій», «Міс дружба». Привітати конкурсанток прийшли й переможниці львівського конкурсу попередніх років. Одну з корон віце-міс вручав співак Павло Табаков. Конкурс «Міс Львів» традиційно має соціальну складову, учасниці регулярно займаються волонтерством, однак цього року організатори вирішили разом з депутаткою обласної ради Уляною Дорош стати амбасадорами руху #ДІЙмо_разом_проти_насильства. Шляхом голосування, спільними зусиллями вдалось зібрати 73 155 гривень, які будуть спрямовані на облаштування притулку для жертв домашнього насильства.

Фотограф и путешественник Дмитрий Дятлов: «Каменное село» – удивительное место, расположенное на севере Житомирского Полесья. Это хаотическое скопление огромных валунов, непонятно как появившихся среди первозданного леса. Откуда они там взялись – совершенно непонятно. Но произошло это явно давно – по одной из версий сразу после схода ледника. Правда, верить в столь банальное научное объяснение не хочется, особенно когда сидишь среди поросших мхом каменных глыб и явственно ощущаешь мистику этого места. Гораздо легче поверить в легенды, передаваемые из поколения в поколение.  По одной из них, бог превратил в камни дома жителей села, которые отказались дать ему, переодетому в нищего странника, воды. Да, после общения с местными жителями эта версия кажется вполне вероятной. Согласно другой легенде, тут происходила битва светлых и темных сил, и камни, которые использовались как орудия борьбы, просто остались лежать на поле боя. Как бы там ни было, это место обладает удивительной энергетикой. Приехать в «Каменное село», вдохнуть запах первозданного леса, побродить между камнями, постоять в «следах бога» – выемках в форме стопы на одном из валунов, встретить рассвет в фантастическом лесу – это приключение, которое запомнится на всю жизнь».

Біля будівлі Верховної Ради проходить акція протесту через "мовний" законопроект. Наразі на площі під парламентом перебувають кілька сотень осіб. Під час акції виникла штовханина між активістами, які намагалися пронести під парламент дрова, та правоохоронцями. Активісти стверджують, що дрова потрібні для створення символічної "ватри". Поліція ж підозрювала, що активісти збиралися підпалити дрова, і намагалась завадити учасникам акції пронести дрова. Попри це, учасники акції на площі перед Верховною Радою все ж склали сухі гілки у вигляді символічної ватри. 16 липня під стінами Верховної Ради проходила аналогічна акція на захист української мови. У Верховній Раді у порядку денному на п’ятницю, 17 липня, є законопроєкт Бужанського, який передбачає внесення змін до законів про мову і про освіту та переносить з 2020 на 2023 рік перехід російськомовних 5-11 класів на навчання українською мовою. Зокрема, перший заступник голови фракції "Слуга народу" Олександр Корнієнко у понеділок, 13 липня, на Погоджувальній раді висловив ініціативу фракції включити до порядку денного законопроєкт №2362 Максима Бужанського "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо навчання державою мовою в закладах освіти". Голова ВР Дмитро Разумков тоді зазначив, що цей законопроєкт може бути винесений на голосування 17 липня. Водночас Комітет ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики 17 червня рекомендував парламенту відхилити доопрацьовану редакцію цього законопроєкту. Проти цього законопроєкту свого часу виступило Міністерство освіти і науки, а також Бюджетний комітет ВР і освітянська спільнота.

Під Верховною Радою проходить мітинг на захист української мови. Нараз на площі під парламентом знаходиться більш як 1000 осіб, водночас люди постійно продовжують підходити під ВР. Вони тримають українські прапори, дехто одягнений у вишиванки, у багатьох і захисні маски з вишивкою. Учасники акції тримають плакати з надписами "Заважає мова - геть до Ростова", "Руки геть від української мови", "Ні русифікації", "Слово=зброя, українське слово=українська зброя", "Нас єднає мова", "Мова - це зброя", "Кажи мовою, а не ляпай язиком", "Зупини лінгвоцид" та інші. На площі під ВР також встановлено сцену, на якій є плакат із цитатою відомої української поетеси Ліни Костенко: "Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову". У Верховній Раді у п’ятницю, 17 липня, можуть розглянути законопроєкт Бужанського, який передбачає внесення змін до законів про мову і про освіту та переносить з 2020 на 2023 рік перехід російськомовних 5-11 класів на навчання українською мовою. Зокрема, перший заступник голови фракції "Слуга народу" Олександр Корнієнко у понеділок, 13 липня, на Погоджувальній раді висловив ініціативу фракції включити до порядку денного законопроєкт №2362 Максима Бужанського "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо навчання державою мовою в закладах освіти". Голова ВР Дмитро Разумков тоді зазначив, що цей законопроєкт може бути винесений на голосування 17 липня. Водночас Комітет ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики 17 червня рекомендував парламенту відхилити доопрацьовану редакцію цього законопроєкту. Проти цього законопроєкту свого часу виступило Міністерство освіти і науки, а також Бюджетний комітет ВР і освітянська спільнота.

Продовжуємо мандрувати Вінницькою областю. Цього разу на нас очікують колишнє королівське місто Бар з чудовим готичним костелом Св. Анни, маєток російського дипломата в Круподеринцях з «болгарською» церквою, котедж в англійському стилі, збудований іншим адміралом в Митках, величний та романтичний ансамбль у Мурованих Курилівцях, «масонський будинок» в Чорномині, який вважається копією Білого Дому, а також останній штетл України – Шаргород, де ми і зараз можемо відчути атмосферу єврейського містечка. Місто Бар колись було центром воєводства, величною фортецею на битих шляхах з Поділля до Дикого Поля. Фортечні стіни давно розібрані, зате в місті зберіглися інші цікаві пам’ятки – в першу чергу, це неоготичний костел Св. Анни, збудований на початку ХХ століття, Успенська церква 1757 р. з чудотворними іконами, одну з яких привезла до Бара його засновниця – легендарна італійка, королева Бона Сфорца (1494-1557) - дружина польського короля Сигізмунда ІІ, одна з плеяди видатних жінок-правительок Європи. Також в Барі заслуговують на увагу Покровський монастир сестер бенедектинок, греко-католицький монастир Іоанна Хрестителя, будівля колишнього реального училища, міські особняки. В Круподеринцях стоїть незвичної архітектури церква, зведена за зразком болгарських храмів. Це зменшена копія головного собору в Софії – столиці Болгарії. То не дивно, адже в ній похований граф М. Ігнатьєв (1832-1908), який був причетним до становлення незалежності цієї держави від турок, що сталося за допомогою російської військової сили. Дерев’яний будинок графа доволі скромний. Храм же став родинною усипальнею, причому надгробок Ігнатьєва показово оберігався більшовиками, бо вони вважали себе продовжувачами імперської політики, якій він служив. Також в Круподеринцях привертає увагу величний кам’яний млин. В селі Митки хазяйнував інший імперський діяч – адмірал М. Чихачов (1830-1917). Елегантний котедж в англійському стилі він збудував, за легендою, для своєї доньки, аби з таким приданим дівчина, яка не відрізнялася красою, могла б скоріше вийти заміж. Але ображена донька не оцінили такий подарунок від батька, і в палаці мешкати не стала. Всередині частково зберіглися інтер’єри. Серед палацових ансамблів Поділля виділяється маєток в Мурованих Курилівцях. Він єдиний свого роду в країні: стоїть на пагорбі, оточений старовинними бастіонами, на яких розбито сад. Спереду він двоповерховий, а ззаду – триповерховий. Перед заднім фасадом – тераса, яка є дахом оранжереї. Навколо розбито романтичний парк, де через струмки та яри перекинуто декілька мостів. Також можемо побачити флігель та арсенал, непогано відреставрований. Палацовий пагорб, власне, є фортечним, тому в ХХ ст. він був ще й укріплений дотами. Найвідомішою мешканкою Мурованих Курилівців була Дельфіна Комар (1807-1877), у заміжжі – Потоцька, коханка та муза багатьох видатних діячів Європи 1820-40-х років, серед яких був великий композитор Шопен. Також цікаво буде пройтись по центральній частині Мурованих Курилівців, яка є доволі колоритною через збережену забудову старого штетла (єврейських кварталів).  Є в Україні і свій «Білий дім»: практично копія головного будинку США стоїть в селі Чорномин. Тільки у нашого Білого дому на дві колони більше. Вважається, що будинок зведений за масонськими правилами, бо і господар - граф Чарномський, і архітектор – Ф. Боффо – були масонами, і вже точно ними були будівничі американської резиденції. Рештки внутрішнього оздоблення відносяться до 1890-х. Завершує наш фотонарис Шаргород – дуже атмосферне містечко, де можна і зараз знімати фільми з єврейської історії, бо його недарма звуть «останнім штетлом» та головним центром українського провінційного єврейства. Юдейський дух відчувався тут аж до 1990-х (в 1940-х значна частина єврейської громади вціліла, бо місто опинилося в румунській зоні окупації з трохи лояльнішим до євреїв режимом). На центральних вуличках особливо багато автентичної забудови типового подільського штетла, а перлиною міста є найстарша в Україні синагога, збудована 1589 року.  Важливим Шаргород є і для католиків, адже тут знаходиться шановний костел Св. Флоріана з дивом збереженим інтер’єром, та щорічно проводяться прощі по великій Хресній дорозі (кальварії), аналогів якій нема в Україні. Для православних не менш важливим центром є Миколаївський монастир, де також зберіглися фрески. Нарешті, в Шаргороді було 2009 року встановлено чи не найбільш концептуальний пам’ятник в країні – «Невідомому пам’ятнику». Його відкривала 2009 року київська художниця Жанна Кадирова в рамках фестивалю «Арт-містечко. Шаргород», який проходить щосерпня з 2006 року. Повну версію статті можна прочитати тут: http://kontrakty.ua/article/139525